Рішення № 29656635, 23.10.2012, Галицький районний суд м. Львова

Справа №1304/5635/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2012 року . Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Головатого В.Я.,

при секретарі Волоско Х.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк»про визнання кредитного договору недійсним, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом в якому просить визнати недійсним Кредитний договір №KF 46461, укладений 10.01.2008р. між нею та ВАТ "Електрон Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фольксбанк"), відповідно до умов якого відповідач зобов'язався надати позивачу кредит у сумі 28270 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 10,99 % річних зі строком погашення до 10 січня 2015р. В забезпечення виконання кредитних зобов'язань 10.01.2008р. між ВАТ "Електрон Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фольксбанк") та ОСОБА_1 укладено договір застави на автомобіль марки «Honda», модель «Аccord», 2.0, 2008 року випуску, чорного кольору, кузов НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1 який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, виданого 09.01.2008р. 1-шим МРЕВ ДАІ м.Івано-Франківська. Додатком №1 до кредитного договору є графік погашення кредиту. Відповідач у повній мірі виконав обов'язок по наданню в користування кредитні кошти у сумі 28270 доларів США, однак, вважає, що укладення договору застави порушує її законні права та інтереси, оскільки кредитне зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України -гривні, оскільки на момент укладення спірних договорів індивідуальна ліцензія Національного банку України на використання іноземної валюти при здійсненні операцій була відсутня. Стверджує, що строк дії кредитного договору не закінчився, а затримка платежів по кредитному договору була пов'язана з непереборними обставинами та фінаносовою кризою в Україні. Разом з тим, всі правовідносини з банком були побудовані на законослухняності та направлені на виконання умов кредитного договору. Вважає що правовою підставою для визнання недійсними кредитного договору №KF 46461 від 10.01.2008р. та додаткову угоду №1 від 10.01.2008р., є те, що такі укладені на предмет кредиту в іноземній валюті при відсутності індивідуальної ліцензії, виданої Національним банком України.

Позивач у судовому засіданні позов підтримала.

У судовому засіданні представник відповідача ПАТ "Фольксбанк" позов заперечила та пояснила, що цивільно-правовий договір укладений з узгодженої волі сторін, спрямованої на встановлення цивільних прав та обов'язків. Невиконання, або неналежне виконання умов кредитного договору тягне за собою наслідки, які обумовлені кредитним договором, в тому числі валюту виконання грошового зобов'язання. Просить у задоволенні позову відмовити за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд прихйшов до переконання, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що 10.01.2008р. між ОСОБА_1 та ВАТ „Електрон Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Фольксбанк") укладено кредитний договір №KF 46461 та додаткову угоду №1, який є графіком погашення кредиту.

Відповідно до умов укладеного договору банк надав позивачу кредит у сумі 28270 доларів США зі сплатою за користування кредитними коштами з розрахунку 10,99 % річних зі строком погашення до 10 січня 2015р.

Додатком №1 до кредитного договору від 10.01.2008р.є графік погашення кредиту, згідно з умовами якого, у випадку недотримання позичальником даного графіку банк має право достроково припинити кредитування, розірвати договір, та видати постанову про примусову оплату боргових зобов'язань позичальника (згідно ст. 49 Закону України «Про банки та банкову діяльність), а також звернути стягнення на предмет забезпечення (заставу) чи стягнути борг з поручителя чи гаранта, стягнути борг шляхом звернення стягнення на будь-які інші кошти і майно позичальника.

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України -гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 192 ч.2,3, ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Статті 47,49 Закону України „Про банки та банківську діяльність" визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

З поданих представником відповідача у спростування доводів позивача - ліцензію, видану ВАТ "Електрон Банк" Національним Банком України №31 від 10.10.1992р. та 13.12.2001р., дозвіл №31-2 від 06.12.2002р., додаток до дозволу №31-2 від 06.12.2002р., судом встановлено, що банк, починаючи з 30.03.2007р. та по даний час має право здійснювати банківські операції, зокрема надавати кредити в іноземній валюті.

Покликання позивача на те, що внаслідок порушення банком операцій з валютними цінностями несе ризик позбавлення її права власності на належне їй майно у разі звернення стягнення на предмет застави через невиконання останньою своїх зобов'язань за кредитним договором є помилковим, оскільки відповідно до п.3 ст.3 та ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договорів та визначенні умов з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до 230 ч.1 ЦК України правочин визнається судом недійсним, якщо одна сторона навмисно замовчує існування обставин, які мають істотне значення і можуть перешкодити вчиненню правочину. Істотними умовами кредитного договору відповідно до змісту ст. 638 ч.1 та ст. 1054 ЦК України є умови про мету, суму і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, розмір порядок нарахування та виплати процентів, відповідальність сторін. Згідно з текстом укладеного сторонами кредитного договору та додатку до нього, такі умови передбачені.

З огляду на наведене судом встановлено, що кредитний договір №KF 46461 від 10.01.2008р., додаток №1 до кредитного договору від 10.01.2008р. був добровільно підписаний ОСОБА_1, що особисто ствердила в судовому засіданні, відтак останній, було роз'яснено наслідки валютного ризику та вона погодилася зі всіма вказаними істотними умовами, а тому суд не вбачає жодних правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.99 Конституції України, ст.ст. 16, 192, 230, 524, 533, 1048-1054 Цивільного кодексу України, Декретом Кабінету Міністрів України „Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19 лютого 1993 року, ст.ст. 10, 11, 57-60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

В задоволенні позову відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: