Рішення № 29651126, 28.02.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 лютого 2013 року Справа № 913/263/13-г

Провадження №30/913/263/13-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 431 622 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

в присутності представників сторін:

від позивача - Прусова Я.С., довіреність № 03/13 від 26.12.2012,

від відповідача - Ларин О.В., довіреність № 01-026-2864 від 28.12.2012,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача збитків у розмірі 431 622 грн. 00 коп. згідно договору № 627/11-062/978 про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі від 09.08.2011.

Позов мотивований ст. 610, 611, 623 Цивільного кодексу України, ст. ст. 224-226 Господарського кодексу України та фактом неподання відповідачем у листопаді 2012 року заявок на організацію перевезень залізорудної сировини у власному (орендованому) рухомому складі експедитора у мінімальній кількості 900 одиниць та не використання жодного напіввагону власності оренди експедитора, що є порушенням п. 4.2 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 21.11.2011.

Відповідач відзивом № 062/7-87 від 27.02.2013 заперечив проти позову, посилаючись на те, що 09.08.2011 між сторонами був підписаний договір № 627/11-062/978 про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі. В той же час, між сторонами укладено додаткову угоду № 4 від 21.11.2011 до договору у п. 3 якої зазначено, що у разі надання замовником щомісячної заявки на організацію перевезень у власному (орендованому) рухомому складі експедитора у кількості менше ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу або невикористання на протязі місяця 1000 (+/- 10) одиниць власного (орендованого) рухомого складу, замовник відшкодовує експедитору збитки у твердій сумі, що орівнює еквіваленту 60 доларів США за кожну незамовлену або невикористану одиницю рухомого складу. Відповідач зазначає, що використання іноземної валюти на території України як засобу платежу вимагає отримання індивідуальної ліцензії НБУ, крім випадків, що прямо передбачені законодавством, регулюються Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Відповідач вважає, що вказана додаткова угода до договору є недійсною, у зв'язку з чим підстави для задоволення позову відсутні.

Позивач усно заперечив проти доводів відзиву на позовну заяву.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

09.08.2011 між сторонами у справі було укладено договір № 627/11-062/978 про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі.

Даний договір регулює взаємовідносини між замовником (відповідачем у справі) та експедитором (позивачем у справі), що пов'язані з наданням замовнику послуг з організації перевезень вантажів згідно заявок замовника у власному (орендованому) рухомому складі експедитора або інших підприємств.

Згідно п. 2.1 договору експедитор зобов'язаний приймати заявки замовника із наявності можливостей здійснення організації перевезення.

Відповідно п. 2.2 договору замовник зобов'язався надавати експедитору заявку на планові обсяги перевезень та інших послуг до 15 числа місяця, попереднього місяцю здійснення перевезень.

21.11.2011 між сторонами у справі укладено додаткову угоду № 4 до договору № 627/11-062/978 від 09.08.2011.

Згідно умов п. 2.2.1 вказаного договору в редакції додаткової угоди сторони узгодили, що замовник зобов'язаний надавати експедитору заявки на організацію перевезень залізорудної сировини за маршрутом станції Інгулець, Грекувата, Терни Придніпровської залізниці - станція Комунарськ Донецької залізниці у власному (орендованому) складі експедитора у кількості не менше ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу щомісячно.

Відповідно до п. 4.2 договору в редакції додаткової угоди № 4 від 21.11.2010 сторони узгодили, що:

- у випадку не організації перевезень залізорудної сировини у власному (орендованому) рухомому складі у кількості 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу щомісячно (за умовою наявності відповідної заяви замовника) за маршрутом станції Інгулець, Грекувата, Терни Придніпровської залізниці - станція Комунарськ Донецької залізниці з вини експедитора, експедитор відшкодовує замовнику збитки у твердій сумі, що дорівнює еквіваленту 60 доларів США за кожну ненадану одиницю рухомого складу. Оплата збитків здійснюється у національній валюті за курсом НБУ, який існує на дату відшкодування;

- у випадку подання замовником щомісячної заявки експедитору на організацію перевезення залізорудної сировини за маршрутом станції Інгулець, Грекувата, Терни Придніпровської залізниці - станція Комунарськ Донецької залізниці у власному (орендованому) рухомому складі експедитора у кількості меншої, ніж 1000 (+/- 10) одиниць рухомого складу, або невикористання протягом місяця 1000 (+/- 10) одиниць рухомого (орендованого) складу експедитора для перевезення залізорудної сировини за вказаним вище маршрутом, замовник відшкодовує експедитору збитки у твердій сумі, що дорівнює еквіваленту 60 доларів США за кожну незамовлену одиницю рухомого складу. Оплата збитків здійснюється у національній валюті за курсом НБУ, який існує на дату відшкодування.

Дана додаткова угода діє до 31.12.2012.

Відповідачем у листопаді 2012 року умови договору щодо подання заявок на організацію перевезення залізорудної сировини у власному (орендованому) рухомому складі експедитора та використання рухомого складу позивача не виконані, що ні яким чином не спростовано відповідачем.

У зв'язку з чим, позивачу заподіяно збитки в сумі 431 622 грн. 00 коп.

З метою врегулювання спірних правовідносин позивач направив відповідачу претензію № 974 від 13.12.2012 з вимогою добровільної сплатити зазначеної суми збитків, яка відповідачем отримана та залишена без задоволення.

За таких обставин, позивачем заявлено позовну заяву про стягнення з відповідача збитків у розмірі 431 622 грн. 00 коп. згідно договору № 627/11-062/978 про організацію перевезень вантажів у власному (орендованому) рухомому складі від 09.08.2011.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань. В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та встановлені певні права, обов'язки та відповідальність сторін у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 627/11-062/978 від 09.08.2011.

Статтею 224 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки особі, права або законні інтереси якої порушено.

У розумінні статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Аналогічні приписи містяться у статті 225 Господарського кодексу України. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Частина 2 вказаної статті передбачає, що сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано, що внаслідок невиконання останнім умов договору № 627/11-062/978 позивачу були заподіяні певні збитки, пов'язані із ненаданням позивачу заявки про організацію перевезення залізорудної сировини у власному (орендованому) рухомому складі експедитора у листопаді 2012 року та невикористанням рухомого складу у кількості встановленої договором.

Крім того, відповідачем не було надано до суду жодних доказів щодо здійснення будь-яких дій спрямованих на зменшення збитків позивача внаслідок порушення господарського зобов'язання встановленого відповідним договором.

Згідно ст. 533 Цивільного кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами в договорі передбачена можливість нарахування суми збитків в іноземній валюті, але зазначено, що кошти сплачуються в національній валюті України - в гривні.

Отже доводи відповідача за відзивом судом відхиляються у зв'язку з їх необґрунтованістю.

Відповідачем взагалі не використався рухомий склад експедитора з метою здійснення перевезення за узгодженим маршрутом на протязі листопада 2012 року та заявка на здійснення перевезення відповідачем у листопаді 2012 року не надавалася.

Доводи позовної заяви в цій частині відповідач не спростував, власного розрахунку збитків не надав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму збитків у розмірі 431 622 грн. 00 коп.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат», м. Алчевськ Луганської області, вул. Шмідта, буд. 4, код 05441447, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕМТРАНС», м. Донецьк, вул. Артема, буд. 7, код 30600592, збитки у розмірі 431 622 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 8 632 грн. 44 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 01.03.2013

Суддя І.П. Голенко