Рішення № 29659091, 25.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/17857-2012 25.02.13

За позовом: Відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок", м.Київ

до: Державного вищого навчального закладу Київський Національний економічний університет ім В.Гетьмана, м.Київ

про: стягнення 40 906,04 грн.

Суддя: Капцова Т.П.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство "Завод сантехнічних заготовок" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного вищого навчального закладу Київський Національний економічний університет імені В.Гетьмана про стягнення 40 906,04 грн. за Актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було виконано роботи по

капітальному ремонту, демонтажу та монтажу метало-пластикових вікон, відливів в гуртожитку №5 за адресою: м.Київ, проспект Перемоги 54/а, які були прийняті відповідачем.

Позивач вказує, що 11.04.11р він звертався до відповідача з вимогою про оплату заборгованості, однак, виконані позивачем роботи не були оплачені відповідачем, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за Актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р. в розмірі 38 685,60 грн. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті за виконані позивачем роботи, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нараховано інфляційні втрати в розмірі 309,48 грн. та 3 % річних в розмірі 1910,96 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.12р. порушено провадження у справі №5011-70/17857-2012 та призначено розгляд справи на 17.01.13р.

У судове засідання 17.01.13р. представники сторін з'явилися. На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі представником позивача надано оригінали документів для огляду.

Через канцелярію суду представником позивача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представником відповідача у судовому засідання подано відзив на позовну заяву, примірник якого вручено представнику позивача, та надано суду додаткові документи для долучення до матеріалів справи. У відзиві відповідач вказує, що між позивачем та відповідачем був укладений Договір підряду №311 від 04.12.2008р., протягом дії якого були виконані підрядні роботи та частково проведені розрахунки за фактично виконані роботи. Як зазначає відповідач, позивач вже звертався до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за Договором №311 від 04.12.2008р. на підставі актів, в тому числі і на підставі Акту приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р. на суму 38685,60 грн. Однак, Акт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р. судом не було взято до уваги, оскільки роботи за вказаним актом виконувались після закінчення строку дії вказаного договору. Відповідач у відзиві вказує, що Акт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р. було складено помилково, оскільки домовленість на виконання підрядних робіт не могла відбуватися усно, а лише шляхом укладання письмово договору підряду та підписання кошторису. У відзиві відповідач вказує про те, що у березні 2009 року роботи з капітального ремонту, демонтажу то монтажу метало-пластикових вікон, відливів в гуртожитку №5 за адресою: м.Київ, проспект Перемоги 54/а не проводилось, на підтвердження чого відповідачем долучено Акт відповідача про результати перевірки фактично виконаних підрядних робіт по встановленню вікон ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» від 02.08.2011р. Крім того, відповідачем у відзиві вказано про те, що позивачем пропущено строк позовної давності за Актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р.

Представники сторін у судовому засіданні 17.01.13р. надали пояснення по справі та заявили клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.13р. продовжено строк розгляду спору у справі № 5011-70/17857-2012 на п'ятнадцять днів.

У судовому засіданні 17.01.13р. оголошувалась перерва до 14.02.13р.

05.02.13р. через канцелярію суду від представника позивача надійшли заперечення на відзив №03-18/122 від 17.01.2013р., в якому позивач вказував, що підставою виникнення зобов'язань є не лише договір, але й інші правочини згідно ст. 11 Цивільного кодексу України. Акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р., як зазначає позивач, підписано уповноваженим представником відповідача, що спростовує твердження відповідача про помилковість його укладення. Позивач вказує про те, що Акт відповідача від 02.08.2011р., в якому зазначено, що роботи в березні 2009 року не проводились, складено відповідачем, без запрошення представників позивача, у зв'язку з чим, останній не може бути прийнятий до уваги. У запереченнях на відзив, позивач заперечує сплив строку позовної давності.

У судове засідання 14.02.13р. з'явилися представники відповідача. Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 12.02.2013р. через канцелярію суду представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відпусткою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.13р. розгляд справи відкладено на 25.02.2013р.

В судове засідання 25.02.13р. представники сторін не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

В матеріалах справи міститься протокол судового засідання від 17.01.13р. та розписка представника позивача, які свідчать про те, що позивач був повідомлений та обізнаний про розгляд справи судом.

В матеріалах справи містяться протоколи судового засідання від 17.01.13р., від 14.02.13р. та розписки представників відповідача, які свідчать про те, що відповідач був повідомлений та обізнаний про розгляд справи судом.

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Оскільки представники сторін не з'явилися у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, та не були позбавлені можливості забезпечити участь у справі своїх представників, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представників сторін.

У судовому засіданні 25.02.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач в позовній заяві, Відкритим акціонерним товариством "Завод сантехнічних заготовок" проведено капітальний ремонт, демонтаж та монтаж метало-пластикових вікон, відливів в гуртожитку №5 за адресою: м.Київ, проспект Перемоги 54/а.

Судом встановлено, що позивачем виконано капітальний ремонт, демонтаж та монтаж метало-пластикових вікон, відливів в гуртожитку №5 за адресою: м.Київ, проспект Перемоги 54/а на суму 38 685,60 грн. з ПДВ, що підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р. (далі - Акт) на суму 38 685,60 грн. та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2009 року (далі - Довідка).

Вказані Акт та Довідка підписані уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками останніх, їх оригінали оглянуто судом у судовому засіданні 17.01.13р., у зв'язку з чим, останні приймаються судом як належні докази, що підтверджують виконання позивачем договірних зобов'язань.

Посилання представника відповідача на відсутність укладеного між позивачем та відповідачем договору в письмовій формі, як на підставу для відмови у позові, спростовується наступним.

Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частино 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Аналогічні норми містить і ст. 207 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 218 ЦК України передбачено, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Отже, відсутність договору у письмовій формі як окремого документа не свідчить про відсутність факту його укладення, а зі змісту Акту приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р. та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2009 року вбачається, що сторонами досягнуто згоди з таких умов договору, як предмет та ціна договору.

Таким чином, підписання акту здачі-приймання виконаних робіт свідчить про укладання договору підряду у спрощений спосіб, і цей договір є підставою для виникнення у його сторін майново-господарських зобов'язань.

Аналогічної позиції дотримується Вищий Господарський суд України, що вбачається з Постанови Вищого Господарського суду України від 11.05.2012р. у справі №21/5005/14068/2011 та п. 1 Оглядового листа Вищого Господарського суду України №01-06/374/2013 від 18.02.2013р.

За таких підстав, суд приходить до висновку про те, що сторонами було укладено договір у спрощеній формі.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У зв'язку з тим, що Акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р. та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2009 року містять обов'язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фіксують найменування та перелік виконаних робіт, їх вартість останні є первинними обліковими документами, які свідчать про виконання позивачем робіт з проведення капітального ремонту, демонтажу та монтажу метало-пластикових вікон, відливів в гуртожитку №5 за адресою: м.Київ, проспект Перемоги 54/а

Виходячи зі змісту правовідносин, факт виникнення яких між позивачем та відповідачем підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р. та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2009 року, суд приходить до висновку, що такі відносини є відносинами підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Долучена до матеріалів справи вимога щодо виконання зобов'язання №190/1 від 11.04.11р. судом до уваги не приймається, з огляду на те, що зі змісту вказаної вимоги вбачається, що вона заявлена позивачем про погашення 142 366,80 грн. заборгованості, що виникла за Договором підряду №311.

Одночасно з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивач 26.06.12р. направив на адресу відповідача вимогу (лист № 179 від 22.06.12р.) щодо виконання зобов'язання про сплату заборгованості у розмірі 38 685,60 грн. за Актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р., у зв'язку з чим, враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12.12.07 р. N 1149, вказана вимога була отримана відповідачем не пізніше 29.06.2012 р.

Таким чином, відповідач в силу норм ч.2 ст.530 ЦК України, повинен був в термін до 07.07.12р. оплатити виконані позивачем роботи. Станом на дату розгляду справи, заборгованість за надані позивачем послуги відповідачем не оплачена.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що роботи з проведення капітального ремонту, демонтажу та монтажу метало-пластикових вікон, відливів в гуртожитку №5 за адресою: м.Київ, проспект Перемоги 54/а, виконані позивачем, були ним оплачені.

Таким чином, враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконання позивачем капітального ремонту, демонтажу та монтажу метало-пластикових вікон, відливів в гуртожитку №5 за адресою: м.Київ, проспект Перемоги 54/а підтверджується Актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р. та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2009 року та беручи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 38 685,60 грн.

При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача про те, що Акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р. було складено помилково, а роботи з капітального ремонту, демонтажу та монтажу метало-пластикових вікон, відливів в гуртожитку №5 за адресою: м.Київ, проспект Перемоги 54/а у березні 2009 року позивачем не проводились з огляду на наступне.

Згідно умов ст. 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення зобов'язань є не лише договори, але й інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач прийняв без будь-яких зауважень виконані позивачем роботи згідно з Актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р, який підписано уповноваженими представникам сторін та скріплений їх печатками.

Факт прийняття відповідачем без зауважень виконаних позивачем робіт спростовує доводи відповідача про те, що Акт приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р. було складено помилково, а роботи з капітального ремонту, демонтажу та монтажу метало-пластикових вікон, відливів в гуртожитку №5 за адресою: м.Київ, проспект Перемоги 54/а у березні 2009 року позивачем не проводились.

Долучений відповідачем до матеріалів справи Акт відповідача про результати перевірки фактично виконаних підрядних робіт по встановленню вікон ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» від 02.08.2011р., на який посилається відповідач як на доказ того, що роботи в березні 2009 р. позивачем не проведені, не може бути прийнятий судом, оскільки вказаний акт було складено та підписано лише представниками відповідача без запрошення та участі у перевірці фактично виконаних підрядних робіт по встановленню вікон ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» представників позивача.

Отже, Акт відповідача про результати перевірки фактично виконаних підрядних робіт по встановленню вікон ВАТ «Завод сантехнічних заготовок» від 02.08.2011р. є односторонньою дією відповідача, що не може об'єктивно відображати відомості про фактичний обсяг виконаних позивачем підрядних робіт.

Крім того, посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк позовної давності за Актом приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року №81 від 30.04.09р. не приймається судом, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.5 ст.261 ЦК України, за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Судом встановлено, що відповідач повинен був в термін до 07.07.12р. оплатити виконані позивачем роботи, у зв'язку з чим, перебіг строку позовної давності для вимог про стягнення суми основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат починається з 07.07.12р. З огляду на те, що позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва 11.12.2012р., що вбачається зі штампу канцелярії суду (вх.№24335 від 11.12.2012р.), трирічний строк позовної давності позивачем не пропущено.

Одночасно з цим, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань позивач в позовній заяві, крім стягнення суми основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 проценти річних у сумі 1910,96 грн. та інфляційні втрати в сумі 309,48 грн.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 1 та 2 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції та трьох процентів річних, що є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позивачем здійснено розрахунок 3 % річних за період з 18.04.2011р. по 10.12.2012р. з суми боргу 38 685,60 грн. та інфляційних втрат за період з квітня 2011р. по листопад 2012 р. з суми боргу 38 685,60 грн.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних з огляду на наступне.

Як було встановлено вище, право позивача на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат виникає з 07.07.2012р.

Отже, суд здійснює перерахунок 3 % річних з суми боргу 38 685,60 грн. за період з 07.07.12р. по 10.12.12р. та перерахунок інфляційних втрат з суми боргу 38 685,60 грн. за період з 07.07.12р. по 30.11.12р., тобто в межах строку для нарахування, заявленого позивачем.

За перерахунком суду розмір інфляційних втрат становить:

38 685,60 грн. (сума заборгованості) * 0,995 (зведений індекс інфляції за 07.07.12р. - 10.12.2012р.) - 38 685,60 грн. = - 193,43 грн.

З огляду на відсутність інфляційного збільшення в період з 07.07.2012р. по 10.12.12р., позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

За перерахунком суду розмір 3 % річних становить:

38 685,60 грн. (сума заборгованості) * 3 % /365* дн. (за період з 07.07.12р. - 30.11.2012р.) = 467,41 грн.

З огляду на те, що за перерахунком суду розмір 3 % річних склав 467,41 грн., а позивачем заявлено про стягнення 1910,96 грн., то позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 467,41 грн..

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (03680, м.Київ, проспект Перемоги, буд.54/1, код ЄДРПОУ 02070884) на користь Відкритого акціонерного товариства "Завод сантехнічних заготовок" (03062, м.Київ, вул.Екскаваторна, 24, код ЄДРПОУ 05503272) 38 685 (тридцять вісім тисяч шістсот вісімдесят п'ять) грн. 60 коп. - основного боргу, 467 (чотириста шістдесят сім) грн. 41 коп. - 3 % річних та 1540 (одну тисячу п'ятсот сорок) грн. 52 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 26.02.2013 р.

Суддя Капцова Т. П.