Постанова № 29659498, 01.03.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.02.2013 р. справа №5009/2778/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В.суддівАзарової З.П. Гези Т.Д.при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - не з»явився від відповідача - не з»явивсяРозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4, м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 29 листопада 2012року (повний текст складений та підписаний 03.12.2012р.)у справі№5009/2778/12 (суддя Гончаренко С.А., суддя Попова І.А., суддя Алейникова Т.Г.)за позовом:ОСОБА_4, м. Запоріжжядо відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Адалід-ГРАН», м.Запоріжжя про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Адалід-ГРАН» від 06.12.2011року, оформленого протоколом №2, та нової редакції Статуту.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4, м. Запоріжжя звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адалід-ГРАН», м.Запоріжжя про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Адалід-ГРАН» від 06.12.2011року, оформленого протоколом №2, та нової редакції Статуту.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 29 листопада 2012року (повний тест складений та підписаний 03.12.2012р.) у справі №5009/2778/12 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідачем належним чином виконаний обов'язок завчасно повідомити ОСОБА_4 про проведення загальних зборів учасників товариства, що спростовує твердження позивача про порушення порядку організації та проведення загальних зборів. На загальних зборах 06.11.2011року були присутні учасники товариства, які володіють 80% голосів, отже загальні збори, на думку суду першої інстанції, слід вважати правомочними.

Місцевий суд у рішенні зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що права позивача не були порушені, процедура скликання та проведення зборів учасників товариства не була порушена, а позивач мав можливість бути присутнім на зборах, проте не скористався цим правом. До того ж, оскільки при голосуванні, голос учасника, щодо якого приймається рішення про виключення не враховується, присутність чи відсутність позивача на зборах, жодним чином не вплинула б на рішення зборів.

В оспорюваному рішенні зазначено, що надані відповідачем матеріали підтверджують, що позивач своєю діяльністю не сприяв товариству у досягненню цілей - отримання прибутку, а його поведінка через завдані фінансові втрати унеможливлює економічну доцільність функціонування товариства.

Позивач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення від 29.11.2012року. Скаржник зазначає, що його не було повідомлено про проведення загальних зборів, повідомлення про проведення загальних зборів 06.12.2011року за його адресою не направлялося. Судом неправомірно було прийнято як доказ (відбиток штампу поштового відділення), який за своєю правовою природою не може бути доказом направлення повідомлення про час та місце проведення загальних зборів учасників ТОВ «Адалід-ГРАН», які відбулися 06.12.2011року.

На думку скаржника, оскільки на зборах 06.12.2011року було вирішено питання про виключення його з товариства, то порушення порядку скликання та проведення загальних зборів товариства суттєво порушило його права учасника товариства, що є підставою для визнання таких рішень недійсними.

В апеляційній скарзі скаржник також зазначає, що всі зазначені відповідачем та прийняті судом підстави для виключення його з учасників товариства стосуються діяльності позивача як директора товариства і жодним чином не стосуються його обов'язків, як учасника товариства.

Крім того, скаржник надав додаткові пояснення до апеляційної скарги від 25.12.2012року (вхід.№02-19/12558) у яких зазначає, що згідно листа Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 14.12.2012року у відділення поштового зв'язку Запоріжжя 63 за період з 01.11.2011р. по 30.11.2011р. встановлено, що на ім»я ОСОБА_4 рекомендований лист із Запоріжжя 35 не надходило.

Представник відповідача у судовому засіданні 12.02.2013року проти апеляційної скарги заперечував, у відзиві від 22.01.2013року (вхід.№02-48/569) просить апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2012року по справі №5009/2778/12 без змін. Також відповідачем надані доповнення до відзиву від 12.02.2013року (вхід.№02-48/1371) у яких відповідач наводить додаткові підстави своїх вимог.

Сторони у судове засідання не з»явилися, не скористалися правом участі своїх представників в судовому засіданні апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Поштовий конверт направлений Донецьким апеляційним господарським судом на адресу позивача був повернутий відділенням поштового зв»язку за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На підставі вищевикладеного та згідно зі ст. 75, 99 ГПК України, скаргу розглянуто за наявними матеріалами, які є достатніми для розгляду апеляційної скарги.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

06.12.2011року було проведено загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід-ГРАН" за результатами яких складено протокол №2 від 06.12.2011року. На загальних зборах прийнято рішення про:

- виключення ОСОБА_4, що володіє 20 частками Статутного капіталу та розмір вкладу якого у грошовому вираженні складає 200,00 грн. з числа учасників товариства;

- перерозподіл часток товариства та затвердження нового складу учасників;

- зміну місцезнаходження товариства;

- затвердження нової редакції товариства.

Щодо розгляду та вирішення другого питання у протоколі зазначено наступне:

Учасник Товариства - ОСОБА_4 систематично неналежним чином виконує свої обов'язки та перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, його поведінка суттєво ускладнює діяльність товариства, а в деяких випадках робить її практично неможливою. ОСОБА_5 зазначив, що між діями ОСОБА_4 та негативними наслідками для Товариства, що настали та можуть настати в майбутньому, існує причинний зв'язок та надав чисельних доказів вини ОСОБА_4 в їх настанні, вказав про такі факти негативних дій ОСОБА_4, як підписання ним та надання контрагентам за своїм підписом первинних документів на правочини, які Товариством фактично не здійснювались, тобто надання фальшивих документів від імені Товариства, невиконання умов договорів та зобов'язань перед контрагентами, неповернення ОСОБА_4 документів фінансово-господарської діяльності Товариства за період вересень-жовтень 2011року, систематичне порушення та невиконання умов Статуту підприємства, а саме п.5.3.7 Статуту, та надав належні докази.

У зв'язку з наведеним, ОСОБА_5 запропонував, керуючись ст.64 Закону України «Про господарські товариства» від 19.09.1991р. №1576-ХІІ, виключити ОСОБА_4, що володіє 20 частками Статутного капіталу, з Товариства та виплатити йому вартість частини майна Товариства, пропорційно його частці у статутному капіталі і належну йому частку прибутку, одержаного Товариством в 2011році до моменту його виключення. Виплату здійснити після затвердження звіту за 2011рік, і в строк до 12 місяців з дня виходу.

У спірному протоколі №2 зазначено, що присутніми учасниками товариства були ОСОБА_5 та запрошений ОСОБА_6 (директор).На загальних зборах були присутні учасники, які володіють 80% голосів. Всі учасники належним чином повідомлені про час і місце проведення загальних зборів.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про господарські товариства" акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі статуту, повне і командитне товариство - засновницького договору.

Ст. 50 Закону передбачено, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Згідно ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

За приписами ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно протоколу № 2 від 06.11.2011р. на загальних зборах були присутній учасник - ОСОБА_5, який володіє 80% голосів. Згідно Статуту товариства його частка дійсно складає 80% (800грн.) Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується апеляційна інстанція, що загальні збори 06.12.2011року товариства з обмеженою відповідальностю «Адалід-ГРАН» відбулися за наявності кворуму.

Компетенція загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю визначена ст. 59 Закону України "Про господарські товариства", згідно якої до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить виключення учасника з товариства.

Спеціальним законом, який регулює діяльність господарських товариств - Законом України "Про господарські товариства" встановлено, що виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю належить до компетенції зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Про виключення з товариства з обмеженою відповідальністю будь-кого з його учасників має бути прийнято відповідне рішення в порядку, передбаченому вказаним Законом.

Як зазначено у п. 3.10 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" статтею 128 ЦК України, статтями 64, 72 Закону України "Про господарські товариства" передбачено можливість виключення учасника повного товариства, учасників товариств з обмеженою відповідальністю, які систематично не виконують чи неналежним чином виконують свої обов'язки або перешкоджають досягненню цілей товариства. У вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням таких учасників з відповідних товариств, господарським судам слід враховувати, що прийняття рішення про виключення учасника з господарського товариства законом віднесено до компетенції учасників цих товариств, а не господарського суду. Суд лише перевіряє обґрунтованість та законність прийняття рішення про виключення учасника у разі подання останнім позову про визнання такого рішення недійсним.

Згідно зі ст. 117 Цивільного кодексу України учасники господарського товариства зобов'язані виконувати свої зобов'язання перед товариством, у тому числі ті, що пов'язані з майновою участю, а також робити вклади у розмірі, в порядку та засобами, що передбачені установчим документом.

Згідно зі ст. 11 Закону України „Про господарські товариства" учасники товариства зобов'язані виконувати свої зобов'язання перед товариством, в тому числі і пов'язані з майновою участю, а також вносити вклади у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами.

Разом з тим частиною 3 ст. 100 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства у випадках, встановлених установчими документами або законом, може бути виключений з товариства.

Виключення учасника товариства є формою відповідальності його перед товариством за невиконання обов'язків, передбачених установчими документами або законом.

На відміну від виходу з товариства, виключення має примусовий характер і не залежить від бажання учасника. Воно можливе лише за наявності підстав, визначених законом та установчими документами.

Так, ст. 64 Закону України „Про господарські товариства" передбачено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) участі у голосування не бере.

Однак, законом визначено відповідний порядок виключення учасника з товариства з обмеженою відповідальністю.

Як вбачається з протоколу №2 від 06.12.2011року, який складений за результатами проведених 06.12.2011року загальних зборів учасників ТОВ «АДАЛІД-ГРАН» не зазначено, які саме зобов'язання перед товариством порушив позивач і в чому полягає систематичне їх невиконання.

Судова колегія враховує, що загальними зборами учасників товариства у протоколі №2 не наведено жодного факту систематичного невиконання позивачем обов'язків учасника товариства та наявності негативних наслідків у зв'язку з діями чи бездіяльністю позивача, як учасника товариства.

У відзиві на позовну заяву (а.с.33-36) відповідач наводить факти, які підтверджують, що ОСОБА_4 своєю діяльністю як учасник товариства та директор не сприяв товариству у досягненні цілей, його дії завдали фінансових збитків товариству. Зазначені факти, як вже зазначалося у протоколі №2 не зазначені, крім того судова колегія зазначає, що дані доводи стосуються саме дій або бездіяльності директора товариства ОСОБА_4, а не учасника, зазначені відповідачем договори були укладені ОСОБА_4 як посадовою особою товариства - директором, а не його учасником.

Натомість, апеляційна інстанція погоджується з доводами позивача, що крім того, його права, як учасника товариства, були порушені внаслідок того, що він не був повідомлений про проведення загальних зборів, відтак не мав можливості ознайомитися з порядком денним та з документами, а також, надати пояснення щодо даного питання.

Господарським судом Запорізької області помилково прийнятий як доказ повідомлення позивача про загальні збори реєстр поштових відправлень, який містить відбиток штампу поштового відправлення від 01.11.2011року, серед переліку адрес міститься і адреса позивача на яку направлялося повідомлення - вул. Жовтнева,2, гуртожиток, м. Запоріжжя, 69063, оскільки даний реєстр складений відповідачем в односторонньому порядку, квитанції, поштового опису, повідомлення поштового відділення до зазначеного реєстру не надано.

Відповідно до статті 61 Закону України «Про господарські товариства» учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право, вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються із зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання Загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.

В пункті 19 постанови від 24.10.2008, № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" пленум Верховного Суду України зазначає, що суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Пунктом № 21 постанови пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року визначено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бутті визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного тощо.

У відповідності до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів.

Відповідно до пункту 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" № 13 від 24 жовтня 2008року передбачено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнані недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства. Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Відповідно до листа-узагальнення Верховного Суду України "Практика розгляду судами корпоративних спорів" від 01.08.2007 року, передбачено, що права учасника (акціонера) господарського товариства внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів необхідно вважати порушеними, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, внести пропозиції до порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Пунктом 2.3.3. роз'яснень Президії Вищого господарського суду України "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних правовідносин"від 28.12.2007 року № 04-5/14 передбачено, що недотримання вимог закону та установчих документів господарських товариств під час скликання і проведення їх загальних зборів є порушеннями права на участь у роботі цього органу.

Крім цього, апеляційна інстанція дійшла висновку, що неповідомлення ОСОБА_4 про проведення оскаржуваних загальних зборів призвело й до порушення права позивача на управління справами ТОВ "Адалід-ГРАН". Так, за приписами ч. 1 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом управління товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. З огляду на вищенаведені норми, вбачається, що право учасника на управління справами господарського товариства реалізується через участь учасника або його представника в найвищому органі управління господарським товариством - загальних зборах.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду зазначає, що ОСОБА_4, як учасник товариства був позбавлений можливості реалізувати своє право на управління справами товариства шляхом внесення пропозицій щодо порядку денного, ознайомитись з документами, які виносились на розгляд загальних зборів, висловлювати свою думку щодо питань порядку денного оскаржуваних загальних зборів, зокрема, в частині перерозподілу часток учасників товариства.

Твердження скаржника про недостатність голосів ОСОБА_4 для того, щоб істотно вплинути на прийняття зборами оскаржуваних рішень, з мотивів того, що учасник товариства -ОСОБА_5 володіє 80% від статутного капіталу товариства відхиляється колегією суддів, оскільки вплив учасника на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 27.06.2012року по справі №5015/112/12.

З урахуванням вищенаведених обставин, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що виключення позивача з учасників товариства відбулося з порушенням процедури скликання загальних зборів учасників товариства в результаті чого корпоративні права позивача як учасника товариства були порушені.

Відтак рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2012року (повний текст складений та підписаний 03.12.2012р.) в частині відмови позивачу у задоволенні позову про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Адалід-ГРАН» від 06.12.2011року, викладені у протоколі №2, прийняте з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, а апеляційна скарга ОСОБА_4, м. Запоріжжя в цій частині - задоволенню.

Колегія Донецького апеляційного господарського суду також погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання недійсною нової редакції Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід-ГРАН" від 06.12.2011р. за своєю правовою природою є похідними від вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід-ГРАН", оформленого протоколом №2 від 06.12.2011р., про виключення учасника з товариства, а відтак підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 143 ЦК України статут товариства з обмеженою відповідальністю є установчим документом, який містить відомості про товариство як юридичну особу, органи управління товариством, їх компетенцію, порядок прийняття рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, розмір статутного капіталу з визначенням частки кожного учасника, порядок передачі (переходу) часток в статутному фонді та інші відомості.

Статут товариства за своїм правовим змістом є актом в розумінні закону, оскільки визначає правовий статус юридичної особи і містить норми, обов'язкові для учасників товариства, його посадових осіб, а також визначає порядок затвердження та внесення змін до статуту.

Підставами для визнання акту, яким є статут товариства, недійсним (повністю або частково) є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав (затвердив) цей акт, а також наявність порушень, у зв'язку з його прийняттям, прав та охоронюваних законом інтересів позивачів.

Судова колегія зазначає, що визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Адалід-ГРАН", які оформлені протоколом №2 від 06.12.2011р., на яких було прийнято рішення про затвердження статуту у новій редакції у зв'язку із зміною складу учасників товариства, має наслідком визнання недійсним статуту в новій редакції.

Відповідно до ст.31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю чи частково недійсними змін до документів юридичної особи, суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Виходячи з наведеного, скасування рішення учасників юридичної особи про внесення змін до установчих документів юридичної особи є підставою для визнання недійсним внесених змін до статуту товариства.

Отже, враховуючи все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що позовна вимога про визнання недійсною нової редакції Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід-ГРАН" від 06.12.2011р., також, підлягає задоволенню, як похідна від первісних, оскільки, рішення загальних зборів учасників товариства від 06.12.2011р. визнані недійсними.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покласти на відповідача.

Результати апеляційного провадження у справі №5009/2778/12 оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103,104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2012року (повний текст складений та підписаний 03.12.2012р.) у справі №5009/2778/12 - задовольнити повністю.

Рішення господарського суду Запорізької області від 29.11.2012року (повний текст складений та підписаний 03.12.2012р.) у справі №5009/2778/12 - скасувати.

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_4, м. Запоріжжя про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Адалід-ГРАН» від 06.12.2011року, викладені у протоколі №2 та редакції Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід-ГРАН", затверджену рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід-ГРАН" від 06.12.2011р., викладеними в протоколі №2.

Визнати недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ «Адалід-ГРАН» від 06.12.2011року, викладені у протоколі №2 та редакції Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід-ГРАН", затверджену рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід-ГРАН" від 06.12.2011р., викладеними в протоколі №2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адалін-ГРАН»,м. Запоріжжя на користь ОСОБА_4, м. Запоріжжя судовий збір у розмірі 1102,00грн., витрати на адвокатські послуги у розмірі 7500,00грн., та судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 567,00грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Направити державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Адалін-ГРАН»,м. Запоріжжя згідно рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Адалід-ГРАН" від 06.12.2011р., викладеними в протоколі №2, постанову Донецького апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Азарова З.П.

Геза Т.Д.

Надруковано 5 екз.: 1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСДО .