Постанова № 29660989, 12.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 лютого 2013 р. Справа №2а-10813/12/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої М.О., представника позивача - Савицької Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський автомобільний дім» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Кримський автомобільний дім " звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені 25.09.2012 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС: № 0004072204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 143523,75 гривень, з яких 114819 гривень - основний платіж та 28704,75 гривень - штрафні санкції; № 0004062204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 403227,25 гривень, з яких 392671 гривень - основний платіж та 10556,25 гривень - штрафні санкції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена планова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання ним вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 рік, якою встановлено, що позивач безпідставно формував податковий кредит та валові витрати за рахунок взаємовідносин з підприємствами - постачальниками - ПП «Команд», ТОВ «Вітязь сервіс», ТОВ «Богдан - Індустрія», ТОВ «Атан - Крим», ТОВ «Фалькон-Авто». Вважає ці висновки відповідача протиправними, оскільки фактичне виконання ними договорів з контрагентами підтверджено усіма необхідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, отриманий товар та послуги були використані в господарській діяльності підприємства. Також проведеною перевіркою було встановлено безпідставне включення до складу валових витрат у 4 кварталі 2011 року суми у розмірі 174167 гривень, які є дебіторською заборгованістю, виниклою у зв'язку з перерахуванням попередньої оплати ТОВ «Автолізінг Крим» та ТОВ «ДОМ-ТМ», але ці суми не включались підприємством до складу валових витрат. Також вважає, що на невірному тлумаченні норм Податкового Кодексу України ґрунтується висновок відповідача щодо неможливості включення до складу валових витрат суми у розмірі 954300 гривень, яка є поворотною фінансовою допомогою, що була отримана від фізичних осіб в період дії Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а повернена Товариством вже у період дії норм Податкового Кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання жодного разу не з'явився, хоча був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Кримський автомобільний дім» є юридичною особою, згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі та є платником податку з ПДВ, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 28.02.2011 року № 100325935.

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: роздрібна торгівля автомобілями; оптова торгівля автомобільними деталями та приладдям; роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям; технічне обслуговування та ремонт автомобілів; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; посередництво в торгівлі автомобілями (т. 1, а.с. 237-238).

З 14.08 по 11.09.2012 року Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Кримський автомобільний дім» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 рік, за результатами якої складено акт № 5802/22-1/34636673 від 18.09.2012 року (т. 1, а.с. 8-65; т. 5, а.с. 9-11).

Зазначеною перевіркою було встановлено, що до складу валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування ТОВ «Кримський автомобільний дім» включило видаткові накладні, отримані від наступних постачальників:

- ПП «Комманд» у 1 кварталі 2012 року на суму 15940 гривень, стан платника «8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням (актом перевірки ПП «Комманд» від 06.04.2012 року встановлено завищення податкового зобов'язання відносно ТОВ «Кримський автомобільний дім» за лютий 2012 року у сумі ПДВ 3188 гривень). Також в рамках кримінальної справи в ході досудового слідство порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності відносно ПП «Комманд».

- ТОВ «Вітязь сервіс» на загальну суму 21235 гривень, в тому числі за 4 квартал 2011 року - 14205 гривень, за 2 квартал 2012 року в сумі 7030 гривень.

Первинні документи, підтверджуючі взаємовідносини між контрагентами - постачальниками та ТОВ «Кримський автомобільний дім» до перевірки не надано.

- ТОВ «Богдан Індустрія» на загальну суму 29912, у тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 4253 гривень, за 4 квартал 2011 року в сумі 25659 гривень;

- ТОВ «Атан-Крим» на загальну суму 135390 гривень, у тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 21775 гривень, за 4 квартал 2011 року в сумі 55517 гривень, за 1 квартал 2011 року в сумі 22215 гривень, за 2 квартал 2012 року в сумі 35883 гривень;

- ТОВ «Фалькон-Авто» на загальну суму 371619 гривень, у тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 190240 гривень, за 4 квартал 2011 року в сумі 181379 гривень.

Первинні документи, підтверджуючі факт отримання (товарно - транспортні, вантажні накладні, шляхові листи) комплектуючих матеріалів (запчастин) ТОВ «Кримський автомобільний дім» в ході перевірки не надані.

Також, при відпрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Кримський автомобільний дім» встановлено завищення податкового кредиту позивача за рахунок взаємовідносин з цими контрагентами на загальну суму 114819 гривень, в тому числі по контрагентам:

- ПП «Комманд» у лютому 2012 року на суму ПДВ 3188 гривень;

- ТОВ «Вітязь-сервіс» на загальну суму 4247 гривень, у тому числі у листопаді 2011 року на суму 1403 гривень, у грудні 2011 року на суму 1438 гривень, у квітні на суму 1406 гривень;

- ТОВ «Богдан-Індустрія» на загальну суму ПДВ 5982 гривень, у тому числі за серпень 2011 року в сумі 850 гривень, за листопад 2011 року в сумі 5132 гривень;

- ТОВ «Атан-Крим» на загальну суму ПДВ 27078 гривень, у тому числі за серпень 2011 року в сумі 4355 гривень, за жовтень 2011 року в сумі 2090 гривень, за листопад 2011 року в сумі 4180 гривень, за грудень 2011 року в сумі 4833 гривень, за лютий 2012 року в сумі 2090 гривень, за березень 2012 року в сумі 2353 гривень, за квітень 2012 року в сумі 5120 гривень, за травень 2012 року в сумі 2057 гривень;

- ТОВ «Фалькон-Авто» на загальну суму ПДВ 74324 гривень, у тому числі за липень 2011 року в сумі 11152 гривень, за серпень 2011 року в сумі 2483 гривень, за вересень 2011 року в сумі 24413 гривень, за жовтень 2011 року в сумі 4939 гривень, за листопад 2011 року в сумі 27781 гривень, за грудень 2011 року в сумі 2445 гривень.

До перевірки не було надано документів, які підтверджують виконання договору або наявність яких є обов'язковою згідно змісту договору (товарно - транспортні накладні, акти приймання - передачі товару, акт виконання робіт, рахунки - фактури тощо), довіреності на отримання товарно - матеріальних цінностей, інші дані, що свідчать про реальність здійснюваних операцій.

На підставі цих даних, ДПІ у м. Сімферополі було встановлено укладення та виконання позивачем з цими контрагентами цивільно - правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям з метою штучного формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та податкового кредиту.

Також зазначено, що податковий кредит ТОВ «Кримський автомобільний дім» сформований по відсутніх первинних документах з метою одержання податкової вигоди на загальну суму ПДВ 114819 гривень від вищезазначених постачальників, який проведено на підставі нікчемних правочинів, підлягає зменшенню.

Також в ході перевірки було встановлено, що по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» рахується дебіторська заборгованість понад 3 роки на загальну суму з ПДВ 209 тис. гривень, у тому числі по ТОВ «Автолізінг Крим» у сумі з ПДВ 193 тис. грн.. та ТОВ «ДОМ-ТМ» у сумі з ПДВ 16 тис. грн.. Дебіторська заборгованість виникла у зв'язку з перерахуванням попередньої сплати ТОВ «Автолізінг Крим» та ТОВ «ДОМ ТМ». Отримання товару не здійснювалось, як наслідок, реалізація не проводилась, тому вказані суми не приймали участь в фінансово - господарській діяльності товариства, направленої на отримання доходу. Попередні сплати по контрагентам - постачальникам приймали участь лише у валових витратах попередніх звітних періодах. У зв'язку з цим, підлягає виключенню з витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування сума дебіторської заборгованості по цим контрагентам у 4 кварталі 2011 року у розмірі 174167 гривень.

Також, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Кримський автомобільний дім» самостійно зарахувало до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у 4 кварталі 2011 року кредиторську заборгованість понад 3 роки по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на загальну суму з ПДВ 26623 гривень, у тому числі по ТОВ «Автомобільний дім» в сумі з ПДВ 1900 гривень, ТОВ «Автотрейдсервіс 2009» у сумі з ПДВ 3800 гривень, ФОП ОСОБА_2 у сумі з ПДВ - 3500 гривень, ФОП ОСОБА_3 у сумі з ПДВ 15200 гривень та інші у сумі з ПДВ 2200 гривень. Кредиторська заборгованість в сумі 22186 гривень підлягає виключенню з витрат у 4 кварталі 2011 року.

Також, в ході перевірки було встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.4 податкової декларації «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» на загальну суму 954300 гривень на підставі наступного:

Так, в ході перевірки встановлено, що між ТОВ «Кримський автомобільний дім» та фізичними особами були складені наступні договори про надання поворотної фінансової допомоги в періоді дії Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»:

- ОСОБА_4 - від 13.04.2009 року в сумі 2817740 гривень; від 05.01.2010 року - в сумі 600000 гривень; від 19.02.2010 року - в сумі 144200 гривень;

- ОСОБА_5 - від 16.06.2010 року в сумі 400250 гривень.

У періоді дії Податкового Кодексу України Товариством була повернена фінансова допомога вищезазначеним фізичним особам та суми включені до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 954300 гривень.

Вказані витрати не приймали участі в фінансово - господарській діяльності товариства, направленої на отримання доходу, у зв'язку з чим підлягають зменшенню суми витрат на суму повернення поворотної фінансової допомоги у періоді дії Податкового Кодексу України, яка була включена до складу валових доходів в періоді дії Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, всього ДПІ у м. Сімферополі було встановлено завищення позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 1724749 гривень, у тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 795015 гривень, за 4 квартал 2011 року в сумі 728665 гривень, за 1 квартал 2012 року в сумі 38155 гривень, за 2 квартал 2012 року в сумі 162914 гривень.

Встановивши ці обставини, ДПІ у м. Сімферополі АР Крим дійшла висновку про порушення ТОВ «Кримський автомобільний дім»:

- П.п. 14.1.13, п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.4, п.п. 135.5.5, п. 135.5 ст. 135, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, ст.. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 392671 гривень, у тому числі за 3 квартал 2011 року в сумі 182853 гривень, за 4 квартал 2011 року в сумі 167593 гривень, за 1 квартал 2012 року в сумі 8013 гривень, за 2 квартал 2012 року в сумі 34212 гривень;

- П. 14.1.181, п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 114819 гривень, у тому числі за серпень 2011 року в сумі 18840 гривень, за листопад 2011 року в сумі 42728 гривень; за грудень 2011 року в сумі 37037 гривень, за лютий 2012 року в сумі 5278 гривень, за березень 2012 року в сумі 2353 гривень, за квітень 2012 року в сумі 6526 гривень, за травень 2012 року в сумі 2057 гривень.

На підставі зазначених висновків, ДПІ у м. Сімферополі були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення:

- № 0004072204 від 25.09.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 143523,75 гривень, з яких 114819 гривень - основний платіж та 28704,75 гривень - штрафні санкції (т. 1, а.с. 66);

- № 0004062204 від 25.09.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 403227,25 гривень, з яких 392671 гривень - основний платіж та 10556,25 гривень - штрафні санкції (т. 1, а.с. 67).

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 04.04.2011 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Богдан-Індустрія» (Постачальник) було укладено договір № 1/ЗЧ про постачання запчастин для автомобілів, згідно з яким сторони домовились, що Постачальник постачає, а Покупець зобов'язаний прийняти й оплатити товар у кількості відповідно до заявок, згідно з погодженими Сторонами Планами закупівлі Товару та перерахування грошових коштів за них і Планом реалізації товару, що є невід'ємними частинами цього Договору, і за цінами згідно діючим реєстром цін Постачальника на дату відвантаження. Плани закупівлі товару, Плани реалізації Товару та Плани перерахунку грошових коштів можуть коригуватися Постачальником в залежності від маркетингової ситуації в Регіоні. Місцем отримання послуг Сторони визначили склад постачальника: м. Київ, вул.. П.Усенка, 8 (т. 1, а.с. 80-86).

На виконання зазначеного договору, ТОВ «Богдан Індустрія» було поставлено позивачеві товар на загальну суму 35893,88 гривень, в тому числі ПДВ - 5982,31 гривень, що підтверджується видатковими накладними: № БИ-0000850 від 11.08.2011 року на поставку комплектуючих запчастин на суму 5103,61 гривень, в тому числі ПДВ - 850,60 гривень; № БИ-0001908 від 04.11.2011 року на поставку приладдя діагностики двигуна вартістю 18208,87 гривень, в тому числі ПДВ - 3034,81 гривень; № БИ-0001907 від 04.11.2011 року на поставку блоку управління двигуна вартістю 1853,18 гривень, в тому числі ПДВ - 308,86 гривень; № БИ-0002321 від 30.11.2011 року на поставку комплектуючих запчастин вартістю 10728,22 гривень, в тому числі ПДВ - 1788,04 гривень (т. 1, а.с. 117, 130, 130 оборот; 147).

Оплата отриманого товару була здійснена позивачем на користь ТОВ «Богдан-Індустрія» в повному обсязі платіжними дорученнями № 1173 від 05.08.2011 року (передоплата) на суму 5103,61 гривень; № 1999 від 23.11.2011 року на суму 18208,87 гривень; № 1885 від 07.11.2011 року на суму 1853,18 гривень; № 2064 від 30.11.2011 року на суму 10728,22 гривень (т. 1, а.с. 177; 179;180;212).

За фактами поставок товару та внесення передоплати, ТОВ «Богдан-Індустрія» було виписано позивачу податкові накладні: № 31 від 05.08.2011 року на суму 5103,61 гривень, в тому числі ПДВ - 850,60 гривень; № 67 від 04.11.2011 року на суму 18208,87 гривень, в тому числі ПДВ - 3034,81 гривень; № 68 від 04.11.2011 року на суму 1853,18 гривень, в тому числі ПДВ - 308,86 гривень; № 568 від 30.11.2011 року на суму 10728,22 гривень, в тому числі ПДВ - 1788,04 гривень (т. 1, а.с. 150, 160, 160 оборот, 164).

Придбані товари були транспортовані позивачем з Києву до Сімферополя, що відповідає укладеному між сторонами договору та підтверджується товарно - транспортними накладними № 20120022456401 від 04.11.2011 року; № 20120022456401 від 04.11.2011 року та № 20120012629278 від 30.11.2011 року (т. 4, а.с. 1, оборот; а.с. 5 оборот; )

Отриманий товар був використаний в господарській діяльності позивача, що підтверджується актами виконаних робіт з номерами замовлень - нарядів і видатковими накладними; Актом приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів № КД-0000042 від 04.11.2011 року, які є в матеріалах справи (том 2).

Також судом встановлено, що 28.07.2008 року між ТОВ «Атан-Крим» (Постачальник) та ТОВ «Кримський Автомобільний Дім» (Покупець) було укладено договір поставки товарів № 73/СМ-СФ, згідно з умовами якого постачальник зобов'язався передати а узгоджені строки паливно - мастильні матеріали у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти товар та сплатити визначену договором грошову суму.

Згідно з п. 2.1 Договору, асортимент, кількість і ціна ПММ за відповідну одиницю виміру з урахуванням ПДВ визначається сторонами в заявках й виставлених до сплати рахунках та вказується в товаросупроводжувальних документах.

Відповідно до п. 3.3. Договору, у разі вивезення ПММ автотранспортом Покупця поставка вважається виконаною в момент завантаження ПММ в транспортний засіб Покупця. У разі доставки ПММ транспортом Постачальника, поставка вважається виконаною в момент передачі ПММ у місті, визначеному Покупцем. Датою поставки вважається дата, вказана в товаротранспортних документах (т. 1, а.с. 87-90).

На виконання зазначеного договору, ТОВ «Атан-Крим» було поставлено позивачеві паливно - мастильні матеріали на загальну суму 162468 гривень, в тому числі ПДВ - 27078 гривень, що підтверджується видатковими накладними: № 5797/7 від 22.08.2011 року на суму 12540 гривень, в тому числі ПДВ - 2090 гривень; № 5801/7 від 22.08.2011 року на суму 13590 гривень, в тому числі ПДВ - 2265 гривень; № 6970/7 від 03.10.2011 року на суму 12540 гривень, в тому числі ПДВ - 2090 гривень; № 7806/7 від 04.11.2011 року на суму 12540 гривень, в тому числі ПДВ - 2090 гривень; № 8229/7 від 21.11.2011 року на суму 12540 гривень, в тому числі ПДВ - 2090 гривень; № 8583/7 від 06.12.2011 року на суму 16460 гривень, в тому числі ПДВ - 2743,33 гривень; № 9066/7 від 26.12.2011 року на суму 12540 гривень, в тому числі ПДВ - 2090 гривень; № 10013/7 від 13.02.2012 року на суму 12540 гривень, в тому числі ПДВ - 2090 гривень; № 10013/7 від 13.02.2012 року на суму 12540 гривень, в тому числі ПДВ - 2090 гривень; № 10719/7 від 16.03.2012 року на суму 14118 гривень, в тому числі ПДВ - 2353 гривень; № 11205/7 від 06.04.2012 року на суму 12642 гривень, в тому числі ПДВ - 2107 гривень; № 11733/7 від 27.04.2012 року на суму 18078 гривень, в тому числі ПДВ - 3013 гривень; № 11915/7 від 08.05.2012 року на суму 12340 гривень, в тому числі ПДВ - 2056,67 гривень (т. 1, а.с. 118,123,127,134,138,139,140).

Оплата отриманого товару була здійснена позивачем на користь ТОВ «Атан-Крим» протягом 12.09.2011 року по 28.05.2012 року в повному обсязі, на суму 162468 гривень, в тому числі ПДВ - 27078 гривень, що підтверджено платіжними дорученнями: № 1457 від 12.09.2011 року; № 1767 від 21.10.2011 року; № 2013 від 24.11.2011 року; № 2111 від 09.12.2011 року; № 2216 від 23.12.2011 року; № 78 від 16.01.2012 року; № 569 від 23.03.2012 року; № 672 від 04.04.2012 року; № 825 від 26.04.2012 року; № 974 від 16.05.2012 року; № 1078 від 28.05.2012 року (т. 1, а.с. 181; 182; 183;184; 185; 186;187;188;189;190;191;214).

За фактами поставок та оплати паливно - мастильних матеріалів, ТОВ «Атан-Крим» було виписано позивачу податкові накладні: № 5797 від 22.08.2011 року; № 5801 від 22.08.2011 року; № 6970 від 03.10.2011 року; № 7806 від 04.11.2011 року; № 8229 від 21.11.2011 року; № 8583 від 06.12.2011 року; № 9066 від 26.12.2011 року; № 10013 від 13.02.2012 року; № 10719 від 16.03.2012 року; № 11205 від 06.04.2012 року; № 11733 від 27.04.2012 року; № 11915 від 08.05.2012 року на загальну суму 162468 гривень, в тому числі ПДВ - 27078 гривень (т. 1, а.с. 148, 148 оборот; 149, 149 оборот; 166, 166 оборот; 168, 168 оборот; 173).

Паливно - мастильні матеріали були транспортовані ТОВ «Атан-Крим» позивачу, що підтверджується товарно - транспортними накладними: № 5797/7 від 22.08.2011 року; № 5801/7 від 22.08.2011 року; № 6970/7 від 03.10.2011 року; № 7806/7 від 04.11.2011 року; № 8229/7 від 21.11.2011 року; № 8583/7 від 06.12.2011 року; № 9066/7 від 26.12.2011 року; № 10013/7 від 13.02.2012 року; № 10719/7 від 16.03.2012 року; № 11205/7 від 06.04.2012 року; № 11733/7 від 27.04.2012 року; № 11915/7 від 08.05.2012 року (том. 4, а.с. 10-21).

Паливно - мастильні матеріали, що надійшли позивачу від ТОВ «Атан-Крим» протягом серпня 2011 року - травня 2012 року були використані у власній господарській діяльності ТОВ «Кримський автомобільний дім», що підтверджується актами виконаних робіт з номерами замовлень - нарядів і видатковими накладними, які є в матеріалах справи (том 2,3).

Судом встановлено, що 21.05.2009 року між ТОВ «Фалькон-Авто» (Постачальник) та ТОВ «Кримський Автомобільний дім» (Покупець) було укладено договір на постачання запасних частин в№ 1 з к/пп, згідно з яким сторони домовились, що постачальник постачає, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити Товар у кількості відповідно до заявок, згідно з погодженими Сторонами Планами закупівлі Товару та перерахування грошових коштів за них і Планом реалізації Товару, що є невід'ємними частинами цього Договору, і за цінами згідно з діючим реєстром цін Постачальника на дату відвантаження.

Місцем доставки згідно з п. 1.2 Договору сторони визначили: м. Сімферополь, вул.. Г.Васильєва, 27-а або склад постачальника - м. Київ, вул.. Новопирогівська, 58 (т. 1, а.с. 70-79).

На виконання зазначеного договору, ТОВ «Фалькон-Авто» було поставлено ТОВ «Кримський автомобільний дім» комплектуючі запчастини для автомобілів на загальну суму 445941,78 гривень, в тому числі ПДВ - 74323,63 гривень, що підтверджується видатковими накладними: № КИ11-006525 від 04.07.2011 року на суму 10200,24 гривень, в тому числі ПДВ - 1700,04 гривень; № КИ11-007090 від 18.07.2011 року на суму 10253,58 гривень, в тому числі ПДВ - 1708,93 гривень; № КИ11-007322 від 25.07.2011 року на суму 10329,24 гривень, в тому числі ПДВ - 1721,54 гривень; № КИ11-007266 від 22.07.2011 року на суму 1076,46 гривень, в тому числі ПДВ - 179,41 гривень; № КИ11-007254 від 22.07.2011 року на суму 17242,20 гривень, в тому числі ПДВ - 1873,70 гривень; № КИ11-007434 від 27.07.2011 року на суму 3958,86 гривень, в тому числі ПДВ - 659,81 гривень; № КИ11-007479 від 28.07.2011 року на суму 13847,64 гривень, в тому числі ПДВ - 2307,94 гривень; № КИ11-008499 від 25.08.2011 року на суму 11623,50 гривень, в тому числі ПДВ - 1937,25 гривень; № КИ11-008579 від 26.08.2011 року на суму 1287,54 гривень, в тому числі ПДВ - 214,59 гривень; № КИ11-008580 від 26.08.2011 року на суму 156,48 гривень, в тому числі ПДВ - 26,08 гривень; № КИ11-008578 від 26.08.2011 року на суму 1829,82 гривень, в тому числі ПДВ - 304,97 гривень; № КИ11-008977 від 06.09.2011 року на суму 3661,26 гривень, в тому числі ПДВ - 610,21 гривень; № КИ11-008978 від 06.09.2011 року на суму 23795,88 гривень, в тому числі ПДВ - 3965,98 гривень; № КИ11-008976 від 06.09.2011 року на суму 7860 гривень, в тому числі ПДВ - 1310 гривень; № КИ11-008975 від 06.09.2012 року на суму 3642,96 гривень, в тому числі ПДВ - 607,16 гривень; № КИ11-008974 від 06.09.2011 року на суму 33,12 гривень, в тому числі ПДВ - 5,52 гривень; № КИ11-009497 від 20.09.2011 року на суму 11570,10 гривень, в тому числі ПДВ - 1928,35 гривень; № КИ11-009496 від 20.09.2011 року на суму 16338,96 гривень, в тому числі ПДВ - 2723,16 гривень; № КИ11-009520 від 21.09.2011 року на суму 45942,24 гривень, в тому числі ПДВ - 7657,04 гривень; № КИ11-009519 від 21.09.2011 року на суму 33637,62 гривень, в тому числі ПДВ - 5606,27 гривень; № КИ11-010335 від 11.10.2011 року на суму 15026,10 гривень, в тому числі ПДВ - 2504,35 гривень; № КИ11-010332 від 11.10.2011 року на суму 904,32 гривень, в тому числі ПДВ - 150,72 гривень; № КИ11-010694 від 20.10.2011 року на суму 5689,20 гривень, в тому числі ПДВ - 948,20 гривень; № КИ11-010693 від 20.10.2011 року на суму 569,52 гривень, в тому числі ПДВ - 94,92 гривень; № КИ11-010692 від 20.10.2011 року на суму 778,62 гривень, в тому числі ПДВ - 129,77 гривень; № КИ11-010860 від 25.10.2011 року на суму 6486,36 гривень, в тому числі ПДВ - 1081,06 гривень; № КИ11-011255 від 02.11.2011 року на суму 13243,08 гривень, в тому числі ПДВ - 2207,18 гривень; № КИ11-011373 від 04.11.2011 року на суму 116760,54 гривень, в тому числі ПДВ - 19460,09 гривень; № КИ11-011624 від 11.11.2011 року на суму 5456,22 гривень, в тому числі ПДВ - 909,37 гривень; № КИ11-0011878 від 18.11.2011 року на суму 5333,70 гривень, в тому числі ПДВ - 888,95 гривень; № КИ11-011951 від 21.11.2011 року на суму 7693,02 гривень, в тому числі ПДВ - 1282,17 гривень; № КИ11-012220 від 28.11.2011 року на суму 6885,54 гривень, в тому числі ПДВ - 1147,59 гривень; № КИ11-012219 від 28.11.2011 року на суму 1974,60 гривень, в тому числі ПДВ - 329,10 гривень; № КИ11-012349 від 30.11.2011 року на суму 6697,50 гривень, в тому числі ПДВ 1116,25 гривень; № КИ11-012400 від 30.11.2011 року на суму 2643,30 гривень, в тому числі ПДВ - 440,55 гривень; № КИ11-012445 від 02.12.2011 року на суму 6426,60 гривень, в тому числі ПДВ - 1071,10 гривень; № КИ11-0112732 від 12.12.2011 на суму 5323,62 гривень, в тому числі ПДВ - 887,27 гривень; № КИ11-012731 від 12.12.2011 року на суму 1507,68 гривень, в тому числі ПДВ - 251,28 гривень; № КИ11-013349 від 29.12.2011 року на суму 3846,48 гривень, в тому числі ПДВ - 641,08 гривень; № КИ11-013371 від 29.12.2011 року на суму 4230,42 гривень, в тому числі ПДВ - 705,07 гривень (том 1, а.с. 114-116; 119-122; 124-126; 131-133; 135-137; 141-146).

Поставлені товари були повністю оплачені позивачем на користь ТОВ «Фалькон-Авто» протягом з 01.07.2011 року по 28.12.2011 року на загальну суму 445941,78 гривень, в тому числі ПДВ - 74323,63 гривень платіжними дорученнями: № 936 від 01.07.2011 року; 1036 від 15.07.2011 року; 1075 від 22.07.2011 року; 1066 від 21.07.2011 року; 1068 від 21.07.2011 року; 1100 від 26.07.2011 року; 1106 від 27.07.2011 року; 1309 від 23.08.2011 року; 1320 від 25.08.2011 року; 1321 від 25.08.2011 року; 1322 від 25.08.2011 року; 1400 від 05.09.2011 року; 1403 від 05.09.2011 року; 1404 від 05.09.2011 року; 1401 від 05.09.2011 року; 1402 від 05.09.2011 року; 1508 від 19.09.2011 року; 1507 від 19.09.2011 року; 1518 від 20.09.2011 року; 1519 від 20.09.2011 року; 1684 від 10.10.2011 року; 1683 від 10.10.2011 року; 1739 від 19.10.2011 року; 1741 від 19.10.2011 року; 1740 від 19.10.2011 року; 1773 від 24.10.2011 року; 1772 від 24.10.2011 року; 1855 від 01.11.2011 року; 1865 від 03.11.2011 року; 1909 від 10.11.2011 року; 1951 від 17.11.2011 року; 1965 від 18.11.2011 року; 2025 від 25.11.2011 року; 2026 від 25.11.2011 року; 2042 від 29.11.2011 року; 2067 від 30.11.2011 року; 2070 від 01.12.2011 року; 2110 від 09.12.2011 року; 2105 від 08.12.2011 року; 2244 від 28.12.2011 року; 2243 від 28.12.2011 року (т. 1,а с. 177-216).

За фактом поставки та оплати товарів, ТОВ «Фалькон-Авто» було виписано позивачу податкові накладні: № 11 від 01.07.2011 року; № 982 від 15.07.2011 року; № 1517 від 22.07.2011 року; № 1396 від 21.07.2011 року; № 1395 від 21.07.2011 року; № 1815 від 26.07.2011 року; № 1913 від 27.07.2011 року; № 1850 від 23.08.2011 року; № 1997 від 25.08.2011 року; № 1998 від 25.08.2011 року; № 1999 від 25.08.2011 року; № 229 від 05.09.2011 року; № 233,232,230,231 від 05.09.2011 року; № 1106 та 1105 від 19.09.2011 року; № 1218,1219 від 20.09.2011 року; № 444, 443 від 10.10.2011 року; № 1071,1073,1072 від 19.10.2011 року; № 1351, 1350 від 24.10.2011 року; № 24 від 01.11.2011 року; № 185 від 03.11.2011 року; № 607 від 10.11.2011 року; № 1061 від 17.11.2011 року; № 1188 від 21.11.2011 року; № 1573 та 1574 від 25.11.2011 року; № 1790 від 29.11.2011 року; № 1905 від 30.11.2011 року; № 17 від 01.12.2011 року; № 449 від 09.12.2011 року; № 369 від 08.12.2011 року; № 1949 та 1948 від 28.12.2011 року (т. 1, а.с. 151-159; 161-163; 165; 167; 169-172; 174-176).

Транспортування товару з Києву (вул.. Новопирогівська, 58) до м. Сімферополя (вул.. Г.Васильєва, 27-а) підтверджується товарно - транспортними накладними (експрес-накладними): № 10003227827 від 25.08.2011 року; № 20120052191216 від 06.09.2011 року; № 20120022382555 від 20.10.2011 року; № 20120022402959 від 25.10.2011 року; № 20120022442402 від 02.11.2011 року; № 20120052454586 від 04.11.2011 року; № 20120012524957 від 18.11.2011 року; № 20120032534053 від 21.11.2011 року; № 20120042572525 від 28.11.2011 року; № 20120022589301 від 30.11.2011 року; № 20120022595247 від 01.12.2011 року; № 20120012602698 від 02.12.2011 року; № 20120032655870 від 12.12.2011 року; № 20120022789314 від 29.12.2011 року (т. 4, а.с. 1-9).

Отриманий товар був використаний в господарській діяльності позивача, що підтверджується актами виконаних робіт з номерами замовлень - нарядів і видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи (том 2,3).

Судом також встановлено, що 19.10.2011 року між позивачем та ТОВ «Вітязь-сервіс» (Постачальник) було укладено договір на охорону майна № 7/ф, згідно з яким Замовник передав, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання по охороні об'єкту, розташованого в м. Сімферополь, вул.. Караїмська, 22 «А», якій використовується Замовником на підставі договору суборенди нежитлового приміщення від 03.10.2011 року.

Згідно з Додатком № 1 до Договору, сторони домовились, що вартість послуг за цим договором розраховується виходячи з тарифу: 11 гривень за один чол.\год. з врахуванням ПДВ та оплата в повному обсязі здійснюється до 5 числа місяця, за місяць, в якому надаються послуги шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. (т. 4, а.с. 27-31).

Також, 31.08.2011 року між ТОВ «Кримський автомобільний дім» (Замовник) і ТОВ «Вітязь-Сервіс» (Виконавець) було укладено договір № 3/23/08-11 на охорону майна, згідно з яким Замовник передав, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання по охороні об'єкту, розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул.. Генерала Васильєва, 27-а, що використовується Замовником на підставі договору оренди від 26.09.2007 року. Вартість послуг була визначена Додатком № 2 до Договору в сумі 3400 гривень щомісячно (том. 4, а.с. 32-36).

На виконання зазначених договорів, за період з 30.11.2011 року по 30.04.2012 року ТОВ «Вітязь-Сервіс» були надані ТОВ «Кримський Автомобільний Дім» охоронні послуги загальною вартістю 25480,90 гривень, в тому числі ПДВ - 4246,83 гривень, що підтверджується підписаними між сторонами актами виконаних робіт: № 622 від 30.11.2011 року на суму 3400 гривень, в тому числі ПДВ - 566,67 гривень; № 670 від 30.11.2011 року на суму 5016 гривень, в тому числі ПДВ - 836 гривень; № 699 від 31.12.2011 року на суму 3400 гривень, в тому числі ПДВ - 566,67 гривень; № 746 від 31.12.2011 року на суму 5226,90 гривень, в тому числі ПДВ - 871,!5 гривень; № 199 від 30.04.2012 року на суму 3400 гривень, в тому числі ПДВ - 566,67 гривень; № 239 від 30.04.2012 року на суму 5038 гривень, в тому числі ПДВ - 839,67 гривень (т. 4, а.с. 37-42).

Протягом 30.11.2011 року - 30.04.2012 року ТОВ «Кримський автомобільний дім» перерахувало на користь ТОВ «Вітязь-Сервіс» суму в загальному розмірі 25480,90 гривень, в тому числі ПДВ - 4246,83 гривень, що підтверджується платіжними дорученнями: № 1884 від 07.11.2011 року; № 1969 від 18.11.2011 року; № 2118 від 12.12.2011 року; № 2119 від 12.12.2011 року; № 700 від 09.04.2012 року та № 746 від 17.04.2012 року (т. 4, а.с. 24-26).

За фактом надання послуг та оплати, ТОВ «Вітязь-Сервіс» було виписано позивачу податкові накладні: № 13 від 07.11.2011 року; № 24 від 21.11.2011 року; № 17 від 12.12.2011 року; № 18 від 12.12.2011 року; № 22 від 10.04.2012 року; № 25 від 18.04.2012 року (т. 4, а.с. 43-48).

Також судом встановлено, що позивачем була укладена разова угода на придбання комплектуючих запчастин для автомобілів від ПП «Комманд», що підтверджується видатковою накладною № 572 від 28.02.2012 року на суму 19130 гривень, в тому числі ПДВ - 3188,33 гривень (том. 4, а.с. 22).

За фактом отримання товару, 28.02.2012 року ПП «Комманд» було виписано позивачу податкову накладну № 647 на суму 19130 гривень, в тому числі ПДВ - 3188,33 гривень (т. 4, а.с. 23).

Оплата за цей товар була здійснена позивачем готівкою, що підтверджено фіскальними чеками від 01.03.2012 року на суму 9130 гривень, в тому числі ПДВ - 1521,67 гривень та від 29.02.2012 року на суму 10000 гривень, в тому числі ПДВ - 1666,67 гривень (т. 4, а.с. 22, оборот).

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки та під час розгляду справи судом була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з придбання товарів та послуг від підприємств - постачальників ПП «Комманд», ТОВ «Вітязь-Сервіс», ТОВ «Богдан-Індустрія», ТОВ «Атан-Крим», ТОВ «Фалькон-Авто».

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з цими контрагентами, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, відповідачем не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагентів та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи з викладеного, щодо формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та \ або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими Податковий Кодекс України пов'язує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України та видана після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім випадків, передбачених п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, які не передбачають такої реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних вимогам, встановленим ст.. 201 ПК України, представником відповідача в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт надання товарів та послуг. Відповідачем також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами.

Відповідачем в судовому засіданні також не було надано ніяких доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Таким чином, судом встановлено, що валові витрати в сумі 574096 гривень та податковий кредит в сумі 114819 гривень, сформовані за результатами взаємовідносин з підприємствами ПП «Комманд», ТОВ «Вітязь-Сервіс», ТОВ «Богдан-Індустрія», ТОВ «Атан-Крим», ТОВ «Фалькон-Авто» на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку позивача; отримані від постачальників товари були використані позивачем в його господарській діяльності при виконанні ремонтних (гарантійних) робіт автомобілів та при подальшій реалізації комплектуючих запчастин автомобілів, в межах його основної виробничої діяльності.

Отримання товарів та послуг, їх оплата позивачем належним чином оформлені бухгалтерськими проводками, що також підтверджується висновком судово - економічної експертизи № 234/12 від 25 січня 2013 року (том 5, а.с. 64-87).

Щодо висновків податкової інспекції про необґрунтоване включення позивачем до складу валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування суми дебіторської заборгованості по контрагентам ТОВ «Автолізінг-Крим» та ТОВ «ДОМ-ТМ» у 4 кварталі 2011 року у розмірі 174167 гривень, суд зазначає наступне.

Проведеною по справі експертизою було встановлено, що згідно із реєстром кореспондентських рахунків бухгалтерського обліку та показників валових витрат ТОВ «Кримський Автомобільний Дім» за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 рік (том 1, а.с. 68-69) до акту попередньої перевірки ДПІ від 14.08.2009 року № 7622/23-7/34636673 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Кримський Автомобільний Дім» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 рік (том 5, а.с. 12-27) визначено, що в період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 рік позивачем не було віднесено до сум валових витрат передплати, сплачені на користь постачальників (передплати, що були задекларовані в подальшому були зняті зі складу валових витрат), тому суми дебіторської заборгованості понад 3 роки на загальну суму з ПДВ 209 тис. гривень, у тому числі по ТОВ «Автолізинг Крим» у сумі з ПДВ 193 тис. грн.. та ТОВ «ДОМ - ТМ» у сумі з ПДВ 16 тис. грн.. не були віднесені до складу валових витрат.

Крім того, згідно наданих на дослідження журналів - ордерів ТОВ «Кримський Автомобільний Дім» по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року по взаємовідносинам із ТОВ «Автолізинг Крим» і ТОВ «ДОМ-ТМ» по залишку на кінець рахується дебіторська заборгованість на загальну суму з ПДВ 209031 гривень, що означає, що ця дебіторська заборгованість не віднесена до складу валових витрат, а рахується як передплата постачальникам згідно документів аналітичного бухгалтерського обліку.

Отже, судом встановлено, що сума дебіторської заборгованості по контрагентам ТОВ «Автолізинг Крим» та ТОВ «ДОМ-ТМ» у розмірі 174167 гривень не була включена позивачем до складу валових витрат у 4 кварталі 2011 року, а тому висновки податкової інспекції щодо завищення позивачем витрат на вказану суму є необґрунтованими.

Також, в ході перевірки було встановлено, що ТОВ «Кримський автомобільний дім» самостійно зарахувало до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування у 4 кварталі 2011 року кредиторську заборгованість понад 3 роки по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на загальну суму з ПДВ 26623 гривень, що є порушенням п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п.п. 135.5.5 ст. 135, 139 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим кредиторська заборгованість в сумі 22186 гривень підлягає виключенню з витрат у 4 кварталі 2011 року.

Згідно з п.п. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги, - це товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Наказом Державної податкової служби України № 576 від 05.07.2012 року затверджено Узагальнюючу податкову консультацію щодо порядку списання кредиторської заборгованості за неоплачені товари.

Так, відповідно до цієї податкової консультації, не підлягають коригуванню платником податку - покупцем витрати на придбання товарів у разі списання непогашеної кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, в тому числі якщо ці витрати виникли до 01.04.2011 року. При цьому сума списаної кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, включається до складу інших доходів такого покупця у періоді визнання її безнадійною.

У відповіді на друге запитання цієї Консультації зазначено, що якщо платник податку на прибуток придбав товарно - матеріальні цінності, він має право на визнання витрат на придбання таких товарно - матеріальних цінностей відповідно до розділу 111 Кодексу незалежно від того, оплачені вони чи ні.

Однак, у разі визнання суми кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, безнадійною, сума такої заборгованості включається до складу інших доходів.

Відповідно до п.п. 14.1.173 п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, узагальнююча письмова податкова консультація - оприлюднення позиції контролюючого органу, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих платникам податків

Згідно з п. 53.1 ст. 53 Податкового Кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації.

Таким чином, ТОВ «Кримський автомобільний дім» правомірно не виключило суму простроченої кредиторської заборгованості у розмірі 22186 гривень без ПДВ з витрат у 4 кварталі 2011 року.

Щодо висновку податкової інспекції про завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.4 податкової декларації «Інші витрати звичайної діяльності та інші операційні витрати» на загальну суму 954300 гривень, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «Кримський Автомобільний дім», як позичальником, було укладено договори про надання поворотної фінансової допомоги з фізичними особами (засновниками Товариства), а саме:

- Договір № 36-ФЛ від 05 січня 2010 року з фізичною особою ОСОБА_4., за яким Позикодавець зобов'язався надати позичальнику поворотну фінансову допомогу в сумі 600000 гривень, а позичальник зобов'язався прийняти та повернути таку фінансову допомогу в строк до 05.01.2014 року. 06.12.2011 року між сторонами було підписано акт про повернення позивальником грошових коштів в сумі 6700 гривень; 05.12.2011 року, - в сумі 7900 гривень; 09.11.2011 року, - в сумі 8000 гривень; 08.09.2011 року, - в сумі 48545 гривень; 14.10.2011 року - в сумі 105000 гривень; 12.10.2011 року - в сумі 8000 гривень; 21.11.2011 року - в сумі 5700 гривень; 17.10.2011 року - в сумі 8000 гривень; 28.11.2011 року - в сумі 7000 гривень; 26.08.2011 року - в сумі 100000 гривень; 08.12.2011 року - в сумі 12000 гривень; (том 5, а.с. 44-50).

- Договір № 37-ФЛ від 19.02.2010 року з фізичною особою ОСОБА_4., за яким Позикодавець зобов'язався надати позичальнику поворотну фінансову допомогу в сумі 144200 гривень, а позичальник зобов'язався прийняти та повернути таку фінансову допомогу в строк до 19.02.2012 року. Додатковою угодою від 01.02.2012 року строк його дії було пролонговано до 19.02.2014 року. 03.11.2011 року між сторонами було підписано акт про повернення грошових коштів в сумі 5600 гривень; 05.06.2012 року - в сумі 120000 гривень; 19.10.2011 року - в сумі 8000 гривень; 25.11.2011 року - в сумі 6600 гривень; 31.10.2011 року в сумі 4000 гривень (т. 5, а.с. 51-54).

- Договір № 31-ФЛ від 13.04.2009 року з фізичною особою ОСОБА_4., за яким Позикодавець зобов'язався надати позичальнику поворотну фінансову допомогу в сумі 2817740 гривень, а позичальник зобов'язався прийняти та повернути таку фінансову допомогу в строк до 12.04.2010 року. Додатковою угодою від 01.04.2010 року строк його дії було пролонговано до 31.12.2012 року. 08.09.2011 року між сторонами було підписано акт про повернення грошових коштів в сумі 194455 гривень (т. 5, а.с. 60-62).

- Договір № 42-ФЛ від 16.06.2010 року з фізичною особою ОСОБА_5, за яким Позикодавець зобов'язався надати позичальнику поворотну фінансову допомогу в сумі 400250 гривень, а позичальник зобов'язався прийняти та повернути таку фінансову допомогу в строк до 16.06.2014 року. 22.12.2011 року між сторонами було підписано акт про повернення грошових коштів в сумі 25100 гривень; 23.12.2011 року - в сумі 1000 гривень; 05.10.2011 року - в сумі 28700 гривень; 15.08.2011 року - в сумі 120000 гривень; 16.08.2011 року - в сумі 120000 гривень; 17.10.2011 року - в сумі 3000 гривень; 20.12.2011 року в сумі 1000 гривень (т. 5, а.с. 55-59).

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (якій був діючим на момент укладення позивачем договорів про надання поворотної фінансової допомоги), валовий доход включає в тому числі суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Проведеною ДПІ у м. Сімферополі перевіркою позивача було встановлено, що ТОВ «Кримський Автомобільний дім» суми поворотної фінансової допомоги, які були отримані від ОСОБА_4. та ОСОБА_5 включались до складу валових доходів ТОВ «Кримський автомобільний дім» у відповідних періодах.

01.01.2011 року набув чинності Податковий Кодекс України.

Як вже було зазначено, протягом з 15.08.2011 року по 05.06.2012 року ТОВ «Кримський Автомобільний Дім» на виконання укладених договорів сплатило на користь позикодавців в готівковій та безготівковій формі суму в загальному розмірі 954300 гривень, що підтверджується наданими видатковими касовими ордерами та банківськими виписками, у тому числі в 3 кварталі 2011 року - в сумі 583000 гривень; у 4 кварталі 2011 року -в сумі 251300 гривень; у 2 кварталі 2012 року - в сумі 120000 гривень (т. 5, а.с. 28-43).

Згідно з п.п. 135.5 п. 135.5 ст. 135 Податкового Кодексу України, суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.

Отже, враховуючі зазначені приписи законодавства, позивач правомірно відніс до складу валових витрат суми поверненої поворотної фінансової допомоги у сумі 954300 гривень.

При цьому суд вважає незрозумілими та хибними висновки податкової інспекції щодо неможливості включення до витрат суми фінансової допомоги, поверненої в період дії Податкового Кодексу України з тих підстав, що вона була включена до складу валових доходів в період дії Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Таким чином, в судовому засіданні було встановлено, що висновки податкової інспекції щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток внаслідок укладення фіктивних договорів з підприємствами постачальниками, а також безпідставного формування валових витрат повністю спростовуються матеріалами справи, а також висновками проведеної по справі судово - економічної експертизи. В свою чергу, податковим органом не надано будь-яких фактичних даних на підтвердження обставин, зазначених в акті - перевірки, а тому суд вважає нарахування позивачеві податкових зобов'язань згідно з оспорюваними податковими повідомленнями - рішеннями безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно ст.. 87 КАС України, до судових витрат також належать судовий збір і витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Ухвалою суду від 16.10.2012 року по справі було призначено проведення судової - економічної експертизи.

На проведення судово - економічної експертизи ТОВ "Кримський Автомобільний Дім" було витрачено 35376 гривень, що підтверджується рахунком та випискою банку про оплату (т. 5, а.с. 168,169).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у вигляді витрат на оплату судового збору в сумі 2146 гривень та витрат на проведення експертизи в сумі 35376 гривень із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 12.02.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 18.02.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримський Автомобільний дім» - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0004072204 від 25.09.2012 року, винесене Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі, яким ТОВ «Кримський Автомобільний Дім» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 143523,75 гривень, з яких 114819 гривень - основний платіж та 28704,75 гривень - штрафні санкції.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення № 0004062204 від 25.09.2012 року, винесене Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі, яким ТОВ «Кримський Автомобільний дім» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 403227,25 гривень, з яких 392671 гривень - основний платіж та 10556,25 гривень - штрафні санкції.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримський Автомобільний Дім" судові витрати у розмірі 37522 (тридцять сім тисяч п'ятсот двадцять дві) гривні з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.С. Кононова