Постанова № 29666339, 27.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 лютого 2013 року Справа № 812/1050/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Горобець В.О.,

в присутності сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКФ «Ламкі-іст» про стягнення заборгованості у сумі 148, 96 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКФ «Ламкі-іст» про стягнення заборгованості у сумі 148, 96 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКФ «Ламкі-іст» є юридичною особою, зареєстровано платником збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу в Ленінській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під № 440110005641.

У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню, що передбачено частиною 1 статті 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням".

Згідно звіту ф4 ФСС станом на 01.01.2007 за страхувальником рахується непогашена частина заборгованості в сумі 148, 96 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку суму заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 148, 96 грн.

У судове засідання не прибув представник позивача, який був повідомлений про слухання справи належним чином, від нього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутністю представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКФ «ЛАККІ-ІСТ» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 20 жовтня 2005 року (а.с.8).

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Законом України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" визначено правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, що надаються за цим Законом, є окремим видом загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян, що здійснюється Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідно до ст.1 Закону України від 18.01.2008 № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 22 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено, що платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Відповідно до картки страхувальника, відповідач перебуває на обліку в якості платника збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, що використовує працю найманих працівників в Ленінській міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності під № 440110005641.

Статтею 1 Закону України від 11 січня 2001 року № 2213-ІІІ "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування"тимчасової

Статтею (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) та підпунктами 3.1.1 та 3.1.2 пункту 3.1 розділу 3 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 року № 16 (яка була чинною до 16 червня 2011 року) визначено розмір страхових внесків у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТКФ «Ламкі-іст» було подано до відділення Фонду звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності форми Ф4-ФСС з ТВП за 2006 рік, відповідно до якого за страхувальником рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності на кінець зазначеного звітного періоду в розмірі 148,96 грн. (а.с.10).

Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період (стаття 23 Закону).

Пункт 2 частини 2 статті 27 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачає що страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" передбачено, що страхувальник - роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону України від 18 січня 2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" строк давності щодо стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності за 2006 рік у розмірі 148, 96 грн. не сплатив, позовні вимоги Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКФ «Ламкі-іст» у сумі 148, 96 грн. визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКФ «Ламкі-іст» про стягнення заборгованості у сумі 148, 96 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТКФ «Ламкі-іст» (і.к. 33766705, адреса: 91047, м. Луганськ, пров. Краснодонський, 3) на користь Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та перерахувати на р/р 37172500100001 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 21785643.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 01 березня 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна