Ухвала суду № 29660871, 25.02.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0909/3533/2012 р.

Провадження № 22ц/779/450/2013 р.

Категорія 24

Головуючий у І інстанції Беркещук Б.Б.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Шишка А.І., Пнівчук О.В.,

секретаря Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль Інвест» про визнання договору № 009999 від 11 січня 2012 року недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль Інвест» на рішення Коломийського міськрайонного суду від 26 грудня 2012 року,-

в с т а н о в и л а:

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Аваль Інвест» про визнання договору № 009999 від 11 січня 2012 року недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, повернення грошових коштів в розмірі 6 250 грн.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 11 січня 2012 року між ним та ТОВ «Аваль Інвест» було укладено договір № 009999 про надання адміністратором послуг спрямованих на придбання товару, зокрема, послуг, метою яких є надання безвідсоткової позики.

Зазначав, що при підписанні даного договору відповідачем порушено його права та законні інтереси, оскільки всупереч вимог ч.1 ст.227 ЦК України даний правочин вчинено юридичною особою без відповідного на те дозволу (ліцензії).

Посилаючись на те, що на момент вчинення правочину набрали чинності зміни до ч.1 ст.4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» і послуги, що надаються відповідачами підлягають ліцензування починаючи з 01 січня 2012 року, просив позов задовольнити.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 26 грудня 2012 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір № 009999 від 11 січня 2012 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Аваль Інвест».

Застосовано наслідки недійсності правочину та зобов'язано ТОВ «Аваль Інвест» повернути сплачені ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 6 250 грн.

Стягнуто з ТОВ «Аваль Інвест» на користь ОСОБА_2 900 грн. витрат з надання правової допомоги.

Стягнуто з ТОВ «Аваль Інвест» судовий збір у розмірі 214 грн. 60 коп. на користь держави.

В апеляційній скарзі на дане рішення ТОВ «Аваль Інвест» посилається на те, що рішення є незаконним і необґрунтованим, оскільки судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначає, що ТОВ «Аваль Інвест» здійснює діяльність з надання послуг та не потребує реєстрування в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг та ліцензування, оскільки дане товариство не є фінансовою установою і його діяльність не підпадає під сферу дії ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Правомірність надання грошових коштів в якості безвідсоткової позики не фінансовими установами передбачена Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31 березня 2006 року за №5555.

Крім того, твердження позивача про те, що консультантом ТОВ «Аваль Інвест» при укладенні вказаного договору йому була надана нечітка, неправдива інформація стосовно умов угоди не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_2 того ж дня перед укладенням правочину була підписана заява про те, що він зрозумів всі умови договору в програмі «Аваль Інвест» та отримав всі коректно викладені відповіді від продавця-консультанта товариства.

Посилаючись на те, що позивачем не надано доказів щодо умисного введення його працівником ТОВ «Аваль Інвест» в оману та про те, що дані дії підпадають під сферу дії ЗУ «Про захист прав споживачів», просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволеної позовних вимог ОСОБА_2

В судовому засіданні представник ТОВ «Аваль Інвест» Перевозчиков О.В. апеляційну скаргу підтримав по вищенаведених мотивах.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду належним чином був повідомлений.

Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно із ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Частиною 1 ст. 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що 11 січня 2012 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Аваль Інвест» було укладено договір №009999, предметом якого є надання відповідачем («Адміністратором») системи взаємопов'язаних послуг, які є консультаційними, спрямованими на придбання товару, зазначеного за домовленістю сторін у Додатку №1 до цього договору.

За цим договором Адміністратор, за згодою Учасника, зобов'язувався вчинити від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання Товару, зазначеного у Додатку №1 до даного Договору, на умовах діяльності Програми «Інвест», що міститься у Додатку № 2 до даного Договору, і які є невід'ємними частинами цього Договору, в тому числі: а) сформувати Групу Учасників, забезпечити її адміністрування, присвоїти і повідомити Учаснику його код у Групі; б) організовувати та проводити Асигнаційні Заходи, здійснити оплату Товару на користь Учасника або надати Учаснику відповідну суму у позику; в) надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені Сторонами, у порядку та в строки, передбачені цим Договором та Додатками до нього.

Згідно з п.1.3 Договору Учасник доручив Адміністратору використовувати суми Чистих внесків для формування Фонду Групи та його розподілу, а також здійснювати оплату Товару на користь Учасників Групи та надавати відповідні суми у позику.

Додатком №2 до Договору визначено умови програми «Інвест», за якими програма «Інвест» це програма, що базується на створенні груп Учасників, метою яких є придбання бажаних товарів із розстроченням платежу на тривалий час у порядку та на умовах, передбачених Договором та Додатками до нього.

Предметом договору є послуги, котрі надаються Учаснику програми «Інвест», метою яких є надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку №1 до Договору.

Сторони фактично приступили до виконання умов договору, позивач (Учасник) здійснив сплату вступного платежу, а відповідач (Адміністратор) здійснив його реєстрацію як учасника у програмі «Інвест» із присвоєнням кода в групі.

Згідно Додатку №1 до Договору, позивач здійснив реєстраційний платіж в сумі 6 250 грн., з яких чистий внесок становить 2 083 грн. 33 коп.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовими вважаються такі послуги: 1) випуск платіжних документів, платіжних карток, дорожніх чеків та (або) їх обслуговування, кліринг, інші форми забезпечення розрахунків; 2) довірче управління фінансовими активами; 3) діяльність з обміну валют; 4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення; 5) фінансовий лізинг; 6) надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; 7) надання гарантій та поручительств; переказ грошей; 9) послуги у сфері страхування та накопичувального пенсійного забезпечення; 10) торгівля цінними паперами; 11) факторинг; 12) інші операції, які відповідають критеріям, визначеним у п. 5 ч. 1 ст. 1 цього Закону.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 указаного закону визначено, що фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України від 02 червня 2011 року № 3462 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг», який набув чинності з 08 січня 2012 року, статтю 4 Закону доповнено пунктом 11-1, відповідно до якої діяльність із адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах віднесено до переліку фінансових послуг.

У листі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 30 серпня 2012 року зазначено, що станом на 27 серпня 2012

року інформація щодо ТОВ «Аваль Інвест» в Державному реєстрі фінансових

установ відсутня.

Водночас відповідно до ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватися лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Враховуючи, що діяльність із адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах віднесено до переліку фінансових послуг, діяльність ТОВ «Аваль Інвест» є

діяльністю з надання фінансових послуг, однак така ними здійснюється без відповідної ліцензії, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про недійсність договору по адмініструванню фінансових активів для придбання товарів у групах із підстав невідповідності його вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та зобов'язання повернути позивачу сплачені кошти в розмірі 6 250 грн.

Пунктом 1 розпорядження Держфінпослуг від 31 березня 2006 р. N 5555 «Про можливість надання юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительств» передбачено, що юридичні особи - це суб'єкти господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, надають фінансові послуги з надання коштів у позику (крім на умовах фінансового кредиту) та поручительств відповідно до вимог цивільного законодавства та з урахуванням вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Отже, юридична особа має право надавати таку фінансову послугу, як надання коштів у позику за умови, що вона здійснюється без залучення фінансових активів від фізичних осіб, без набуття статусу фінансової установи.

За наведених обставин, не заслуговують на увагу доводи апелянта про правомірність надання грошових коштів в якості безвідсоткової позики не фінансовими установами згідно Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від

31 березня 2006 року за №5555.

Посилання апелянта на підписану ОСОБА_2 заяву про те, що він зрозумів всі умови договору в програмі «Аваль Інвест» та отримав всі відповіді від продавця-консультанта товариства висновків суду першої інстанції не спростовують.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль Інвест» відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 26 грудня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання нею законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: А.І. Шишко

О.В. Пнівчук