Постанова № 29661043, 26.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 лютого 2013 року № 2а-15811/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Качура І.А., при секретарі судового засідання Хрімлі К.О., за участю представників сторін:

від позивача: Поліщук С.С. (дов. від 03.12.2012р. №23/12)

від відповідача: Шило М.Ю. (дов. від 17.01.2013р. №9172/9/10-209)

від третьої особи: Ковальський Г.А.

розглянувши у порядку відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Торнадо Плюс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Медторгсервіс"про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.02.2013 року в 11год. 07хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

ВСТАНОВИВ:

22.06.2009р. до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «Торнадо - Плюс» (надалі по тексту також - Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС (надалі по тексту також - Відповідач), третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Медторгсервіс" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0002542313/0 від 30.03.2009р., №0002542313/1 від 01.07.2009р.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2009р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2010р., позовні вимоги задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ в Печерському районі м. Києва №0002542313/0 від 30.03.2009р. та №0002542313/1 від 01.07.2009р.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.10.2012р. рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовані, а матеріали адміністративної справи скеровані до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.

Скасовуючи рішення, Вищий адміністративний суд України прийшов до висновку про те, що судами попередніх інстанцій не перевірялась належність поставки товару або здійснення робіт (послуг), тобто не з'ясовано, чи мали операції з придбання та реалізації товарів реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення. Також не досліджувались первинні бухгалтерські документи (угоди оренди чи відповідального зберігання товару, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, платіжні доручення, тощо), які підтверджують факт реалізації, зберігання товару або здійснення робіт (послуг) за період проведення зазначених господарських операції з ТОВ «ТД Медторгсервіс».

Справі присвоєно новий номер - №2а-15811/12/2670.

На підставі Автоматичного розподілу справу №2а-15811/12/2670 передано на розгляд судді І.А. Качуру.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2012р. справу прийнято до свого провадження суддею І.А. Качуром.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, викладених в Ухвалі від 18.10.2012р., Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Матеріалами справи встановлено, що працівниками ДПІ у Печерському районі м. Києва, на підставі постанови слідчого СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 17.12.2008р., проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Торнадо Плюс», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «ТД Медторгсервіс» за період з 01.09.2008р. по 30.09.2008р.

За результатами перевірки складено акт від 12.03.2009р. №151/23-13/32915902, в якому, на думку податкового органу, встановлено порушення Позивачем п.п.7.4.1 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме заниження податку на додану вартість.

На підставі зазначеного акта та за результатами адміністративного оскарження Відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 01.07.2009р. №0002542313/1, яким Позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість та застосовано штрафні (фінансові) санкції.

Як свідчать матеріали справи, згідно копій договорів та актів виконаних робіт в період з 01.03.08р. по 30.09.08р. між позивачем та ТОВ «ТД Медторгсервіс» було укладено ряд договорів на здійснення ремонтно - будівельних робіт, технічного та санітарного обслуговування офісної техніки, продажу товару та ін. Вартість виконаних робіт в повному обсязі включають в себе податок на додану вартість, дані суми були перераховані ТОВ «ТД Медторгсервіс», даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових накладних.

Листом від 30.01.09р. №2 надісланим у відповідь на запит ДТП у Печерському районі, про надання документів для проведення перевірки, Директором ПП «Торнадо Плюс» відмовлено у подані документів, з посиланням на те, що уся документація вилучена СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, тому при проведені перевірки використовувалися документи, які були надані слідчим СВПМ ДІМ у Шевченківському районі м. Києва, капітаном податкової міліції Яковенко Я.А.

Як слідує із матеріалів справи, співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було опитано директора та засновника контрагента - ТОВ «ТД Медторгсервіс» ОСОБА_5, який пояснив, що зареєстрував підприємство за грошову винагороду, до фінансово-господарської діяльності ТОВ «ТД Медторгсервіс» не має жодного відношення. Також ОСОБА_5 пояснив, що жодного документу, контракту, договору, податкової накладної від імені ТОВ «ТД Медторгсервіс» не підписував, податкову звітність до органів ДПС не подавав.

Відповідно до норм Господарського кодексу України передбачено, що ознакою фіктивності суб'єкта господарювання є зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

Водночас, в ході перевірки було проведено аналіз податкової звітності ТОВ «Медторгсервіс» поданої до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва та встановлено, що за період діяльності товариства відповідно до рядка 04.3 декларацій з податку на прибуток виграти на оплату праці становлять « 0». В тому числі за період діяльності додаток К 1 до декларації з податку на прибуток не доданий, рядки 4.10 «Витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «Сума амортизаційних відрахувань» декларацій з податку на прибуток підприємства прокреслені.

За таких обставин, дані податкової звітності свідчить про відсутність у ТОВ «Медторгсервіс» трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень, устаткування, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності. транспортних засобів, торгівельного обладнання та іншого майна, яке економічно необхідно для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності.

Відповідно п.1 ст.42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Пунктом 1 статті 44 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється. Відповідно до п.1, п.2 ст.49 Господарського кодексу України підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави, за завдані шкоду і збитки підприємництво несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Вимогами п.2, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88, первинні документи для надання їм юридичної сили та доказовості повинні мати обов'язкові реквізити, у тому числі посада, прізвище і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.1 та п.5 ст.203 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України). зміст правочину не може суперечити, зокрема інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені зокрема частинами першою та п'ятою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемної угоди не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп.. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2,3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97 від 03.04.97 року, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: - порядковий номер податкової накладної; - дату виписування податкової накладної; - повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис товарів та їх кількість; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаєморозрахунках з ТОВ «ТД Медторгсервіс», перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість в загальній сумі 1 560 165,41 грн., а саме : - за вересень 2008 року на суму 1 560 165,41-грн.

Однак, податкові накладні яких стали підставою для формування ТОВ «Торнадо плюс» податкового кредиту з контрагентом ТОВ «ТД Медторгсервіс», директор якого заперечує свою участь у створенні та діяльності товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Таким чином, наявність податкових накладних, виписаних від імені контрагентів Позивача не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту.

Така позиція Суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012р. у справі №21-421а11.

Виходячи із меж заявленого позову, системного аналізу норм чинного законодавства України суд прийшов до висновку, що Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Приватного підприємства «Торнадо Плюс» до Державної податкової інспекції у Печерському районі ДПС, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Медторгсервіс" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0002542313/0 від 30.03.2009р., №0002542313/1 від 01.07.2009р., - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур