Постанова № 29656540, 18.02.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/7258/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Каріока» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 000081105 від 04.09.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Каріока» (далі – ПП «Каріока») до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі – ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС № 000081105 від 04.09.2012 року, яким ПП «Каріока» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 32092 грн.

У своєму позові позивач зазначив та представник позивача в судовому засіданні пояснив, що не згоден з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з наступних підстав.

Позивач вказує, що на порушення п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення виписано податковим органом з пропущенням встановленого строку, а саме через 25 днів, з чого позивач робить висновок про те, що зазначене повідомлення-рішення не має для ПП «Каріока» юридичної сили.

Також позивач зазначає, що при винесенні податкового повідомлення-рішення податковий орган прямо не зазначив які саме норми податкового законодавства порушені ПП «Каріока», а послався лише на загальні норми Податкового кодексу: п. 54.3 ст. 54, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Кодексу.

Зазначені порушення позивач вважає визначальними в неможливості виконання ПП «Каріока» податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просили задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 44-46), в яких зазначив, що відповідно до п. 200.10 ст. 200 та в порядку ст. 76 Податкового кодексу України відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість ПП «Каріока» за червень 2012 року та ряд. 24 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. За результатами перевірки дотримання вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. № 1492 у частині відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду встановлено безпідставне відображення суми ПДВ у розмірі 32092 грн. Також підприємством в порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України у додатку 2 декларації з ПДВ за червень 2012 року не відображено залишок від'ємного значення фактично сплачений постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України та не погашений податковими зобов’язаннями попередніх звітних (податкових) періодів.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає доводи та вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими.

У судовому засіданні представники відповідача заперечували проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях та поясненнях.

Суд, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши доводи адміністративного позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до статуту ПП «Каріока», затвердженого протоколом рішення зборів учасників від 30.10.2009 р. № 30/10/09 та зареєстрованого виконавчим комітетом Одеської міської ради Одеської області 02.11.2009 р. (а.с. 21-24) підприємство створено у відповідності з Цивільним та Господарським кодексами України і діє на підставі Законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про інвестиційну діяльність».

08.08.2012 р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПП «Каріока» (код ЄДРПОУ – 36795807) у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 року, а саме ряд. 24 залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за наслідками якої складено акт перевірки від 09.08.2012 р. № 4507/15-525/36795804 (а.с. 6-10).

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Актом перевірки встановлено порушення ПП «Каріока» п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством у декларації за червень 2012 року завищено значення ряд. 24 (залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) у сумі 32092 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 000081105 від 04.09.2012 року, яким ПП «Каріока» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 32092 грн.

Не погоджуючись зі згаданим податковим повідомленням-рішення позивач подав скаргу до ДПС в Одеській області від 19.09.2012 р. № 09/19/2012-1 (а.с. 12-13).

Рішенням про залишення скарги без розгляду від 24.09.2012 р. № 25933/10/10-2007 ДПС в Одеській області скарга позивача була залишена без розгляду та повернена останньому (а.с. 14-15).

04.10.2012 р. за № 10/04/12-1 ПП «Каріока» подало скаргу на податкове повідомлення-рішення № 000081105 від 04.09.2012 року до ДПС України (а.с. 16-18).

Рішенням про розгляд скарги від 26.10.2012 р. № 13946/6/10-2115 ДПС України залишило без змін рішення ДПС в Одеській області від 24.09.2012 р. № 25933/10/10-2007 про залишення скарги без розгляду, а скаргу без задоволення (а.с. 19-20).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, вирішуючи спір по суті суд зазначає, що пп. 75.1, 75.2 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

У судовому засіданні встановлено, що податковий орган за результатами перевірки встановив порушення ПП «Каріока» п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством у декларації за червень 2012 року завищено значення ряд. 24 (залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) у сумі 32092 грн.

Так, згідно п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Пунктом 200.3 ст.200 ПК визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п.200.4. ст.200 ПК, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пунктом 200.1 цієї статті, мас від'ємне значення, то по-перше, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченні отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів послуг; по-друге залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.6. ст.200 ПК передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 ст. 200 ПК. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Поряд з цим, Наказом Міністерства фінансів України № 1492 від 25.11.2011р. «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затверджені форми податкової звітності з податку на додану вартість та встановлений Порядок їх заповнення.

Пунктом 1 вказаного Порядку передбачено, що подання податкової декларації з податку на додану вартість (далі - декларація) передбачено пунктом 46.1 статті 46 розділу II "Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)" та статтею 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України (далі - Кодекс). 4.6. Розділ III "Розрахунки з бюджетом за звітний період".

Згідно з пп. 4.6.2. Порядку, якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов'язань і податкового кредиту отримано від'ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації.

Якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту (заповнено рядок 19 декларації), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду (відображається у рядку 20.1 декларації)), а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 20.2 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Відповідно до п. 4.6.4. якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), подається (Д2) (додаток 2).

Відповідно до п. 4.6.6. залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

В судовому засіданні представником позивача було пояснено, що значна частина задекларованої в вищезазначеній податковій декларації суми податкового кредиту виникла у зв'язку з проведенням ПП «Каріока» імпортної операції з придбання зеленої кави врожаю 2011 року у кількості 168 мішків відповідно до контракту № CF-1001/11 від 28.09.2011 р. (а.с. 80-83), зі сплатою належних сум ПДВ до Державного бюджету України в повному обсязі. Однак, представниками позивача було зазначено, що у січні 2012 року, ПП «Каріока» реалізувало покупцям лише частину придбаного імпортного товару, що стало причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту.

Крім того, в самому акті перевірки від 09.08.2012 р. № 4507/15-525/36795804, податковим органом встановлено, що в результаті аналізу наявної інформації щодо імпортних операцій, здійснених платником у періоді, охоплюваному перевіркою, за даними податкових декларацій за січень 2012 року ПДВ у розмірі 80537 грн. 100 відсотково оплачено митним органам, підтверджується це також і платіжним дорученням від 27.12.2011р. № 70 (а.с. 124).

В судовому засіданні було встановлено, що за результатами господарської діяльності позивача, у червні 2012 року, різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту мала від'ємне значення.

Відповідно до п.201.1-201.4 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В судовому засіданні було встановлено, що підприємством позивача у декларації за червень 2012 року, була допущена помилка, а саме у додатку 2 до декларації з ПДВ за червень 2012 року не відображено залишок від'ємного значення фактично сплачений постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України та не погашений податковими зобов’язаннями попередніх звітних (податкових) періодів.

Відповідно до розділу 2 Порядку направлення органам державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року №985, орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування, та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, у випадку якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 2.2 вказаного Порядку передбачено, що у випадках, що зазначені у пункті 2.1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ органу державної податкової служби складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 8 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість платника (форма "В4").

Відповідно до п.120.2. Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацом другим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності тягне за собою накладення штрафу у розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати).

Так, судом встановлено, що за результатами порушень, встановлених актом перевірки від 09.08.2012 р. № 4507/15-525/36795804, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 000081105 від 04.09.2012 року, проте допущення помилки при оформленні податкової звітності є підставою для застосування штрафу відповідно до Податкового кодексу України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що надіслання податкових повідомлень-рішень з пропуском 10 денного строку є порушенням вимог абзацу 4 пункту 58.1 статті 58 ПК України і п.3.5., п.3.6. Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків-якими передбачено направлення (вручення) податкових повідомлень-рішень платникам податків не пізніше наступного робочого дня після їх складання.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 985, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 за № 1440/18735, затверджено Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, розділом III якого визначений Порядок направлення (вручення) органом державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків.

Відповідно до пункту 3.5 вказаного порядку після складання не пізніше наступного робочого дня податкове повідомлення-рішення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Один примірник податкового повідомлення-рішення направляється (вручається) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення-рішення, залишається другий примірник податкового повідомлення-рішення, який долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Відповідно до пункту 3.6 порядку структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення-рішення від структурного підрозділу, що його склав, направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення-рішення залишається в органі державної податкової служби та долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Згідно ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, не надав доказів в спростування позовних вимог, натомість позивач надав докази на підтвердження своєї позиції, про що свідчать матеріали справи.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Каріока» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 000081105 від 04.09.2012 року – задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 000081105 від 04.09.2012 року.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 18 лютого 2013 року.

Суддя П.П. Марин