Постанова № 29648012, 13.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2013 р. Справа №2а/0570/17709/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 03 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі - Сапєгіній А.Г.,

за участю

представників позивача - Синельников Р.О.,

представників відповідача - Захарчк В.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд», звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про скасування податкових повідомлень - рішень.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач зазначив, що ним було отримано податкові повідомлення - рішення, підставою прийняття яких було зазначено акт перевірки № 757/1542/1529021 від 28.09.2010 року та порушення ним норм п.п. 5.3.1 п. .5 3 ст. 5 Закону України № 2181. п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Разом з тим, позивач норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», та Закону України «Про податок на додану вартість», не порушував.

Вказує, що із оскаржуваних податкових повідомлень - рішень не вбачається конкретних підстав для нарахування штрафів.

До того ж, оскільки на адресу ТОВ «Цивільбуд» не надходив акт перевірки, він позбавлений можливості навести інші доводи в обґрунтування безпідставності спірних рішень.

Позивач не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями та вважає їх безпідставними, та такими, що підлягають скасуванню.

Оскільки спірні рішення податкового органу порушують його права та інтереси, просить задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, додатково пояснив суду, що самостійно визначені податкові зобов'язання у період починаючи з 01.01.2010 року сплачувались ТОВ «Цивільбуд» своєчасно.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, з підстав викладених у запереченнях від 11.02.2013 № 4369/10/10-013, пояснив суду, що внаслідок аварії системи опалення непоправно пошкоджено акт перевірки, який був підставою прийняття оскаржуваних рішень. Проте вважає зазначену обставину такою, що не звільняє позивача від відповідальності. Таким чином, вважає спірні податкові повідомлення - рішення, такими, що прийнято правомірно.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач, - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд», (Далі, - ТОВ «Цивільбуд»), є юридичною особою та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Відповідач, - Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, є суб'єктом владних повноважень, згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

28 вересня 2010 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецьку прийнято податкові повідомлення-рішення № 0007241542/0, № 0007251542/0, № 0007261542/0 (Далі, - спірні рішення).

Спірним рішенням № 0007241542/0 до ТОВ «Цивільбуд» за порушення норм п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді затримки на 158 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 101347,96 гривень на підставі акту перевірки № 757/1542/1529021 та п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 28.09.2010 року, застосовано штраф у розмірі 50 % у сумі 50673,98 гривень (а.с.8).

Спірним рішенням № 0007251542/0 до ТОВ «Цивільбуд» за порушення норм п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді затримки на 158 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 4284 гривень на підставі акту перевірки № 757/1542/1529021 та п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 28.09.2010 року, застосовано штраф у розмірі 20 % у сумі 856,80 гривень (а.с.9).

Спірним рішенням № 0007261542/0 до ТОВ «Цивільбуд» за порушення норм п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді затримки на 15 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 67527,56 гривень на підставі акту перевірки № 757/1542/1529021 та п.п. 17.1.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 28.09.2010 року, застосовано штраф у розмірі 10 % у сумі 6752,75 гривень (а.с. 10).

Ухвалою суду від 24.01.2013 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, внаслідок чого забезпечено докази у справі № 2а/0570/17709/2012, шляхом витребування у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області ДПС, акта перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Цивільбуд" № 757/1542/13529021 від 28.09.2010 року.

При цьому відповідачем, у судове засідання не було надано акту перевірки ТОВ "Цивільбуд" № 757/1542/13529021 від 28.09.2010 року.

У підтвердження неможливості надання витребуваного акту перевірки надав до суду акт № 1 від 17.10.2011 року, згідно до якого зазначено, що у відомчому архіві в результаті аварії системи опалення непоправно пошкоджено справи відділу адміністрування податку на додану вартість, серед яких, зокрема міститься справа ТОВ "Цивільбуд" (за період 2009-2010) із строком зберігання 3 роки. Згідно вказаного акту зазначено, що справи підлягають зняттю з обліку, оскільки після аварії системи опалення, справи пошкоджені водою, фізичний стан яких незадовільний і не має можливості використовувати їх у робочому процесі.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що акт перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято спірні рішення на адресу ТОВ "Цивільбуд" не надходив.

При цьому, представником відповідача у судовому засіданні не надано доказів направлення на адресу ТОВ "Цивільбуд" вказаного акту перевірки.

Представник відповідача надав до суду письмові пояснення, згідно до яких вказав на зобов'язання визначені деклараціями, у зв'язку із несвоєчасною сплатою яких, податковим органом було нараховано штрафи .

Проте за наслідками дослідження відомостей зазначених у письмових поясненнях та даних зазначених у зворотному боці облікової картки платника податків судом встановлена їх невідповідність.

Представник відповідача з приводу невідповідності відомостей зазначених у письмових поясненнях та даних зазначених у зворотному боці облікової картки платника податків вмотивованих пояснень не надав.

Згідно ст. 69 КАС України,- доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 70 КАС України,- належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327 Зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за № 925/11205, затверджено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Згідно п. 1.3 Порядку,- за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Згідно п. 4.11 Порядку,- податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

Таким чином, із наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для прийняття контролюючим органом податкового повідомлення є висновки акту перевірки щодо встановлених порушень з боку платника податків.

До того ж суд звертає увагу на ту обставину, що позивача фактично було позбавлено права на оскарження висновків акту перевірки, в адміністративному порядку, у зв'язку із тим, що вказаний акт на його адресу не надсилався.

Доказами у розумінні приписів ст. 69-70 КАС України на думку суду варто вважати будь-які фактичні дані, що є засобом встановлення у визначеному законом порядку всіх необхідних обставин справи.

При цьому фактичні дані - це об'єктивна, достовірна інформація про факти, що входять до предмета доказування. Самі ці фактичні дані не входять до предмету доказування. До поняття доказу, крім фактичних даних, входить також поняття джерела таких фактичних даних, як форми їх існування. Джерело фактичних даних - це таке джерело інформації, з якого може започаткуватись доказова інформація (фактичні дані). Однак джерело не завжди здатне переносити інформацію через нетривалість свого існування. Тому формою змісту доказів (фактичних даних) є процесуальні носії. Ними є об'єкти, які є засобом фіксації, зберігання та переносу доказової інформації в просторі і часі, й одночасно виступати джерелом доказової інформації для суб'єктів процесу.

При цьому фактичні дані набувають статусу доказу у наступних випадках.

Вони повинні мати відношення до предмета доказування (тобто вони повинні стосуватись справи). Належні фактичні дані повинні бути одержані і закріплені в передбаченому законом порядку. Елементами цього порядку є: уповноважена на одержання доказу посадова особа (орган); незабороненість джерела; процесуальна форма одержання; спосіб закріплення і підтвердження: можливості перевірки достовірності фактичних даних.

Враховуючи вищезазначені обставини, а також приписи ч. 4 ст. 70 КАС України, суд вважає за необхідне зазначити про те, що надані у судове засідання карки особового рахунку по платнику податків ТОВ "Цивільбуд" за своєю сутністю не є джерелом фактичних даних та не мають статусу певного засобу доказування, оскільки не містять повного та об'єктивного обсягу інформації щодо обставин істинності виниклої ситуації.

До того ж надана відповідачем картка особового рахунку по платнику податків ТОВ "Цивільбуд" не містить підписів посадових осіб податкового органу, скріплених печаткою.

Отже, на думку суду, єдиним засобом доказування для встановлення повного та об'єктивного обсягу інформації щодо обставин істинності виниклої ситуації, варто вважати акт перевірки, який в свою чергу відповідачем не надано.

Крім того, з аналізу наданих суду карток особового рахунку ТОВ "Цивільбуд", податковим органом у якості оплати узгоджених податкових зобов'язань, зазначено невизначені документи,- зокрема податкові декларації.

Стосовно вказаних обставин суд зазначає наступне.

Як визначено підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону України № 2181 від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку.

Таким чином, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Отже, представником відповідача у судовому засіданні не надано доказів наявності підстав для нарахування штрафів ТОВ "Цивільбуд" спірними рішеннями.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності спірного рішення.

Таким чином, податковим органом не доведено підстав прийняття спірних рішень

Згідно п. 55.1. ст. 55 ПК України,- податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Оскільки відповідач не довів суду правомірність підстав нарахування позивачу податкових зобов'язань, суд приходить до висновку про скасування спірного рішення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що викладені в позовній заяві вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, оскільки судом задоволено позовні вимоги позивача, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судові витрати, у тому числі судовий збір та витрати на проведення судової експертизи, підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ".

Відповідно до ст.94 КАСУ-, суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору відповідно до задоволених вимог на суму 690,11гривень.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, - задовольнити повністю.

Скасувати повністю податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 28.09.2010 року № 0007241542/0, № 0007251542/0, № 0007261542/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Цивільбуд» судовий збір у розмірі 690,11гривень (шістсот дев'яносто) гривень гривень 11 копійок, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 13 лютого 2013 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 18 лютого 2013 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.