Постанова № 29655939, 27.02.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 року № 813/162/13-а

о 09 год., 22 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 4180,30 грн. та зобов'язання подати звітність

Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з адміністративним позовом, у якому просить:

- стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4180,30 грн.;

- зобов'язати відповідача подати звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує порушенням відповідачем Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Ухвалою суду від 08.01.2013 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання ухвали подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

На адресу суду повернувся направлений відповідачу за адресою вказаною у позовній заяві поштовий конверт по причині закінчення терміну зберігання. Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

Відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується копією Довідки з Єдиного державного реєстру станом на 30.10.2012 року.

16.07.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Трускавець Львівської області виставлено відповідачу вимогу про сплату боргу № Ф-15, згідно якої загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 01.07.2012 року становить 4010,30 грн., в тому числі недоїмка зі сплати страхових внесків - 4010,30 грн., фінансові санкції (штраф) - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн.

17.07.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області прийнято рішення № 471 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої на підставі пункту 4 частини 11 статті 25 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно до відповідача застосовано штраф у розмірі десяти неоподатковуваних доходів громадян у розмірі 170,00 грн.

Докази які б підтверджували, що вказані вимога та рішення відповідачем оскаржувалась в справі відсутні, відповідно визначене у ній зобов'язання є узгодженим.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року, із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», цей Закон визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно п.п. 2, 10 ч. 1 ст. 1 цього ж Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Згідно ч. 1 ст. 2 цього ж Закону, дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Згідно п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці:

- фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців);

- фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту)

- фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 цього ж Закону, платник єдиного внеску, крім іншого, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 7 цього ж Закону встановлено базу нарахування єдиного внеску.

Згідно ст. 8 цього ж Закону, єдиний внесок для платників встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього ж Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Згідно ст. 9 цього ж Закону, єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Сплата єдиного внеску здійснюється виключно у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для його зарахування.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Згідно абз. 7 ч. 4 ст. 25 цього ж Закону, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно ч. 6 ст. 25 цього ж Закону, за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Згідно п. 4 ч. 11 ст. 25 цього ж Закону, Територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Заборгованість відповідача станом на час розгляду справи становить 4180,30 грн., що підтверджується вищевказаними доказами, а також копією повідомлення - рахунку від 16.07.2012 року та довідкою Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавець Львівської області № 6633/8/17-016 від 06.11.2012 року, яку відповідач у встановлені законом строки не сплатив.

Судом не враховуються обґрунтування позовних вимог позивача щодо зобов'язання відповідача подати звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік, оскільки Управління Пенсійного фонду вправі, згідно Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», вправі звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Одночасно, норми вищевказаного Закону передбачають відповідальність платника єдиного внеску у вигляді накладення штрафу за неподання, несвоєчасне подання чи подання не за встановленою формою звітності. Відтак, звернення з позовом про зобов'язання відповідача подати звітність про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік не узгоджується з приписами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем підтверджують обґрунтованість позовних вимог частково.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 4180,30 грн. та зобов'язання подати звітність, підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості в сумі 4180,30 грн., оскільки на відповідача законодавцем покладений обов'язок подавати, своєчасно подавати, подавати за встановленою формою звітності подання, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Трускавець, Львівської області (ЄДРПОУ 20847483, майдан Січових Стрільців, буд. 1, м. Трускавець, Львівська область) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік та штрафні санкції в сумі 4180,30 грн.

3. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 виконати постанову негайно.

4. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 27.02.2013 року.

Суддя Гавдик З.В.