Рішення № 29662575, 28.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.13р. Справа № 40/904/266/2013

за позовом Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління", м.Ялта, Автономна Республіка Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Інвест", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд в сумі 21 142 грн. 84 коп.

Суддя Красота О.І.

Представники:

від позивача: не з'явився ;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" (далі-Позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Інвест" (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за договором експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд в сумі 21 142 грн. 84 коп. та судових витрат.

В судове засідання представник Позивача не з'явився, направив 25.02.2013 року на адресу суду клопотання, щодо розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився. Відзив на позов та документи витребувані ухвалою господарського суду, а також докази оплати за спірним договором до суду не надав. Клопотання про відкладення розгляду спору та письмові пояснення причин такої неявки на адресу суду не надходило.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника Відповідача, оскільки останній повідомлений про час та місце судового засідання належним чином (поштове повідомлення 02815224), а в матеріалах справи наявні документи необхідні для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

Відповідно до нової редакції статуту Позивача, затвердженого Міністром будівельної політики і архітектури Автономної Республіки Крим 25.07.2007 року, зареєстрованого в Державному реєстрі 10.09.2007 року за №18821050005012805, Кримське республіканське підприємство "Протизсувне управління" є правонаступником Державного підприємства "Кримське республіканське протизсувне управління" на підставі Постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 23.11.2005 р. №540.

17.05.2008 року між Позивачем (далі-Управління) та Відповідачем (далі-Користувач) було укладено Договір №39/08 експлуатації берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд (далі-Договір), відповідно до умов якого (п. 1.2 Договору) Управління, у відповідності до постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11.03.97 року „Про міри по інженерному захисту берегів Чорного та Азовського морів та територій, що підпадають про вплив дій негативних природних процесів" та діючого законодавства надає Користувачу в експлуатацію Майно, вказане в п. 1.1 даного Договору, а Користувач перераховує Управлінню кошти (плата за експлуатацію майна) на відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд. Перераховані кошти Управління акумулює для виконання покладених на нього функцій замовника по проектуванню, відновленню та капітальному ремонту берегоукріплювальних та протизсувних споруд по всьому узбережжю Чорного моря Автономної Республіки Крим.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, предметом Договору є наявне на балансі Управління майно: берегоукріплювальні споруди санаторію №1, ділянка в 160 метрах на північний схід від буни №3, довжиною 80 м (згідно додатку 2).

Користувач переходить до експлуатації майна в строк, вказаний в Договорі, але не раніше дати підписання сторонами даного Договору та акту приймання передачі переліку майна, що передається. (п. 2.1 Договору).

Передача майна в експлуатацію не тягне за собою виникнення у Користувача права власності на це майно. (п. 2.2 Договору).

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що Користувач, у відповідності до п. 3.2 постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим №68 від 11.03.97 року зі змінами внесеними Постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 13.12.2007 року №815, перераховує Управлінню плату за експлуатацію переданого в користування майна в розмірі коштів на поточне утримання, відновлення та капітальний ремонт берегоукріплювальних, протизсувних та пляжних споруд. Що знаходяться на балансі протизсувного Управління.

За перший рік дії Договору (2008 р.) передавальні кошти складають 15 795,46 грн. без врахування ПДВ у відповідності з Додатком №4 до Договору. Грошові кошти за другий квартал 2008 р. повинні бути перераховані на рахунок Управління протягом 10 днів з дати підписання акту приймання-передачі майна. (п. 3.2 Договору).

Згідно з п. 3.3 Договору в наступні роки експлуатації майна користувач проводить перерахування коштів на підставі розрахунків на черговий календарний рік, надані Управлінням, що є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до пункту 3.4 Договору, перерахування коштів на розрахунковий рахунок Управління Користувач здійснює самостійно на підставі розрахунку - додатку до Договору на поточний рік щоквартально, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Відповідно до розрахунку коштів на І, ІІ, ІІІ квартали 2012 року, загальна сума коштів, яка підлягала сплаті Відповідачем становила 31 713 грн. 84 коп. (а.с. 19).

Протягом дії договору Позивач на адресу Відповідача направляв рахунки на оплату за Договором №39/08 від 17.05.2008 року з супровідними листами (а.с. 18, 20-27).

Зі вказаної суми 31 713 грн. 84 коп. Відповідачем було сплачено лише за І квартал 2012 року суму в розмірі 10 571 грн. 28 коп., внаслідок чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 21 142 грн. 84 коп., доказів оплати якої сторонами суду не надано.

Позивач на адресу Відповідача направив претензію №2239 від 26.07.2012 року з проханням сплатити заборгованість, яка виникла у останнього внаслідок неналежного виконання умов укладеного між сторонами Договору (а.с. 28). Відповідач відповіді на претензію не надав, заборгованість не сплатив.

Таким чином, сума основного боргу Відповідача перед Позивачем на час розгляду справи становить суму у розмірі 21 142 грн. 84 коп. доказів погашення останньої, суду сторонами не надано.

Розглядаючи вказані позовні вимоги, необхідно вказати на наступне.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами статті 530 Цивільного кодексу України, встановлено що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Крім того, при поданні позовних матеріалів до суду, Позивачем відповідно до платіжного доручення №1286 від 12.12.2012р. (а.с.9) сплачена сума судового збору у розмірі 00 грн. 50 коп. та відповідно до платіжного доручення №1191 від 19.11.2012р. (а.с.10) сплачена сума судового збору у розмірі 1 609 грн. 05 коп., разом 1 609 грн. 55 коп.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (п. 1 ст. 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

В п.п. 1 та 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону), а за подання заяви немайнового характеру в 1 розмірі мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата з 1 січня 2012 року становить 1 073 грн. 00 коп.

Отже відповідно до вказаних вище вимог, Позивач повинен був сплатити суму судового збору у розмірі не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто у сумі 1 609 грн. 50 коп.

Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" встановлює підстави повернення судового збору, яким відповідно до п.п.1 п.1 вказаної статті, повернення судового збору відбувається у разі внесення його в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином різниця переплати Позивачем судового збору при подачі позову становить суму у розмірі 00 грн. 05 коп., яка підлягає поверненню з державного бюджету України.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з стягненням з Відповідача на користь Позивача 21 142 грн. 84 коп. - боргу.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43-45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТ Інвест" (49033, м.Дніпропетровськ, вул. Г.Сталінграду, 157-а, ЄДРПОУ 34884575) на користь Кримського республіканського підприємства "Протизсувне управління" (98604, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Горького, 30, ЄДРПОУ 03348324) 21 142 грн. 84 коп. - боргу, 1 609 грн. 50 коп. - судового збору.

Повернути з державного бюджету України Кримському республіканському підприємству "Протизсувне управління" (98604, Автономна Республіка Крим, м. Ялта, вул. Горького, 30, ЄДРПОУ 03348324) зайво сплачений судовий збір в розмірі 00 грн. 05 коп., перераховане платіжним дорученням №1286 від 12.12.2012 року, яке знаходиться в матеріалах справи №40/5005/266/2013 (а.с. 9).

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

28.02.2013р.