Рішення № 29662590, 27.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.13р. Справа № 13/5005/11363/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнарс Україна", смт. Велика Димерка, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оствінд - Стройсервіс", м. Дніпропетровськ

про стягнення 322 972 грн. 02 коп.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: Бурянський А.В. - представник, довіреність № б/н від 11.01.2013 року;

від відповідача: Григорчук В.А. - представник, довіреність № б/н від 15.01.2013 року;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейнарс Україна", смт. Велика Димерка, Київська область звернулося до господарського суду з позовом та просить стягнути (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог - Т - 1, а. с. 131) з товариства з обмеженою відповідальністю "Оствінд - Стройсервіс", м.Дніпропетровськ суму основної заборгованості у розмірі 275 830 грн. 15 коп. Також позивач просить витрати у справі покласти на Відповідача.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням Відповідачем усного договору поставки товару.

Ухвалою господарського суду від 26.12.2012 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.01.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 16.01.2013 року розгляд справи відкладено на 06.02.2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання.

У судовому засіданні 06.02.2013 року представник позивача подав письмові пояснення (Т-1, а. с. 126) в яких зазначив, що жодних підстав для неможливості розгляду справи не має, а також, прийняття рішення у даній справі дозволить довести існування у Позивача обґрунтованих та безспірних вимог про стягнення заборгованості з Відповідача та на законних підставах вступити у справу №26/904/206/2013, заявивши кредиторські вимоги до боржника.

Ухвалою господарського суду від 06.02.2013 року розгляд справи відкладено на 18.02.2013 року у зв'язку з неявкою представника відповідача у призначене судове засідання.

13.02.2013 року до канцелярії господарського суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (Т-1, а. с. 131), даною заявою Позивач заявляє про відмову від стягнення нарахованих на основну суму боргу штрафних санкцій та просить суд стягнути з Відповідача на свою користь основну заборгованість у розмірі 275 830 грн. 15 коп. та судові витрати.

У судовому засіданні 18.02.2013 року представник Відповідача подав заперечення на позовну заяву від 17.02.2013 року (Т-1, а. с. 141) в яких зазначає, що позовні вимоги Позивача є безпідставними і не визнає з наступних підстав. Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що Позивачем було поставлено Відповідачу товар згідно видаткових накладних в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю «Оствінд-Стройсервіс» виникла заборгованість перед Позивачем в загальній сумі 275 830, 15 грн., а також що: «Прийнявши товар за видатковими накладними, Відповідач тим самим прийняв на себе зобов'язання перед Позивачем по його оплаті по встановленим тарифам (за мовою оригіналу). Проте Відповідач з наведеними у позовній заяві твердженнями про прийняття зобов'язання по оплаті прийнятого товару не погоджується, оскільки сам тільки факт прийняття Відповідачем матеріальних цінностей не встановлює зобов'язання для Відповідача по оплаті вказаних у позовній заяві цінностей, оскільки жодного договору купівлі продажу або договору постачання, за якими могло б виникнути зобов'язання по оплаті переданих Відповідачу Позивачем матеріальних цінностей, між Відповідачем та Позивачем укладено не було. Тому, твердження Позивача про існування між Відповідачем та Позивачем договору купівлі-продажу або договору поставки не відповідає дійсності, не підтверджується жодним з доказів доданих до матеріалів справи, і ґрунтується суто на домислах позивача. Відповідач не заперечує факту прийняття вказаних у видаткових накладних матеріальних цінностей, проте заявляє, що вказані цінності були прийняті Відповідачем лише на відповідальне зберігання. Усним договором між Відповідачем та Позивачем допускалась можливість придбання Відповідачем частини переданих матеріалів, у разі виникнення необхідності, якою і скористався Відповідач оплативши частину переданих матеріалів. Також, подано заяву про продовження строку розгляду справи на 15 днів (Т-1, а. с. 143).

У судовому засіданні 18.02.013 року оголошувалась перерва до 25.02.2013 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представником позивача не подавалось.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 25.02.013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Рейнарс Україна" (далі - Позивач) було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Оствінд - Стройсервіс" (далі - Відповідач) товар, який Відповідач оплатив частково, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 275 830 грн. 15 коп., що підтверджується рахунками фактурами (Т-1, а. с. - а. с. 23-84), копії яких долучено до матеріалів справи.

Статтею 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Надані до справи докази, зокрема, підписані сторонами видаткові накладні, а також довіреності на уповноважену особу для прийняття товару, свідчать про укладання між сторонами договору поставки товару у спрощений спосіб (ст. 181 Господарського кодексу України).

04.09.2012 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію № 47 від 31.08.2012 року з вимогою сплатити борг, на яку відповідач відповіді не надав (Т-1, а.с. 85-87).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Що до твердження Відповідача про відсутність домовленості між сторонами про продаж товарів та фактичне укладання договору зберігання суд оцінює такі твердження критично з огляду на таке. Так з наданих сторонами документів не вбачається жодної письмової вказівки або домовленості сторін про передачу товарів на зберігання або комісію, про те кожна видаткова накладна містить такі записи : "Постачальник - ТОВ Рейнарс України; Одержувач - Оствінд Стройсервіс Товариство з обмеженою відповідальністю; Платник - той самий ; Умови продажу - Безготівковий розрахунок".З огляду на таке документи з передачі товарів містять умови, що вказують на укладання сторонами саме договорів купівлі-продажу.

Як убачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до відповідача з вимогою про оплату товару поставленого за рахунками - фактурами (Т-1, а. с. - а. с. 23-84), а отже, з урахування семиденного строку встановленого ч. 2 ст. 530 ЦК України, строк виконання зобов'язання відповідача щодо оплати поставленого товару настав.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення індексу інфляції у розмірі 25 915 грн. 71 коп. та 3% річних у розмірі 21 226 грн. 16 коп. слід зазначити, що Позивач подав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції та 3 % річних ( Т-1, а.с. 131), господарський суд розглянув подану заяву про відмову та прийшов до висновку про можливість її задоволення у зв'язку з чим провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог підлягає припиненню за правилами п. 4 ст. 80 ГПК України.

На час розгляду справи в суді Відповідачем зазначена сума боргу не сплачена (доказів не надано).

Так як Відповідач ухиляється від сплати суми боргу, Позивач був вимушений звернутися до суду, що і стало причиною спору.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно статті 530 Цивільного кодексу України, строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати) майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на вказані вище норми права, відсутністю зі сторони Відповідача доказів стосовно проведення оплати на користь Позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, із стягненням з Відповідача на користь Позивача (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог - Т-1, а.с. 131) суми заборгованості у розмірі 275 830 грн. 15 коп.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача у розмірі 5 516 грн. 60 коп.

Крім того, при поданні позовних матеріалів до суду, Позивачем відповідно до перерахованого платіжним дорученням № 6966 від 10.12.2012 року, що знаходиться в матеріалах справи а. с. 9, сплачена сума судового збору у розмірі 6 460 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 4.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. за змістом пунктів 4 і 5 частини першої ст. 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

Таким чином, сума судового збору у розмірі 943 грн. 40 коп. підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 205, 525, 526, 530, Цивільного кодексу України, ст. 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32, 33, 43, 44, 49, ч. 4 ст. 80, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних витрат у розмірі 25 915 грн. 71 коп. та 3% річних у розмірі 21 226 грн. 16 коп. прийняти відмову та припинити провадження за правилами п. 4 ст. 80 ГПК України.

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оствінд - Стройсервіс" (49089, м. Дніпропетровськ, вулиця Будівельників, будинок 23, код ЄДРПОУ 31177929) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейнарс Україна" (07442, Київська область, смт. Велика Димерка, вулиця Броварська, будинок 148/1, код ЄДРПОУ 32245423) суму основної заборгованості у розмірі 275 830 грн. 15 коп., судовий збір у розмірі 5 516 грн. 60 коп.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Рейнарс Україна" (07442, Київська область, смт. Велика Димерка, вулиця Броварська, будинок 148/1, код ЄДРПОУ 32245423) судовий збір у розмірі 943 грн. 40 коп., перерахованого платіжним дорученням № 6966 від 10.12.2012 року, що знаходяться в матеріалах справи а. с. 9.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.Ю. Первушин Повне рішення складено 01.03.2013 року.