2/754/461/13
Справа № 2603/13250/12
РІШЕННЯ
Іменем України
26.02.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Колегаєвої С.В
при секретарях - Буцко О.В., Місюль А.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Виробничо - торгова фірма «Радосинь» про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку про звільнені та відшкодування моральної шкоди,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, вимоги якого уточнив представник позивача в процесі розгляду справи, до ЗАТ «ВТФ «Радосинь» про виплату заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, виплату середнього заробітку за весь час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що в період часу з 25.12.2009 року по 30.08.2011 року він виконував обов'язки керуючого санацією ЗАТ «ВТФ «Радосинь». Однак, підприємство не здійснило з ним остаточний розрахунок на момент його звільнення, а тому він змушений звертатись до суду з вказаним позовом.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені уточнені позовні вимоги та просила про їх задоволення.
Представник відповідача - ЗАТ «ВТФ «Радосинь» в судовому засіданні заявлений позивачем позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, свідка ОСОБА_2, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 23 грудня 2009 року був призначений керуючим санацією ЗАТ «ВТФ «Радосинь» та на нього було покладено виконання обов'язків керівника підприємства боржника - ЗАТ «ВТФ «Радосинь».
Згідно наказу №1, виданого ЗАТ «ВТФ «Радосинь» від 25.12.2009 року ОСОБА_1 прийняв на себе обов'язки керівника Товариства - керуючого санацією ЗАТ «ВТФ «Радосинь» з 25.12.2009 року.
Згідно ухвали Господарського суду м. Києва від 06 липня 2011 року, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30 серпня 2011 року, ОСОБА_1 звільнено від виконання повноважень керуючого санацією ЗАТ «ВТФ «Радосинь» та від виконання обов'язків керівника ЗАТ «ВТФ «Радосинь».
Згідно наказу, виданого ЗАТ «ВТФ «Радосинь» від 30.08.2011 року ОСОБА_1 було звільнено з посади керуючого санацією ЗАТ «ВТФ «Радосинь», відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2011 року.
Як вбачається із запису у трудовій книжці ОСОБА_1, останній, із займаної посади керуючого санацією ЗАТ «ВТФ «Радосинь» був звільнений 30.08.2011 року, відповідно до постанови КАГС від 30.08.2011 року.
Даний запис у трудовій книжці позивача, відповідачем у встановленому законом порядку не оспорювався.
Згідно довідки, виданої ЗАТ «ВТФ «Радосинь» від 25 серпня 2011 року місячна заробітна плата позивача, згідно штатного розкладу, з вирахуванням податків та обов'язкових внесків, становила 4097 грн.
На момент звільнення позивача підприємство не розрахувалося з позивачем за період перебування позивача на лікарняному з 12.06.2011 року по 01.08.2011 року та за фактично відпрацьований період з 02.08.2011 року по 30.08.2011 року, також не компенсувало невикористані дні щорічної відпустки, що підтверджується довідкою, виданою ЗАТ «ВТФ «Радосинь». Так, станом на 01 серпня 2011 року сума неоплаченого листка непрацездатності за період з 12.06.2011 року по 01.08.2011 року, становить 7035 грн. 38 коп., заборгованість по заробітній платі становить 4097 грн., компенсація за невикористані дні щорічної відпустки становить 1941 грн.57 коп., дана сума підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ЗАТ «ВТФ «Радосинь» звільнивши ОСОБА_1 з займаної посади 30.08.2011 року не провело з ним остаточний розрахунок при звільненні, чим порушило вимоги ст.116 КЗпП України.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, що відповідачем зроблено не було.
Судом встановлено, що невиплата ОСОБА_1 належної суми відбулась з вини ЗАТ «ВТФ «Радосинь».
Представник відповідача не надав суду доказів, які б свідчили про відсутність вини підприємства в несвоєчасній виплаті зарплати та грошових коштів по листку непрацездатності ОСОБА_1
Оскільки, з моменту звільнення позивача і до теперішнього часу ЗАТ «ВТФ «Радосинь» не провело з позивачем розрахунок по заробітній платі, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за весь час затримки розрахунку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Враховуючи те, що відповідач був звільнений з 30 серпня 2011 року, кількість робочих днів затримки розрахунку з ним по заробітній платі складає 17 місяців, у зв'язку з чим, виходячи з середньомісячного заробітку позивача, який становить 4097 грн., з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума - 69649 грн.
Оскільки, як було встановлено в судовому засіданні, відповідачем невчасно проведено розрахунок з позивачем у справі, то ним було завдано йому моральну шкоду, яка на думку суду може бути відшкодована в сумі 1488 грн. 01 коп., що підлягає стягненню з відповідача на підставі ст. 237 КЗпП України.
За таких обставин, позов позивача підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10,15, 30, 60, 212 - 215 ЦПК України, ст.ст.116,117,237 КЗпП України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" про стягнення невиплаченої заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки при звільненні та відшкодування моральної шкоди - задовольнити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Виробничо-торгова фірма "Радосинь" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 11132 грн. 38 коп., компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в сумі 1941 грн. 57 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 69649 грн., та на відшкодування моральної шкоди 1488 грн. 01 коп.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя:
Судове рішення № 29669456, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 26.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2603/13250/12. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: