Постанова № 29660498, 12.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 лютого 2013 року № 2а-2222/12/2670

Окружний адміністративний суд в складі судді Качура І.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

ВСТАНОВИВ:

25.02.2010р. до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» (надалі по тексту також - Позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (надалі по тексту також - Відповідач) про скасування податкових повідомлень - рішень від 31.07.2009 року № 0002862302/0, від 29.09.2009р. № 0002862302/1, від 17.12.2009р. № 0002862302/2 , від 29.09.2009р. № 0003432302/1, від 17.11.2009р.№ 0003432302/1, від 17.12.2009р. №0003432302/3.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2010р. у справі №2а-2730/10/2670 позовні вимоги Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 31.07.2009 року № 0002862302/0, від 29.09.2009р. № 0002862302/1, від 17.12.2009р. № 0002862302/2 в частині визначення 220 512 685 грн. суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість та 110256342,50 грн. суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 29.09.2009р. № 0003432302/1, від 17.11.2009р.№ 0003432302/1, від 17.12.2009р. №0003432302/3, в решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2010р. у справі №2а-2730/10/2670 задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2010р. скасовано. У скасованій частині прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» відмовлено, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.01.2012р. постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.06.2011р. та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2010р. скасовано, матеріали адміністративної справи направленого до Окружного адміністративного суду міста Києва на новий розгляд.

Як вбачається зі змісту рішення Вищого адміністративного суду України від 24.01.2012р., суд касаційної інстанції прийшов до висновку про те, що в процесі розгляду даної справи судами попередніх інстанцій не було досліджено первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій по поставці дизпалива в межах спірних правовідносин у відповідному об'ємі та згідно специфіки, що має важливе значення для правильного вирішення справи по суті.

Також, надаючи оцінку правомірності дій позивача при закупівлі ним відходів металобрухту, відповідно до договорів, укладених з підрозділами Укрзалізниці, суди встановили, що вартість перевезень та охорони вантажу включено до загальної суми поставки, у той же час судами не з'ясовано, з посиланням на відповідні первинні документи, на які суми були надані зазначені послуги без урахування ціни металобрухту згідно відповідних договорів. При цьому судами не надано оцінки доводам позивача, що в даному випадку вартість послуг за перевезення разом з податком на додану вартість не могла бути включена до вартості металобрухту, оскільки позивач купує та транспортує металобрухт за окремими договорами.

Крім того, для достовірного та повного встановлення обставин, що мають важливе значення для правильного вирішення справи по суті, з урахуванням специфіки спірних правовідносин та обсягів розрахунків у процесі встановлення фактичних обставин справи, необхідні спеціальні знання, проте судами не було розглянуте питання про доцільність призначення відповідної експертизи.

Справі присвоєно новий номер - №2а- 2222/12/2670.

На підставі автоматичного розподілу справу передано до провадження судді І.А.Качуру.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням висновків Вищого адміністративного суду України, викладених в Ухвалі від 24.01.2012р., Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з огляду про наступне.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, суд з підстав, визначених ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку про розгляд справи в порядку письмового провадження.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що спірні податкові повідомлення рішення прийняті Відповідачем безпідставно з порушенням норм чинного податкового законодавства, відтак підлягають скасуванню.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з мотивів його безпідставності на необґрунтованості.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва проведено виїзну планову перевірку Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» з питань дотримання вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.01.200 року по 31.03.2009 року та валютного законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009року, за результатами якої складено акт №8483/23-02/19014832 від 20.07.2009 року (далі по тексту також - акт перевірки).

На підставі встановлених актом перевірки порушень відповідачем прийняті:

31.07.2009 року - податкове повідомлення-рішення № 0002862302/0, відповідно до якого позивачу визначено податкові зобов'язання зі сплати 331 316 325,00 грн. податку на додану вартість, з яких 220 877 550,00 грн. основного платежу та 110 438 775,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

29.09.2009 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002862302/1, а також податкове повідомлення-рішення № 0003432302/1, відповідно до якого позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 44 844 876,00 грн., з яких 29 896 584,0 грн. основного платежу та 14 948 292,0 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

За результатами адміністративного оскарження, вищезазначені податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а відповідачем прийняті рішення від 17.11.2009р. № 0003432302/1, від 17.12.2009р. №0003432302/3, № 0002862302/2.

Прийняття вищезазначених рішень мотивовано висновками акту перевірки про встановлені порушення ст.3, п.п.7.2.3 п.7.2, пп.7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.2 п.7.4, п.п.7.5.1. п.7.5.ст.7, п. 11.44 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму всього 220 877 550,88грн.

На виконання вимог Ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.01.2012р. та з метою з'ясування фактичних обставин справи, які потребують спеціальних знань у сфері економіки Окружним адміністративним судом міста Києва Ухвалою від 30.05.2012р. призначено судово - економічну експертизу.

При вирішенні питання щодо правомірності спірних податкових повідомлень - рішень, суд виходив із наступного.

Перевіркою встановлено порушення ДП «Укрзалізничпостач»:

- п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств від 28.12.1994 №334/94-ВР, зі змінами і доповненнями, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 299 793 682,07 грн., у т.ч.: за І квартал 2008 року у розмірі 69 222 770,26 грн., II квартал 2008 року в розмірі 67 447 249,95 грн., IІІ квартал 2008 року у розмірі 163 123 661,87 грн.;

- ст.3, п.7.4.2 п.7.4 ст.7, п. 11.44 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість від 03.04.1997 №168/97-ВР, зі змінами доповненнями, внаслідок чого підприємством завищено податкові кредит з податку на додану вартість за операціями із закупівлі послу залізничного перевезення металобрухту на суму 2 593 254,27 грн.; п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість від 03.04.1997 №168/97-ВР, зі змінами і доповненнями, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з ПДВ за операціями придбання пального у ТОВ «НВК «Полюс» на суму 239 876 689,7 грн.

Щодо податкового повідомлення №002852302/0 від 31.07.2009 яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 599 587 364 грн., в т.ч. за основним платежем -299 793 682 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 299 793 682 грн., суд прийшов до наступних висновків.

Як вбачається із акту перевірки ДП «Укрзалізничпостач» донараховано за період з 01.01.2008 по 31.03.2009 податок на прибуток в розмірі 299 793 682,07 грн. у зв'язку із завищенням валових витрат на суму 1 199 174 728,27 грн., що сформовані за договором №0142/08-ЦЮ від 04.03.2008, укладеним між ДП «Укрзалізничпостач» та ТОВ «НВК «Полюс».

В акті перевірки зазначено, що відповідно до п.4.1.3.19 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої наказом Держнафтогазпрому, Міністерства економіки, Міністерства транспорт) Держстандарту, Держкомстату України від 02.04.1998 №81/38/101/235/122 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.10.1999 за № 685/3978, на всі нафтопродукти, що надходять, складається «Акт приймання нафтопродуктів зі кількістю» за формою №5-НП. ДП «Укрзалізничпостач» надано для перевірю акти приймання нафтопродуктів за формою №5-НП, але реквізити в низ заповнені не повністю.

При цьому, в акті перевірки не вказаний перелік актів приймання нафтопродуктів за формою №5-НП, які надавалися на перевірку і в якої реквізити заповнені не повністю.

Проте, в акті перевірки зазначено, що до ДПІ у Жовтневому районі м Дніпропетровська направлено запит про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків ТОВ «НВК «Полюс» відомостей стосовне відносин з ДП «Укрзалізничпостач» та дотримання податкового законодавства, у відповідь на який отримано лист, в якому вказано, що Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 ТОВ «НВК «Полюс» визнано банкрутом за ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповіді щодо взаєморозрахунків між ТОВ «НВК «Полюс» та ДП «Укрзалізничпостач» не отримано.

На підставі вищевикладеного, перевіряючими зроблено висновок, що взаємовідносини з ТОВ «НВК «Полюс» є нікчемними, оскільки ДП «Укрзалізничпостач» при укладанні угоди №0142/08-ЦЮ від 04.03.2008 порушені норми Цивільного кодексу України в частині не додержання у момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, у зв'язку з чим правочин має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу закону, а витрати за даними взаємовідносинами не підлягають включенню до складу валових витрат, оскільки відповідно п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Водночас, як встановлено із матеріалів справи, між Державною адміністрацією залізничного транспорту України «Укрзалізниця» (Замовник), ТОВ НВК «Полюс» (Постачальник) та ДП «Укрзалізничпостач» (Покупець), які в подальшому іменуються Сторони, укладений трьохсторонній договір від 04.03.2008 № 0142/08-ЦЮ, в предметі якого зазначено, що на підставі проведених Замовником торгів, Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити дизельне паливо марки Л-0,2-62 (товар), найменування, марка та кількість якого вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі (п.1.1).

Ціна товару, який продається за цим договором, встановлюється в гривнях і вказується у специфікаціях до цього договору (п.2.1). У ціну включені всі податки і збори, що встановлені українським законодавством, у тому числі ПДВ, а також витрати, які пов'язані з поставкою товару Покупцю (п.2.2). Сторони планують за цим договором поставити товар на суму 549 163 171,20 грн., крім того ПДВ - 109 832 634,24 грн., на загальну суму 658 995 805,44 грн. (п.2.5).

Договором від 04.03.2008 № 0142/08-ЦЮ також передбачено наступне:

Постачальник здійснює поставку товару залізничним транспортом загального користування на умовах FCA (Франко-перевізник) станція відправлення, яка вказується в специфікації до цього договору, із подальшим направленням за реквізитами одержувача, які вказуються у рознарядці Покупця (п. 3.1).

Постачальник здійснює поставку товару партіями в період, який вказаний у специфікації до цього договору, тільки при наявності рознарядки Покупця, яка є підтвердженням готовності Покупця до прийому товару. Відповідальність за достовірність інформації, яка вказується у рознарядці, несе Покупець (п.3.2).

Покупець протягом 2 (двох) робочих днів із моменту надання Постачальнику рознарядки забезпечує оформлення наказів або телеграфних розпоряджень Укрзалізниці на станцію відправлення, яка вказана у специфікації до цього договору, відповідно до умов поставки і вказаних у рознарядці Покупця реквізитів одержувачів (п.3.3).

Постачальник протягом 2 (двох) робочих днів із моменту відвантаження партії товару надає Покупцю наступну інформацію: - станцію призначення; - номера цистерн (вагонів) і залізничних накладних; - кількість товару в кожній цистерні (вагоні) (п.3.4).

Поставка товару підтверджується актом прийму-передачі. Акт прийому - передачі підписується Сторонами протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати поставки товару, за умови надання Постачальником: - рахунку-фактури на поставлений товар; - копії залізничної квитанції про прийом вантажу (залізничної накладної); - копії паспорту якості товару; документу, який підтверджує сертифікацію товару Держстандартом України (п.3.5).

Прийом товару за кількістю, який поставлено в залізничній цистерні, здійснюється Покупцем у порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти та нафтопродуктів на підприємствах та організаціях України від 02.04.1998 №81/38/101/235/122, зареєстрованою Міністерством юстиції України за №685/3978 від 07.10.1999, із складанням «Акту приймання

нафтопродуктів за кількістю» за формою №5-НП (п.4.4).

У специфікаціях до договору від 04.03.2008 № 0142/08-ЦЮ зазначено: код продукції згідно класифікатору МТР УЗ; найменування товару; кількість товару, що постачається; ціна однієї одиниці; загальна вартість поставки; термін поставки умови поставки із зазначенням станції - отримувача.

Таким чином, виходячи з умов договору від 04.03.2008 № 0142/08-ЦЮ, дизельне пальне передається Постачальником - ТОВ НВК «Полюс» на визначеній залізничній станції, назва якої вказується в рознарядці Покупця - ДП «Укрзалізничпостач». Прийом товару за кількістю оформлюється Актом приймання нафтопродуктів за кількістю за формою №5-НП. Виконання зобов'язань ТОВ НВК «Полюс» щодо поставки дизельного пального, відповідно до договору від 04.03.2008 № 0142/08-ЦЮ, засвідчується іншим документом, а саме актом прийму-передачі товару за даним договором.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 №334/94-ВР, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон №283/97-ВР) визначений порядок формування валових витрат підприємства з метою визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

В пункті 5.1 даної статті наведено визначення валових витрат, відповідно до якого, валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п.5.2 ст.5 Закону №283/97-ВР, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) відносяться до складу валових витрат.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №283/97-ВР).

При цьому, Законом №283/97-ВР не визначено перелік документів, які є підставою для підтвердження валових витрат.

Проте, в п.5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вказано, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно з приписами статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV від 16.07.1999, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Вимоги щодо оформлення первинних документів, в тому числі до актів прийому-передачі товару, які є підставою для відображення як в бухгалтерському так і в податковому обліках операцій з отримання матеріальних цінностей, наведені в Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та в Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Згідно з вимогами вищевказаних нормативних актів первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: - найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, - назва документа (форми), - дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, - одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), - посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, - особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.

Пунктом 2.5 Положення №88 визначено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Таким чином, до складу валових витрат відносяться ті господарські операції, що підтвердженні первинними документами, в яких, в тому числі обов'язково має значаться:

- зміст господарської операції, з метою визначення чи пов'язана дана

операція з господарською діяльністю підприємства;

- вартісні показники, з метою визначення суми, що підлягає віднесенню до

складу валових витрат.

Наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.1998 № 81/38/101/235/122, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.10.1999 за № 685/3978, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України (чинна на момент виникнення спірних правовідносин (надалі Інструкція - №81).

Інструкцією №81 встановлювався єдиний порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів, проведення обліково-розрахункових операцій, а саме:

- приймання нафтопродуктів провадиться особами, які призначені наказом керівника вантажоодержувача. Ці особи відповідають за недотримання правил приймання нафтопродуктів, (п. 4.1.3.18);

- на всі нафтопродукти, що надійшли, складається «Акт приймання нафтопродуктів за кількістю» за формою № 5-НП. Акт складається у день надходження нафтопродуктів і затверджується керівництвом вантажоодержувача не пізніше наступного дня після його складання. Акт підписується особами, які брали участь у прийманні нафтопродуктів. Особи, що підписують акт, мають бути попереджені про відповідальність за достовірність даних, викладених у ньому, (п. 4.1.3.19)

В додатку №5 до Інструкції №88 наведена типова форма №5-НП акту приймання нафтопродуктів за кількістю, в якій мають бути вказані наступні реквізити: - найменування вантажу; - найменування та адреса вантажовідправника; - найменування та адреса постачальника; - місце приймання - під'їзна колія станції; - час прибуття вантажу на станцію призначення; - час видачі вантажу вантажоодержувачу; - технічний стан цистерни; - стан, наявність відбитка пломб; - маса вантажу визначена (метод визначення); - інформація відносно наявності відсутності паспорта; - інформація щодо вимірювальних приладів - повірені (не повірені) у встановленому порядку; - час початку приймання час закінчення приймання; - інформація щодо цистерн - дата відправлення, № вагона (цистерни), № накладної, знаки і відбитки на пломбах, тощо; - результат прийняття: нестача, у тому числі в межах норм природного убутку чи надлишок; - перелік документів, що додаються до акта; - підписи осіб, які брали участь у складанні акту.

Отже, інформація, що міститься в акті приймання нафтопродуктів за кількістю (типова форма №5-НП), не є достатньою для відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, оскільки в цих актах не вказані вартісні показники переданих нафтопродуктів. Акт приймання нафтопродуктів за кількістю (типова форма №5-НП) не передбачає наявності відбитків печаток підприємств, що передають та отримують нафтопродукти.

В актах приймання нафтопродуктів за кількістю (типова форма №5-НП) відсутні будь-які посилання на договори, за якими здійснюється поставка нафтопродуктів, тому визначити, за яким саме договором здійснювалось постачання нафтопродуктів не видається за можливе. Крім того, в актах приймання нафтопродуктів за кількістю (типова форма №5-НП) не вказані вартісні показники переданих нафтопродуктів, а також відсутні відбитки печаток підприємств, оскільки норми Інструкції №81 не передбачають їх наявності.

Отже, акти приймання нафтопродуктів за кількістю (типова форма №5-НП) не є первинними документами, що підтверджують постачання нафтопродуктів за відповідними договором та у визначеній вартості, тому дані акти не можуть використовуватись як підтвердження валових витрат підприємства.

Для документального підтвердження постачання товару та відображення таких операцій у бухгалтерському та податковому обліку достатньо підписаних від імені сторін договору видаткових наданих або актів прийому-передачі, які мають такі реквізити як: найменування товару, кількість, ціну і вартість поставки без ПДВ і з ПДВ.

В матеріалах справи наявні акти прийому-передачі до договору №0142/08-ЦЮ від 04.03.2008, згідно з якими ТОВ «НВК «Полюс» відвантажувалися, а ДП «Укрзалізничпостач» отримувалися нафтопродукти, та які містять всі необхідні реквізити, передбачені чинним законодавством України, в тому числі: дата відвантаження вид палива; станція призначення; № цистерни; кількість тон; ціна; загальна вартість. Дані акти підписані від імені Генерального директора ТОВ «НВК «Полюс» Звирюхи І. П. та заступника директора ДП «Укрзалізничпостач» Онисимюк О.М. Відповідно до актів прийому-передачі, отримані від ТОВ «НВК «Полюс» нафтопродукти були реалізовані ДП «Укрзалізничпостач» до структурних підрозділів Укрзалізниці відповідно до договору №ЦХП-40207 від 29.12.2007, яким передбачено, що ДП «Укрзалізничпостач» постачає до ДТГП «Південно-Західна залізниця» нафтопродукти.

Щодо посилання Відповідача на Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009р., якою ТОВ «НВК «Полюс» визнано банкрутом за ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 № 755-IV, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру. Статтею 1 цього Закону термінологічно визначено, що Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних - підприємств» визначено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Порядок надання відомостей про державну реєстрацію припинення юридичної особи органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування встановлені статтею 40 цього Закону (ст.38, п.11), якою регламентовано, що Державний реєстратор у день державної реєстрації припинення юридичної особи відповідно до статей 36-38 цього Закону зобов'язаний надіслати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру та відомості реєстраційної картки на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, що є підставою для зняття юридичної особи з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування.

Частиною 2 статті 40 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що є підставою для зняття юридичної особи з обліку в органах статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування є повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи на підставі рішення суду щодо ліквідації юридичної особи та відомості відповідної реєстраційної картки.

Отже, визнання будь-якого підприємства банкрутом не свідчить про припинення дії цього підприємства як юридичної особи.

В акті перевірки не зазначено, що до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію внесено запис про припинення дії ТОВ «НВК «Полюс», як юридичної особи.

Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи документів, постачання нафтопродуктів ТОВ «НВК «Полюс» за договором від 4 березня 2008 року № 0142/08-ЦЮ в 2009 році на користь ДП «Укрзалізничпостач», тобто після визнання ТОВ «НВК «Полюс» банкрутом (26.03.2009), не здійснювалося.

Окрім того, Відповідач у ході перевірки прийшов до висновку про те, що правочини укладені Позивачем з його контрагентом не спрямовані на настання реальних наслідків.

Згідно з пунктами 1 - 3 і 5 статті 203 ЦК України, зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Цивільним кодексом України визначено 2 види недійсних правочинів: - нікчемні, які є недійсними в силу закону (частина друга статті 215 ЦК України); - оспорюванні, які стають недійсними внаслідок прийняття судового рішення (частина третя статті 215 ЦК України).

Згідно частини 1 статті 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. А за статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Зі змісту акту перевірки не вбачається, що судом правочини за договором від 4 березня 2008 року № 0142/08-ЦЮ, укладеним з ТОВ «НВК «Полюс», визнані недійсними.

Відповідно до статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до чинного законодавства, зокрема частини 1 статті 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Так, у разі визнання недійсним правочину за договором від 4 березня 2008 року № 0142/08-ЦЮ, і, відповідно, документів, що засвідчують виконання даного правочину, на підставі яких раніше здійснювалися записи в бухгалтерському і податковому обліку підприємства, ДП «Укрзалізничпостач» повинен буде здійснити відповідні виправлення у бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджується нижчевикладеним:

За нормами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Правила ведення податкового обліку визначені статтею 11 Закону України «Про податок на прибуток підприємств». За змістом зазначеної статті відображення певних подій у податковому обліку з податку на прибуток може мати місце тільки у тому податковому періоді, у якому вони відбулися.

Крім того, згідно з пунктом 1.6 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 143 від 29.03.2003, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства.

Зважаючи на вищевикладене та виходячи зі змісту статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», періодом здійснення зазначених виправлень має бути податковий період одержання підприємством відповідного документу, зокрема, рішення суду, а також офіційної інформації про набуття таким рішенням законної сили.

В акті перевірки відсутня інформація про те, що на дату відображення господарських операцій в податковому та бухгалтерському обліку за договором від 4 березня 2008 року № 0142/08-ЦЮ або пізніше, ДП «Укрзалізничпостач» одержано документи, на підставі яких можливо було б здійснити виправлення у податковому та бухгалтерському обліку операцій, що виникли при взаємовідносинах з контрагентом ТОВ «НВК «Полюс».

Виходячи із вищевикладеного та системного аналізу норм податкового законодавства, яке було чинне на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема, пункту 5.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється, а відтак висновки акту перевірки щодо донарахування податку на прибуток в сумі 299 793 682,07 грн., в зв'язку з завищенням валових витрат на суму 1 199 174 728,27 грн., за договором №0142/08-ЦЮ від 04.03.2008, який укладений між ДП «Укрзалізничпостач» та ТОВ «НВК «Полюс», документально та нормативно не підтверджуються.

Щодо донарахування ДП «Укрзалізничпостач» податку на додану вартість, згідно акту перевірки ДП «Укрзалізничпостач» завищений податковий кредит з податку на додану вартість, в т.ч.: в зв'язку з порушенням: ст.3, п.7.4.2 п.7.4 ст.7, п. 11.44 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість від 03.04.1997 №168/97-ВР, зі змінами і доповненнями, внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість за операціями із закупівлі послуг залізничного перевезення металобрухту на суму 2 593 254,27 грн.; п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість від 03.04.1997 №168/97-ВР, зі змінами і доповненнями, в результаті чого Позивачем завищено податковий кредит з ПДВ за операціями з придбання пального у ТОВ «НВК «Полюс» на суму 239 876 689,73 грн.

Відносно завищення податкового кредиту в зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту суми 2 593 254,27 грн. за операціями з закупівлі металобрухту, за договорами, укладеними з підрозділами Укрзалізниці, в ході судового розгляду справи встановлено.

Як вбачається зі змісту Акту перевірки, Позивачем були укладені наступні договори на закупівлю у різних підприємств металобрухту, зокрема: - з контрагентом ДП «Донецька залізниця» №ЦХП-12-00508-01 від 06.02.2008р. на суму 37 265 400,00 ;- з контрагентом ДТГО «Львівська залізниця» №ЦХП-12-00608-01 від 06.02.2008р. на суму 31 525 250,00; -з контрагентом ДП «Одеська залізниця» №ЦХП-1-2-00708-01 від 06.02.2008р. на суму 38 954 460,00; - з контрагентом ДП «Придніпровська залізниця» №ЦХП-12-00808-01 від 06.02.2008р. на суму 26 504 350,00; - з контрагентом ДТГО «Південно-західна залізниця» № ЦХП-12-00908-01 від 06.02.2008р. на суму 32 735 640,00; -з контрагентом СТГО «Південна залізниця» № ЦХП-12-01008-01 від 06.02.2008р. на суму 16 485 100,00 ; - з контрагентом ДП УДЦЗРП «Укрефтранс» № ЦХП-12-01508-01 06.02.2008р. на суму 1 306 250,00; -з контрагентом ВАТ «Київський електровагоноремонтний завод» №ЦХП-12-01608-01 від 06.02.2008р. 813 500,00; -з контрагентом ВАТ «Львіській ЛРЗ» № ЦХП-12-01708-01 від 06.02.2008р. на суму 1 467 550,00; - з контрагентом ВАТ «Дніпропетровський ТРЗ» № ЦХП-12-01908-01 від 06.02.2008р. на суму 157 400,00; -з контрагентом ВАТ «Запоріжський ЕРЗ» № ЦХП-12-01808-01 від 06.02.2008р. на суму 1 125 900,00.

Так, в акті перевірки визначено, що Позивачем включено до загальної суми поставки вартість перевезень металобрухту та безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 2 593 254,27 грн., що сплачена у зв'язку з придбанням послуг залізничного перевезення металобрухту, оскільки відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість», операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування (п.11.44), а згідно п.п.7.4.2, якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Пунктом 11.44 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР визначено, що тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно п.п. 7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Отже, відповідно до норм Закону України «Про податок на додану вартість» у випадку, якщо підприємство реалізує чи використовує в будь-яких інших господарських операціях металобрухт, який був придбаний без урахування податку на додану вартість, відповідно до норм 11.44 Закону України «Про податок на додану вартість», то суми ПДВ, сплачені (нараховані) за операціями, пов'язаними з даною реалізацію чи використанням, не підлягають включенню до складу податкового кредиту.

Водночас, підприємства-постачальники металобрухту не мають права відносити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбанням послуг, пов'язаних зі збутом металобрухту (перевезення, складська обробка та інші аналогічні послуги). Вартість зазначених послуг разом з податком на додану вартість включається до вартості металобрухту, у випадку, коли згідно з договором поставки металобрухту витрати на перевезення несе постачальник і вони включаються до вартості металобрухту, операції з поставки якого звільняються від оподаткування податком на додану вартість на підставі пункту 11.44 Закону, то такий постачальник не заповнює розділ II податкової накладної (товарно-транспортні витрати продавця).

З наявних в матеріалах судової справи документів, а саме: договорів поставки металобрухту та специфікаціями до них, договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, рахунків-фактур, податкових накладних, вбачається, що Позивач придбавав окремо металобрухт, а окремо послуги залізничного перевезення даного металобрухту. Дані операції не були для Позивача операціями пов'язаними з реалізацією металобрухту, в зв'язку з чим нормі пункту 11.44 Закону України «Про податок на додану вартість» на операції з придбання ДП «Укрзалізничпостач» послуг залізничного перевезення придбаного металобрухту не розповсюджуються.

Таким чином, висновки акту перевірки щодо безпідставного віднесення до складу податкового кредиту суми 2 593 254,27 грн. за операціями з закупівлі послуг залізничного перевезення металобрухт спростовані матеріалами справи та імперативними нормами чинного законодавства.

Відносно завищення податкового кредиту в зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту суми 239 876 689,73 грн. за операціями з придбанню пального у ТОВ «НВК «Полюс», судом встановлено.

Відповідно акту перевірки, Позивачем в порушення п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено суму податкового кредиту з ПДВ на 239 876 689,73 грн., у зв'язку з віднесенням до складу податкового кредиту сум ПДВ за договором №0142/08-ЦЮ від 04.03.2008, що укладений з ТОВ «НВК «Полюс», оскільки до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська направлено запит про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків ТОВ «НВК «Полюс» відомостей стосовне відносин з ДП «Укрзалізничпостач» та дотримання податкового законодавства, у відповідь на який отримано лист, в якому вказано, що Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009 ТОВ «НВК «Полюс» визнано банкрутом за ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповіді щодо взаєморозрахунків між ТОВ «НВК «Полюс» та ДП «Укрзалізничпостач» не отримано.

В ході судового розгляду справи документально підтверджені придбання у ТОВ «НВК «Полюс» нафтопродуктів, які в подальшому були реалізовані Позивачем до структурних підрозділів Укрзалізниці відповідно до договору №ЦХП-40207 від 29.12.2007, за яким Позивач зобов'язалося поставити до ДТГП «Південно-Західна залізниця» нафтопродукти. Посилання в акті перевірки на Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2009, якою ТОВ «НВК «Полюс» визнано банкрутом за ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не свідчить про припинення дії цього підприємства як юридичної особи. В акті перевірки не зазначено, що до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію внесено запис про припинення дії ТОВ «НВК «Полюс», як юридичної особи.

Крім того, відповідно до наявних в матеріалах справи документів, судом встановлено, що постачання нафтопродуктів ТОВ «НВК «Полюс» за договором від 4 березня 2008 року № 0142/08-ЦЮ в 2009 році на користь Позивача, тобто, після визнання ТОВ «НВК «Полюс» банкрутом (26.03.2009), не здійснювалося.

Згідно п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Отже, норми п.п. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначають вимоги щодо виписки продавцем податкових накладних, Позивач, як покупець, не міг порушити вищевказані норми.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, висновки акту перевірки щодо завищення Позивачем податкового кредиту на суму 239 876 689,73 грн. за операціями з придбання пального у ТОВ «НВК «Полюс», спростовуються матеріалами справи та імперативними приписами чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про те, що оскаржувані податкові рішення прийняті з порушенням норм податкового законодавства України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, відтак податкові повідомлення - рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідач суду, не надав.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст.69, 70, 71, 128, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення рішення №0002862302/0 від 31.07.2009р.

Скасувати податкове повідомлення рішення №0002862302/1 від 29.09.2009р.

Скасувати податкове повідомлення рішення №0002862302/2 від 17.12.2009р.

Скасувати податкове повідомлення рішення №0003432303/1 від 29.09.2009р.

Скасувати податкове повідомлення рішення №0003432303/2 від 17.11.2009р.

Скасувати податкове повідомлення рішення №0003432303/3 від 17.11.2009р.

Зобов'язати управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва стягнути судові витрати в сумі 03 грн. 40 коп. на користь Державного підприємства матеріально технічного забезпечення залізничного транспорту України «Укрзалізничпостач» за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва ДПС.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур