Постанова № 29657318, 21.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 лютого 2013 року № 826/952/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг"до Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиціїпровизнання дій незаконними, скасування постанови ВП № 21065258 від 28.12.2012 та зобов'язання вчинити певні дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання незаконними дій державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Білого А.М. щодо повернення стягувачеві виконавчого напису № 1360 р виданого 01.07.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та щодо відірвання виконавчого напису від оригіналу договору лізингу та зобов'язання повернути оригінал договору № KL 0807205 від 03.07.2008 стягувачу, та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №21065258 від 28.12.2012.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було повернуто позивачу виконавчий документ та винесено постанову ВП №21065258 від 28.12.2012 за відсутності на те правових підстав передбачених статтею 47 Закону України "Про виконавче провадження". Також позивач зазначив про те, що оригінал договору лізингу, який був прошитий разом з виконавчим написом держаним виконавцем повернуто не було.

У судовому засіданні представник позивача 13.02.2013 підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судові засідання 31.01.2013 та 13.02.2013 не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, вимог ухвали суду від 25.01.2013 не виконав, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача, з'ясувавши, що немає потреби заслухати свідків та експерта, ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

01.07.2009 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис № 1360 на договорі фінансового лізингу № KL 0807205 від 03.07.2008.

31.08.2010 державним виконавцем Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 21065258, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1360 виданого 01.07.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про повернення від Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЛЕВ», юридична адреса: 79054, Україна, м. Львів, вул. Петлюри, 2-а; фактична (поштова) адреса: 79000, Україна, м. Львів, вул. Краківська, 5, ідентифікаційний код: 19165376, поточний рахунок: 260093010092206 ЛФ ВАТ «ВТБ Банк», МФО 385316; на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ», місцезнаходження: 04053, Україна, м. Київ, вул. Кудрявська, 5, поточні рахунки № 26503053100762 у Київському Головному Регіональному Управлінні «Приватбанку», МФО 300335, майно: - комплект кухонного обладнання: піч конвекційна гпстр. 7-рівнева XVO 504 (1 од.), XR 714 підсвітка висока (1 од.), душ ХС 201 д /пароконвектомата (1 од.), пом'якшувач води DVA 8 (2 од.), слайсер (1 од.), м'ясорубка МЕМ 12Е (1 од.), стіл холодильний MSP - 150 (2 од.), ящик морозильний 311/417-00-3800 (1 од.), льодогенератор СВ 184 А - Q ABS (1 од.), комплект направляючих XR 714 (1 од.), 2008 рік випуску, яке знаходиться за адресою: 79000, Україна, м. Львів, вул. Краківська, 5, загальною вартістю 20 512,56 (двадцять тисяч п'ятсот дванадцять) грн. 56 коп., з ПДВ, що було передано в користування на умовах фінансового лізингу за договором № KL 0807205, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКІО БАНК ЛІЗИНГ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ЛЕВ» 03 липня 2008 року, за не виплачену в строк заборгованість у розмірі 29 602,78 (двадцять дев'ять тисяч шістсот дві) грн. 78 коп. - несплачені лізингові платежі, 25 661,20 (двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 20 коп. - неоплачена вартість предмету лізингу, 3748,66 (три тисячі сімсот сорок вісім) грн. 66 коп. - штраф, що становить 59 012,64 (п'ятдесят дев'ять тисяч дванадцять) грн. 64 коп.

28.12.2012 державним виконавцем Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 21065258, якою на підставі пункту 2 частини першої статті 47, статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" повернуто стягувачу виконавчий документ - виконавчий напис № 1360 виданий 01.07.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Як на обґрунтування наявності підстав для повернення виконавчого документу у зазначеній постанові вказано наступне: "актом державного виконавця від 28.12.2012 року встановлено: згідно договору оренди №Г-4145-6від 06.03.2006 р. нерухоме майно (нежитлове приміщення за адресою м. Львів, вул. Краківська, 5), що перебуває на балансі ЛКП "Айсберг" та належить Управлінню комунальної власності Львівської міської ради та являється пам'яткою архітектури. З вищенаведеного встановлено, що боржник не є власником даного приміщення, в якому знаходиться майно, що згідно виконавчого документу підлягає поверненню стягувачу. Вилучення даного майна є неможливим, оскільки може призвести до значного пошкодження нерухомого майна (нежитлового приміщення комунальної форми власності), що не належить боржнику та кухонного обладнання, зазначеного у виконавчому документі."

Супровідним листом № 24038 від 28.12.2012 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" направлено постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 21065258 від 28.12.2012 та виконавчий документ.

14.01.2013 Товариством з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" складено акт огляду вмісту поштового конверту, відповідно до якого в результаті огляду поштового конверту зі штрих кодом 7905805187717 були виявлені наступні документи: супровідний лист Галицького ВДВС МУУЮ № 24038 від 28.12.2012, постанова державного виконавця Галицького ВДВС МУУЮ Булого А.М. від 28.12.2012 про повернення виконавчого документу стягувачеві, виконавчий напис ПНКМНО ОСОБА_3 № 1360 від 01.07.2009, який має пошкодження у вигляді розриву у лівому полі документу, в якому документ зазвичай зшивається нитками з оригіналом договору лізингу при вчиненні виконавчого напису нотаріусом, також документ розірваний у місці його скріплення печаткою, де на нитку наклеюється папірець з зазначенням кількості прошитих сторінок та скріплюється печаткою нотаріуса.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" вважаючи незаконними дії Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо повернення стягувачеві виконавчого напису № 1360 р виданого 01.07.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та щодо відірвання виконавчого напису від оригіналу договору лізингу та не погоджуючись з постановою про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №21065258 від 28.12.2012 та вважаючи її такою, що підлягає скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною другою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 47 зазначеного Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно з частинами другою та четвертою статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, державний виконавець може повернути стягувачу виконавчий документ на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, у випадку якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, про що він виносить відповідну постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення.

Відповідно до постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП № 21065258 від 28.12.2012 виконавчий документ - виконавчий напис № 1360 виданий 01.07.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було повернуто позивачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", з огляду на те, що вилучення майна, яке згідно виконавчого документу підлягає поверненню стягувачу є неможливим, оскільки може призвести до значного пошкодження нерухомого майна (нежитлового приміщення комунальної форми власності), що не належить боржнику та кухонного обладнання зазначеного у виконавчому документі.

Отже, підставою для повернення позивачу виконавчого документу стало встановлення факту неможливості виконання виконавчого документу з огляду на те, що вчинення зазначених дій може призвести до значного пошкодження нерухомого майна (нежитлового приміщення комунальної форми власності), що не належить боржнику та кухонного обладнання зазначеного у виконавчому документі, при цьому місце знаходження майна, яке підлягало поверненню позивачу відповідно до виконавчого документу державному виконавцю було відоме.

З огляду на викладене, враховуючи те, що державному виконавцю було відомо місце знаходження майна, яке підлягало поверненню позивачу відповідно до виконавчого напису № 1360 виданого 01.07.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, а також те, що існування загрози значного пошкодження нерухомого майна не передбачено, як пунктом 1 частини першої статті 47, так і вказаною статтею загалом, підставою для повернення виконавчого документу стягувачеві, суд дійшов висновку про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для повернення виконавчого документу - виконавчого напису № 1360 виданого 01.07.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 позивачу та винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №21065258 від 28.12.2012.

Таким чином позовні вимоги в частині щодо визнання незаконними дій державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Білого А.М. щодо повернення стягувачеві виконавчого напису № 1360 виданого 01.07.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №21065258 від 28.12.2012 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач в позовній заяві просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо відірвання виконавчого напису від оригіналу договору лізингу та зобов'язати відповідача повернути оригінал договору № KL 0807205 від 03.07.2008 позивачу, водночас, позивачем у позовній заяві не було наведено жодних обґрунтувань та не було надано суду достатніх доказів на підтвердження того, що дії щодо роз'єднання виконавчого напису з договором лізингу були вчинені саме відповідачем.

У судових засіданнях представник позивача зазначив про те, що до відповідача з питання щодо відокремлення виконавчого напису від договору лізингу та неотримання ним оригіналу договору № KL 0807205 від 03.07.2008 він не звертався, як і не звертався з цього питання до правоохоронних органів.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем не надано достатніх доказів та обґрунтувань на підтвердження фактів того, що роз'єднання виконавчого напису з договором лізингу були вчинені саме відповідачем та того, що останній відмовляється повернути позивачу оригінал договору № KL 0807205 від 03.07.2008, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині щодо визнання незаконними дій відповідача щодо відірвання виконавчого напису від оригіналу договору лізингу та зобов'язання повернути оригінал договору № KL 0807205 від 03.07.2008 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині щодо повернення стягувачеві виконавчого напису № 1360 виданого 01.07.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №21065258 від 28.12.2012

Відповідно до частин першої та третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. При поданні адміністративного позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 34,10 грн., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням..

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" до Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання незаконними дій державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Білого А.М. щодо повернення стягувачеві виконавчого напису № 1360 виданого 01.07.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та щодо відірвання виконавчого напису від оригіналу договору лізингу та зобов'язання повернути оригінал договору № KL 0807205 від 03.07.2008 стягувачу, та скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №21065258 від 28.12.2012 - задовольнити частково.

2.Визнати незаконними дії державного виконавця Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Білого А.М. щодо повернення стягувачеві виконавчого напису № 1360 виданого 01.07.2009 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

3.Скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві ВП №21065258 від 28.12.2012.

4. В решіт позовних вимог відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань за зобов'язаннями Галицького відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укіо Банк Лізинг" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 34,00 грн. (тридцять чотири грн. 00 коп.).

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов