Рішення № 29664917, 28.02.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-2779/2011

Провадження № 2/344/232/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

28 лютого 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бойчука О.В.

секретар Кондратів Х.І.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, до державного підприємства «Вигодське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 до суду з позовом до державного підприємства «Вигодське лісове господарство» про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 4218,00 грн. та моральної шкоди в розмірі 30000,00 грн., завданих джерелом підвищеної небезпеки.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі є ОСОБА_3, який вчинив дорожньо-транспортну пригоду.

Позовні вимоги у позовній заяві обґрунтовані тим, що 02.03.2007 року, керуючи транспортним засобом під час виконання своїх службових обовязків водія державного підприємства «Вигодське лісове господарство», допустив наїзд на ОСОБА_4, внаслідок чого ОСОБА_4 було завдано матеріальні та моральні збитки.

Позивач та її представник у судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, та суду пояснили, що завдана матеріальна шкода полягає у витратах на медичні препарати, придбані для лікування ОСОБА_4, а моральна шкода полягає у стражданнях, яких ОСОБА_4 зазнав внаслідок спричинення йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Просили суд позов задовольнити.

Третя особа ОСОБА_5 у судовому засіданні суду пояснив, що в даний час державному підприємстві «Вигодське лісове господарство», в якому працював раніше, вже не працює та перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча відповідач належним чином повідомлявся про час та місце судового розгляду справи, не вказав про можливість розгляду справи за його відсутності та про причини неявки суд не повідомив. Виходячи зі змісту ч.1 ст. 224 ЦПК України, та того, що позивач не заперечила проти заочного розгляду справи, подала достатньо матеріалів, які свідчать про взаємовідносини сторін, з метою забезпечення правової визначеності сторін щодо предмета спору, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за відсутності представника відповідача, надіславши останньому копію рішення для можливості подання заяви про його перегляд.

Заслухавши пояснення позивача, її представника, третю особу, дослідивши докази, які надані суду позивачем на обґрунтування позовних вимог, зясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог позову у звязку з наступним.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Наявною в матеріалах справи копією постанови Івано-Франківського міського суду від 01.04.2010 року, підтверджено вину ОСОБА_3 у вчиненні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди та спричиненні ОСОБА_4 шкоди (а.с. 10).

Згідно ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Чеками та квитанціями купівлі ліків, які містяться в матеріалах справи, підтверджуються витрати ОСОБА_4 на лікування хвороби, спричиненої завданими дорожньо-транспортною пригодою за участі ОСОБА_3 тілесними ушкодженнями, в розмірі 4218,00 грн.

За таких обставин суд вважає, що позов в частині стягнення матеріальної шкоди слід задовольнити, стягнувши з відповідача, з яким ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди 02.03.2007 року, суму вартості матеріального збитку в розмірі 4218 гривень 00 копійка.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При вирішенні спору в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди суд виходив з оцінки причинного звязку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд вважає, що моральна шкода, завдана позивачу, у відповідності до пункту 1 статті 23 ЦК України, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких ОСОБА_4 зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Оскільки позивачем не наведено з чого він виходив при розрахунку моральної шкоди, суд вважає, що державним підприємством «Вигодське лісове господарство» завдано ОСОБА_4 моральної шкоди в розмірі 5000 гривень 00 копійок у зв'язку з ушкодженням його здоров'я.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Тому з відповідача також слід стягнути в користь держави судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволеної матеріальної шкоди та на користь ОСОБА_1 сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі наведеного, ст.ст. 15, 16, 1167, 1172 ЦК України, керуючись ст.ст. 55, 124 Конституції України та нормами процесуального права, а саме, ст.ст. 11, 57, 58, 60, 61, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, до державного підприємства «Вигодське лісове господарство», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3, про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства «Вигодське лісове господарство», код ЄДРПОУ 22186175, місцезнаходження: вул. Данила Галицького, буд. № 63, м. Долина, Долинського району Івано-Франківської області, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 «а»АДРЕСА_1, м. Івано-Франківськ, 4218 гривень 00 копійок матеріальної шкоди та 5000 гривень 00 копійок моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути державного підприємства «Вигодське лісове господарство», код ЄДРПОУ 22186175, місцезнаходження: вул. Данила Галицького, буд. № 63, м. Долина, Долинського району Івано-Франківської області, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 «а»АДРЕСА_1, м. Івано-Франківськ, 15 гривень 00 копійок сплачених витрат на інформаціно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Стягнути державного підприємства «Вигодське лісове господарство», код ЄДРПОУ 22186175, місцезнаходження: вул. Данила Галицького, буд. № 63, м. Долина, Долинського району Івано-Франківської області, в дохід держави судовий збір в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДК у м. Івано-Франківську, код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДК України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693, в розмірі 51 гривня 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя Бойчук О.В.