Постанова № 29647931, 25.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 р. Справа № 2а/0470/13932/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Гаценко О. В. Лєвєнцова Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Техмарк» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техмарк» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби з позовними вимогами про:

- визнання протиправними дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції щодо проведення перевірки підприємства позивача та складання акту №3234/220/30299147 від 16.10.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Техмарк» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 15.10.2012 року по 16.10.2012 року»;

- визнання протиправними дії Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції щодо визнання в акті №3234/220/30299147 від 16.10.2012 року нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Техмарк» за грудень 2011 року, січень 2012 року;

- заборону Криворізькій центральній міжрайонній державній податковій інспекції вчиняти дії щодо розповсюдження та використання акту №3234/220/30299147 від 16.10.2012 року у відносинах з третіми особами, у тому числі шляхом внесення висновків цього акту до будь-яких інформаційних систем.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки, викладені в акті перевірки, складеному за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Техмарк» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, зроблено без дослідження первинних фінансово-господарських документів. Висновки акту перевірки базуються на припущеннях та неналежних доказах, оскільки позивачем підтверджено всіма необхідними первинними документами фактичне виконання господарських операцій, а тому твердження про нікчемність укладених угод суперечить чинному законодавству та є безпідставним.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення, в обґрунтування яких вказано, що документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Техмарк» було проведено в межах чинного законодавства, висновки, викладені в акті перевірки, відповідають фактичним обставинам. Крім того, зазначив, що акт перевірки є службовим документом, який підтверджує факт проведення перевірки, однак акт не породжує жодних обов'язків для суб'єкта господарювання, у зв'язку з чим не підлягає оскарженню в судовому порядку. У судовому засіданні представник відповідача просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

12.10.2012 року Криворізькою центральною міжрайонною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області Державної податкової служби було прийнято наказ №996 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Техмарк» щодо підтвердження відомостей, отриманих СГД за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №3234/220/30299147 від 16.10.2012 року.

Не погодившись з висновками акту перевірки, позивач оскаржив його до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби шляхом подання заперечень від 22.10.2012 року.

Рішенням Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області від 29.10.2012 року №12673/10/220 про розглядь заперечень встановлено, що висновки, викладені в акті перевірки №3234/220/30299147 від 16.10.2012 року, є обґрунтованими.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Підстави проведення документальної позапланової невиїзної перевірки встановлені пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Абзацом 2 пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Водночас пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Судом встановлено, що на виконання наведених приписів відповідачем було складено відповідне повідомлення від 12.10.2012 року №700/220/30299147 про проведення з 15.10.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки, яке було отримано разом із наказом від 12.10.2012 року уповноваженою особою позивача 12.10.2012 року, що підтверджується підписом на повідомленні (а.с.180).

Згідно вимог пункту 79.3 статті 79 Податкового кодексу України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на виконання вказаних норм керівником органу державної податкової служби було прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, який було вручено представнику позивача разом із повідомленням від 12.10.2012 року №700/220/30299147, отже, станом на момент проведення перевірки у органу державної податкової служби було право розпочати проведення даної перевірки.

У зв'язку з чим суд приходить до висновку, що позапланова невиїзна документальна перевірка проведена без порушень норм діючого законодавства, за наявності обставин та з дотриманням умов, що надають право на проведення такої перевірки.

Позивачем також пред'явлена вимога про визнання протиправними дій по складанню Акту перевірки, вирішуючи яку, суд зазначає, що порядок оформлення результатів перевірок врегульований статтею 86 Податкового кодексу України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772.

У пункті 3 Порядку зазначено про те, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як вбачається зі змісту Акту, перевіркою встановлено певні порушення податкового та іншого законодавства, тому дії відповідача по складанню Акту є правомірними.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо встановлення в акті №3234/220/30299147 від 16.10.2012 року нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Техмарк» за грудень 2011 року, січень 2012 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Висновки, зроблені в акті перевірки ніяким чином не порушують права та інтереси позивача, оскільки акт перевірки не є актом індивідуальної дії (рішення, дія якого поширюється на конкретну особу), і його висновки не тягнуть за собою ніяких юридичних наслідків. Незгода позивача з висновками акту може бути реалізована ним шляхом подання до органу державної податкової служби письмових заперечень; оскарження рішень контролюючих органів, прийнятих за наслідками перевірки, або оскарження інших дій чи рішень органу державної податкової служби під час реалізації результатів перевірки, з висновками якої платник не погоджується. Однак закон не ставить правомірність дій органу державної податкової служби щодо проведення перевірки платника податків і оформлення результатів перевірки в залежність від зроблених посадовими особами органу державної податкової служби суджень і висновків.

В даному випадку грошові зобов'язання і штрафні санкції відповідачем не нараховувалися, а податкові повідомлення-рішення відповідачем не виносилися. Інших дій, пов'язаних з фактичною реалізацією результатів перевірки, відносно позивача відповідачами не вчинялося. Водночас акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за її результатами акту.

Таким чином, суд вважає, що вірність суджень і висновків посадових осіб органу державної податкової служби, зроблених ними на основі наявних фактичних даних, не може бути достатньою підставою для висновку про порушення прав чи інтересів платника.

Щодо вимоги про заборону відповідачу вчиняти дії щодо розповсюдження та використання акту №3234/220/30299147 від 16.10.2012 року у відносинах з третіми особами, у тому числі шляхом внесення висновків цього акту до будь-яких інформаційних систем, суд зазначає, що у випадку її задоволення відбудеться втручання в компетенцію органу державної податкової служби. Крім того, можливе порушення прав третіх осіб також не може бути підставою для задоволення позову, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист порушеного права конкретної особи (фізичної чи юридичної) з боку суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах. Відсутність таких правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що полягає судовому захисту.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Техмарк» до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними - відмовити у повному обсязі.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 01 березня 2013 року.

Суддя В.В. Степаненко