Постанова № 29650355, 04.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-117/222/12

04.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Курапової З.І. ,

Кобаля М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя Власенко А.П. ) від 09.10.12 у справі № 2а-117/222/12

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Молочненської сільської ради Сакського району АРК (вул. Піонерська 2,Молочне,Сакський район, Автономна Республіка Крим,96522)

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Молочненської сільської ради Сакського району АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради від 7 серпня 2012 року № 522 «Про виконання постанови «Про відкриття виконавчого провадження № 33609378/15/2012» Сакського міськрайонного управління юстиції від 27.07.2012», яким позивачу було відмовлено у виділенні безоплатно у приватну власність земельної ділянки, яка раніше (в період з 31 січня 2002 року до 31 січня 2007 року) перебувала у позивача в оренді - ділянку, площею 1.5 га. із запасу Молочненської сільської ради Сакського району АР Крим, яка розташована у східній частині с. Молочне Сакського району АР Крим з південної сторони винцеху.

Адміністративний позов мотивований тим, що позивач вважає безпідставною відмову сільської ради у наданні їй земельної ділянки, оскільки спірне рішення ґрунтується на тому, що згідно з Генеральним планом с. Молочне, запитувана позивачем земельна ділянка є територією індивідуальної житлової забудови. Натомість, така підстава для відмови є хибною, оскільки: - нового Генерального плану с. Молочне не існує, а старий не може бути застосований внаслідок його невідповідності вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; - цільове призначення спірної земельної ділянки (ведення особистого підсобного господарства) позбавляє можливості її надання для індивідуальної житлової забудови; - земельна ділянка, яка перебувала в оренді у позивача, належить до особливо-цінних земель, а тому її цільове призначення не може бути змінене.

Постановою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09.10.12 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Молочненської сільської ради Сакського району АРК про визнання протиправним та скасування рішення - відмовлено.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2012 року провадження по справі в частині позовних вимог про зобов'язання передати ОСОБА_2 у власність спірну земельну ділянку закрито з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2012 року та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що на підставі договору від 31 січня 2002 року Молочненською сільською радою Сакського району АР Крим позивачу було надано в оренду земельну ділянку, площею 1,5 га. із запасу Молочненської сільської ради Сакського району АР Крим, яка розташована у східній частині с. Молочне Сакського району АР Крим з південної сторони винцеху (а.с. 32). Рішенням Молочненської сільської ради Сакського району АР Крим від 7 серпня 2012 року № 522 «Про виконання постанови «Про відкриття виконавчого провадження №33609378/15/2012» Сакського міськрайонного управління юстиції від 27.07.2012» ОСОБА_2 було відмовлено у виділенні безоплатно у приватну власність земельної ділянки, яка раніше перебувала у неї в оренді в період з 31 січня 2002 року до 31 січня 2007 року, у зв'язку з тим, що згідно з Генеральним планом с. Молочне, ця земельна ділянка є територією індивідуальної житлової забудови (а.с. 9).

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час прийняття рішення від 7 серпня 2012 року № 522 «Про виконання постанови «Про відкриття виконавчого провадження №33609378/15/2012» Сакського міськрайонного управління юстиції від 27.07.2012», відповідач діяв в межах повноважень, передбачених законодавством.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується судова колегія з огляду на таке.

В силу ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що єдиною, наведеною у рішенні № 522 від 07.08.2012р., яке є предметом спору, підставою відмови у виділенні ОСОБА_2 безоплатно у приватну власність земельної ділянки, відповідачем зазначено те, що відповідно до Генерального плану села Молочне, вищевказана земельна ділянка є територією індивідуальної житлової забудови.

При цьому, судом не було з'ясовано, чи дійсно спірна земельна ділянка відноситься до земель індивідуальної житлової забудови.

За договором оренди від 31.01.2002р., укладеним між ОСОБА_2 (Орендар) та Молочненською сільською радою Сакського району АРК (Орендодавець) строком на 5 років, ОСОБА_2 в орендне користування передавалась земельна ділянка площею 1,5 га, яка розташована у східній частині с. Молочне Сакського району АРК з південної сторони винцеху, для ведення особистого підсобного господарства (а.с.32).

Відповідно до листа КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» при ДКУЗР» від 16.06.2009р. № 167-27-02/09., за даними державного земельного кадастру, цільове призначення спірної земельної ділянки є ведення особистого підсобного господарства, а отже, відповідно до ст. 22 та ст. 19 Земельного кодексу України, вона відноситься до категорії земель «землі сільськогосподарського призначення», однак будь-яким рішенням відповідача категорія земель «землі сільськогосподарського призначення" на категорію «землі житлової забудови» ніколи не змінювалась, такі дані у державному земельному кадастрі відсутні.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем, в порядку ст.71 КАС України, не доведено правомірності зміни категорії спірної земельної ділянки, а тому відмова у передачі ОСОБА_2 безоплатно у приватну власність спірної земельної ділянки з посиланням на її віднесення до земель забудови, суперечить нормам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру.

Крім того, ст. 23 Земельного Кодексу України передбачено, що землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Земельного Кодексу України, для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України «Про охорону земель» № 962-ІУ від 19.06.2003р., визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб та спорудження конкретних об'єктів здійснюються на підставі затвердженої містобудівної документації, документації із землеустрою, схем планування територій переважно на землях несільськогосподарського призначення.

Ст. 21 Земельного Кодексу України визначає наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель, а саме: порушення порядку встановлення та змін цільового призначення земель є, зокрема, підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам.

Згідно довідки ДП «Кримський науково-дослідний проектний інститут землеустрою» № 2805 від 30.07.2012р. про якісну характеристику ґрунтового покрову земельної ділянки площею 1,5 га, наданої в оренду ОСОБА_2. для ведення особистого селянського господарства, розташованої в районі с. Молочне на території Молочненської сільської ради Сакського району АР Крим, відповідно до ст. 150 Земельного Кодексу України та переліку особливо цінних ґрунтів, затверджених наказом Держкомземом України від 06.10.2003 р. № 245 «Про затвердження переліку особливо цінних ґрунтів» та зареєстрованого в міністерстві юстиції України від 28.10.2003 р. № 979/8300, надана на ділянці агровиробнича група ґрунтів 71 е - чорноземи південні тякосуглиністі на лесовидних глинах - відноситься до особо цінних ґрунтів.

Пунктом 3 статті 149 Земельного Кодексу України, якою передбачений порядок вилучення земельних ділянок, зазначено, що сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 статті 150 Земельного Кодексу, земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України.

Судом встановлено, що відповідач згоди на вилучення особливо цінних земель та переведення їх до земель житлової та громадської забудови не отримував.

Таким чином, спірне рішення відповідача № 522 від 07.08.2012р. не може бути визнано таким, що прийнято у відповідності до вимог закону та фактичних обставин справи.

Вказаним обставинам судом першої інстанції не дана належна оцінка, у зв'язку з чим постанова суду, якою відмовлено у задоволенні позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову в частині вимог визнання протиправним та скасування рішення Молочненської сільської Ради Сакського району АР Крим 27 сесії 6 скликання № 522 від 07.08.2012р. «Про виконання постанови «Про відкриття виконавчого провадження № 33609378/15/2012 Сакського міськрайонного управління юстиції від 27.07.2012", яким ОСОБА_2 відмовлено у виділенні безоплатно у приватну власність земельної ділянки площею 1,5га, яка раніше перебувала у неї в оренді для ведення особистого селянського господарства.

Інша частина позовних вимог задоволенню не підлягає, оскільки на підставі ухвали Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2012 року провадження по справі в частині позовних вимог про зобов'язання передати ОСОБА_2 у власність спірну земельну ділянку закрито з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.

Судова колегія вважає необхідним вийти за межі адміністративного позову та зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача про надання безоплатно у власність земельної ділянки площею 1,5 га, що знаходилась у ОСОБА_2 в оренді на ведення особистого селянського господарства.

Керуючись ст. 11, ст.195, ст.196, п.3 ч.1ст.198, п.1, п.4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 09.10.12 у справі № 2а-117/222/12 - скасувати, прийняти нову постанову:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Молочненської сільської Ради Сакського району АР Крим 27 сесії 6 скликання № 522 від 07.08.2012р. "Про виконання постанови "Про відкриття виконавчого провадження № 33609378/15/2012 Сакського міськрайонного управління юстиції" від 27.07.2012р.

Зобов'язати Молочненську сільську Раду Сакського району АР Крим розглянути заяву ОСОБА_2 про надання безоплатно у власність земельної ділянки площею 1,5га, що знаходилася у неї у оренді, для ведення особистого селянського господарства на пленарному засіданні ради та прийняти відповідне рішення у відповідності із статтею 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»

В решті позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис З.І.Курапова

підпис М.І. Кобаль

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва