Рішення № 29655323, 27.02.2013, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 411/8730/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Козака А.В., при секретарі Нікітенковій М.М., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -

ВСТАНОВИВ:

публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (надалі - банк) звернулось до суду 18.06.2012 року із позовом, в якому зазначило, що відповідно до укладеного кредитного договору № KRР0АК00570134 від 01.08.2007 року (надалі-договір) ОСОБА_1 (надалі - відповідач) отримав кредит у розмірі 43428,90 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31.07.2012 року.

У зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, у відповідача утворилась заборгованість, через що банк звернувся до суду за захистом своїх прав.

В судове засідання представник позивача Подолінний Р.Г. не з'явився, про час і місце його проведення був повідомлений судом належним чином, надав суду заяву, в якій зазначив, що підтримує позов з підстав викладених у ньому та просить суд розглянути справу без його участі (а.с.74).

Відповідач на судове засідання не з'явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить його розписка, однак письмових заперечень проти позову та посилань на докази, якими вони обґрунтовуються не подав, причину неявки суду не повідомив (а.с.77).

Відповідно до вимог ч.5 ст.74 ЦПК України судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Дослідивши докази наявні у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що між банком та відповідачем було укладено кредитний договір № KRР0АК00570134 від 01.08.2007 року, за умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 43428,90 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31.07.2012 року (а.с.11-12).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком і відповідачем 01.08.2007 року було укладено договір застави рухомого майна (надалі - договір застави), згідно з яким відповідач надав в заставу автомобіль DAEWOO, модель: SENS Т13110, 2007 року випуску, легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить йому праві власності (а.с.13-14).

Договором застави передбачено, що у випадку порушення заставодавцем зобов'язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов'язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад. В порушення вищезазначених вимог закону та умов договору, відповідач зобов'язання за кредитним договором не виконує, предмет застави в заклад банку не передав.

Відповідно до ст.ст.526,527,520 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк та відповідно до умов договору та вимог Закону.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Ч.2 ст.1050 цього ж Кодексу передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати відсотків, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

В зв'язку з порушенням з боку боржника взятих на себе зобов'язань, настали правові наслідки, встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.610 ЦК України зобов'язання вважається порушеним у випадку або повного його невиконання або неналежного виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.625 того ж Кодексу божник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а згідно зі ст.629 цього ж Кодексу договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч.1 ст.20 Закону України «Про заставу»). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом, або договором застави (ч.6 ст.20 Закону України «Про заставу»).

Відповідно до договору застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та цього договору, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.

Приймаючи до уваги, що банком заявлено позов саме з підстав, вказаних у попередньому абзаці, цілком очевидно, що виконання рішення суду стосовно звернення стягнення на предмет застави шляхом надання права безпосереднього продажу конкретному покупцю неможливо без фактичного знаходження предмету застави у володінні банку.

Відповідно до ст.16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов'язання в натурі. Примусове виконання зобов'язання в натурі - це спосіб захисту, який випливає з загального принципу повного і належного виконання зобов'язання та полягає в зобов'язанні здійснити дію, або утриматися від її здійснення, незалежно від застосування до боржника інших заходів впливу.

З огляду на те, що законом та умовами договору передбачено обов'язок відповідача передати предмет застави в заклад заставодержателя, вимоги банку щодо зобов'язання відповідача виконати зобов'язання в натурі є законними і обґрунтованими.

Окрім цього, відповідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі, якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача (заклад). Аналогічна умова міститься і в договорі застави.

Відповідно до ст.25 цього ж Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета застави ... із застосуванням однієї із процедур, передбачених ст.26 цього Закону, яка передбачає і продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.

У відповідності до ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Через те, що відповідач не належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у нього станом на 05.04.2012 року утворилась заборгованість, яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 28603,95 грн; заборгованості за відсотками за користування кредитом у розмірі 19335,37 грн.; заборгованості по комісії за користуванням кредитом у розмірі 1337,60 грн. та пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 8730,07 грн., що загалом складає 58006,99 грн. та підлягає стягненню з відповідача на користь банку (а.с.5-7).

Згідно із ч.1 ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Отже, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року (із змінами і доповненнями) з відповідача на користь позивача належить стягнути сплачений банком судовий збір у розмірі 580,07 грн. (а.с.1).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.16,526,590,610,625,1048,1050,1054 ЦК України, ст.ст.19-20 Закону України «Про заставу», ст.ст.25-26,28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» ст.ст.10,60,88,157,197,208-210,212-215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № KRР0АК00570134 від 01.08.2007 року, яка станом на 05.04.2012 року складає 58006,99 грн., звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель: SENS Т13110, 2007 року випуску, легковий седан, № кузова/шасі: НОМЕР_2, реєстраційний номер: НОМЕР_3, що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, а також наданням ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати у розмірі 580,07 грн. (на рахунок № 64993919400001).

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: суддя Козак А.В.

Суддя: А. В. Козак