Рішення № 29662716, 26.02.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.02.2013 р. Справа №18/2644/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і Ко", вул. Жовтнева, буд.29 а, м. Полтава, 36000

до Фізичної особи - підприємця Котьман Сергія Володимировича, вул. Станіславського, буд.10, кв. 46, м.Полтава, 36000

про стягнення 19686,00 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники в судових засіданнях 19.02.2013р., 20.02.2013р., 26.02.2013р.:

від позивача: Кушнаренко С.А., дов. від 16.02.2010р.

від відповідача: Котьман С.В.

Розглядається позовна заява про стягнення 13124,00 грн., у тому числі 6562,00 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди майна від 01.01.2012р., 6562,00 грн. - штрафу за несвоєчасне повернення орендованого приміщення.

Позивачем на підставі ст. 22 ГПК України було надано заяву про збільшення позовних вимог, в яких прохає стягнути з відповідача 19686,00 грн., у тому числі 13124,00 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди майна від 01.01.2012р., 6562,00 грн. - штрафу за несвоєчасне повернення орендованого приміщення (а.с.50).

Ухвалою від 31.01.2013р. суд прийняв заяву про збільшення позовних вимог (а.с.62).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що в порушення договірних зобов'язань відповідач орендну плату не сплачував, орендоване майно не повернув, що призвело до виникнення вказаної заборгованості та нарахування неустойки.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, але в судовому засіданні усно заперечував проти позовних вимог, посилаючись на те, що орендоване приміщення звільнив у листопаді 2012 року (а.с.45).

В судових засіданнях 19.02.2013р. та 20.02.2013р. судом оголошувалась перерва згідно ст.77 ГПК України за усним клопотанням відповідача для надання сторонам мирно врегулювати спір.

Заявою від 25.02.2013р. позивач повідомив, що домовленості про укладення мирової угоди між сторонами не досягнуто.

В судовому засіданні 26.02.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

01 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Шервуд і Ко" (позивачем) та Фізичною особою - підприємцем Котьман Сергієм Володимировичем (відповідачем) було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення (надалі -Договір); (а.с.8-9).

За умовами Договору позивач, як орендодавець передає, а відповідач (орендар) приймає в тимчасове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 38,6 кв.м. (Додаток №1 до Договору), яке розташоване за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 29-а.

Вказане приміщення належить позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 11.01.2008р. та витягом № 17359431 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, наданого КП "Полтавське бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" 14.01.2008р. (а.с.18).

Відповідно до п.3.1 Договору підписання акту приймання-передачі (Додаток № 2 до Договору) свідчить про фактичну передачу приміщень в оренду.

Факт передачі в користування приміщення від позивача відповідачу підтверджено двостороннє підписаним актом приймання-передачі в оренду приміщення від 01.01.2012р. (а.с.10).

Згідно до п. 4.1 Договору термін оренди складає дванадцять місяців з моменту прийняття приміщення орендарем за актом прийому-передачі.

За п.3.2. Договору нарахування орендної плати та сплати всіх передбачених цим Договором платежів проводиться з дати підписання акту прийому-передачі, тобто з 01.01.2012 року.

Згідно п.5.1. Договору розмір орендної плати за перший місяць оренди встановлюється за 1 кв.м. в розмірі 170,00 грн. на загальну суму 6562,00 грн.; в оренду плату входить і оплата за користування земельною ділянкою.

Додатковою угодою від 01.01.2012р. сторони узгодили розмір орендної плати з січня 2012р. по березень 2012р. у розмірі 126,00 грн. за 1 кв.м. (а.с.12).

Додатковою угодою від 01.04.2012р. сторони узгодили розмір орендної плати з квітня 2012р. по червень 2012р. у розмірі 145,00 грн. за 1 кв.м. (а.с.26).

Додатковою угодою від 01.07.2012р. сторони узгодили розмір орендної плати з липня 2013р. по вересень 2012р. у розмірі 145,00 грн. за 1 кв.м. (а.с.12).

Додатковою угодою від 01.10.2012р. сторони узгодили розмір орендної плати за жовтень 2012р. у розмірі 145,00 грн. за 1 кв.м. (а.с.26).

В пункті 2 вказаних Додаткових угод визначено, що після закінчення терміну, зазначеного в додатковій угоді, орендар сплачує орендну плату у відповідності до п. 5.1,5.2 Договору оренди від 01.01.2012р.

Згідно п.5.3 Договору орендна плата нараховується та сплачується на підставі зазначеного договору, та/або рахунків в безготівковому порядку на поточний рахунок орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця оренди.

23 жовтня 2012 р. відповідач подав заяву про розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення з 30 листопада 2012 р. Позивач не заперечував проти розірвання договору, що підтвердив у позові (а.с.13, 4).

Як зазначає у позові позивач, відповідач орендоване майно в установлений термін за актом приймання-передачі позивачу не передав.

З огляду на викладене, позивач у позові прохає стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за листопад 2012р., грудень 2012р. та штраф за невчасне повернення орендованого приміщення (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Відповідач усно проти даних вимог заперечує посилаючись на те, що письмово повідомив позивача про розірвання договору оренди з 30.11.2012р. та після цієї дати не мав доступу до орендованого приміщення і не користувався ним.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За ч. 3 ст. 762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 6 та ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п.5.1. Договору розмір орендної плати місяць встановлюється у сумі 6562,00 грн.; в оренду плату входить і оплата за користування земельною ділянкою.

Згідно п.5.3. Договору нарахування та сплата орендної плати проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця оренди.

23.10.2012 р. відповідач звернувся до позивача з заявою про розірвання договору з 30 листопада 2012 р. Отже, в листопаді 2012р. дія договору оренди не припинялася.

За період листопад 2012р. позивачем було нараховано відповідачу 6562,00 грн. орендної плати на підставі п. 5.1 Договору (розрахунок - а.с.22). Заборгованість в сумі 6562,00 грн. відповідачем сплачена не була.

Після звернення позивача з позовом до суду відповідач сплатив 1679,10 грн. в рахунок погашення суми основного боргу, що підтверджено банківською квитанцією від 19.02.2013р. № 11Р1911, письмовими поясненнями позивача від 26.02.2013р. та випискою банку по особовому рахунку позивача (а.с.69, 76, 77).

Отже, провадження у справі в частині стягнення 1679,10 грн. основного боргу слід припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 ст.80 ГПК України.

Позовні вимоги в частині стягнення 4882,90 грн. орендної плати за листопад 2012 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Надана відповідачем банківська квитанція від 19.02.2013р. № 11Р1912 на суму 69,30 грн. не може бути врахована судом як сплата боргу по даному позову (а.с.68 на звороті). Предметом даного спору є вимоги про стягнення боргу з орендної плати, а в даній квитанції відповідачем вказано подвійне призначення платежу: «за оренду приміщення, згідно рахунку № 2642 від 13.11.2012р.». Рахунок № 2642 від 13.11.2012р. був виставлений позивачем на оплату 69,30 грн. за технічне обслуговування приміщення (а.с.68).

Відповідно до п. 5.5 Договору орендар щомісячно окремо сплачує за технічне обслуговування приміщення, забезпечення енерго- та водопостачання і водовідведення на підставі рахунків.

Тобто, платежі за технічне обслуговування приміщення не входять до орендної плати, а також не є предметом даного спору.

Позовні вимоги в частині стягнення орендної плати за грудень 2012 року задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним, або зміненим.

Згідно п.10.1 Договору дія договору може бути достроково припинена або розірвана, зокрема за взаємною згодою сторін.

Заявою від 23.10.2012 р. відповідач повідомив позивача про розірвання договору з 30 листопада 2012 р. (а.с.13).

Позивач не заперечував проти розірвання договору з 30 листопада 2012р., про що зазначив у позовній заяві (а.с.4).

Також, заявою від 22.01.2013р. вхід. № 1065д позивач підтвердив, що відповідач звільнив орендоване приміщення в листопаді 2012 року (а.с.44).

Вказані дії позивача та відповідача свідчать про те, що договір припинив свою дію 30.11.2012 року за взаємною згодою сторін.

Згідно з ч. 1, ч. 4 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строком дії договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

З огляду на вказані норми з дати розірвання договору оренди припинилися зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору, зокрема й зобов'язання зі сплати орендної плати. Сторони можуть звертатися з вимогами щодо відповідальності за порушення умов цього договору.

Оскільки, за ініціативою обох сторін дія договору припинилася 30.11.2012 року, тому відсутні підстави для нарахування та стягнення орендної плати за грудень 2012 року.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові N 3-54гс12 від 20.11.2012 у справі № 12/75-2167-33/75-4/180 за позовом Фізичної особи-підприємця Ширми О.С. до Публічного акціонерного товариства "Універсал-Банк" за результатом перегляду судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є правомірними вимоги про стягнення орендної плати за період фактичного користування орендованим приміщенням після розірвання договору оренди

Відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України; невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Тобто, після закінчення або дострокового припинення договору, нарахування орендної плати здійснюється лише за фактичне користування приміщенням.

Як було встановлено господарським судом, в листопаді 2012 року відповідач припинив фактичне користування орендованим приміщенням, що вбачається зі змісту позовної заяви позивача та підтверджується в письмових поясненнях позивача від 22.01.2013р. та відповідача від 22.01.2013р. (а.с.44, 45).

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування викладених обставин позивач суду не надав. Також позивачем не надано жодних доказів фактичного користування відповідачем орендованим приміщенням протягом грудня 2012р.

Отже, позовні вимоги в цій частині стягнення орендної плати в сумі 6562,00 грн. за грудень 2012р. задоволенню не підлягають.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частина 1 ст.549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

За п. 9.1 Договору після закінчення строку оренди або дострокового припинення договору орендар зобов'язався протягом 3 днів підготувати до передачі майно і звільнити приміщення та передати майно орендодавцю за актом прийому - передачі.

В п. 8.1 Договору визначено, що за невчасне повернення орендованого майна орендар сплачує штраф в розмірі місячної орендної плати за цим договором.

Після закінчення строку договору відповідач в порушення п. 9.1 Договору акт прийому - передачі орендованого приміщення не підписав.

Відповідно до умов п. 8.1 п. 5.1 Договору за листопад 2012р. позивачем правомірно нараховано 6562,00 грн. штрафу (з огляду на встановлену в п. 5.1 договору місячну орендну плату).

З огляду на викладене, вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 80 (п.1.1), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Котьман Сергія Володимировича (вул. Станіславського, буд. 10, кв. 46, м.Полтава, 36000, ідентифікаційний номер 2783517512; інші відомості - не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шервуд і Ко" (вул. Жовтнева, буд.29 а, м. Полтава, 36000, ідентифікаційний код 32689830; інші відомості - не відомі) 4882грн. 90 коп. заборгованості з орендної плати, 6562грн. 00 коп. штрафу, 1062грн. 27 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 1679,10 грн. боргу з орендної плати.

4. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано 01.03.2013р.

Суддя Т. М. Безрук