Постанова № 29666003, 28.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року № 2а-8233/09/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул.Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

до Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м.Києва"

про стягнення штрафу у сумі 55382000 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві звернулася до суду з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" штрафу за правопорушення у сфері містобудування в розмірі 55382000 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 4 серпня 2009 року (суддя Степанюк А.Г.) відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2010 року (суддя Степанюк А.Г.) зупинено провадження у справі № 2а-8233/09/2670 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-4371/10/2670.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2011 року справу № 2а-8233/09/2670 прийнято до свого провадження суддею Шарпаковою В.В.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2013 року справу № 2а-8233/09/2670 прийнято до свого провадження суддею Бояринцевою М.А.

Ухвалою суду від 11 січня 2013 року поновлено провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

13 лютого 2013 року представник позивача через канцелярію суду подала клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача під час розгляду справи заперечила проти заявлених позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку представника позивача в судове засідання 13 лютого 2013 року та клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на закони України "Про архітектурну діяльність", "Про планування і забудову територій", "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києва і Севастополя, затверджене наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 19 листопада 2007 року № 317, Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 225, та зазначає, що при проведенні перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві встановлено, що Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" виконує будівельні роботи з реконструкції транспортної розв'язки на Московській площі у Голосіївському районі м. Києва без отримання дозволу на їх виконання, в зв'язку з чим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві накладено на Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" штраф у розмірі 55382000 грн., проте сума штрафу відповідачем не сплачена.

Представник відповідача заперечила по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Конституції України, законів України "Про планування та забудову територій", "Про відповідальність підприємств, об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", "Про запобіганню впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", Положення про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 224, рішення Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 883/3458, та зазначила, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві при прийнятті постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування від 25 лютого 2009 року діяла всупереч вимогам чинного законодавства України, оскільки Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" 13 лютого 2009 року отримало дозвіл на виконання будівельних робіт. Також представник позивача вказала на те, що рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 883/3458 дозволялось в межах червоних ліній виконувати роботи без розробки проекту відведення земельної ділянки, що підтверджено у 2009 році Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва".

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 25 лютого 2009 року № 14/09 за порушення статті 29 Закону України "Про планування і забудову території", а саме: проведення будівельних робіт із реконструкції транспортної розв'язки на Московській площі у Голосіївському районі м. Києва без дозволу Інспекції на виконання будівельних робіт, накладено на Комунальне підприємство "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" штраф у сумі 55382000 грн.

Вказана постанова прийнята на підставі поданих начальником відділу контролю якості будівельних матеріалів, виробів та конструкцій Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Богдановим Ю.Б. документів і матеріалів, а саме: припису від 11 лютого 2009 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудування від 11 лютого 2009 року, довідки про вартість виконаних будівельних робіт з реконструкції транспортної розв'язки на Московській площі.

Як вбачається з протоколу про правопорушення у сфері містобудування від 13 лютого 2009 року № 14, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві при проведенні перевірки об'єкта "Реконструкція транспортної розв'язки на Московській площі" встановлено здійснення будівельних робіт із реконструкції транспортної розв'язки на Московській площі у Голосіївському районі м. Києва без дозволу Інспекції на виконання будівельних робіт.

Статтею 10 Закону України від 20.05.1999 № 687-ХІV "Про архітектурну діяльність" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Відповідно до пунктів 1 та 3 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 18 жовтня 2006 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінрегіонбуду і йому підпорядковується. Основними завданнями Держархбудінспекції є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва; виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль).

Згідно із пунктом 1 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, м. Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 317 від 19 жовтня 2007 року (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю) є територіальними органами Державної архітектурно-будівельної інспекції (далі - Держархбудінспекція), входять до сфери її управління, підзвітні і підконтрольні їй.

Пунктом 3 зазначеного Положення встановлено, що основними завданнями інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, є виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль).

Відповідно до підпунктів 2 та 6 пункту 4 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві і Севастополі, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до покладених на них завдань: забезпечують виконання нормативно-правових актів з питань, що належать до їх компетенції, проводять у встановленому порядку перевірки: відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт та іншої виконавчої документації; наявності у виконавця будівельних робіт у передбачених законодавством випадках сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції; додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Частинами другою та третьою статті 2 Закону України від 14.10.1994 № 208/94-ВР "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій. Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на будівництво об'єктів і підприємства будівельної індустрії незалежно від форм власності; давати у межах своїх повноважень учасникам будівництва та виробникам будівельних матеріалів, виробів і конструкцій обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушень державних стандартів, норм і правил, а так само технічних умов або затверджених проектних рішень; одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій та підприємств будівельної індустрії необхідну для виконання покладених на них функцій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію; зупиняти будівельні роботи, які не відповідають вимогам державних стандартів, норм і правил, затвердженим проектним рішенням або місцевим правилам забудови населених пунктів, здійснюються без дозволу на їх виконання, а так само виробництво і застосування у будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, виготовлених з порушенням державних стандартів.

З аналізу зазначених норм права вбачається, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві здійснює державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, та для здійсненні такого контролю її посадові особи мають права безперешкодного доступу на будівництво об'єктів і підприємства будівельної індустрії незалежно від форм власності, та одержувати від замовників, проектних і будівельних організацій та підприємств будівельної індустрії необхідну для виконання покладених на них функцій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не погоджуючись з прийнятим позивачем рішенням оскаржив його в судовому порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 листопада 2011 року у справі № 2а-4371/10/2670 за позовом Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві про визнання недійсною постанову про накладення штрафу № 14/09 від 25 лютого 2009 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 9 жовтня 2012 року, адміністративний позов залишено без задоволення.

Вказаними рішеннями встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві проведено перевірку об'єкта "Реконструкція транспортної розв'язки на Московській площі" та складено протокол від 11 лютого 2009 року в межах наданих їй повноважень. Також вказаними рішеннями встановлено, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування № 14/09 від 25 лютого 2009 року була винесена Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві в межах повноважень, в порядку та у спосіб встановлені чинним законодавством.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v., no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007). Таким чином, суд приймає до уваги позицію, наведену у рішенні Окружного адміністративного суду м. Києва від 3 листопада 2011 року.

Відносно доводів відповідача про те, що рішенням Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 883/3458 дозволялось в межах червоних ліній виконувати роботи без розробки проекту відведення земельної ділянки, що підтверджено у 2009 році Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", згідно якого дозвіл на виконання будівельних робіт може надаватися без подання документів, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з рішення Київської міської ради від 19.07.2005 № 883/3458 "Про оформлення комунальній корпорації "Київавтодор" права користування земельними ділянками, що знаходяться в межах червоних ліній", вказаним рішенням оформлено, як виняток, комунальній корпорації "Київавтодор" право користування земельними ділянками, що знаходяться в межах червоних ліній існуючих вулиць, для виконання капітального ремонту, реконструкції та будівництва об'єктів шляхово-транспортних споруд відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації без розроблення проектів відведень цих земельних ділянок.

Закон України від 25.12.2008 № 800-VI "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (в редакції, яка діяла з 14 січня 2009 року) прийнято з метою стабілізації будівництва, підвищення платоспроможності населення, забезпечення реалізації житлових прав громадян, які потребують державної підтримки, стимулювання розвитку будівельної та суміжних галузей в умовах світової фінансової кризи.

Пунктом 15 частини другої Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону зобов'язано Кабінет Міністрів України у Законі України "Про планування і забудову територій" у статті 29 після частини п'ятої доповнити новою частиною такого змісту: "У разі здійснення реконструкції або капітального ремонту автомобільних доріг, залізничних колій, ліній електропередач, зв'язку, трубопроводів, інших лінійних комунікацій в межах існуючих смуг відведення дозвіл на виконання будівельних робіт може надаватися без подання документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою".

При цьому, суд звертає увагу, що до статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій" були внесені відповідні зміни з прийняттям Закону України від 29.06.2010 № 2367-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері будівництва житла", який набрав чинності 23 липня 2010 року.

Проте, спірні правовідносини між сторонами виникли в лютому 2009 року.

Разом з тим, доводи відповідача в цій частині судом визнаються необґрунтованими також з тих підстав, що до Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" застосовані штрафні санкції за проведення будівельних робіт із реконструкції транспортної розв'язки на Московській площі у Голосіївському районі м.Києва без дозволу Інспекції на виконання будівельних робіт, а не за відсутність у Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини дванадцятої статті 29 Закону України "Про планування і забудову територій" здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення не зазначених у дозволі будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно з законодавством.

Абзацом другим частини першої статті 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" встановлено, що підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення, зокрема, проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт вважається самовільним будівництвом і тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.

У відповідності до частини сьомої статті 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" штраф підлягає сплаті підприємством у п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується у судовому порядку.

Враховуючи, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва, яке набрало законної сили, встановлено правомірність застосування до Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" штрафу за правопорушення у сфері містобудування та беручи до уваги те, що суму штрафних санкцій до Державного бюджету у розмірі 55382000 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню повністю.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" (місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 6, код ЄДРПОУ 05445267) на користь держави штраф за правопорушення у сфері містобудування в сумі 55382000 (п'ятдесят п'ять мільйонів триста вісімдесят дві тисячі) грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А. Бояринцева