Рішення № 29667598, 19.02.2013, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 2507/3554/2012

№ 2/733/95/13

Рішення

іменем України

"19" лютого 2013 р.

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі:

головуючого судді Головченко М.М.

при секретарі Зоська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ДП «Нафком-Агро» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ДП «Нафком-Агро» про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними. В позовній заяві вказала, що вона являється власником земельних ділянок, розташованих на території Ічнянської міської ради Чернігівської області. 01 січня 2010 року між нею та ДП «Нафком-Агро» були укладені договори оренди земельних ділянок, які зареєстровані в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК. Просить визнати договори оренди земельних ділянок недійсними, оскільки в них відсутня така істотна умова, як передача у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

До участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача судом залучено відділ Держкомзему в Ічнянському районі.

Сторони в судове засідання не зявились, а тому відповідно до ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Підстав для залучення до участі у справі третьої особи реєстраційної служби Ічнянського району суд не вбачає, оскільки реєстрація права оренди земельних ділянок реєстраційній службі надана з січня 2013 року і це ніяким чином не може вплинути на вирішення спірних питань щодо визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, а лише буде свідчити про затягування розгляду справи.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 208,210 ЦК України передбачено, що правочини між фізичною та юридичною особою вчиняються у письмовій формі і правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених Законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства».

За змістом ст. ст. 16, 18, 19 вказаного Закону договір оренди земельної ділянки набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов, підписання його сторонами і державної реєстрації у порядку, встановленому законом. Строк дії договору оренди визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 являється власником земельних ділянок площею 5.1374га. та 0,4754га., які розташовані на території Ічнянської міської ради Чернігівської області згідно державних актів серії ЯИ № 966086 та серії ЯИ № 966087 від 14 грудня 2009 року.

Позивачка 01 січня 2010 року уклала з ДП «Нафком-Агро» договори оренди, згідно яких передала в оренду останньому вищезазначені земельні ділянки. Договори зареєстровані в Ічнянському райвідділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК 01 березня 2010 року.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними від 06 листопада 2009 року № 9 передбачено, що відповідно до частини першої статі 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України саме на момент вчинення правочину. Зокрема, не є укладеним правочин (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення.

Згідно зі ст. 210 та 640 ЦК України не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору є: обєкт оренди (місцерозташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану обєкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення обєкта оренди чи його частини; відповідальність сторін, умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною 1 статі 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року за № 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року «Про заходи щодо створення єдиної системи держаної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру» на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обовязок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, а також договорів оренди земельних ділянок.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок слід задовільнити.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212 215 ЦПК України, ст. ст..203, 208, 210, 215, 638 ЦК України, Законом України «Про оренду землі», ПВС України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року № 9 суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовільнити.

Визнати недійсними договори оренди земельних ділянок площею 5.1374га. та 0,4754га., укладеними між ДП «Нафком-Агро» та ОСОБА_1 01 січня 2010 року і зареєстрованими в Ічнянському районному відділі Чернігівської регіональної філії Центру ДЗК 01 березня 2010 року за № 041083400110 та № 041083400111.

На рішення на протязі 10 днів з дня отримання копії рішення може бути подана апеляційна скарга в Чернігівський апеляційний суд.

Суддя М. М. Головченко