Ухвала суду № 29659004, 19.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/4/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

19.02.13 Справа № 908/295/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Будапешт – 2004” (72300, м.Мелітополь Запорізької області, вул. Лісконоженко, 2/1)

до Відкритого акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (72300, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Луначарського, 106)

про скасування рішення ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж, яке оформлене протоколом № 28 від 23.11.2012 р.

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача : не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Будапешт – 2004”, м. Мелітополь Запорізької області звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про скасування рішення ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж, яке оформлене протоколом № 28 від 23.11.2012 р.

Обґрунтовуючи позовну вимогу позивач посилався на наступні обставини. Рішенням ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського МРЕМ, яке оформлене протоколом № 28 від 23 листопада 2012 року, ТОВу “Будапешт – 2004” було визначено розмір збитків у вигляді вартості не облікованої електроенергії у розмірі 57530,47 грн. Винесенню рішення передувала перевірка представниками відповідача лічильника, який здійснює облік спожитої ТОВ “Будапешт – 2004” електроенергії. На підставі перевірки складено Акт № 00008128 від 16.11.2012 року, в якому фахівцями відповідача було встановлено порушення підприємством ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", а саме: порушення відтиску клейма на пломбі державної повірки, в наслідок чого сталося крадіжка електроенергії. Не погоджуючись з рішенням ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського МРЕМ, позивач зазначав, що лічильник, перевірка якого проводилася, був встановлений представниками ВАТ “Запоріжжяобленерго” у 2010 році. З метою запобігання розкраданню електричної енергії на прилад обліку електричної енергії було встановлено індикатор дії впливу постійного змінного магнітного або електричного полів. Лічильник було опломбовано та встановлено у металевий кожух, який в свою чергу також було опломбовано. Крім цього була опломбована контактна кришка на лічильнику. При проведенні перевірки жодних порушень пломб та індикатору встановлено не було, що унеможливлює несанкціонований вплив на роботу лічильника та крадіжку електричної енергії. В процесі проведення перевірки доказів, які б свідчили про вплив на роботу лічильника, щоб призвело до крадіжки електричної енергії встановлено також не було. Постачання електроенергії здійснюється на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору № 205 від 01.04.2010 року. За весь час дії договору підприємство належним чином виконувало прийняті на себе обов'язки, у тому числі по платежам за спожиту електроенергію. Жодних претензій з боку постачальної організації з приводу порушень Закону України "Про електроенергетику" та інших нормативних актів, які регламентують постачання та споживання електричної енергії на адресу ТОВ “Будапешт – 2004” не надходило. Посилаючись на приписи ст. 16 ЦК України позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.01.2013 р. порушено провадження у справі № 908/295/13-г, розгляд якої призначено на 05.02.2013 р. У зв’язку із неявкою представників позивача та відповідача у судове засідання 05.02.2013 р. та не наданням витребуваних документів, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 19.02.2013 р.

Відповідач – проти задоволення позову заперечив. Свою правову позицію виклав у письмовому відзиві. Зокрема, зазначив, що як при складанні акту про порушення ПКЕЕ № 000068128, так й при проведенні експертиз та засідання комісії по розгляданню актів про порушення ПКЕЕ юридичними особами, порушень діючого законодавства працівниками ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського МРЕМ допущено не було. При цьому, відповідач вказав, що між ВАТ „Запоріжжяобленерго" в особі ММРЕМ та ТОВ „Будапешт-2004" був укладений Договір про порядок погашення заборгованості, у відповідності до якого споживач визнає борг за недораховану електричну енергію у сумі 57350,47 грн. та зобов'язується сплачувати його у сумі 5230,05 грн. у продовж 11 місяців. Споживач по вказаному договору сплатив 5000 грн. Посилаючись на вищевикладене, відповідач просить в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В судове засідання 19.02.2013 р. відповідач свого представника не направив, натомість, надіслав письмове клопотання (вих. № 747/135 від 12.02.2013 р.) про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк у зв’язку із зайнятістю його представника в іншому судовому засіданні.

Розглянувши клопотання відповідача, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, як необґрунтоване.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.

Крім того, слід відзначити, що законодавець не наділяє сторону в судовому процесі правом встановлювати пріоритетність судових засідань.

В даному випадку, відповідач (ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж), у разі зайнятості одного зі своїх працівників, мав право направити іншого повноважного представника для участі в судовому засіданні 19.02.2013 р. для представництва своїх інтересів.

Суд наголошує, що згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез’явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов’язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи в даному судовому засіданні. Заперечення відповідача на позовну заяву викладені ним у своєму відзиві. У разі наявності додаткових доводів, відповідач не був позбавлений можливості викласти їх у письмовій формі та додатково направити на адресу суду. Відкладення розгляду справи є процесуально недоцільним також з огляду на стислий строк розгляду справи, визначений ст. 69 ГПК України. В задоволенні клопотання слід відмовити.

Позивач процесуальним правом на участь представника в судових засіданнях 05.02.2013р. та 19.02.2013 р. також не скористався. Письмовою заявою (вих. № 003/012 від 29.01.2013 р.), позивач, посилаючись на неможливість надати суду витребувані документи, просив, на підставі ст. 85 ГПК України залишити позов без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду, з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що 01.04.2010 р. між ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж (Постачальником електричної енергії, відповідачем у справі) та ТОВ „Будапешт-2004" (Споживачем, позивачем у справі) було укладено договір N 205 про постачання електричної енергії (далі – Договір) за умовами якого Постачальник ЕЕ продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок, зазначених у Договорі, а Споживач оплачує Постачальнику ЕЕ вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього Договору.

Під час виконання умов Договору, Сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами КЕЕ (п. 2.1 Договору).

16.11.2012 р. працівниками ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Мелітопольського міського району електричних мереж за участю Споживача було проведено перевірку дотримання Правил користування електричною енергією на об’єкті відповідача за адресою: м. Мелітополь, вул. Крупської, буд. 7. Під час перевірки було виявлено порушення з боку ТОВ „Будапешт-2004" (позивача у справі) пункту 6.40 Правил користування електричною енергією, а саме - пошкодження відтиску клейма на пломбах держповірителя (підроблений відтиск клейм зразка 2008 111 кв.).

За фактом виявленого порушення складено Акт № 00008128 від 16.11.2012 р.

23.11.2012 р. комісія з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі ММРЕМ розглянула Акт № 00008128 від 16.11.2012 р. про порушення Правил КЕЕ, і прийняла рішення виконати розрахунок недорахованої електроенергії по Акту, згідно п. 2.1.1 Методики визначення обсягу та вартості ел. енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування ел. енергією, за період з 18.05.2012 р. по 16.11.2012 р. (час роботи – 12 годин). Згідно з розрахунком кількість недоврахованої електроенергії становить 17916кВт/год –на суму 57530,47 грн.

Листом (вих. № 03/005 від 22.01.2013 р.) позивач звернувся до відповідача про реструктуризацію заборгованості за електроенергію в сумі 57530,47 грн. згідно рахунку № 205 від 23.11.2012 р. починаючи з лютого 2013 р. рівними частками по 5230,05 грн.

22.01.2013 р. між ВАТ „Запоріжжяобленерго" в особі ММРЕМ та ТОВ „Будапешт-2004" був укладений Договір про порядок погашення заборгованості, у відповідності до якого Споживач (позивач) визнає борг за недораховану електричну енергію в сумі 57350,47 грн. та зобов'язується сплачувати його у сумі 5230,05 грн. у продовж 11 місяців.

Згідно наданих відповідачем доказів, по вказаному договору позивач вже сплатив 5000,00 грн.

Суд зазначає, що ухвалою суду від 18.01.2013 р. було порушено провадження у справі № 908/295/13-г, розгляд якої призначено на 05.02.2013 р.

В порядку попередньої підготовки справи до розгляду вказаною ухвалою суд зобов’язав сторони надати документи (докази у справі), необхідні для вирішення спору. Зокрема, позивача було зобовязано надати: оригінали документів, доданих до позовної заяви; довідку про платіжні банківські реквізити; листування з відповідачем по суті спору із доказами надсилання та/або вручення. Явка повноважного представника позивача в судове засідання була визнана судом обов'язковою.

Однак, в судове засідання 05.02.2013 р. представник позивача не з’явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних ухвалою господарського суду від 18.01.2013р. документів позивач не надав.

Ухвалою від 05.02.2013 р. розгляд справи було відкладено на 19.02.2013 р. Позивача було зобов’язано надати до суду наступні докази, необхідні для вирішення спору: письмове пояснення із визначенням нормативного обґрунтування позовної вимоги (способу правового захисту) про скасування рішення, оформленого Протоколом № 28 від 23.11.2012 р.; надати документальне підтвердження доводів про цілісність пломб на лічильнику та на металевому кожусі; засвідчені копії: Акту № 00008128 від 16.11.2012 р., Протоколу № 28 від 23.11.2012 р., розрахунку за Актом № 00008128 від 16.11.2012 р. (оригінали надати для огляду). Явку представників сторін ( в тому числі позивача) в судове засідання 19.02.2013р. знов було визнано обов'язковою.

Незважаючи на вимоги суду, в судове засідання 19.02.2013 р. представник позивача повторно не з’явився, витребуваних судом доказів не надав.

Натомість, письмовою заявою за вих. № 003/012 від 29.01.2013 р., позивач повідомив суд про неможливість надання витребуваних ухвалою суду документів.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналіз загальних засад господарського судочинства і порядку оцінки доказів дає підстави дійти до висновку, що відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення (ухвали) навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Відповідно до п. 5 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Згідно до п.4.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;

- позивач не подав витребувані документи або не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно з нормами Господарського процесуального кодексу України елементами позову та його складовими частинами є предмет, підстава та, власне, зміст.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами – суб'єктивним правом і обов'язком позивача і відповідача. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

І, відповідно, змістом позову буде звернена до суду вимога позивача про здійснення судом певних дій із зазначенням способу судового захисту, за яким позивач звертається до суду. Норми права виступають базою, з якої визначається сукупність належних фактичних обставин.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені статтею 16 ЦК України. Цією нормою встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 ГПК України як спосіб захисту прав суб’єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб’єктів господарювання або споживачів.

Як вже було зазначено, позивач просив скасувати рішення ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж, яке оформлене протоколом № 28 від 23.11.2012 р.

З огляду на вказані обставини, судом ухвалою від 05.02.2013 р. витребовувалось від позивача письмове пояснення із визначенням нормативного обґрунтування позовної вимоги (способу правового захисту) про скасування рішення, оформленого Протоколом № 28 від 23.11.2012р.

Також з метою дослідження обставин справи судом витребовувалось документальне підтвердження доводів про цілісність пломб на лічильнику та на металевому кожусі (оскільки такі доводи викладені позивачем у позовній заяві, однак документально не підтверджені); засвідчені копії доказів: Акту № 00008128 від 16.11.2012р., Протоколу № 28 від 23.11.2012 р., розрахунку за Актом № 00008128 від 16.11.2012 р.

Із урахуванням необхідності дослідження вказаних обставин, судом була визнана обов’язковою явка представника позивача.

На неодноразові вимоги суду, викладені в ухвалах від 18.01.2013р. та від 05.02.2013р. , позивач витребуваних пояснень та доказів не надав; представник позивача до судових засідань двічі не з’явився і доказів наявності поважних причин для цього не надав.

Ненадання витребуваних судом документів, доказів та повторне нез’явлення представника позивача на виклик у засідання господарського суду не надає можливості розглянути справу № 908/295/13-г по суті позовних вимог.

За змістом ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене не є можливим вирішити спір по суті, тому позов підлягає залишенню без розгляду в порядку п. 5 ст.81 ГПК України.

Суд додатково зазначає, що у відповідності з ч. 4 ст. 81 ГПК України, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. № 02/163- та п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25.08.2011 р. № 01-061175/2011, сума 1147,00 грн. сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу.

Керуючись п. 5 ст. 81, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Будапешт – 2004”, м. Мелітополь Запорізької області про скасування рішення ВАТ “Запоріжжяобленерго” в особі Мелітопольського міського району електричних мереж, яке оформлене протоколом № 28 від 23.11.2012 р. – залишити без розгляду.

Видати ухвалу про повернення із Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю “Будапешт – 2004”, м. Мелітополь Запорізької області суми 1147,00 грн. судового збору сплаченого квитанцією № 50-64029 від 08.01.2013 р.

Суддя М.В. Мірошниченко