Рішення № 29658940, 01.03.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.02.13р. Справа № 904/520/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк"Рада Банк",

м. Дніпропетровськ

до Селянського (фермерського) господарства "Весела Долина", с.Семенівка Томаківського району Дніпропетровської області

про стягнення 157 733 грн. 98 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Вдовін М.В., дов. № 01 від 03.01.13р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний Банк "Рада Банк" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Весела Долина" (далі - відповідач) суму 154 000,00 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 3 733, 98 грн. пені, а всього 157 733,98 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань по кредитному договору №1008/2 від 31.03.2010 року.

Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог, надав клопотання зі змісту якого вбачається, що відповідачем в ході розгляду спору здійснено часткове погашення заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та пені.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позов та інших витребуваних судом документів не надав. Про місце, час та дату розгляду спору повідомлений належно, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно ст. 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

31.03.2010 року між позивачем (кредитором) та відповідачем (позичальником) було укладено кредитний договір (поновлювальна кредитна лінія) №1008/2 (далі - Договір), з додатковою угодою від 02.12.10р. до нього, згідно умов якого позивач надає відповідачу грошові кошти у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом кредитування 2 200 000,00 грн. з терміном повернення до 29.03.2013 року, а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити відсотки та винагороду в обумовлені Договором терміни (п.п 1.1, 1.2 Договору)

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного вище Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд вважає за необхідне задовольнити частково позовні вимоги з огляду на наступне.

Позивачем на виконання умов спірного кредитного договору надано відповідачу кредитні кошти в загальному розмірі 2 000 000,00 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, наявними у справі (а.с. 15-19).

Згідно пункту 4.1 Договору відповідач зобов'язаний в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно пунктів 1.2, 2.2.3, 2.3.2, 2.4.1 та 2.4.3. Договору сплачувати відсотки за користування кредитом в розмірі 25% річних щомісячно, починаючи з серпня 2010 року.

Пунктом 4.3 Договору встановлено, що сплата відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 4.1, 4.2 та 2.4.1 Договору проводиться в дату сплати відсотків. Датою сплати процентів є « 27/28/29/30/31» число кожного поточного місяця, починаючи з серпня 2010 року.

Внаслідок порушення відповідачем вимог п. 4.1 Договору у останнього виникла заборгованість перед позивачем по сплаті процентів за користування кредитом, розмір якої за період з вересня по грудень 2012 року становить суму 154 000,00 грн., яка визнається судом обґрунтованою та такою, що підтверджена належними доказами доданими до матеріалів справи.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

На підставі умов п. 5.1 Договору позивачем, у зв'язку із порушенням відповідачем взятих на себе Договірних зобов'язань, зокрема, в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом в передбаченому кредитною угодою розмірі, нараховано відповідачу пеню, розмір якої за період з 01.10.12р. по 13.01.13р. становить суму 3 733,98 грн. та відображається в обґрунтованому розрахунку позивача, який є в матеріалах справи.

Разом з тим, представником позивача у судовому засіданні 07.02.13р. надані докази часткового погашення відповідачем в ході розгляду спору основної заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та пені на суму 44 333, 98 грн., отже ці грошові зобов'язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є відсутніми, а тому між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, решта заборгованості, наявної у відповідача перед позивачем по несплаченим процентам за користування кредитом становить 113 400,00 грн.

На час розгляду спору відповідач доказів добровільної сплати зазначеної суми заборгованості суду не надав, а обставини наведені позивачем в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Між тим, суд звертає увагу на те, що за умовами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення такого збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі.

За умовами ч. 3 ст. 7 цього ж Закону, повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", а саме приписів п. 4.12, у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

За таких обставин, оскільки провадження у справі підлягає припиненню в частині суми 44 333, 98 грн. згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству "Акціонерний Банк "Рада Банк" суму судового збору в розмірі 886,68 грн. (вісімсот вісімдесят шість грн. 68 коп.), зарахованого на підставі меморіального ордеру №55.9 від 15.11.2013р. про сплату судового збору в розмірі 3 154, 20грн., оригінал якого наявний у матеріалах справи № 904/520/13-г.

До того ж, суд звертає увагу на те, що виходячи з розміру заявленої позивачем до стягнення суми позову - 157 733,98 грн., розмір судового збору, який мав бути сплачений позивачем під час подання позову до суду, повинен становити 3 154,68 грн. Оскільки під час подання позову до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3 154,20 грн., що є на 0,48 грн. менше, ніж належить сплатити, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству "Акціонерний Банк "Рада Банк" суму судового збору в розмірі 886,20 грн. (886,68 грн. - 0,48 грн.)

Згідно ст. 49 ГПК України, сплата судового збору в частині задоволених позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Весела Долина" (532506, м. Дніпропетровська область, Томасівський район, с.Семенівка, вул. Жовтнева, буд.65-б (відокремлена садиба); ЄДРПОУ 21900245) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний Банк "Рада Банк" (49054, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 46; ЄДРПОУ 21322127) суму 113 400,00 грн. (сто тринадцять тисяч чотириста грн. 00 коп.) заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 2 268,00 грн. (дві тисячі двісті шістдесят вісім грн. 00 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог провадження у справі - припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Винести ухвалу про повернення з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству "Акціонерний Банк "Рада Банк" (49054, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 46; ЄДРПОУ 21322127) суми судового збору в розмірі 886,20 грн. (вісімсот вісімдесят шість грн. 20 коп.), зарахованої на підставі меморіального ордеру №55.9 від 15.11.2013р. про сплату судового збору в розмірі 3 154, 20грн., оригінал якого наявний у матеріалах справи №904/520/13-г.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано - 27.02.2013р.