Постанова № 29663408, 22.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2013 р. Справа № 804/1556/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Шевцовій М.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Дніпропетровська про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

29.01.13 року Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Дніпропетровська про стягнення державної адресної допомоги та витрат на виплату пенсії громадянці України ОСОБА_1, яка отримала каліцтво на території Молдавії і переїхала на постійне місце проживання в Україну за період з серпня по листопад 2012 року на загальну суму 3426 грн. 87 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем в порушення вимог ст. 21 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 не прийнято до заліку для відшкодування на централізованому рівні витрати на виплату пенсій громадянам держав учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну в сумі 3426,87 грн., яка складається з витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги у сумі 2992,62 грн., а також пенсії в сумі 434,24 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав до суду клопотання про слухання справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення проти позову, в обґрунтування яких зазначив, що відшкодування позивачу виплаченої ним щомісячної державної адресної допомоги та витрат на її доставку Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 04.03.2003р. №5-4 та постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 16.05.2003р. №4 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 № 376/7697, не передбачено. Щодо відшкодування витрат по виплаті пенсій по інвалідності громадянам, які проживають в Україні, а каліцтво яким заподіяно на підприємствах, розташованих на території країн СНД, відповідач зазначив, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»страхові виплати здійснюються з того часу, коли відповідні підприємства передали Фонду документи, які підтверджують право цих працівників на такі страхові виплати, або таке право встановлене в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують одержувати страхові виплати від роботодавця. Документи щодо призначення соціальних виплат, передбачені ст. 35 та ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та Інструкцією № 10 від 24.04.2001 року, до Фонду не надавались, тому рішення про призначення соціальних виплат громадянам, які одержали каліцтво на підприємствах, розташованих на території країн СНД, не приймались. Також позивач відповідно до ч. 2 ст. 24 вказаного Закону не надав документи, які підтверджують факт понесених ним витрат у зв'язку з проведенням страхових виплат. Крім цього, відповідно до ст. 2 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, спричиненої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків»від 09.09.1994 року проводиться роботодавцем сторони, законодавство якої розповсюджувалось на працівника в момент отримання каліцтва, іншого ушкодження здоров'я, смерті. З огляду на ту обставину, що відшкодування витрат здійснюється на централізованому рівні, позивач не є належним позивачем по справі.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.

Згідно з актами звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 9-12) судом встановлено, що позивач поніс грошові витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання протягом серпня - листопада 2012 року в розмірі 3426 грн. 87 коп. Відповідачем вказана сума до заліку не прийнята.

Оцінюючи встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва, призначеної ОСОБА_1 у сумі 434,24 грн., з наступних міркувань.

Порядок призначення та виплати пенсій регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003р. № 1058-1У (у подальшому -Закон №1058).

Ст. 58 вказаного Закону визначає обов'язок Пенсійного фонду призначати пенсії та готувати документи для її виплати, забезпечувати своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання.

Відповідно до ст. 30 вказаного Закону пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства). При цьому передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Умови та порядок загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999р. № 1105-Х1V (у подальшому -Закон № 1105).

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування витрат на поховання.

Приписами ст. 25 Закону № 1105 обов'язок по проведенню зазначених страхових виплат покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду.

Відповідно до ч. 16 ст. 34 Закону № 1105 виплата пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5 ст. ст. 24 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Розрахунки між Фондами здійснюються відповідно до Порядку відшкодування витрат, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4 (у подальшому -Порядок відшкодування).

П. 4 Порядку відшкодування передбачає, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «;Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалась пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Проаналізувавши вказані приписи, суд приходить до висновку, що діючим законодавством обов'язок призначати та виплачувати застрахованим особам пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання покладено на органи Пенсійного фонду, а Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний приймати участь у фінансуванні витрат на виплату зазначених пенсій та відшкодовувати Пенсійному фонду понесені ним зазначені витрати.

Статтею 2 Закону №1105 визначено, що особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відтак, пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, призначені до набрання чинності Законом №1105 відповідно до законодавства СРСР, повинні виплачуватись відповідно до вказаного Закону органами Пенсійного Фонду України з послідуючим відшкодуванням витрат по їх виплаті Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Беручи до уваги, що позивачем доведено факт виплати ОСОБА_1М пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку за період з серпня по листопад 2012 року у сумі 430,84 грн. та витрат на її доставку у розмірі 3,40 грн., суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо відшкодування витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги суд зазначає наступне.

Призначення та виплата щомісячної державної адресної допомоги передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 265 від 26.03.2008р. «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян»(у подальшому -Постанова № 265) і є державною гарантією.

При цьому, призначення щомісячної адресної допомоги як соціальної виплати не передбачене ні ст. 21 Закону №1105, ні переліком виплат, які підлягають відшкодуванню, який міститься у п. 4 Порядку відшкодування, тому відшкодуванню не підлягає.

Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до ст. 46 Закону №1105 кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на її виплату.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 05.12.2011 року у справі № 2а-1618/09/2370.

Оскільки правові підстави для відшкодування державної адресної допомоги та витрат на її доставку відсутні, витрати на їх виплату та доставку у сумі 2992 грн. 63 коп. відшкодуванню не підлягають.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині відшкодування витрат на виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у сумі 434,24 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 94, 128, 159, 162, 163 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Дніпропетровська про стягнення заборгованості у розмірі 3426,87 грн. задовольнити частково.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України м.Дніпропетровська (49033, м.Дніпропетровськ, вул.Краснопільська, буд. 4, р/р 37122150038602, МФО 805012 в управлінні державного казначейства України в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ 02963171) на користь управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Леніна, буд.17/731, р/р 37190101000406 в обласному управлінні Ощадного банку України, МФО 805012, ЗКПО 21910597) витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку у сумі 434,24 грн. (чотириста тридцять чотири грн. 24 коп.)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева