Рішення № 29660669, 28.02.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 р. Справа № 5010/1644/2012-19/83 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К", вул. Текстильна,32а, м. Тернопіль, 46010

до відповідача: приватного підприємства "Дем"ян-Сервіс", вул.Івасюка,26, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78200

про стягнення 10914,67 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: представник Боровик С.К., (довіреність № б/н від 28.01.13 )

від відповідача: не з"явилися,

ВСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К" звернулось в суд із позовом до приватного підприємства "Дем"ян-Сервіс" про стягнення 10914,67 грн. Позивач обґрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо оплати поставленого товару згідно договору купівлі-продажу №187 від 01.11.11.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав клопотання про продовження строку розгляду спору вх.№3248/13 та заяву вх.№2376/13 від 12.02.13 про зменшення позовних вимог, в якій просить стягнути з приватного підприємства "Дем"ян-Сервіс" 8160,55 грн. - основного боргу, 721,25 грн. - пені, 1036,30 грн. - штрафу та 1609,50 грн. - судового збору.

Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України щодо права позивача до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь в судовому розгляді не скористався, відзиву на позов на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 21.02.13, що підтверджується копією Списку згрупованих поштових відправлень №104 (а.с.49) та замовленням на передачу службової інформації каналами факсимільного зв"язку №6 від 25.02.12 (а.с. 50).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Судове засідання призначене на 28.02.13 об 11:20. На час розгляду справи 28.02.13 письмових заяв та клопотань від сторін про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, подані учасниками процесу та зібрані судом із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01.11.11 між сторонами даного спору укладено договір купівлі-продажу №187, згідно якого позивач зобов"язався передати у власність відповідачу товар, а відповідач в свою чергу прийняти та оплатити його на умовах договору (п.1.1).

Відповідно до п.4.1 договору, покупець здійснює розрахунки з продавцем за товари протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту доставки.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 19660,55 грн., що підтверджується видатковими накладними №TDK-B00373 від 10.11.11, №TDK-B00447 від 17.11.11, №TDK-B00612 від 01.12.11 та податковими накладними за даний період, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, копії долучено до матеріалів справи (а.с.11-16).

Однак, в порушення договірних зобов"язань, відповідач частково оплатив отриманий товар в сумі 11500,00 грн. що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 17-36, 40).

Таким чином, за документальними даними, поданими позивачем, враховуючи положення договору №187 від 01.11.11, беручи до уваги часткову оплату товару, заборгованість відповідача перед позивачем становить 8160,55 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідач заперечень проти позову та доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 8160,55 грн. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 5.2. договору №187 від 01.11.11 сторони узгодили, що у випадку порушення покупцем термінів оплати за п.4.1, договору покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за період від дати коли платіж мав бути здійснений до дати фактичного надходження коштів до продавця.

За прострочення платежу більше, ніж на 21 день покупець додатково сплачує продавцеві штраф у розмірі десяти відсотків від простроченої суми (п.5.3 договору).

На підставі вказаних правових норм та пунктів договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 721,25 грн. та штраф в розмірі 1036,30 грн.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування пені та штрафу та задоволено за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530,546, 549, 610, 612, 614, 629, 655 Цивільного Кодексу України, ст.173, 216, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 49, 55, 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К" до приватного підприємства "Дем"ян-Сервіс" про стягнення 9918,10 грн. задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства "Дем"ян-Сервіс", вул.Івасюка,26, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область,78200 (код 33086210) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Т.Д.К", вул. Текстильна,32а, м. Тернопіль, 46010 (код 31914491) - 8160,55 (вісім тисяч сто шістдесят гривень п"ятдесят п"ять копійок) - основної заборгованості, 721,25 (сімсот двадцять одну гривню двадцять п"ять копійок) - пені, 1036,30 ( одну тисячу тридцять шість гривень тридцять копійок) - штрафу, а також 1609,50 ( одну тисячу шістсот дев"ять гривень п"ятдесят копійок) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.03.13

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Матейко І. В. 01.03.13