Ухвала суду № 29649234, 26.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" лютого 2013 р. Справа № 918/166/13-г

Господарський суд Рівненської області у складі судді Качура А.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненська міська рада Рівненської області в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008)

до відповідача Фізичної особи - підприємця Степанової Світлани Володимирівни (33027, м.Рівне, вул. Буковинська, 5 кв. 75, і.н. 2733119882)

про стягнення в сумі 4 781 грн. 28 коп.

Представники:

Від позивача : Михайлов В.О. (довіреність №03-05/3 від 02.01.2013 року);

Від відповідача : представник не з'явився;

Від органу прокуратури: Герасимчук Ю.М. посвідчення №010595 від 20.10.2012 року

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - позивач) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до підприємця Степанової Світлани Володимирівни (далі - відповідач) про стягнення 4781,28 грн., з яких 4707,08грн сума основного богу та 74,20 грн. пені.

В судовому засіданні представник позивача та органу прокуратури підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. Надіслане на адресу відповідача (м.Рівне, вул.Буковинська, 5/75) поштове повідомлення з ухвалою про порушення провадження по справі повернулось до господарського суду Рівненської області з довідкою відділення підприємства зв'язку: "за закінченням терміну зберігання" (а.с.24). Адреса, на яку направлялись ухвали підтверджується витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 30.01.2013 року (а.с.19).

Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, керуючись статтею 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до таких висновків.

13 липня 2010 року господарським судом Рівненської області було винесено рішення у справі № 20/77 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до фізичної особи - підприємця Степанової Світлани Володимирівни про спонукання до укладення договору на відпуск теплової енергії від 11.11.2009 р. № 304 (далі - Договір), яким позовні вимоги задоволені в повному обсязі та зобов'язано фізичну особe - підприємця Степанову С.В. укласти даний договір, який відповідно до частини 2 статті 187 Господарського кодексу України (далі -ГК України) вважається укладеним 24.07.2010 року.

Частиною 2 статті 187 ГК України визначено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Згідно пунктами 1.1.-1.4. Договору позивач зобов'язався надавати відповідачу теплову енергію, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався приймати та оплачувати теплову енергію за встановленими тарифами в передбачені терміни. Відпуск теплової енергії здійснюється після під'єднання і укладання Договору між позивачем та відповідачем на підставі проектної, інвентарної та технічної документації.

Відповідно до умов Договору теплова енергія подається споживачу за адресою: вул. Відінська, 33/65.

Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї документів, на виконання умов Договору позивач забезпечив тепловою енергією приміщення відповідача, однак договірні зобов'язання відповідач не виконав, отриману теплову енергію не оплатив, і відповідно до розрахунків борг відповідача перед позивачем станом на 25.01.2013 р. склав 4707,08 грн.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно Закону України "Про теплопостачання" теплопостачальна організація має право укладати договори на відпуск теплової енергії із споживачами. В свою чергу, частина 6 статті 19 вказаного Закону та пункт 5 частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов'язують споживача послуг щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 627 ЦКУ відповідно сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 6.3.3. Договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію: пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також 3% річних від простроченої суми та сплату основного боргу з урахуванням індексу інфляції.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивач за період прострочення з 11.11.2012 року по 25.01.2013 року на суму боргу нарахував відповідачу пеню в сумі 74,20 грн., даний розрахунок судом перевірено, визнано законним та обгрунтованим.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за послуги теплопостачання в розмірі 4707,08 грн. та пені в сумі 74,20 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов заступника прокурора м.Рівне в інтересах держави в особі Рівненської міської ради Рівненської області в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" про стягнення 4707,08грн. основного богу та 74,20 грн. пені. задоволити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Степанової Світлани Володимирівни (33027, м. Рівне, вул. Буковинська, 5, кв. 75, ідентифікаційний номер 2733119882) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) 4707,08 грн. суми основного боргу та 74,20 грн. пені.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця Степанової Світлани Володимирівни (33027, м. Рівне, вул. Буковинська, 5, кв. 75, ідентифікаційний номер 2733119882) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.