Вирок № 29655572, 21.02.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд м. Києва

ун. № 2608/18658/12

пр. № 1/759/144/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретаря Мікулінської Н.М.,

прокурора Швеця Т.О.,

захисника ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

представників цивільних відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Старошийка Житомирського району Житомирської області, українця, громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1, який має середню освіту, одружений, працює водієм в ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_6 29.08.2012 приблизно о 20 год. 49 хв., керуючи технічно справним вантажним автомобілем «ЗИЛ-433360», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат», рухався по проїзній частині Житомирського шосе зі сторони пр. Перемоги в напрямку 506 СП ДПС ДАІ в м. Києві. Під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого перед зупинкою громадського транспорту «Нивка» та позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра», та рухаючись в його межах, не вжив всіх можливих заходів для забезпечення безпечного проїзду пішохідного переходу і достовірно не впевнився у відсутності пішоходів на переході, внаслідок чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_7, яка рухалася по даному пішохідному переходу.

Під час руху підсудний ОСОБА_6 порушив п. 1.5, пп. «б» п. 2.3, п.п. 12.3 та 18.1 Правил дорожнього руху України, а саме: під час керування вантажним автомобілем «ЗИЛ-433360» проявив неуважність до дорожньої обстановки та при наближенні до нерегульованого пішохідного, на якому перебувала пішохід ОСОБА_7, не обрав безпечну швидкість з урахуванням дорожньої обстановки, яка виражалась у наявності дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2 «Пішохідний перехід» і дорожньої розмітки 1.14.1 «Зебра», при виникненні небезпеки для руху, чим для нього являлася пішохід ОСОБА_7 та яку він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів до зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля, продовжив рух далі та вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_7, яка перебувала на пішохідному переході.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохіду ОСОБА_7 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: забійна рана лобної ділянки справа (відповідно клінічного опису - подовженої форми, розмірами 3х3 см., дно якої лобна кістка); садна м'яких тканин волосистої частини голови зліва; струс головного мозку; садна м'яких тканин тильної поверхні обох кистей та обох колін; закрита травма грудей та живота: підшкірна гематома грудної клітки справа; переломи 2-7 ребер справа, з забоєм обох легенів та розривом правої легені, яка супроводжувалась розвитком пневмотораксу справа, двобічного гемотораксу та підшкірної екземи справа; переломи маси крижі зліва, здухвинної кістки справа, обох лонних та сідничних кісток з обох сторін, які у своїй сукупності згідно із висновком судово-медичної експертизи № 1697/е від 24.10.2012 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (за критерієм небезпеки для життя).

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку підсудного ОСОБА_6 знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_6. свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, надав суду показання, які повністю відповідають встановленим обставинам, та показав, що він працює водієм у ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат». 29.08.2012 приблизно о 20 год. 50 хв. він керував службовим вантажним автомобілем «ЗИЛ-433360», державний номерний знак НОМЕР_2, та рухався по Житомирському шосе в м. Києві в крайній правій смузі зі швидкістю приблизно 30-35 км./год. Під'їжджаючи до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований перед зупинкою громадського транспорту, він не зупинився та скоїв наїзд на потерпілу ОСОБА_7 Одразу після наїзду його начальник - ОСОБА_8, який їхав з ним, викликав швидку медичну допомогу. Просив застосувати до нього положення ст. 75 КК України та не позбавляти права керування транспортним засобом, оскільки робота водія є його єдиним заробітком, до виходу на пенсію йому залишилося працювати 4 місяці, має матір похилого віку, яка проживає у селі у Житомирський області і яку він відвідує щодня, використовуючи при цьому автомобіль.

Оскільки підсудний ОСОБА_6 та інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи, а також розмір цивільного позову прокуратури Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 про стягнення коштів у розмірі 1295 грн. 98 коп., судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та розмір даного позову, відсутні будь-які сумніви в добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку прокурора, представника потерпілої, представників цивільних відповідачів, захисника підсудного, самого підсудного та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями підсудного та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу підсудного, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі, відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши підсудного, дослідивши зібранні по справі докази, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому складу злочину повністю доведена. Дії підсудного ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілій тяжке тілесні ушкодження, кваліфіковано вірно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання підсудного, є щире каяття у вчиненому злочині.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_6 суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, те що злочин згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставину, що пом'якшує його покарання, а саме: щире каяття, яке проявилося у повному визнанні своєї вини, належній оцінці підсудним своєї протиправної поведінки, готовності нести передбачену законом відповідальність, та відсутність обставин, що обтяжують його покарання; дані про особу підсудного, а саме те, що він займається суспільно корисною працею, що потребує наявності водійських прав, позитивну характеристику з місця роботи, відсутність судимостей, те, що він одружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, має матір похилого віку - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка проживає у с. Старошийка Житомирського району Житомирської області, та вважає за необхідне призначити підсудному ОСОБА_6 покарання за ч. 2 ст. 286 КК України в межах санкції даної статті, тобто у виді позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, а тому відповідно до ст. 75 КК України, його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Щодо цивільних позовів, заявлених прокурором Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 до ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» та потерпілої ОСОБА_7 до ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» та ПАТ СК «Брокбізнес», то суд при їх розгляді виходить з наступного.

Під час досудового слідства потерпіла ОСОБА_7 подала цивільний позов до ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» та ПАТ СК «Брокбізнес» про відшкодування збитків, заподіяних злочином, а саме: про стягнення з ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» матеріальної шкоди в розмірі 90 916 грн. 11 коп. та моральної шкоди в розмірі 195 000 грн., а з ПАТ СК «Брокбізнес» - матеріальної шкоди в розмірі 100 000 грн. та моральної шкоди в розмірі 5 000 грн.

Під час підготовчої частини судового засідання представником потерпілої було подано заяву про збільшення позовних вимог, пред'явлених до ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат», та просила стягнути з даного товариства матеріальну шкоду в розмірі 96 262 грн. 94 коп.

В подальшому, під час судового розгляду справи, представник потерпілої подав заяву про зменшення позовних вимог та просив стягнути з ПАТ СК «Брокбізнес» на користь потерпілої ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 99 790 грн. 20 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди - 5 000 грн. Свою заяву обґрунтовує тим, що ПАТ СК «Брокбізнес» в добровільному порядку частково відшкодував потерпілій завдану матеріальну шкоду в розмірі 209 грн. 80 коп. Також ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» в добровільному порядку відшкодував потерпілій, завдану матеріальну шкоду в розмірі 96 262 грн. 94 коп. та моральну шкоду в розмірі 65 000 грн., про що надав підтверджуючі документи - копію договору № 1/2013 про відшкодування шкоди заподіяної злочином від 04.02.2013, копію видаткового касового ордера від 04.02.2013 та нотаріально засвідчену заяву потерпілої ОСОБА_7 від 04.02.2013 про те, що вона в майбутньому не матиме будь-яких претензій до ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» у зв'язку з відшкодуванням матеріальної шкоди в розмірі 96 262 грн. 94 коп. та моральної шкоди в розмірі 65 000 грн.

В судовому засіданні представник цивільного відповідача ПАТ СК «Брокбізнес» заперечував проти позовних вимог потерпілої ОСОБА_7 з тих підстав, що відповідно до ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. В супереч положенням даної статті потерпілою та її представником не наведено обґрунтування щодо необхідності лікування потерпілої у приватній клініці «Боріс», а відтак витрати, спрямовані на лікування потерпілої в даній клініці, є необґрунтованими. Крім того, зазначив, що договір № 2218 від 31.08.2012 про надання медичних послуг був підписаний не потерпілою ОСОБА_7, а її донькою - ОСОБА_10 Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до частин другої та п'ятої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У судовому засіданні безспірно встановлено, що 29.08.2012 приблизно о 20 год. 50 хв. внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю підсудного ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_7, останній були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, у зв'язку з чим вона перебувала на стаціонарному лікуванні.

Обставини травмування та лікування потерпілої ОСОБА_7 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються об'єктивними даними, які містяться у матеріалах справи та учасниками процесу не оспорюються.

Згідно із копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 автомобіль ЗИЛ-433360, державний номерний знак НОМЕР_2, належить ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат».

Відповідно до копії Поліса № АВ/34528553 від 27.07.2012 ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» уклав з ПАТ Страхова компанія «Брокбізнес» договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу (Т. 2 а.с. 7).

Згідно із вказаним Полісом страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого складає: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю 100 000 грн.; за шкоду, заподіяну майну 50 000 грн.

Відповідно до положень п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Згідно з дослідженими в судовому засіданні копіями договору № 2218 від 31.08.2012 про надання медичних послуг, виписки з медичної карти стаціонарного хворого № ІХ-120831/02218 ОСОБА_7, актом надання послуг № 2551 від 19.10.2012, квитанціями до прибуткового касового ордера, фіскальними та товарним чеками, потерпіла ОСОБА_7 понесла витрати на лікування та придбання ліків у зв'язку із отриманим тілесним ушкодженням на загальну суму 195 902 грн. 94 коп., відтак витрати на вказану суму суд визнає документально підтверджені. Водночас, витрати потерпілої на загальну суму 150 грн. 20 коп. документально не підтверджені.

Враховуючи те, що ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» відшкодувало потерпілій ОСОБА_7 завдану матеріальну шкоду в розмірі 96 262 грн. 94 коп., то невідшкодованою залишається сума 99 640 грн.

Також п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що потерпілому відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог ст. 23 ЦК України.

Відповідно до п.п. 1 і 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Згідно із ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Враховуючи наведене, суд вважає необхідним стягнути на користь потерпілої ОСОБА_7 з ПАТ СК «Брокбізнес» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 99 640 грн. 00 коп. та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 грн. 00 коп.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Тож суд приходить до висновку, що цивільний позов прокурора Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 до ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» про стягнення 1295 грн. 98 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Постанову слідчого ВР ДТП СУ ГУ МВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Атрощенко О.М. від 27.10.2012 про накладення арешту на вантажний автомобіль «ЗИЛ-433360», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» слід скасувати (т. 2 а.с. 22).

Також суд вважає за необхідне стягнути з підсудного ОСОБА_6 вартість проведеної судової автотехнічної експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості (Т. 1 а.с. 249).

Питання про речові докази по справі вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України (Т. 2 а.с. 13).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 23, 1187, 1206 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст.ст. 81, 321-324, 330 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Позов ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат», Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Брокбізнес» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Брокбізнес» (ідентифікаційний код 20344871) на користь ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_3) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 99 640 (дев'яносто дев'ять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп., та в рахунок відшкодування моральної шкоди 5 000 (п'ять тисяч) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Позов прокуратури Святошинського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської клінічної лікарні № 17 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський м'ясокомбінат» (ідентифікаційний код 32122069) на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 (р/р 35423005001329 в ГУ ДКСУ в м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 03319759) 1295 (одну тисячу двісті дев'яносто п'ять) грн. 98 коп.

Постанову слідчого ВР ДТП СУ ГУ МВС України в м. Києві старшого лейтенанта міліції Атрощенко О.М. від 27.10.2012 про накладення арешту на вантажний автомобіль «ЗИЛ-433360», державний номерний знак НОМЕР_2, який належить ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» - скасувати.

Речовий доказ по справі: вантажний автомобіль «ЗИЛ-433360», державний номерний знак НОМЕР_2, який переданий під розписку на зберігання начальнику транспортного відділу ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат» ОСОБА_8, - передати належному володільцю - ТОВ «Житомирський м'ясокомбінат».

Стягнути з ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1) на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві (УДК у Київській області, р/р № 31253272210699, код 25575285, МФО 821018, з приміткою: (11521) «за проведення експертизи та дослідження») - 588 (п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 48 коп. за проведення судової експертизи.

Апеляція на вирок суду може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва.

Суддя: В.О. Жмудь