Рішення № 29659049, 25.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/575/13 25.02.13За позовом Чорноморської прокуратури з нагляду за додержанням законів у

транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі

Міністерства інфраструктури України та Державної

судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство»

до Фізичної особи - підприємця Андреєва Олександра Володимировича

про розірвання договору бербоут - чартеру №ЮВ-115 від 21.04.2011р.,

примусове повернення майна та стягнення 5 892, 47 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від прокуратури Завадська Т.М. - посвідчення №004229 від 14.09.2012р.

Від позивача -1 Остапенко Н.М. - по дов. №131/4/14-13 від 16.01.2013р.

Від позивача -2 не з»явився

Від відповідача не з»явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Чорноморської прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України та Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» до Фізичної особи - підприємця Андреєва Олександра Володимировича про:

розірвання договору №ЮВ-115 від 21.04.2011р. бербоут - чартеру парусної яхти «Анатолія», укладеного між Державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство» до Фізичною особою - підприємцем Андреєвим Олександром Володимировичем;

зобов'язання Фізичну особу - підприємця Андреєва Олександра Володимировича повернути Державній судноплавній компанії «Чорноморське морське пароплавство» парусну яхту «Анатолія» за актом приймання - передачі з періодичним оглядом, експлуатаційним та кваліфікаційним свідоцтвом, які мають бути дійсні не менш, ніж три місяці, у Яхт - клубі району Отрада, м. Одеса;

стягнути з Фізичної особи - підприємця Андреєва Олександра Володимировича на користь Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» заборгованість у сумі 5632,18 грн., пені 216,91 грн. та 43, 38 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно боку 22 ч.1 договору відповідач зобов'язаний сплачувати фрахт у сумі 950 грн. щомісяця до 5 числа у національній валюті. В порушення умов договору відповідач не вносить зазначені платежі своєчасно та в повному обсязі, у зв'язку з чим заборгованість за період з травня 2012року по жовтень 2012року становить 5 632, 18 грн., що свідчить про порушення умов договору та відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України є підставою для дострокового розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 р. порушено провадження у справі №910/575/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.01.2013р. за участю представників сторін.

Через відділ діловодство господарського суду м. Києва від представника прокуратури надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої прокуратура просить:

розірвати договір №ЮВ-115 від 21.04.2011р. бербоут - чартеру парусної яхти «Анатолія», укладений між Державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство» до Фізичною особою - підприємцем Андреєвим Олександром Володимировичем;

зобов'язати Фізичну особу - підприємця Андреєва Олександра Володимировича повернути Державній судноплавній компанії «Чорноморське морське пароплавство» парусну яхту «Анатолія» за актом приймання - передачі з періодичним оглядом, експлуатаційним та кваліфікаційним свідоцтвом, які мають бути дійсні не менш, ніж три місяці, у Яхт - клубі району Отрада, м. Одеса;

стягнути з Фізичної особи - підприємця Андреєва Олександра Володимировича на користь Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» 877, 88 грн. ( заборгованість у сумі 8 471, 29 грн., пеня 213,36 грн. та 3% річних в сумі 95,23 грн.

Представники позивачів подану заяву прокуратури підтримали.

Представник відповідача в судове засідання 30.01.2013р. не з»явився. Заяв, клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки представник відповідача в судове засідання не з'явився, суд визнав за доцільне розгляд справи відкласти на 25.02.2013р.

В судовому засіданні представники прокуратури та позивачів підтримали позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач судове засідання 25.02.2013р. повторно не з»явився, повноважного представника не направив. Заяв. клопотань від відповідача на адресу суду не надходило. Вимог ухвали суду відповідач не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення розгляду справи направлялась на адресу відповідача, що визначена за матеріалами справи та зазначена у Витягу з ЄДРПОУ. Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, позивача -1, Господарський суд міста Києва, суд-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

21.04.2011 року між Державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство» (надалі позивач-2) та Фізичною особою-підприємцем Андреєвим Олександром Володимировичем (надалі відповідач) було укладено договір бимко стандартний бербоут-чартер №ЮВ-115, за умовами якого позивач -2 зобов'язується на обумовлений час, за обумовлену плату (фрахт), на умовах цього договору надати відповідачу парусну яхту «Анатолія», стяг України, 1991 року випуску, Туреччина, типу «Конрад-25», IV клас, ЮЯ .

Відповідно до п. З частини II Договору позивач -2 передає, а відповідач приймає у фрахт судно, належним чином забезпечене документами.

Місцем прийому-передачі судна, відповідно до Боксу 13 Договору, є Яхт- клуб, район Отрада, м. Одеса. Передача судна відповідачу та приймання судна відповідачем є доказом повного виконання позивачем -2 всіх зобов'язань за цим договором, та з цього моменту відповідач не має права заявляти будь - яку претензію до позивача -2 на підставі будь-яких заяв чи гарантій, що прямо чи опосередковано стосуються судна (п. З ч. II Договору).

Позивач -2 взяті на себе зобов'язання перед відповідачем виконав належним чином, а саме передав у чартер відповідачу вітрильну яхту «Анатолія», стяг України, що підтверджується актом приймання-передачі майна, що належить ДСК «ЧМП» від 21.04.2011.

У п. Ю частини II договору зазначено, що судно упродовж строку дії договору перебуває у повному володінні та абсолютному господарському веденні та користуванні для усіх цілей відповідача та у всіх відносинах під його повним контролем, включаючи безпеку мореплавства, до якої позивач -2 відношення не має.

Відповідно до ст. 203 Кодексу торговельного мореплавства України, за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.

Відповідно до боксу 22 ч. І договору, п. [а] ст. 11 ч. II договору, відповідач зобов'язаний сплачувати фрахт у сумі 950,00 грн. щомісяця до 5 числа у національній валюті України за курсом НБУ та всі банківські витрати здійснюються за рахунок відповідача (п. 25 ч. І Договору).

Відповідно до ст. 33 Додаткових статей до бербоут-чартеру, розмір фрахтової ставки за користування об'єктом може бути переглянутий за узгодженням сторін, у випадку зміни тарифів, ставок транспортного податку, рівня світових цін, заробітної плати і т.і. Також, згідно зі ст. 35 Додаткових статей до бербоут-чартеру, розмір фрахтової ставки за користування об'єктом за кожен наступний місяць встановлюється шляхом корегування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 11 частини II договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу -2 фрахт судна на умовах передоплати за календарний місяць у розмірі, що вказаний у боксі 22, яка має сплачуватися авансом протягом 30 календарних днів, що передують оплачуваному періоду; перша сума підлягає оплаті з дати та часу передачі судна відповідачу та відповідачем позивачу -2.

Статтею 212 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено обов'язок фрахтувальника сплачувати судновласнику фрахт в порядку і терміни, передбачені договором чартеру судна на певний час.

Спір по справі виник внаслідок того, що на думку прокуратури відповідач порушив умови договору в частині сплати позивачу -2 фрахту, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість з оплати фрахту у сумі 8 471, 29 грн., що виникла за період з травня 2012р. по січень 2013 р. 02.04.2012 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до боксу 22 ч. І договору, п. [а] ст. 11 ч. II договору, відповідач зобов'язаний сплачувати фрахт у сумі 950,00 грн. щомісяця до 5 числа у національній валюті України за курсом НБУ та всі банківські витрати здійснюються за рахунок відповідача (п. 25 ч. І Договору).

Відповідно до ст. 33 Додаткових статей до бербоут-чартеру, розмір фрахтової ставки за користування об'єктом може бути переглянутий за узгодженням сторін, у випадку зміни тарифів, ставок транспортного податку, рівня світових цін, заробітної плати і т.і. Також, згідно зі ст. 35 Додаткових статей до бербоут-чартеру, розмір фрахтової ставки за користування об'єктом за кожен наступний місяць встановлюється шляхом корегування розміру місячної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 11 частини II договору передбачено, що відповідач сплачує позивачу -2 фрахт судна на умовах передоплати за календарний місяць у розмірі, що вказаний у боксі 22, яка має сплачуватися авансом протягом 30 календарних днів, що передують оплачуваному періоду; перша сума підлягає оплаті з дати та часу передачі судна відповідачу та відповідачем позивачу -2.

Із матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем -2 становить 8 471,29 грн. ( за травень 2012 року - 897, 12 грн., за червень 2012 року - 949, 86 грн., за липень 2012 року - 947, 96 грн., за серпень 2012 року - 945, 12 грн., за вересень 2012року - 946, 06 грн., за жовтень 2012року - 946,06 грн., за листопад 2012 року - 945,11 грн., за грудень 2012 року- 947, 00 грн., за січень 2013 року - 947, 00 грн.).

Позивач-2 направив 18.08.2012р. відповідачу претензію від 15.08.2011 року за №ИД-1331 з вимогою погашення існуючої заборгованості, але відповідач взяті на себе договірні зобов'язання в частині оплати виставлених за договором рахунків до цього часу у повному обсязі не виконано та заборгованість не погашено.

З огляду на викладене позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 8 471, 29 грн. документально підтверджені, а тому підлягають задоволенню.

Прокуратурою заявлені вимог и про стягнення з відповідача пені в сумі та 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу -2 3% річних у сумі 95 грн. 23 коп. згідно наданого позивачем розрахунку.

Крім того, позивач -2 відноситься до державного сектору економіки, тому у відповідності до ст. 231 Господарського кодексу України за порушення строків виконання зобов'язання з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг) з яких допущено прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Таким чином, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу -2 пеню у розмірі за кожний день прострочення у сумі -213,36 грн.

Пунктом 1 статті 206 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно до п.п. (і) п. (а) ст. 27 частини II договору №ЮФ-115 від 21.04.2011, позивач -2 має право вивести судно з експлуатації відповідача та зупинити дію чартеру відразу після надання відповідачу повідомлення про це, якщо відповідачс зупинить виплату фрахту відповідно зі ст. 11 зазначеного договору.

Позивачем прийнято рішення про розірвання договору бербоут-чартеру вітрильної яхти «Анатолія» №ЮФ-115 від 21.04.2011, укладеного між ДСК «Чорноморське морське пароплавство» та Фізичною особою-підприємцем «Андреєвим Олександром Володимировичем».

06.12.2012, на виконання п.п. (і) п. (а) ст. 27 Договору, позивач -2 надіслав на адресу відповідача Нотіс №Д-1237 про розірвання зазначеного договору, в якому позивач -2 повідомив про припинення дії чартеру та вимогою негайно повернути парусну яхту «Анатолія», та сплатити існуючу заборгованість у відповідності до статті 15 Частини II договору бербоут-чартеру від 21.04.2011р., а саме судно при виведенні з чартеру не повинно мати прострочених періодичних оглядів, а експлуатаційне та класифікаційне свідоцтва мають бути дійсні не менш, як 3 місяці.

У відповідності до статті 15 Частини II договору бербоут-чартеру від 21.04.2011, судно при виведенні з чартеру не повинно мати прострочених періодичних оглядів, а експлуатаційне та класифікаційне свідоцтва мають бути дійсні не менш, як 3 місяці.

Згідно статті 15 Частини II Договору, судно має бути повернено в безпечному та у вільному від льоду порту або місці, що вказане у боксі 16 Договору, а саме у Яхт-клубі, районі Отрада, м. Одеса.

Однак, станом на 03.01.2013, яхта Судновласнику не повернута та заборгованість не сплачена.

Частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

З огляду на викладене позовні вимоги про розірвання договору та зобов»язання повернути майно обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України підлягає стягненню з відповідача судовий збір в сумі 2 867 грн. 50 коп. в доход Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Розірвати договір №ЮВ-115 від 21.04.2011р. бербоут - чартеру парусної яхти «Анатолія», укладений між Державною судноплавною компанією «Чорноморське морське пароплавство» (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код ЄДРПОУ 01125614) та Фізичною особою - підприємцем Андреєвим Олександром Володимировичем (04201, м. Київ, вул.. Полярна, 5, кв. 155, ідентифікаційний номер 2990620799).

Зобов'язати Фізичну особу - підприємця Андреєва Олександра Володимировича (04201, м. Київ, вул.. Полярна, 5, кв. 155, ідентифікаційний номер 2990620799) повернути Державній судноплавній компанії «Чорноморське морське пароплавство» (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код ЄДРПОУ 01125614) парусну яхту «Анатолія» за актом приймання - передачі з періодичним оглядом, експлуатаційним та кваліфікаційним свідоцтвом, які мають бути дійсні не менш, ніж три місяці, у Яхт - клубі району Отрада, м. Одеса;

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Андреєва Олександра Володимировича (04201, м. Київ, вул.. Полярна, 5, кв. 155, ідентифікаційний номер 2990620799). на користь Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код ЄДРПОУ 01125614) заборгованість у сумі 8 471,29грн., 213, 36 грн. - пені та 95 грн. 23 коп. - 3% річних.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Андреєва Олександра Володимировича (04201, м. Київ, вул.. Полярна, 5, кв. 155, ідентифікаційний номер 2990620799). на користь судовий збір в розмірі 2 867 грн. 50 коп. в доход спеціального фонду Державного бюджету України, що передбачений для зарахування судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.02.2013р.

СуддяТрофименко Т.Ю.