Рішення № 29660757, 14.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-6/18860-2012 14.02.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта»

До відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона праці»

Про стягнення 17890,79 грн. штрафу

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Кисельов Є.В. - за дов.

від відповідача Кошковський К.В. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона праці» про стягнення 17890,79 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем строків поставки товару.

Ухвалою суду від 26.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-6/18860-2012.

Відповідач у поданому суду відзиві проти задоволення позову заперечив. Крім того, подав клопотання про зменшення розміру штрафу, посилаючись на наступне. Відповідно до договору поставки на відповідач зобов'язався у короткий термін на умовах DDP (ІНКОТЕРМС-2000) здійснити поставку структурним підрозділам позивача засобів індивідуального захисту (далі - товар), які виробляються російським підприємством ЗАТ «Тамбовмаш» (далі - виробник товару). Прострочення терміну поставки, про яке заявив позивач, зумовлене об'єктивними обставинами, у тому числі пов'язаними з визначеними виробником товару та державними нормами умовами щодо виробництва та комплектації товару. Зокрема, було з'ясовано, що позиція товару: протигаз ізолюючий шланговий ПШ-20, РВ-2 протиаерозольними фільтрами не комплектується. Про існування таких обставин відповідач повідомив позивачеві відповідно до ст.226 ГК України, пропонуючи внести відповідні зміни у додаток до договору поставки щодо характеристик окремих позицій товару. Таку пропозицію відповідача позивач не приймав, правом визначеним п.6.2.1 договору поставки щодо дострокового розірвання договору не скористався. Разом з тим, поставка товару за договором поставки відповідачем здійснена, а отже договір поставки виконаний. Вказаний позивачем у позові термін прострочення (з огляду на короткі терміни виконання відповідачем зобов'язання з поставки - 5 днів і по двом позиціям товару - 30 днів) є незначним - від 5 до 17 днів. Виконуючи договір поставки у вищевикладених умовах, відповідач поніс витрати, які позбавили його прибутку, на отримання якого відповідач розраховував при укладенні договору поставки. Однак, відповідач намагався вжити всіх можливих заходів щодо виконання договору поставки.

Позивач проти зменшення розміру неустойки заперечив.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

12.01.2012 р. між публічним акціонерним товариством «Укрнафта» (покупцем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Охорона праці» (постачальником) укладено договір купівлі-продажу № 20/25-МРТ(далі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1 Договору продавець передає, а покупець приймає і оплачує продукцію, іменовану надалі «товар», відповідно до додатку, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до додатку до Договору поставка товару має відбутися на умовах DDP (назва місця призначення, за рахунок постачальника).

Термін постави товару протягом 5 (або 30 залежно від позиції товару) днів з моменту попередньої оплати за Договором.

31.01.2012 р. позивачем перераховано відповідачу суму попередньої оплати.

За актами прийому-передачі позивачем отримано продукції на суму 119271,96 грн., при цьому поставка відбулась з простроченням, проти чого відповідач не заперечує.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.7 Договору за порушення терміну поставки або недопоставки товару продавець виплачує штраф у розмірі 15% від суми простроченого або недопоставленого згідно з додатком товару.

За розрахунком позивача, який судом прийнято як вірний, з відповідача підлягає стягненню 17890,79 грн. штрафу (119271,96х15%).

Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Таким чином, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Враховуючи, що відповідачем товар поставлено у повному обсязі, період прострочення виконання зобов'язання незначний, умови Договору передбачають тільки відповідальність продавця, в той час як мало місце прострочення покупця здійснення оплати, суд вважає за доцільне використати право, надане йому п. 3 ст. 83 ГПК України, та зменшити розмір нарахованого штрафу з 17890,79 грн. до 10000,00 грн..

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 10000,00 грн. штрафу. В частині стягнення 7890,79 грн. штрафу судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються відповідача, оскільки неправильні дії останнього призвели до звернення з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Охорона праці» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 21 літ. «Б», кв. 70, код 37046852) на користь публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, код 00135390) 10000,00 грн. штрафу, 1609,50 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 01.03.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун