Ухвала суду № 29649544, 28.02.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2516/773/2012 Провадження № 22-ц/795/330/2013 Головуючий у I інстанції -Дикий В.М. Доповідач - Хромець Н. С.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіХромець Н.С.суддів:Бечка Є.М., Острянського В.І.при секретарі:Лучик Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „ Аграрій" на заочне рішення Носівського районного суду від 13 вересня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Дочірнього підприємства „ Аграрій" про розірвання договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

Рішенням Носівського районного суду від 13 вересня 2012 року задоволений позов ОСОБА_5 та розірвано договір оренди землі, укладений 08 лютого 2005 року між позивачем та ДП „ Аграрій".

В апеляційній скарзі ДП „ Аграрій" просить скасувати рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом підчас вирішення спору норм процесуального і матеріального права, які призвели до ухвалення незаконного рішення у справі.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про оренду землі", іншими нормативно - правовими актами, а також договором оренди землі. Визначення оренди землі дане у ст. 1 Закону України „ Про оренду землі " як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Статтею 13 цього Закону визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким до обов'язків орендодавця віднесено передання за плату орендареві земельної ділянки у володіння і користування на певний строк, а до обов'язків орендаря - використання земельної ділянки відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Указаними нормами закону, а також ст.15 Закону України „Про оренду землі", орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальність за її несплату віднесені до істотних умов договору оренди землі.

Судом встановлено, що ОСОБА_5, будучи власником земельної ділянки площею 4,28 га, 08 лютого 2005 року уклав з ДП „Аграрій" договір оренди землі строком на 10 років ( а.с.8 ). Умовами вищевказаного договору оренди (п.11) передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у строк до 30 листопада кожного року.

За змістом зазначених вище нормативних актів та договору оренди землі, обов'язку орендодавця передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, кореспондує обов'язок орендаря, передбачений ст. 96 ЗК України та договором, своєчасно вносити орендну плату.

Всупереч приписам ч.1 ст.60 ЦПК України, ДП „Аграрій" не представило суду доказів про сплату позивачеві орендної плати за 2011 рік у строк, визначений умовами договору. Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Враховуючи, що відповідач не довів належного виконання обов'язку, встановленого договором оренди, ст.ст.1, 13, 15, 21 Закону України „Про оренду землі ", по своєчасній сплаті позивачеві за 2011 рік орендної плати за землю, виходячи з умов договору, визначених у пп.11, 38, суд обґрунтовано розірвав договір оренди у зв'язку з невиконанням орендарем обов'язків, передбачених договором оренди землі .

Доводи апеляційної скарги про порушення судом положень п.2 ч.1 ст. 169 ЦПК України не заслуговують на увагу, оскільки порушень норм процесуального закону, які призвели до неправильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлено.

Не підтверджуються матеріалами справи і доводи апелянта щодо відсутності боргу перед відповідачем орендної плати за 2009-2011 роки. Так, в матеріалах справи маються відомості про виплату орендної плати за 2009 та 2010 роки. Твердження апелянта про те, що в 2010 році було сплачено орендну плату за 2010 та 2011 роки, що спірний договір не забороняє дострокового виконання зобов'язання, не заслуговує на увагу, оскільки з відомості за 2010 рік не вбачається, що така виплата здійснена і за 2011 рік. В матеріалах справи також відсутня довідка ВДЗК у Носівському районі Чернігівської області, на яку посилається апелянт, щодо грошової оцінки однієї земельної ділянки розпайованих земель з числа КСП ім. Фрунзе. Натомість, мається довідка від 13 лютого 2012 року № 437 (а.с. 11), де зазначено, що вартість земельної ділянки (паю) згідно державного акту на право власності на земельну ділянку станом на 2009, 2010, 2011 роки колишнього КСП ім. Фрунзе на ріллю - відсутня документація.

Приписами ст.ст. 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Проте, Дочірнім підприємством „Аграрій", всупереч вимогам вказаних правових приписів, не було надано суду першої інстанції та не пред'явлено апеляційному суду належних та допустимих доказів виплати ОСОБА_5 орендної плати за користування належною йому земельною ділянкою за 2011 рік у строк, вказаний договором оренди.

Слід також врахувати, що орендну плату, котра підлягає виплаті по договору, необхідно розглядати та розцінювати як одну із складових захисту права власності особи. Вказане, зокрема, закріплено статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, котра гарантує кожному право на власність і володіння нею.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що позивач повинен був довести обставину невиплати йому орендної плати за 2011 рік, ґрунтується на невірному тлумаченні апелянтом норм матеріального права та є хибним. За змістом оспорюваних договорів оренди землі, сплата орендної плати за користування земельною ділянкою є обов'язком саме відповідача, а тому, в розумінні ст.ст. 10, 60 ЦПК України, доказування виплати орендної плати позивачу відповідно до умов договору покладається саме на Дочірнє підприємство „Аграрій".

Твердження апелянта про необґрунтовану відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання про зупинення провадження по даній справі не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в розумінні передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Пункт 2 ч. 1 ст. 201 ЦПК України стосується обов'язку суду під час розгляду справи по першій інстанції зупинити провадження у справі у разі злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі (тобто у зв'язку з припиненням юридичної особи, яка була стороною у справі). Відповідно до ч. 2 ст. 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилась, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і на теперішній час запис про припинення ДП „Аграрій" як юридичної особи не внесений, підприємство з реєстру не виключено.

Враховуючи, що доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції, яке ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права , підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Аграрій» відхилити, а заочне рішення Носівського районного суду від 13 вересня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: