Рішення № 29659241, 28.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.13 Справа№ 5015/5413/12

За позовом: Ралівська сільська рада Самбірського району Львівської області, с. Ралівкадо відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК - КЕДР», с. Ралівкапро: стягнення 23 813, 68 грн. та дострокове розірвання договору,Суддя О.Долінська При секретарі Вашкевич Н. За участю представників:

позивача:Зиньчак В.М. - доручення №75 від 01.02.2013 р.відповідача:не з'явився. На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Ралівською сільською радою Самбірського району Львівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК - КЕДР» про стягнення 23 813, 68 грн. та дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки. Ухвалою від 25.12.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.01.2013р. Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.01.2013 р. у даній справі, розгляд справи призначено на 04.02.2013 р.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених у наявних матеріалах справи ухвалах суду. Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.02.2013 р. строк розгляду справи продовжувався з 25.02.2013 р. на 15 календарних днів за клопотанням представника позивача і розгляд справи відкладався на 28.02.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач в порушення умов договору оренди земельної ділянки від 23.05.2007 р. своєчасно та в повному обсязі не сплатив орендну плату, внаслідок чого виникла у нього заборгованість перед позивачем у сумі 23 813,68 грн. Крім цього відповідачем неналежно використовується земельна ділянка, що призводить до погіршення її властивостей та їх втрат.

В судове засідання 28.02.2013 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав. Через канцелярію суду подав заяву про відмову від позову в частині прийняття рішення про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки від 23.05.2007 р. Позовні вимоги з врахуванням заяви про відмову від позовних вимог підтримав в повному обсязі

В судове засідання 28.02.2013 р. відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, незважаючи на те, що належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення, в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку, може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявна в матеріалах справи), однак поштовим відділенням повернуто до суду поштовий конверт з написом „по закінченні терміну зберігання".

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 28.02.2013 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Між сторонами у даній справі укладено договір оренди землі від 23.05.2007 р.

Відповідно до умов договору орендодавець (позивач у справі) надає, а орендар (відповідач у справі) приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в с. Ралівка по вул. Шевченка, 33.

Згідно п. 2 даного Договору, в оренду передається замельна ділянка загальною площею 3,4985 га., у тому числі 2,7357 га - землі під проїздами та проходами, 0,7628 га - під будівлями та спорудами, яка знаходиться в с. Ралівка по вул. Шевчука,33ю.

Умовами п. 9 цього Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі і становить 1% від нормативно-грошової оцінки 8 925,63 грн. та сплачується орендарем у відповідності до вимог ст. 17 Закону України «Про плату на землю», рівними частинами за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Керуючись п. 10 вказаного Договору, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахування індексу інфляції. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими. Кабінетом Міністрів України формами, заповнюються під час укладення або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.

Пунктом до п. 11 зазначеного Договору, сторони погодили, що орендна плата вноситься у визначені сторонами строки в рівних частинах кожного місяця.

На виконання умов цього Договору, позивачем передано відповідачу земельну ділянку у платне строкове користування, що підтверджується актом прийому - передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) від 24.05.2007 р., який підписано та завірено печатками сторін.

За період з 2010 р. відповідачеві нараховано до сплати орендну плату що складає станом на 01.12.2012 р. загальну суму 32 645,48,грн. Як встановив суд, відповідач сплатив частково суму в розмірі 8 831,80, що підтверджується банківськими виписками, які є в матеріалах справи.

Відповідач свої зобов'язання по договору оренди землі від 23.05.2007 р. виконував неналежним чином та не в повному обсязі сплачував орендну плату, про що свідчать зібрані по справі докази.

А відтак станом на 01.12.2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем залишилась непогашеною в сумі 23 813,68 грн.

На день розгляду справи заборгованість у сумі 23 813,68 грн. відповідачем не погашена, доказів оплати заборгованості суду не представлено. Відповідач відзиву на позов не подав, в судові засідання не з'являвся і у визначеному законом порядку не заперечив проти заявленого позову.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до ст. 96 ЗК України, Землекористувачі зобов'язані: а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля; в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів; ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі; д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом; е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач під час розгляду справи судом відмовився в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди землі від 23.05.2007 р. Судом прийнято відмову позивача від позову в цій частині позовних вимог.

Таким чином, провадження в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди землі від 23.05.2007 р. у відповідності до п.4, ч.1 ст. 80 ГПК України, слід припинити.

Умовами п. 9 цього Договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у розмірі та у грошовій формі і становить 1% від нормативно-грошової оцінки 8 925,63 грн. та сплачується орендарем у відповідності до вимог ст. 17 Закону України «Про плату на землю», рівними частинами за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Станом на 01.12.2012 р. заборгованість відповідача перед позивачем залишилась непогашеною в сумі 23 813,68 грн., на день розгляду справи дану заборгованість відповідач не сплатив,таким чином заборгованість сумі 23 813,68 грн. є обґрунтованою та підлягає до стягнення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, так як спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 11, 509, 526, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог про дострокове розірвання договору оренди землі від 23.05.2007 р. припинити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОК - КЕДР» (адреса: 81473, вул. Шевчука, 33, с. Ралівка, Самбірський район, Львівської області, ідентифікаційний код 32703864) на користь Ралівської сільської ради (адреса: 81473, вул. Ів. Франка, 28, с. Ралівка, Самбірський район, Львівської області, ідентифікаційний код 04370254) 23 813,68 грн. заборгованості та 1 609,50 грн. витрат понесених на сплату судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.03.2013 р.

Суддя Долінська О.З.