Постанова № 29650169, 17.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/15607/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Попові А.М.,

за участю

представника позивача Красильникової С.О.,

представника відповідача Кривець Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій по розподілу коштів стягнутих з рахунків у банках Державного підприємства «Селидіввугілля», зобов'язання внести зміни до особового рахунку платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державне підприємство «Селидіввугілля», звернулось до суду з позовною заявою до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, згідно до заявлених позовних вимог просить: визнати неправомірними дії Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби по розподілу стягнутих з рахунків у банках коштів Державного підприємства «Селидіввугілля»: у сумі 1 438 663,33 гривень за податковою вимогою № 200 від 17.03.2011 року; у сумі 27,00 гривень за податковою вимогою № 155 від 17.03.2011 року; у сумі 222 000,00 гривень за податковою вимогою № 443 від 21.04.2011 року; у сумі 2 200 000,00 гривень за податковою вимогою № 688 від 10.06.2011 року; заборгованості по податку на додану вартість за постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/3314/2011 замість погашення податкового боргу по податку на додану вартість за декларацією за січень 2011 року на погашення пені та податкового боргу по податку на додану вартість інших податкових періодів, зобов'язати Красноармійську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника податків Державного підприємства «Селидіввугілля» шляхом направлення стягнутих з рахунків у банках коштів Державного підприємства «Селидіввугілля»: у сумі 1 438 663,33 гривень за податковою вимогою № 200 від 17.03.2011 року; у сумі 27,00 гривень за податковою вимогою № 155 від 17.03.2011 року; у сумі 222 000,00 гривень за податковою вимогою № 443 від 21.04.2011 року; у сумі 2 200 000,00 гривень за податковою вимогою № 688 від 10.06.2011 року; на погашення заборгованості по податку на додану вартість за декларацією за січень 2011 року згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/3314/2011.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/3314/2011 задоволені у повному обсязі вимоги подання Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4092657,00 грн., внаслідок чого,- стягнуто кошти з рахунків у банках державного підприємства «Селидіввугілля» на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4 092 657 (чотири мільйона дев'яносто дві тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн. 00 коп.

Згідно вказаної постанови податковим органом було виставлено платіжні вимоги № 200 від 17.03.2011 року, № 155 від 17.03.2011 року, № 443 від 21.04.2011 року, № 688 від 10.06.2011 року у відповідності до яких в рахунок погашення податкового боргу було стягнуто загалом 3680690,33 гривень.

Вважає, що податковий орган мав зарахувати зазначені кошти в рахунок погашення податкового боргу за декларацією за січень 2011 року.

Зазначає, що несплачений залишок на суму 231966,67 гривень, згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/3314/2011 було розстрочено ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.09.2011 року у справі № 2а/0570/3314/2011 на 12 місяців зі сплатою щомісяця 19330,56грн., зі сплатою останнього платежу у сумі 19330,51 грн., до повного погашення суми боргу.

Вважає дії відповідача у вигляді направлення коштів, стягнутих згідно вищезазначених платіжних вимог на погашення пені та податкового боргу з податку на додану вартість інших податкових періодів неправомірними.

Зазначає, що відповідач у даному випадку мав спрямувати зазначені кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість за декларацією за січень 2011 року, згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/3314/2011.

Крім того зазначає, що станом на момент існування спірних відносин законодавством не надавалось права податкову органу зараховувати кошти, що надходять у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив суд відмовити позивачу в задоволенні заявлених вимог в повному обсязі. За змістом наданих заперечень, в обґрунтування незгоди із позовом відповідач посилається на п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, та вказує, що дії відповідача у даному спірному випадку є такими, що вчинено у відповідності до чинного Податкового кодексу України.

Також представником відповідача надано до суду письмові пояснення згідно до яких зазначено, що згідно п. 95. ст. 95 ПКУ та постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/3314/2011 по ДП «Селидіввугілля» код 33426253 щодо стягнення грошових коштів платника податків з рахунків у банках у сумі 4092657,00 гривень, була помилково виставлена платіжна вимога № 155 від 17.03.2011 року на рахунок 31118002700070 код 11020100. Грошові кошти стягнуто 22.03.3011 року у сумі 27,00 гривень. 14.12.12. Красноармійською ОДПІ Донецької області ДПС направлено висновок № 100 до управління Державної казначейської служби у м. Селидовому, зараховані кошти будуть перераховані до державного бюджету на рахунок 31113029700070 код 14010100.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Позивач Державне підприємство «Селидіввугілля», - є юридичною особою та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач,- Красноармійська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/3314/2011 задоволені у повному обсязі вимоги подання Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції до державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4092657,00 грн., внаслідок чого,- стягнуто кошти з рахунків у банках державного підприємства «Селидіввугілля» на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 4 092 657 (чотири мільйона дев'яносто дві тисячі шістсот п'ятдесят сім) грн. 00 коп (а.с. 22-23).

Згідно платіжної вимоги № 200 від 17.03.2011 року на суму 4092657,00 в графі призначення платежу визначено, що стягується заборгованість з ПДВ за Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/1679/2011 (№ 2а/0570/3314/2011).

При цьому, згідно зворотнього боку облікової картки по податку на прибуток підприємств платника податків Державного підприємства «Селидіввугілля», у відповідності до платіжної вимоги № 200 від 17.03.2011 року сума 1438663,33 гривень із датою зарахування до бюджету 25.03.2011 року була спрямована на зменшення боргу по податку на прибуток підприємств минулих років (договір про реструктуризацію (розстрочення) основного податкового боргу) № 9/1.

Згідно зворотнього боку облікової картки по ПДВ платника податків Державного підприємства «Селидіввугілля», у відповідності до платіжного доручення № 529 від 31.03.2011 року сума 1438663,33 гривень із датою зарахування до бюджету 31.03.2011 року була спрямована на перерахування коштів з одного платіжного рахунку на інший.

Далі зазначену суму було спрямовано на зменшення боргу по ПДВ минулих років (договір про реструктуризацію (розстрочення) основного податкового боргу) та в рахунок зменшення боргу по пені КОР нарахованої у минулих роках.

Як вбачається із зворотнього боку облікової картки по ПДВ платника податків Державного підприємства «Селидіввугілля», кошти, які стягнуто у відповідності до платіжної вимоги № 200 від 17.03.2011 року на суму 4092657,00 на погашення заборгованості з ПДВ за Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/1679/2011 (№ 2а/0570/3314/2011) не направлялись.

Згідно платіжної вимоги № 443 від 21.04.2011 року на суму 4092657,00 в графі призначення платежу визначено, що стягується заборгованість з ПДВ за Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/1679/2011 (№ 2а/0570/3314/2011).

Згідно зворотнього боку облікової картки по ПДВ платника податків Державного підприємства «Селидіввугілля», у відповідності до платіжного доручення № 443 від 21.04.2011 року сума 4092657,00 гривень із датою зарахування до бюджету 29.04.2011 року була спрямована на зменшення боргу по ПДВ минулих років (договір про реструктуризацію (розстрочення) основного податкового боргу) та в рахунок зменшення боргу по пені КОР нарахованої у минулих роках.

Як вбачається із зворотнього боку облікової картки по ПДВ платника податків Державного підприємства «Селидіввугілля», кошти, які стягнуто у відповідності до платіжної вимоги № 443 від 21.04.2011 року на суму 4092657,00 на погашення заборгованості з ПДВ за Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/1679/2011 (№ 2а/0570/3314/2011) не направлялись.

Згідно платіжної вимоги № 688 від 10.06.2011 року на суму 4092657,00 гривень в графі призначення платежу визначено, що стягується заборгованість з ПДВ за Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/1679/2011 (№ 2а/0570/3314/2011).

Згідно зворотнього боку облікової картки по ПДВ платника податків Державного підприємства «Селидіввугілля», у відповідності до платіжного доручення № 688 від 10.06.2011 року на суму 2200000 гривень із датою зарахування до бюджету 25.06.2011 року була спрямована на зменшення боргу по ПДВ минулих років (договір про реструктуризацію (розстрочення) основного податкового боргу) та в рахунок зменшення боргу по пені КОР нарахованої у минулих роках.

Як вбачається із зворотнього боку облікової картки по ПДВ платника податків Державного підприємства «Селидіввугілля», кошти, які стягнуто у відповідності до платіжної вимоги № 688 від 10.06.2011 року на суму 4092657,00 гривень на погашення заборгованості з ПДВ за Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/1679/2011 (№ 2а/0570/3314/2011) не направлялись.

Відповідно до п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Таким чином, зазначеною нормою визначено коло осіб, на яких розповсюджується її дія, визначено, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку. У будь-якому випадку, цією нормою встановлено обов'язок саме контролюючого органу (у даному випадку - органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати призначення (напрям) сплачених платником податків або стягнутих за рішенням суду коштів.

Вказаною нормою Кодексу визначено обов'язок податкового органу на зарахування усіх платежів на погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплачених платником податків або стягнутих за рішенням суду коштів.

Визначальним, при застосуванні приписів цієї статті є наявність податкового боргу.

Зміст графи «призначення платежу» у платіжних дорученнях або платіжних вимогах за будь-яких умов не має значення (у тому числі і посилання на виконання судових рішень), що прямо передбачено п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Наявність податкового боргу на момент здійснення перерозподілу не заперечується позивачем. У зв'язку з цим відповідач мав право зарахувати вказані платежі не враховуючи їх призначення у платіжних вимогах.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Посилання позивача на постанову Донецького окружного адміністративного суду є безпідставними, у зв'язку з тим, що ними (судовими рішеннями) не встановлений факт сплати або визнання недійсним сум грошових зобов'язань по КОР, податковим розрахункам та деклараціям, які передували виникненню податкового боргу за рішенням суду.

Крім того, слід звернути увагу на те, що відстрочення (розстрочення) не припиняють податкові зобов'язання, вони встановлюють лише спосіб та порядок їх стягнення.

Суд звертає увагу на те, що обов'язок податкового органу не враховувати призначення платежу та волю платника податків з 01.01.2011 року прямо передбачено п. 87.9 статті 87 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність дій податкового органу у вигляді перерозподілу (зарахування) коштів в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати стосовно кожного окремо взятого податку незалежно від напряму сплати в дослідженій частині.

Оскільки суд прийшов до висновку про правомірність дій податкового органу у дослідженій частині, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника податків ДП «Селидіввугілля» шляхом направлення стягнутих з рахунків у банках коштів ДП «Селидіввугілля»: у сумі 1 438 663,33 гривень за податковою вимогою № 200 від 17.03.2011 року; у сумі 222 000,00 гривень за податковою вимогою № 443 від 21.04.2011 року; у сумі 2 200 000,00 гривень за податковою вимогою № 688 від 10.06.2011 року; на погашення заборгованості по податку на додану вартість за декларацією за січень 2011 року згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/3314/2011.

Проте, що стосується позовних вимог в частині визнання неправомірними дій Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби по розподілу стягнутих з рахунків у банках коштів Державного підприємства «Селидіввугілля» у сумі 27,00 гривень за податковою вимогою № 155 від 17.03.2011 року, зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника податків ДП «Селидіввугілля» шляхом направлення стягнутих з рахунків у банках коштів ДП «Селидіввугілля» у сумі 27,00 гривень за податковою вимогою № 155 від 17.03.2011 року на погашення заборгованості по податку на додану вартість за декларацією за січень 2011 року згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/3314/2011, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно платіжної вимоги № 155 від 17.03.2011 року на суму 4092657,00 в графі призначення платежу визначено, що стягується заборгованість з ПДВ за Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/1679/2011 (№ 2а/0570/3314/2011).

При цьому, згідно зворотнього боку облікової картки по податку на прибуток підприємств платника податків Державного підприємства «Селидіввугілля», у відповідності до платіжної вимоги № 155 від 17.03.2011 року сума 27,00 гривень із датою зарахування до бюджету 22.03.2011 року була спрямована на зменшення боргу по податку на прибуток підприємств минулих років (договір про реструктуризацію (розстрочення) основного податкового боргу).

Як вбачається із зворотнього боку облікової картки по ПДВ платника податків Державного підприємства «Селидіввугілля», кошти, які стягнуто у відповідності до платіжної вимоги № 155 від 17.03.2011 року на суму 4092657,00 на погашення заборгованості з ПДВ за Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/1679/2011 (№ 2а/0570/3314/2011) не направлялись.

Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що вищезазначена норма пункту 87.9 статті 87 ПКУ визначає порядок зарахування коштів стосовно кожного окремо взятого податку чи збору.

Враховуючи вимоги пункту 87.9 статті 87 ПКУ, органи державної податкової служби зобов'язані зараховувати кошти, сплачені платником податків, на погашення податкового боргу такого платника податків лише в межах одного податку чи збору.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, податковим органом у повній мірі не доведено правомірності дій чи бездіяльності, що стосуються предмету позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про неправомірність дій відповідача по розподілу стягнутих з рахунків у банках коштів Державного підприємства «Селидіввугілля», у сумі 27,00 гривень за податковою вимогою № 155 від 17.03.2011 року в рахунок зменшення боргу по податку на прибуток підприємств минулих років, замість направлення коштів в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість згідно з черговістю його виникнення.

Оскільки, 14.12.12. Красноармійською ОДПІ Донецької області ДПС направлено висновок № 100 до управління Державної казначейської служби у м. Селидовому, зараховані кошти будуть перераховані до державного бюджету на рахунок 31113029700070 код 14010100, а також враховуючи наявність непогашеного податкового боргу по КОР за попередні періоди, ані ж період за який визначено податкові зобов'язання декларацією за січень 2011 року, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача внести відповідні зміни до картки особового рахунку платника податків Державного підприємства «Селидіввугілля» шляхом направлення стягнутих з рахунків у банках коштів Державного підприємства «Селидіввугілля» : у сумі 27,00 гривень за податковою вимогою № 155 від 17.03.2011 року, на погашення заборгованості по податку на додану вартість за декларацією за січень 2011 року згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року у справі № 2а/0570/3314/2011.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на проведення судової експертизи, підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Відповідно до ст.94 КАСУ-, суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до задоволених вимог на суму 2,19 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Державного підприємства «Селидіввугілля до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання неправомірними дій по розподілу коштів стягнутих з рахунків у банках Державного підприємства «Селидіввугілля», зобов'язання внести зміни до особового рахунку платника податків,- задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії відповідача по розподілу стягнутих з рахунків у банках коштів Державного підприємства «Селидіввугілля», у сумі 27,00 гривень за податковою вимогою № 155 від 17.03.2011 року в рахунок зменшення боргу по податку на прибуток підприємств минулих років, замість направлення коштів в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість згідно з черговістю його виникнення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» судовий збір у розмірі 2,19 (дві) гривень 19 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби.

У задоволенні іншої частини позовних вимог,- відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 17 грудня 2012 року.

Повний текст постанови складений 22 грудня 2012 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.