Рішення № 29660695, 21.02.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 р. Справа № 18/2596/12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", 36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5, в особі Кременчуцької філії, 39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8

до Колективного підприємства Редакції міської газети "Кремінь", 39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 3

про стягнення 13996,09 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Фатьянова Г.В.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 21.02.2013 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 13996,09 грн. боргу за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді № 982 від 02.10.2003 року, в т.ч. 13266,88 грн. основного боргу, 557,07 грн. пені, 61,43 грн. інфляційних витрат та 110,71 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 41), відзиву на позовну заяву до суду не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду даної справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд встановив:

02.10.2003 року між Колективним підприємством Редакцією міської газети "Кремінь" (відповідач, споживач) та Кременчуцькою філією Відкритого акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (енергопостачальна організація), перейменованого в подальшому в Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" (позивач), був укладений договір на постачання теплової енергії в гарячій воді за № 982 (а.с. 7-8), відповідно до умов якого енергопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді у визначених договором обсягах, а споживач - сплачувати за одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (розд. 1 договору).

У відповідності до приписів п. п. 10.1., 10.4. договору на постачання теплової енергії в гарячій воді № 982 від 02.10.2003 року (далі - договір) цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2003 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією зі сторін.

Відповідно до п. 2.1. договору теплова енергія постачається споживачеві в обсягах згідно додатку № 1 до договору (а.с. 9) у вигляді гарячої води на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону;

- гаряче водопостачання - протягом року.

Як зазначається у позовній заяві та наданому до справи розрахунку основного боргу (а.с. 12), у період з жовтня 2011 року по квітень 2012 року позивачем на виконання умов спірного договору було поставлено відповідачеві теплову енергію у вигляді гарячої води на загальну суму 13266,88 грн.

Положеннями п. п. 6.2.-6.4. укладеного договору встановлено, що споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує енергопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, на підставі виписаних рахунків теплопостачальної організації.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки на оплату поставленої теплової енергії у вигляді гарячої води (а.с. 16-22), що підтверджується наданими до справи копіями фіскальних чеків та реєстрів (а.с. 23-26), однак в порушення своїх зобов'язань відповідач за теплову енергію не розрахувався, що і стало приводом для звернення до суду з даним позовом.

Окрім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача нараховані на нього за період з 10.11.2011 року по 14.05.2012 року пеню в розмірі 557,07 грн., інфляційні витрати в сумі 61,43 грн. та 3% річних в сумі 110,71 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 ГК України підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом приписів ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до положень п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (№ 1875-IV від 24.06.2004 року) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт наявності між сторонами правовідносин з приводу постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, обсяги відпущеної відповідно до договору теплової енергії, факт виставлення рахунків на оплату відпущеної теплової енергії, факт наявності заборгованості в розмірі 13266,88 грн. за відпущену згідно договору теплову енергію, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 13266,88 грн. заборгованості є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 6.5. договору в разі несвоєчасної сплати рахунків за спожиту теплову енергію споживач сплачує енергопостачальній організації пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку.

Суд, перевіривши за допомогою "ІАЦ Ліга" правильність нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних, дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині також підлягають про задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у спорі та чинного законодавства України, що має застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Колективного підприємства Редакції міської газети "Кремінь" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 3, р/р 26004506 в КФ "Полтава-банк" м. Кременчук, МФО 331423, код ЄДРПОУ 02474802) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) в особі Кременчуцької філії (39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8, р/р 26035308700 в ВАТ "Ощадбанк" м. Полтава, МФО 331467, код ЄДРПОУ 25717118) - 13266,88 грн. основного боргу.

3. Стягнути з Колективного підприємства Редакції міської газети "Кремінь" (39600, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Першотравнева, 3, р/р 26004506 в КФ "Полтава-банк" м. Кременчук, МФО 331423, код ЄДРПОУ 02474802) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) в особі Кременчуцької філії (39601, Полтавська область, м. Кременчук, вул. 60 років Жовтня, 8, р/р 26005054501124 в Полт. ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код ЄДРПОУ 25717118) - 557,07 грн. пені, 61,43 грн. інфляційних витрат, 110,71 грн. 3% річних та 1609,50 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.02.2013 року.

Суддя Гетя Н.Г.