Постанова № 29652414, 20.02.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 року справа № 823/305/13-а

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коваленка В.І.,

за участю секретаря - Мисан В.М.,

за участю представників:

позивача - Філіппової І.В. за довіреністю,

відповідача - Савенко Ю.Н. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада» до державної податкової інспекції у місті Черкасах про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада» звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у місті Черкасах, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах № 0005552301 від 26.11.2012р. та № 0005562301 від 26.11.2012р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновки відповідача, зафіксовані актом перевірки № 311/22-14/34503363 від 14.11.2012р., стосовно невизнання його права на формування валових витрат та права на податковий кредит за квітень 2012 року, з посиланням на відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж», є помилковими, оскільки сторонами фактично виконані договірні зобов'язання, що підтверджено належним чином оформленими бухгалтерськими документами. Як зазначає позивач, відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громали, незаконного заволодіння ним, внаслідок укладення та виконання договорів між позивачем та ТОВ «Стройсервіс монтаж», а тому відсутні підстави для визнання таких правочинів нікчемними. Посилання податкового органу на ознаки фіктивності ТОВ «Стройсервіс монтаж» з метою надання податкової вигоди контрагентам, не підтверджені вироком суду про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. На думку позивача, він не повинен нести відповідальність за порушення податковго обліку чи неналежної сплати податків товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж», оскільки контролюючим органом не доведено обізнаність позивача про ці обставини. На підставі викладеного, а також тієї обставини, що позивач та його контрагент на момент здійснення господарських операцій були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, позивач вважає, що вже згадані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач подав заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначив, що державна податкова інспекція у місті Черкасах, здійснивши перевірку позивача, з питань дотримання податкового законодавства у зв'язку із здійсненням господарських взаємовідносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж», встановила, що діяльність товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарських операцій, спрямованих на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій та надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. Перевіркою не підтверджено правомірність формування товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю «Артель В.М.», яке виступало в якості підрядника по виконанню будівельно - монтажних робіт для операцій з надання послуг по ланцюгу постачання ТОВ «Артель В.М.» - ТОВ «Стройсервіс монтаж» - ТОВ «БМК Тріада». На думку відповідача, в ході вищезазначеної перевірки встановлено, що ТОВ «Стройсерві Монтаж» відображало в обліку господарські операції, які фактично не відбувалися. Визнання за наслідками перевірок господарських операцій такими, що фактично не відбулися, позбавляє правового значення і оформлених за такими операціями документів бухгалтерського та податкового обліку.

Як зазначає відповідач, для відображення господарської операції в податковому обліку недостатньо самого лише її документального оформлення. Господарська операція повинна фактично відбутися. Але в ході перевірки контрагента позивача встановлено, що ТОВ «Стройсервіс монтаж» відображало в обліку господарські операції, які фактично не відбулися. При цьому, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

На цих підставах відповідач вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0005552301 від 26.11.2012р. та № 0005562301 від 26.11.2012р. прийняті відповідно до законодавства, а тому просив суд відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила, з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада», як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 34503363, зареєстровано 12.07.2006р., взято на облік в органах державної податкової служби 12.07.2006р., є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 05.01.2012р. № 200016680, індивідуальний податковий номер 345033623018.

Як встановлено судом, за результатами проведеної державною податковою інспекцією у місті Черкасах документальної позапланової невиїзної перевірки з питань господарських взаємовідносин з ТОВ «Стройсервіс монтаж» за квітень 2012 року, складено акт від 14.11.2012р. за № 311/22-14/34503363. Цим актом зафіксовано заниження позивачем податку на прибуток за ІІ квартал 2012 року на суму 322 903 грн. та завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 307 527 грн. Згідно даних акту перевірки, таке порушення виникло внаслідок того, що виконання робіт за договорами, укладеними між ТОВ «Стройсервіс монтаж» та позивачем, фактично не відбулось. Дані обставини підтверджуються актом документальної перевірки ТОВ «Стройсервіс монтаж» від 10.08.2012р. № 506/22-5/33728848, проведеної Броварською ОДПІ, яким зафіксовано, що господарські операції за квітень 2012 року, щодо виконання цим підприємством робіт не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, оскільки угоди, укладені між ТОВ «Артель В.М.» та ТОВ «Стройсервіс монтаж» мають ознаки фіктивності та є такими, що згідно частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України є нікчемними.

В акті перевірки від 14.11.2012р. за № 311/22-14/34503363 відповідач робить висновки про порушення позивачем пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток за ІІ квартал 2012 року на суму 322 903 грн. Крім того, відповідач робить висновки про порушення позивачем пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за квітень 2012 року на суму 307 527 грн.

На підставі згаданого акту перевірки відповідачем винесено: податкове повідомлення-рішення № 0005552301 від 26.11.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість, в розмірі 461 291 грн., в тому числі за основним платежем - 307 527 грн., за штрафними санкціями - 153 764 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0005562301 від 26.11.2012р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток, в розмірі 484 355 грн., в тому числі за основним платежем - 322 903 грн., за штрафними санкціями - 161 452 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказані податкові повідомлення-рішення залишено без змін державною податковою службою в Черкаській області.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» укладено: договір № 9 від 2 березня 2012 року, згідно умов якого товариство з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» зобов'язалось виконати роботи із влаштування стяжки житлової частини по об'єкту: житловий будинок № 2 з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом на бульварі Перова, 10-12 у Дніпровському районі міста Києва, а позивач прийняти та оплатити виконану роботу; договір № 14 від 05 квітня 2012 року, згідно умов якого ТОВ «Стройсервіс монтаж» зобов'язалось виконати роботи із влаштування бетонної підлоги зі зміцнювачем по паркінгу біля житлового будинку № 2 з підземними гаражами та об'єктами соціально-побутової сфери в кварталі, обмеженому вулицями Чорновола, Дмитрівською та Полтавською у Шевченківському районі міста Києва, а позивач прийняти та оплатити виконану роботу.

Судом встановлено, що на підтвердження виконання договору № 9 від 02 березня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» видано позивачеві податкові накладні: № 1 від 03.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 2 від 04.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 3 від 05.04.2012 року на суму 200 000 грн., в т.ч. ПДВ 33 333 грн. 33 коп., № 5 від 11.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 8 від 18.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 9 від 20.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 12 від 26.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., податкова накладна № 13 від 28.04.2012 року на суму 58 071 грн. 10 коп., в т.ч. ПДВ 9 648 грн. 52 коп.

Крім того, здійснення господарських операцій за договором № 9 від 02 березня 2012 року підтверджується довідкою про вартість будівельних робіт за квітень 2012 року форми ПД КБ-3 від 28.04.2012р., актом приймання виконаних робіт за квітень 2012 року форми КБ-2В від 28.04.2012р. на суму 1 024 289 грн. 50 коп. та платіжними дорученнями про перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» № 10108 від 03.04.2012р., № 10115 від 04.04.2012р., № 10155 від 05.04.2012р., № 10257 від 11.04.2012р., № 10339 від 18.04.2012р., № 10387 від 20.04.2012р., № 10443 від 26.04.2012р.

При дослідженні письмових матеріалів справи, судом встановлено, що на підтвердження виконання договору № 14 від 05 квітня 2012 року товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» видано позивачеві податкові накладні: № 4 від 06.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 6 від 12.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 7 від 18.04.2012 року на суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666 грн. 67 коп., № 14 від 28.04.2012 року на суму 687 088 грн., в т.ч. ПДВ 114 514 грн. 67 коп.

Крім того, здійснення господарських операцій за договором № 14 від 05 квітня 2012 року підтверджується довідкою про вартість будівельних робіт за квітень 2012 року форми ПД КБ-3 від 28.04.2012р., актом приймання виконаних робіт за квітень 2012 року форми КБ-2В від 28.04.2012р. на суму 987 088 грн. та платіжними дорученнями про перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» № 10155 від 05.04.2012р., № 10286 від 12.04.2012р., № 10338 від 18.04.2012р.

Як вбачається з матеріалів справи, в декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, позивач відобразив у складі податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 307 527 грн., яка відображена у виданих товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» податкових накладних.

Крім того, відповідачем у декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2012 року відображено витрати в розмірі 1 537 635 грн., внаслідок здійснення господарських операцій із товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж».

Вирішуючи спір по суті, суд враховує, що відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, який набрав чинності 1 січня 2011 року.

В розумінні підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України. постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

З метою оподаткування постачанням послуг, зокрема є: досягнення домовленості утримуватися від певної дії або від конкуренції з третьою особою чи надання дозволу на будь-яку дію за умови укладення договору; постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку; постачання послуг іншій особі на безоплатній основі; передача результатів виконаних робіт, наданих послуг платнику податку, уповноваженому згідно з договором вести облік результатів спільної діяльності без утворення юридичної особи, а також їх повернення таким платником податку після закінчення спільної діяльності; передача (внесення) виконаних робіт, наданих послуг як вклад у спільну діяльність без утворення юридичної особи, а також повернення послуг; постачання послуг з розміщення знаку відповідної торгової марки або самого товару чи послуги в кінофільмі, серіалі або телевізійній програмі, які є візуальними (глядачі лише бачать продукт або знак торговельної марки, продукт чи торговельна марка згадується у розмові персонажа; товар, послуга чи торговельна марка органічно вплітаються в сюжет і є його частиною).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Як вбачається з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Виходячи з положень пункту 181.1 статті 181 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

В силу положень пунктів 198.1-198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

В розумінні підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу положень підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Аналізуючи зазначені положення нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Податковим кодексом України, та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

При вивченні матеріалів справи, судом встановлено, що на момент надання податкових накладних, товариство з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж» було зареєстровано як суб'єкт господарювання та платник податку на додану вартість, а тому мало право виписувати податкові накладні. При цьому, позивач мав право розраховувати на добросовісність дій свого контрагента.

Такий висновок випливає з того, що відповідно до статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно статті 17 вказаного закону відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи, зокрема, прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) та реєстраційні номери облікових карток платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Разом з тим, суд акцентує увагу, що визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств здійснюється на підставі первинних бухгалтерських документів у разі фактичного здійснення господарської операції.

У свою чергу, право платника податку на додану вартість на отримання податкового кредиту та право платника податку на прибуток підприємств на формування витрат для визначення об'єкта оподаткування, не пов'язані зі сплатою контрагентом своїх податкових зобов'язань перед бюджетом, а також із порушенням цим контрагентом правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Посилання відповідача на встановлення безпідставності формування податкового кредиту та визначення розміру позивачем витрат за наслідками договірних взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж», суд до уваги не приймає, оскільки, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, не можуть ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, оскільки це не передбачено положеннями Податкового кодексу України.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на акт документальної перевірки ТОВ «Стройсервіс монтаж» від 10.08.2012р. № 506/22-5/33728848, проведеної Броварською ОДПІ, адже при здійсненні господарських взаємовідносин позивач не зобов'язаний перевіряти дотримання податкового законодавства своїми контрагентами та господарюючими суб'єктами, які здійснюють постачання товарів чи робіт цим контрагентам.

Така позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях у справі Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) зазначив, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що відповідач не довів, як того вимагають положення частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які можуть підтвердити відсутність реального здійснення господарських операцій за договорами виконання будівельних робіт, укладеними між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Стройсервіс монтаж».

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами, викладеними в адміністративному позові щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи ту обставину, що податковий орган не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у місті Черкасах від 26.11.2012р. № 0005552301 та від 26.11.2012р. № 0005562301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БМК Тріада», що знаходиться за адресою: вул. Благовісна, 269, офіс 344, м. Черкаси, Черкаська обл., 18015, ідентифікаційний код 34503363, судовий збір в розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 25.02.2013р.