Ухвала суду № 29668887, 28.02.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №0622/1718/12 Головуючий у 1-й інст. Нейло В.М.

Категорія 19 Доповідач Косигіна Л. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої судді Косигіної Л.М.

суддів: Жигановської О.С., Кочетова Л.Г.

при секретарі Крижанівській М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства "Харвіст-Умань" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутого майна

за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Харвіст-Умань"

на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2012 року ДП "Харвіст-Умань" (ДП "Ілліч-Агро Умань") звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 9580,76 грн. безпідставно набутого майна. В обґрунтування позову підприємство посилалося на те, що відповідач протягом 2007-2011 років отримував зерно пшениці, кукурудзи та ячменю в рахунок орендної плати за договором оренди земельних ділянок № 163 від 29.11.2006 року. Рішенням Ружинського районного суду від 29.03.2012 року задоволено позов ОСОБА_1 до ДП "Ілліч-Агро Умань" про витребування земельних ділянок, при цьому, питання про визнання недійсним договору оренди судом не вирішувалося. За таких обставин, позивач вважає, що ОСОБА_1 отримав орендну плату без відповідної правової підстави, а тому повинен її повернути.

Рішенням Ружинського районного суду від 20 грудня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ДП "Харвіст-Умань", посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт зазначив, що суд безпідставно не застосував до даних правовідносин положення ст. 1212 ЦК України, та не стягнув з відповідача 9580,76 грн. Спірні земельні ділянки витребувані у позивача на підставі рішення суду, а тому відповідач зобов'язаний повернути все, що набув за договором оренди.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. ст. 1212, 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить дві земельні ділянки площею 3,0280 га та 1,5134 га., які розташовані на території Огіївської сільської ради Ружинського району та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 29.11.2006 року та 01.12.2006 року між сторонами було укладено два договори оренди №№ 163 і 202, на підставі яких вищевказані земельні ділянки були передані в оренду ДП "Ілліч-Агро Умань" ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" за актом приймання-передачі строком на 20 років. Протягом 2007-2011 року ДП "Ілліч-Агро Умань" використовувало вказані ділянки та сплачувало відповідачу певну орендну плату, на підтвердження чого позивачем подано копії відомостей.

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 520 від 06.02.2012 року договори оренди землі та акти приймання-передачі підписані не ОСОБА_1, а іншою особою. У зв'язку з цим, рішенням Ружинського районного суду від 29.03.2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 17.05.2012 року, задоволено позов ОСОБА_1 про витребування земельних ділянок. Питання про визнання недійсним договору оренди судом не вирішувалося.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач фактично використовував спірні земельні ділянки протягом 2007-2011 року, а тому орендна плата, отримана відповідачем, не підлягає поверненню. Ухвалення в лютому 2012 року рішення про витребування у ДП "Ілліч-Агро Умань" цих ділянок не впливає на правомірність отримання ОСОБА_1 орендної плати, та не є підставою для її повернення за нормами ст. 1212 ЦК України.

Крім того, представлені відповідачем відомості про видачу зерна в рахунок орендної плати, не містять жодних даних про орендаря (особу, яка проводила виплату), якісні характеристики отриманого зерна (наприклад, клас), що впливає на його вартість.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Дана справа розглянута апеляційним судом за відсутності представника апелянта, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. При цьому, колегія суддів приходить до висновку про неповажність причин неявки представника в судове засідання, оскільки судову повістку підприємство отримало 20.02.2013 року, а тому мало можливість направити до суду іншого представника. Крім того, до клопотання про відкладення розгляду справи не було додано будь-яких підтверджуючих документів на обґрунтування поважності причин неявки до суду.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Харвіст-Умань" відхилити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 20 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Судді