Рішення № 29658985, 25.02.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" лютого 2013 р. Справа № 15/5007/1441/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін:

- від позивача-1: не з'явився,

- від позивача-2: не з'явився,

- від позивача-3: Гуменюк І.П. - представник за довіреністю №НЮ-20

від 01.01.2013р.,

- від відповідача: Левківський С.П. - представник за довіреністю

від 30.01.2013р.,

- від прокуратури: Шевчук М.М. - старший прокурор відділу прокуратури міста

Житомира (посвідчення №011387 видане 24.10.12),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Рівненського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній

сфері в інтересах держави в особі

1) Міністерства інфраструктури України (м.Київ)

2) Державної адміністрації залізничного транспорту (м.Київ)

3) Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" (м.Львів) в

особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень"

(м.Рівне)

до Приватного акціонерного товариства "Товкачівський ГЗК" (смт. Першотравневе,

Овруцький район, Житомирська область)

про стягнення 16670,00 грн.

Строк вирішення спору продовжувався за клопотанням сторін, відповідно до ч. 3 ст.69 ГПК України.

Рівненський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державної адміністрації залізничного транспорту в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська дирекція залізничних перевезень" до Приватного акціонерного товариства "Товкачівський ГЗК" про стягнення 16670,00грн. штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 21.12.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №15/5007/1441/12 та призначено розгляд справи на 15.01.2013р.

На адресу господарського суду 14.01.2013р. від відповідача факсимільним зв'язком надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням юриста підприємства на навчально-екзаменаційній сесії.

Ухвалою суду від 15.01.2013р. розгляд справи відкладено на 31.01.2013р.

В судовому засіданні 31.01.2013р. представник позивача-3 надав письмові пояснення по справі від 30.01.2013р., згідно яких, на думку ДТГО "Львівська залізниця", останнім виконано всі вимоги діючого законодавства щодо оформлення та складання комерційного акту від 05.08.2012р. №076788/38 (а.с.59-60, т.1). Також представником позивача-3 надано пояснення щодо неможливості надати суду для огляду оригіналів певних документів (а.с.73, т.1).

В судовому засіданні 31.01.2013р. представник відповідача надав відзив №143 від 30.01.2013р. на позовну заяву, відповідно до якого, ПАТ "Товкачівський ГЗК", зокрема, посилається на те, що в порушення вимог п.4.3 Правил оформлення перевізних документів залізницею не надано суду оригіналу залізничної накладної з відміткою про складення комерційного акту (а.с.74-78, т.1).

В порядку ст.77 ГПК України, в судовому засіданні оголошувалась перерва з 31.01.2013р. до 07.02.2013р.

В судовому засіданні 07.02.2013р. представник позивача-3 заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів та продовження строку розгляду спору у відповідності з ч.3 ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.02.2013р. продовжено строк розгляду спору та відкладено розгляд справи на 25.02.2013р.

Позивач-1 повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №1000211501581 про вручення 18.02.2013р. уповноваженій особі рекомендованого листа.

Позивач-2 повноважного представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення №1000211501727 про вручення 18.02.2013р. уповноваженій особі рекомендованого листа.

Прокурор та представник позивача-3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників позивача-3, відповідача та прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2012р. Приватним акціонерним товариством "Товкачівський ГЗК" (відправник) на адресу ФОП Ковтун В.Г. (одержувач) згідно залізничної накладної №34430553 на групу вагонів зі станції Товкачівський Південно-Західної залізниці на станцію Скнилів Львівської залізниці відправлено щебінь кварцитовий фр. 5-25 мм не поіменований в алфавіті, кількість вагонів - 10 (в тому числі вагон №97120125), загальна маса вантажу 630000,00кг із зазначенням маси вантажу у кожному вагоні по 63000,00кг.

Під час перевезення залізницею вантажу 04.08.2012р. по прибуттю вантажу на попутну станцію прямування Здолбунів Львівської залізниці та одночасному зважуванні у русі на електричних тензометричних вагах у вагоні №97120125 було зафіксовано: брутто - 89450кг, тара з документа 18300кг, нетто 63000кг, вантажопідйомність 67000кг, що більше проти документа 8150кг, більше вантажопідйомності 4150кг. Вага вантажу визначалась на електронній вазі. Вагон відчеплено на контрольне переважування на статистичну вагу, про що був складений акт загальної форми № 2315 від 04.08.2012р. (а.с.12-13).

За результатами контрольного переважування вагону з вантажем на 150-тонних вагонних вагах станції Здолбунів перевізником був складений комерційний акт від 05.08.2012р. за №АА076788/38, який підписали заступник начальника станції, приймальник потягів, бригадир ПКО.

У комерційному акті зазначено наступне: при комісійному переважуванні вагона 97120125 на 150тн.ж.д. вазі клеймо 2012р. на основі акт загальної форми №2315 від 04.08.2012р. ст.Здолбунів, прибувшого по основній відправці вказаній на звороті цього акту і відчепленого від групового документу, на що виписана досилка Здолбунів-Скнилів №39635602. По документу значиться вантаж щебінь із гравію, насипом, брутто не вказано, тара 18300, нетто 63000, згідно документа числиться ЗПП відправника Варта-Універсал М 1:0000008 (347207 Толкачівський), в дійсності виявилося, вагон не вскривався, вантаж не перевірявся, брутто 88200кг, тара з бруса і документа18300кг, нетто 69900кг, тобто лишок проти документа становить 6900кг, вантажопідйомність вагона 67т., перевантаження більше вантажопідйомності 2900кг, що загрожує безпеці руху поїздів згідно ПТЕ п.15.27. При повторному переважуванні вагона вага більша проти документа та вантажопідйомності підтвердилася. При комісійній перевірці виявилося пломби ЗПП відправника відсутнє, на штурвалах вигрузочних люків закрутки механічні без плашок справні. Кришки загрузочних люків закриті щільно. Доступу до вантажу немає. Вагон прибув технічно справний. Вагон затриманий. На станцію відправлення дана телеграма (а.с.10).

08.08.2012р. були складені доповнення до комерційного акту ст.Здолбунів №076788/38 від 05.08.12р. вантаж щебінь із гравію у вагоні №97120125 складений надлишок вантажу проти документа на 6900кг і вантажопідйомності вагона на 2900 кг, по відправці: Товкачівський Південно-Західної - Скнилів Львівської 34430653, відправник ПрАТ Товкачівський ГЗК, одержувач ФОП Ковтун В.Г. (а.с.11).

У доповненнях від 08.08.2012р. зазначено, що надлишок вантажу щебеня із гравію в кількості 6900 кг із вагона №97120125 відправки Товкачівський Південно-Західної Скнилів Львівської 34430553 згідно листа відправника та доручення №1087 від 07.08.2012р. видане на прізвище Березова Святослава Миколайовича (паспорт: ВМ №903735, виданий Овруцьким РВУ МВС України в Житомирській області 25.09.2000р., мешкає в Житомирській області, Овруцькому районі, смт.Першотравневе, вул. Калініна, буд.2,кв.20) відвантажено і вивезено зі станції силами вантажовідправника. Після відвантаження вагон №97120125 переважувався на 150тн.зал.вагах, клеймо 2012р., де виявлено: вагон №97120125 брутто 81300, тара 18300, нетто 63000. Переважування вагона проводила 08.08.2012р. приймальник поїздів Бусецька Н.А., в присутності заступника начальника станції Ксендзик В.П., ЛВМ Караїм М.М., ВОХР Процюк В.М., бригадира ПКО Назарчука О.А.

Надлишок вантажу в кількості 6900кг отримано представником Приватного акціонерного товариства "Товкачівський ГЗК" Березовим С.М., відповідно до довіреності №1087 від 07.08.2012р. та розписки від 07.08.2012р. (а.с.17,18).

За досильною накладною №39635602 вагон №97120125 залізницею 08.08.2012р. був відправлений на станцію призначення. В досильній накладній станцією Здолбунів, зокрема, у графі 20 у найменуванні вантажу зазначено - щебінь із гравію; досилається до основної відправки №34430653. У графі 56 - календарний штемпель станції відправлення вказано - станція Здолбунів 05.08.2012р. (а.с.61)

Рівненський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері завернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивачів з позовом про стягнення з ПАТ "Товкачівський ГЗК" на підставі ст.ст.118,122 Статуту залізниць України штрафу в сумі 16670,00грн. за неправильно зазначену у накладній масу вантажу. В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на залізничну накладну на групу вагонів №34430553 від 02.08.2012р. та складені станцією Здолбунів Львівської залізниці акт загальної форми №2315 від 04.08.2012р. та комерційний акт №АА 076788/38 від 05.08.2012р., яким, як зазначає прокурор, зафіксовано факт невідповідності маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній №34430553 (вагон №97120125) від 02.08.2012р.

Розглядаючи питання про правомірність і обґрунтованість позовних вимог, господарський суд враховує наступне.

Предметом спору у справі є стягнення штрафу за неправильне зазначення у накладній маси вантажу.

Сторони спірних правовідносин є суб'єктами господарювання, зобов'язання, що виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері перевезення вантажу залізничним транспортом.

Господарські договори між суб'єктами господарювання укладаються за правилами встановленими Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179ГК України).

Згідно з ч.5 ст.306 ГК України загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.307 ГК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно ч.2 ст.908 ЦК України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно до ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Отже, цивільним та господарським законодавством України встановлено, що відповідальність суб'єктів господарювання у сфері здійснення перевезень залізничним транспортом визначається, у тому числі статутом залізниць.

Згідно зі ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998р. №457 затверджено Статут залізниць України, до якого вносились зміни і доповнення, які враховані судом на дату виникнення спірних правовідносин (далі - Статут залізниць).

Стаття 5 Статуту залізниць України відносить до компетенції Міністерства транспорту України затвердження нормативних документів на підставі цього Статуту, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу. За правилами статті 24 Статуту залізниць залізниці надано право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, зазначених вантажовідправником у накладній, а статтею 122 Статуту залізниць установлено відповідальність вантажовідправника у вигляді штрафу за неправильне зазначення в накладній маси вантажу.

Як зазначено в ст.6 Статуту залізниць, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. затверджено Правила оформлення перевізних документів. Наказом Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів" внесено зміни до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 та викладено їх в новій редакції.

Згідно п.1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 №138) (надалі - Правила оформлення перевізних документів), накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

У даному випадку, про існування між сторонами господарських договірних відносин у сфері перевезення вантажу залізничним транспортом свідчить перевізний документ - накладна №34430553 від 02.08.2012 року.

Юридичне значення накладної полягає в тому, що: а) вона є обов'язковою письмовою формою договору; б) доводить факт укладення договору і містить його зміст; в) легітимує особу на пред'явлення претензій та позовів.

Таким чином, накладна як основний перевізний документ повинна відповідати вимогам, встановленим Правилами оформлення перевізних документів.

Відповідно до п.1.1. Правил оформлення перевізних документів, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001р. за №798/5989).

Обов'язок відправника зазначати у накладній відповідні реквізити, в т.ч. масу вантажу, встановлено пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Правил оформлення перевізних документів, вантажовідправником заповнюється, зокрема, графа накладної "маса вантажу в кг, визначена відправником", де вказується маса вантажу у кілограмах. У разі визначення маси на вагонних вагах у відповідних графах зазначається маса брутто, тари вагона і нетто вантажу. Відправником також заповнюються графи: "Спосіб визначення маси", де зазначається, яким способом визначено масу вантажу. При зважуванні вантажу необхідно зазначити тип ваг: "на товарних вагах", "на вагонних вагах вантажопідйомністю...т", "на елеваторних вагах" чи інших вагах; "Навантаження засобами" - зазначається "відправника", якщо навантаження здійснюється відправником. У графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2 % (п.2.6 Правил оформлення перевізних документів).

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт (п.5.5. Правил оформлення перевізних документів).

Згідно п.п.4.1., 4.2. та 4.3. Правил оформлення перевізних документів, заповнення накладної під час перевезення здійснюється згідно з додатком 3 до цих Правил. Під час перевезення передбачені цими Правилами відмітки зазначаються у графі 49 "Відмітки залізниці". У разі складання акта в графі 49 "Відмітки залізниці" зазначаються його номер і коротко причина, з якої його складено (наприклад, "про нестачу _____ місць", "про нестачу маси _____ кг", "про відсутність пломб" тощо).

Дослідивши залізничну накладну №34430553 від 02.08.2012р. на перевезення групи вагонів, досильну накладну, акт загальної форми та комерційний акт станції Здолбунів №АА076788/38 від 05.08.2012р., господарський суд встановив, що позивач вищевказані норми законодавства не виконав, що підтверджується наступним.

Як вбачається з накладної №34430553 від 02.08.2012р. на перевезення групи вагонів, в т.ч. вагона №97120125, оригінал якої оглянуто в судовому засіданні, вказана накладна не містить відмітки залізниці про складання комерційного акту, обсяг заповнення якої передбачено у графі 49 основного перевізного документа (а.с. 13, т.2).

Позивач посилається на те, що відмітка про складання комерційного акту ним була зроблена не в основній накладній (договір перевезення), а в досильній накладній, за якою досилався відчеплений вагон, тобто, позивач вважає, що фактично відмітка була.

Проте, відмітку про складання комерційного акту, залізниця, відповідно до Правил оформлення перевізних документів, повинна робити саме в графі 49 основної залізничної накладної, яка супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, а не на будь-якому іншому документі.

Також, в порушення п.4.3 Правил оформлення перевізних документів в основній залізничній накладній в графі 49 відсутні дані не тільки про складання комерційного акту стислим змістом, але і відсутні відомості про складання акту загальної форми №2315 від 04.08.2012р., посилання на який міститься в комерційному акті станції Здолбунів №АА076788/38 від 05.08.2012р.

Крім цього, у залізничній накладній №34430553 від 02.08.2012р. на групу вагонів на станції Здолбунів, в порушення вимог п.6.9 Правил складання актів, відомості про відчеплений спірний вагон не викреслено, відмітка про відчеплення спірного вагону відсутня.

Порядок оформлення відчеплення вагону від групової накладної та його досилання на станцію призначення до основної накладної врегульовано пунктом 6.9 Правил оформлення перевізних документів (в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 за №138), яким встановлено, що у перевізному документі на маршрут або групу вагонів робиться відмітка про відчеплення вагона із зазначенням номерів акта загальної форми та досильного перевізного документа; відомості про відчеплений вагон викреслюються з відомості вагонів; відмітка про відчеплення вагона засвідчується станцією відчеплення вагонів.

Судом також досліджено досильну накладну №39635602 від 05.08.2012р. (а.с. 61, т.1) та встановлено, що в графі 20 досильної накладної зазначено:

- досилається до основної відправки №34430653. При цьому, основна накладна має номер 34430553, а не номер 34430653;

- найменування товару: щебінь із гравію, тоді як в основній залізничній накладній, як вже зазначалось, до перевезення прийнято вантаж - щебінь кварцитовий фр. 5-25 мм не поіменований в алфавіті.

Таким чином, у даному випадку залізницею норми чинного законодавства, які регулюють оформлення перевізних документів не дотримані.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами. Аналогічну норму містить стаття 129 Статуту залізниць, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, складеними станціями залізниць. За правилами цієї статті комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеними у транспортних документах.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002 року №334.

Згідно п.4. Правил складання актів, комерційні акти на вантаж, що перебуває у дорозі складаються у день виявлення обставин, що підлягають оформленню комерційним актом. У разі неможливості скласти комерційні акти в указані терміни вони складаються у всіх випадках не пізніше наступної доби.

Відповідно до п.8. Правил складання актів, комерційні акти складаються у трьох примірниках на бланках установленої форми і заповнюються на друкарській машинці або чорнилами чітко, без будь-яких виправлень. На кожному акті проставляється штемпель станції. Другий примірник акта видається одержувачу на його вимогу.

Якщо комерційний акт складається на станції відправлення або на попутній станції, то другий примірник акта додається до перевізних документів. Про складений комерційний акт проставляється відмітка у перевізних документах у порядку, визначеному правилами оформлення перевізних документів.

Якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі "Є" комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: "Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено". Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається. При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт (п.12 Правил складання актів).

В порушення вимог п.12 Правил складання актів, у комерційному акті в розділі "Є" відсутня відмітка станції призначення (засвідчена штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил) про стан вантажу, який прибув з актом попутної станції.

Згідно п.35 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, про видачу вантажу, що прибув з досильним перевізним документом, станцією робиться відмітка в основній накладній і в комерційному акті.

Разом з тим, в комерційному акті №АА076788/38 від 05.08.2012р. відсутня відмітка станції призначення про видачу вантажу що прибув з досильним перевізним документом, передбачена п.35 Правил видачі вантажів.

Судом встановлено, що в порушення вимог п.8 Правил складання актів, другий примірник комерційного акту станції Здолбунів №АА076788/38 від 05.08.2012р. не був доданий до перевізних документів (в матеріалах справи відсутні докази які підтверджують протилежне); у графі 49 основної накладної не були проставлені відмітки про складені акт загальної форми та комерційний акт, про що судом зазначалось вище.

Судом також приймається до уваги, що в комерційному акті №АА076788/38 від 05.08.2012р. вказано найменування вантажу - щебінь із гравію. Проте, в основному перевізному документі (накладна №34430553 від 02.08.2012р. на перевезення групи вагонів) значиться вантаж - щебінь кварцитовий фр. 5-25 мм не поіменований в алфавіті.

Згідно доповнень до комерційного акту станції Здолбунів №АА076788/38 від 05.08.12р., переважування спірного вагону відбулось 08.08.2012р., тоді як досильна накладна №39635602, за якою відправлений вагон №97120125, датована 05.08.2012.

Отже, документи, які позивачем та прокурором додані до матеріалів справи в обґрунтування позовних вимог, містять суперечливі дані.

Враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини справи, сумнівною є достовірність даних комерційного акта станції, складеного ст.Здолбунів №АА076788/38 від 05.08.2012р.

Не заслуговують на увагу і твердження позивача про те, що відповідно до ст.ст. 118,122,129 Статуту залізниць України, ст.34 ГПК України сам факт складання комерційного акту Здолбунів №АА076788/38 від 05.08.2012р. є підставою для застосування відповідальності вантажовідправника відповідно до ст.122 Статуту залізниць України.

Так, при вирішенні даного спору господарським судом враховуються роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. № 04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею", у яких, зокрема, зазначено, що відповідно до статті 43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Отже, комерційний акт є тільки одним з доказів, який господарський суд оцінює у сукупності з усіма іншими доказами зі справи.

Зокрема, у разі якщо комерційний акт констатує, що недостачу вантажу встановлено на попутній станції, однак, у накладній відсутні відомості про складений на попутній станції комерційний акт та не перевірено стан вантажу на станції призначення, як це передбачено Правилами складання актів, то комерційний акт не може оцінюватися як такий, що має сили доказу, оскільки він не відповідає фактичним обставинам.

Отже, надані докази (накладна №34430553 від 02.08.2012р., досильна накладна №39635602 від 05.08.2012р. та комерційний акт №АА076788/38 від 05.08.2012р.) не є належними в розумінні ст.ст.33,34 ГПК України щодо обставин на які покликається прокурор та позивач по справі.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч.1,2 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, прокурором та позивачем не доведено обґрунтованість та безспірність позовних вимог. За таких обставин, у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.03.13

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2-4 позивачам (рек. з пов.)

5 - відповідачу (рек.з пов.)

6 - Рівненський прокурору з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері (рек. з пов.)

7 - Прокуратурі м.Житомира (рек. з пов.)