Постанова № 29650217, 31.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 р. Справа №2а/0570/15026/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретарі - Попові А.М.,

за участю

представника позивача - Дерека Д.В.,

представника відповідача 1, - Килимник В.М.,

представника відповідача 2, - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, Головного управління державної казначейської служби України у Донецькій області про визнання дій протиправними, стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Державне підприємство «Добропіллявугілля», звернулось до суду із позовом до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби щодо нарахування Державному підприємству «Добропіллявугілля» пені у розмірі 366047,23 гривень з податку на додану вартість, сплата якого була розстрочена на підставі ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2011 року у справі № 2а/0570/1641/2011, ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року у справі № 2а27470/10/0570, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року у справі № 2а/0570/216/2011, стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» грошових коштів у розмірі 366047,23 гривень, які були зараховані Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби на погашення неправомірно нарахованої пені.

Ухвалою суду від 05.12.2012 року залучено до участі у даній справі Головне управління державної казначейської служби України у Донецькій області,- у якості другого відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що Державне підприємство «Добропіллявугілля» (Далі,- ДП «Добропіллявугілля») сплачувало розстрочені суми податку на додану вартість у строки, передбачені судовими рішеннями щодо розстрочення. 31.07.2012 року платіжним дорученням № U2231609 було достроково у повному обсязі погашено розстрочені суми податку на додану вартість. Проте, на запит ДП «Добропіллявугілля» від 07.08.2012 року № 2-1/928 щодо надання відомостей про нарахування пені по особовому рахунку, податковий орган листом від 29.08.2012 року № 4146/10/20-013-2 повідомив про нарахування пені у розмірі 366047,23 гривень з податку на додану вартість. Зазначена пеня була нарахована за період з 01 січня по 14 червня 2012 року по п.п. 129.1.1 п. 129 Податкового кодексу України (Далі,- ПКУ) та наказу ДПА України від 07.12.2010 року № 927 на суми, сплачені згідно з виконанням судового рішення про розстрочення.

Вважає дії відповідача щодо нарахування пені у сумі 366047,23 гривень з податку на додану вартість (Далі, - ПДВ), розстроченого судовими рішеннями неправомірними, з наступних підстав.

Вказує, що для притягнення до відповідальності за порушення п.п. 129.1.1 п. 129 ПКУ необхідно встановити факт наявності узгодженої суми податкового зобов'язання (податкового боргу) та факт прострочення строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.

Вважає, що на стадії виконання судового рішення сторона у справі може добровільно виконувати судове рішення. В протилежному випадку до нього можуть бути застосовані заходи примусового виконання рішення виключно виконавчими органами, встановленими нормами Закону України «Про виконавче провадження», як загальні правила виконання всіх судових рішень, а не нормами Податкового кодексу України. Тобто після прийняття судового рішення про стягнення податкової заборгованості нарахування пені можливе лише у межах виконавчого провадження. Отже не є тотожними статус податкової заборгованості платника податків, яка виникла до 01 січня 2011 року та розстроченої податкової заборгованості платника податків, яка виникла до 01.01.2011 року та розстроченої судовими рішеннями заборгованості, що в свою чергу свідчить про неправомірність дій відповідача щодо нарахування пені ДП «Добропіллявугілля» з несвоєчасне погашення податкової заборгованості.

Також звертає увагу суду на ту обставину, що у спірних правовідносинах, що виникли, не підлягають застосуванню Методичні рекомендації щодо взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби при розстроченні (відстроченні) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, затверджені наказом ДПА України від 07.12.2010 року № 927, оскільки, вони стосуються лише внутрішньої діяльності податкових органів, а тому не є обов'язковими для суб'єктів підприємницької діяльності.

В обґрунтування позову посилається на п. 32.1, п. 32.2 ст. 32, п. 109.1 ст. 109 ПКУ, ч.2 ст. 14, ч.1 ст. 255, ст. 263 КАС України, ст. 125 Конституції України, ст.ст.1, 3, 36, Закону України «Про виконавче провадження»

Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача надала до суду письмові пояснення, згідно до яких зазначила, що пеня нарахована на податкові зобов'язання з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2010 року, що самостійно задекларована позивачем, у зв'язку із зазначеним вважає, що порядок та строки сплати таких податкових зобов'язань регулюються Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Наголошуючи на обов'язковості виконання судових рішень, звертає увагу суду, що судове рішення про розстрочення виконання постанови про стягнення податкового боргу є перенесенням виконання такої постанови на новий строк. В картці особового рахунку (Далі,- КОР) позивача датою затвердження графіку відбувається зменшення суми податкового боргу та нарахування чергових часток розстрочених сум по відповідним термінам погашення. Таким чином, відповідачем відображено у КОР перенесення строків сплати грошових зобов'язань. Отже, відсутня об'єктива сторона правопорушення, на яке посилається податковий орган, а позивачем не прострочено строк сплати узгодженого грошового зобов'язання, отже нарахування пені є незаконним.

Посилаючись на ч.1 ст. 72 КАС України вказує, що постановами Донецького окружного адміністративного суду у справах № 2а/0570/6979/2012, встановлено відсутність порушення строків сплати грошового зобов'язання, сплата яких, була розстрочена, згідно з рішеннями № 2а/0570/1641/2011, № 2а/0570/216/2011, № 2а/0570/27470/2011.

Обґрунтовуючи вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача грошових коштів, які були зараховані відповідачем на погашення неправомірно нарахованої пені, зазначає, що станом на момент розгляду справи він позбавлений можливості скористатися таким способом захисту, як відновлення на особовому рахунку суми надмірно списаної пені, оскільки на даний момент вже не є платником податку на прибуток, особовий рахунок за цим податком є закритим. Отже, вважає, що стягнення з Державного бюджету України на користь позивача грошових коштів, які були зараховані відповідачем на погашення неправомірно нарахованої пені, можливим з огляду на п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затверджених ПКМУ від 03.08.2011 року № 845.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала, надала суду пояснення аналогічні викладеним у позові та письмових поясненнях, просила задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у письмових запереченнях відповідно до яких зазначив, що в період дії розстрочення (відстрочення) податкового боргу пеня та відповідні штрафи нараховуються на загальних підставах, включаючи період розстрочення (відстрочення) на суму такого податкового боргу за весь період існування. При проведенні зменшення податкового боргу, який підлягає розстроченню (відстроченню) пеня та відповідні штрафи не нараховуються. Нарахування пені та відповідних штрафів здійснюється у момент фактичного розстрочки (відстрочки) або її частини. Норму щодо перенесення терміну погашення не використовують.

Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Позивач, - Державне підприємство «Добропіллявугілля» (Далі за текстом - ДП «Добропіллявугілля»), згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, станом на момент розгляду справи перебуває на податковому обліку

Відповідач,- Добропільська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби (Далі за текстом - Добропільська ОДПІ Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що 31.07.2012 року платіжним дорученням № 2 ТОВ «ДТЕК Добропяллявугілля» було достроково у повному обсязі погашено розстрочені суми ПДВ у розмірі 99 252 888,00 гривень (а.с.31).

На запит ДП «Добропіллявугілля» від 07.08.2012 року № 2-1/928 щодо надання відомостей про нарахування пені по особовому рахунку, податковий орган листом від 29.08.2012 року № 4146/10/20-013-2 повідомив про нарахування пені у розмірі 366 047,23 гривень з податку на додану вартість (а.с.33-35). Підставою нарахування пені зазначено п. 129.1 ст. 129 ПКУ, та наказу ДПА України від 07.12.2010 року № 927 на суми, сплачені згідно з виконаннями судових рішень про розстрочення у справах № 2а/0570/1641/2011, № 2а/0570/216/2011, № 2а/0570/27470/2011.

Суд не погоджується із діями податкового органу у вигляді нарахування пені у розмірі 366047,23 гривень з податку на додану вартість, сплата якого була розстрочена на підставі ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2011 року у справі № 2а/0570/1641/2011, ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року у справі № 2а27470/10/0570, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року у справі № 2а/0570/216/2011, з наступних підстав.

Постановою Донецького окружного адміністартивного суду від 03.02.2011 року у справі

№ 2а/0570/1641/2011 задоволено вимоги подання Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (85004, Донецька обл., м. Добропілля, пр. Радянський, 4)

до Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000, Донецька обл., м. Добропіллявугілля, пр. Шевченка, 2, ідентифікаційний код 32186934) про стягнення коштів за податковим боргом, внаслідок чого,- стягнуто з Державного підприємства «Добропіллявугілля» (85000, Донецька обл., м. Добропілля, пр. Шевченко, 2, ідентифікаційний код 32186934) кошти за податковим боргом з податку на додану вартість по декларації за грудень 2010 року у сумі 12420840,84 грн. з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2011 року у справі № 2а/0570/1641/2011, розстрочено виконання постанови суду по справі № 2а/0570/1641/2011 про стягнення з Державного підприємства «Добропіллявугілля» заборгованості з податку на додану вартість у сумі 12420840,84 грн. строком на 30 місяців з щомісячним платежем 414028,03 грн. починаючи з березня 2011 року по серпень 2013 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2011 року у справі

№ 2а-27470/10/0570 задоволено у повному обсязі позовні вимоги Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства "Дбропіллявугілля"м. Добропілля про стягнення 12474824 грн, внаслідок чого,- стягнуто з Державного підприємства «Добропіллявугілля»м. Добропілля (85000, Донецька область, м. Шахтарськ, пр. Шевченка, 2, код ЄДРПОУ 32186934) податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 12474824 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року у справі № 2а-27470/10/0570 розстрочено виконання постанови від 28.12.2010 р. на 7 років, стягнення здійснювати наступним чином: щомісячно з лютого 2011 року по січень 2015 року рівними частинами по 30000,0 грн, з лютого 2015 року по вересень 2017 року рівними частинами по 306522,89 грн. з жовтня 2017 року по січень 2018 року рівними частинами по 306522,88 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2011 року у справі № 2а/0570/216/2011 задоволено у повному обсязі позовні вимоги Добропільської об'єднаної Державної податкової інспекції до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість в сумі 14 399 442,00 гривень, внаслідок чого:

стягнуто з Державного підприємства «Добропіллявугілля» (код ЄДРПОУ 32186934, адреса: 85000, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, 2) заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 14 399 442,00 гривень (чотирнадцять мільйонів триста дев'яносто дев'ять тисяч чотириста сорок дві гривні 00 копійок) на р/р 31114029700035, код платежу 14010100, державний бюджет м. Добропілля, ГУ ДКУ в Донецькій області, ОКПО 34686542, МФО 834016;

розстрочено виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27 січня 2011 року в адміністративній справі за позовом Державної податкової інспекції до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 14 399 442,00 гривень (чотирнадцять мільйонів триста дев'яносто дев'ять тисяч чотириста сорок дві гривні 00 копійок) строком на 60 місяців починаючи з лютого 2011 року по січень 2016 року по 239 990,70 гривень (двісті тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто гривень 70 копійок) на місяць згідно графіку погашення.

Судом встановлено, що нарахування пені відповідачем здійснювалось у відповідності до п.п. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПКУ, згідно до якої пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Таким чином, необхідно встановити факт наявності узгодженої суми податкового зобов'язання (податкового боргу) та факт прострочення строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.

Проте норма п.п. 129.1.1. п. 129.1 ст. 129 ПКУ не регулює не регулює порядок погашення податкового боргу, стягнутого судовим рішенням та сплаченого на його виконання.

Згідно п. 32.1. ст. 32 ПКУ,- зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк.

Згідно п. 32.2. ст. 32 ПКУ,- зміна строку сплати податку здійснюється у формі:

відстрочки;

розстрочки;

податкового кредиту.

При цьому, податковим органом не прийнято до уваги приписи п. 32.1 та п. 32.2. ст. 32 ПКУ, адже у даному спірному випадку наявна зміна строку сплати податку у формі розстрочки, згідно вищезазначених судових рішень.

Таким чином, розстрочка це виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. У разі надання судом розстрочення виконання рішення суду про стягнення податкового боргу переносить виконання такої постанови на новий строк, таким чином переносяться граничні строки сплати податкового зобов'язання.

Отже, набрання законної сили рішенням суду про розстрочення податкового боргу змінює встановлені законом строки сплати відповідного податкового зобов'язання, що в свою чергу, через зміну термінів сплати, виключає можливість нарахування пені.

Крім того, згідно ст.125 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч.2 ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Відповідно до ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова та ухвала суду, які набрали законної сили, обов'язкові для осіб, які беруть участь у справі і підлягають виконанню на всій території України.

Отже у даному випадку позивач правомірно здійснював сплату податкових зобов'язань у строки, визначені в ухвалах суду про розстрочення їх сплати. Відповідач, в свою чергу, необґрунтовано вважав, що позивачем порушені строки сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, оскільки він не врахував наявність обов'язкових платежів для виконання ухвал суду, що набрали законної сили.

Крім того, суд вважає, що у спірних правовідносинах, що виникли, не підлягають застосуванню Методичні рекомендації щодо взаємодії структурних підрозділів органів державної податкової служби при розстроченні (відстроченні) на підставі рішення суду сум заборгованості за платежами, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби, затверджені наказом ДПА України від 07.12.2010 року № 927 (Далі Методичні рекомендації), оскільки, вони стосуються лише внутрішньої діяльності податкових органів, а тому не є обов'язковими для суб'єктів підприємницької діяльності.

До того ж, враховуючи приписи Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», Постанови КМ України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» № 731 від 28.12.1992, Наказу Міністерства Юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5, вказані Методичні рекомендації не є нормативно- правовим актом, оскільки не були зареєстровані в Міністерстві Юстиції України.

Крім того, суд звертає увагу відповідача на ту обставину, що у судовому засіданні не надано доказів того, що позивачем несвоєчасно перераховувалися грошові кошти в рахунок сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість на виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду про розстрочення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/6979/2012, що набрала законної сили, задоволено у повному обсязі позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля» до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірними дії щодо нарахування в картці особового рахунку платника податків Державного підприємства «Добропіллявугілля» пені з податку на додану вартість у розмірі 353892,35 грн. та зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку платника податків Державного підприємства «Добропіллявугілля» шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені з податку на додану вартість у розмірі 353892,35 грн. за несвоєчасне погашення податкової заборгованості як неправомірно нарахованої, внаслідок чого:

визнано неправомірними дії щодо нарахування в картці особового рахунку платника податків Державного підприємства «Добропіллявугілля» пені з податку на додану вартість у розмірі 353892,35 грн.;

зобов'язано відповідача внести зміни до картки особового рахунку платника податків Державного підприємства «Добропіллявугілля» шляхом скасування (виключення) з картки особового рахунку пені з податку на додану вартість у розмірі 353892,35 грн. за несвоєчасне погашення податкової заборгованості як неправомірно нарахованої.

Вказана постанова податковим органом не оскаржувалась та набрала законної сили.

Статтею 69 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України,- обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду у справі № 2а/0570/6979/2012 встановлені обставини неправомірності здійснення нарахування в картці особового рахунку платника податків Державного підприємства «Добропіллявугілля» пені з податку на додану вартість у розмірі 353892,35 грн., внаслідок виконання рішень Донецького окружного адміністративного суду по справам № 2а/0570/1641/2011, № 2а/0570/216/2011, № 2а/0570/27470/2011, якими позивачу надані розстрочення та відстрочення виконання судових рішень про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності дій, що стосуються предмету позову.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач неправомірно здійснив нарахування в картці особового рахунку платника податків Державного підприємства «Добропіллявугілля» пеню з податку на додану вартість.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» грошових коштів у розмірі 366047,23 гривень, які були зараховані Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби на погашення неправомірно нарахованої пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно п.п. 17.1.10 п. 17.1 ст. 17 ПКУ,- платник податків має право, зокрема на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Проте, станом на момент розгляду справи позивач позбавлений можливості скористатися таким способом захисту, як залік у вигляді відновлення на особовому рахунку суми надмірно списаної пені, оскільки на даний момент вже не є платником податку на прибуток, тобто особовий рахунок за цим податком є закритим.

Обставини того, що юридична особа ДП «Добропіллявугілля» анульований як платник ПДВ 14.06.2012 року за заявою платника № 2 від 14.06.2012 року, підтверджуються довідкою відповідача № 1168/10 від 31.01.2013 року.

Згідно п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затверджених ПКМУ від 03.08.2011 року № 845, - органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного та місцевих бюджетів з відшкодування такого податку.

Отже, враховуючи вищезазначені обставини, а також встановлену вище протиправність дій Добропільської ОДПІ Донецької області ДПС щодо нарахування ДП «Добропіллявугілля» пені у розмірі 366047,23 гривень з ПДВ, сплата якого була розстрочена на підставі ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2011 року у справі № 2а/0570/1641/2011, ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року у справі № 2а27470/10/0570, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року у справі № 2а/0570/216/2011, суд вважає, що стягнення з Державного бюджету України на користь позивача грошових коштів, які були зараховані відповідачем на погашення неправомірно нарахованої пені, є можливим з огляду на п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затверджених ПКМУ від 03.08.2011 року № 845.

Така думка суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду у справах № К9991/64573/12 (ухвала від 22.10.2012), № К-35813/10 від 30.10.2012 року.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на проведення судової експертизи, підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Відповідно до ст.94 КАСУ-, суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до задоволених вимог на суму 2146,00 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Добропіллявугілля», до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправними дій Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби щодо нарахування Державному підприємству «Добропіллявугілля» пені у розмірі 366047,23 гривень з податку на додану вартість, сплата якого була розстрочена на підставі ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2011 року у справі № 2а/0570/1641/2011, ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року у справі № 2а27470/10/0570, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року у справі № 2а/0570/216/2011, стягнення з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» грошових коштів у розмірі 366047,23 гривень, які були зараховані Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби на погашення неправомірно нарахованої пені, - задовольнити.

Визнати протиправними дії Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби щодо нарахування Державному підприємству «Добропіллявугілля» пені у розмірі 366047,23 гривень з податку на додану вартість, сплата якого була розстрочена на підставі ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 24.02.2011 року у справі № 2а/0570/1641/2011, ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 31.01.2011 року у справі № 2а27470/10/0570, постанови Донецького окружного адміністративного суду від 27.01.2011 року у справі № 2а/0570/216/2011.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» грошові кошти у розмірі 366047,23 гривень (триста шістдесят шість тисяч сорок сім) гривень 23 коп., які були зараховані Добропільською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби на погашення неправомірно нарахованої пені.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Добропіллявугілля» судовий збір у розмірі 2146,00 гривень ( дві тисячі сто сорок шість) гривень шляхом їх безспірного списання із рахунку Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 31 січня 2013 року.

Повний текст постанови складений 05 січня 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.