Рішення № 29660684, 25.02.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" лютого 2013 р.Справа № 5017/3849/2012

За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР";

До відповідача: Сільськогосподарський багатофункціональний кооператив "Україна"

про стягнення 224484,42грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: - Тащі М.М. - по довіреності № 592 від 25.12.2012р.;

Від відповідача: - не з'явився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю " АГРО-ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Україна" про стягнення 224484,42грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 80848грн., пені в розмірі 5600,16грн., штраф в розмірі 136914,40грн. та 3% річних в розмірі 1121,86грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористався, справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК, заслухавши представника позивача, суд встановив наступне:

10 травня 2012 р. між ТОВ «Агро - виробничий центр» (надалі - Позивач) та СБК „Україна" (надалі - Відповідач) був укладений договір купівлі - продажу № 10/ 05-01 СТ (надалі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору, Позивач зобов'язався передати, а Відповідач зобов'язався прийняти та сплатити вартість насіннєвого матеріалу, а саме соняшник насінний NS-Х-2017 (Укр) еліт (надалі - Товар).

На виконання умов Договору № 10/ 05-01 СТК від 10.05.2012 р., специфікації №1 від 10.05.2012 р. та специфікації №2 від 01.06.2012 р., по видаткових накладних: № 0001205111 від 11.05.2012 р. та № 0001206030 від 02.06.2012 р., Відповідачем був отриманий Товар відповідно до доручень на отримання товарно - матеріальних цінностей 12 ААБ № 055192 від 11.05.2012р. та ААД 315751 від 02.06.2012 р.,: на загальну суму 100 848,00 грн. на умовах товарного кредиту з відстрочкою платежу.

Згідно п. 1 специфікації №1 від 10.05.2012 р. до Договору Відповідач зобов'язавсь сплатити вартість товару у розмірі 72 198,00 грн. до 20.07.2012 р.

Згідно п. 1 специфікації № 2 від 01.06.2012 р. до Договору Відповідач зобов'язався сплатити вартість товару у розмірі 28 650,00 грн. до 20.07.2012 р.

Станом на 24.12.2012 р. Відповідачем була зроблена лише часткова сплата за Договором по специфікації №1 від 10.05.2012 р. у розмірі 10 000,00 грн., та специфікації №2 від 01.06.2012 р. у розмірі 10 000,00 грн.

Однак залишок суми заборгованості у розмірі 80 848грн.станом на момент подання цього позову Відповідачем не сплачений.

Таким чином, сума основного боргу за поставлений Відповідачу товар за Договором станом на момент подання позову становить 80 848грн..

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно із ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтю 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновків про наявність порушень умов договору щодо оплати за товар з боку відповідача, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором купівлі - продажу № 10/05-01 СТК від 10 травня 2012 року складає 80848 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.6.1 Договору, у випадку порушення Відповідачем термінів оплати, згідно. цього Договору, Відповідач сплачує Позивачу неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від своєчасно неоплаченої суми заборгованості за кожний день прострочення.

Враховуючи термін прострочення Відповідачем сплати за договором №10/ 05-01 СТК від 10.05.12., Відповідач станом на 24.12.2012 р. має сплатити на користь Позивача пеню:

по отриманому Товару відповідно до специфікації № 1 від 10.05.12 р. суму у розмірі 3 951,10 грн.; по отриманому Товару відповідно до специфікації № 2 від 01.06.12 р. суму у розмірі 1649,06 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем пені за прострочку виконання зобов'язання у розмірі 5600,16 грн. вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання Відповідачем умов Договору, Позивач на підставі ст. 625 ЦК України - 3 % річних в сумі 1121,86 грн. та надав розрахунок, який на думку суду є вірним та обґрунтованим.

Статтею 694 Цивільного кодексу України передбачено порядок продажу товару в кредит Зокрема, відповідно до вказаної статті:

1.Договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстрочені

або з розстроченням платежу.

2. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар.

проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено

договором або законом.

3. У разі невиконання продавцем обов'язку щодо передання товару, проданого в кредит,

застосовуються положення статті 665 цього Кодексу.

4.Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару.

5. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти

відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його

фактичної оплати.

Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов'язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Відповідно до п.6.2 Договору, у випадку несвоєчасного погашення Відповідачем заборгованості за товарним кредитом, тобто несплати загальної суми товарного кредиту у встановлений договором термін згідно умов оплати, з дати виникнення простроченої заборгованості, на суму заборгованості нараховується проценти за користування товарним кредитом в розрахунку 1% за кожен день прострочення оплати.

Враховуючи термін прострочення Відповідачем погашення товарного кредиту за договором №10/ 05-01 СТК від 10.05.12., Відповідач станом на 24.12.2012 р. має сплатити на користь Позивача, відповідно до п.6.2 Договору, грошову суму у розмірі 136 914,40 грн.

Суд перевіривши розрахунок позивача щодо сплати відповідачем процентів за користування товарним кредитом в розрахунку 1% за кожен день прострочення оплати у розмірі 136914,40 грн. вважає його обґрунтованим та таким що відповідає нормам чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в розмірі 224484,42грн., яка складається з суми основного боргу в розмірі 80848грн., пені в розмірі 5600,16грн., штраф в розмірі 136914,40грн. та 3% річних в розмірі 1121,86грн.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу "Україна" (67432, Одеська область Роздільнянський район, с. Кам'янка, вул.. Леніна, 32 , код ЄДРПОУ 03767883) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „АГРО -ВИРОБНИЧИЙ ЦЕНТР" (65029, м. Одеса, вул. Скісна, 27, код ЄДРПОУ 31622177) - суму основного боргу в розмірі 80848грн., пеню в розмірі 5600,16грн., штраф в розмірі 136914,40грн., 3% річних в розмірі 1121,86грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4489,69грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 01.03.2013р.

Суддя Літвінов С.В.