Постанова № 29647926, 20.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2013 р. Справа №805/1337/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 20 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретарі Федоровій А.О.

за участю:

представника позивача Городецької О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 28622271,63 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 28622271,63 грн.

Правовою підставою стягнення, позивач вважає наявність у відповідача заборгованості з податку на додану вартість у сумі 28622271,63 грн., яка виникла в результаті несплати самостійно визначених податкових зобов'язань з ПДВ за податковою декларацією № 9086262695 від 22.01.2013р. на суму 29705168,00 грн. У зв'язку із частковою сплатою, сума боргу складає 28622271,63 грн.

Просив стягнути з відповідача суму податкового боргу у загальному розмірі 28622271,63 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, аналогічно викладеному у позовній заяві, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином. Через канцелярію суду надав письмову заяву, в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі та не заперечував проти стягнення суми боргу у розмірі 28622271,63 грн. з відповідача (а.с. 32).

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України, є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Позивач є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» та Податкового кодексу України.

Відповідач - Державне підприємство «Макіїввугілля» (код ЄДРПОУ 32442295) зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області з 29.04.2003 року за номером 1 273 120 0000 000106, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 5), довідкою Донецького обласного управління статистики (а.с. 7), довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 8-9).

Згідно з даними довідки від 22.09.2006 року № 1/10/29-014-8 (а.с. 6) відповідач знаходиться на обліку в Макіївській ОДПІ з 15.05.2003 року за № 58.

Відповідно до свідоцтва № 06516407 НБ № 099978 Державне підприємство «Макіїввугілля» є платником податку на додану вартість (а.с. 26).

Так, відповідно до 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно абз. «в» п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів, зокрема, засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Порядок подання податкових документів в електронному вигляді платником податку до органів Державної податкової служби засобами телекомунікаційного зв'язку здійснюється відповідно до Законів України від 22.05.2003р. № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» та № 852-IV «Про електронний цифровий підпис».

26.09.2008р. між позивачем та ДП «Макіїввугілля» укладено договір № 455/170 «Про визнання електронних документів» (а.с. 16-17).

Станом на 04.02.2013р. у відповідача через несплату самостійно визначених податкових зобов'язань виник податковий борг з податку на додану вартість у сумі 28622271,63 грн. за податковою декларацією від 22.01.2013 № 9086262695 (а.с. 22-23).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Базовим податковим (звітним) періодом для обчислення податку на додану вартість є календарний місяць (п. 202.1 ст. 202 ПК України).

П.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п. 49.20 ст. 49 ПК України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені цим Кодексом. Тобто, кінцевий строк подання податкової звітності за грудень 2012 по 21.01.2013р.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (п. 57.1 ст. 57 ПК України).

Тобто, строк самостійної сплати по податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року закінчився 31.01.2013р.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 49.16 ст. 49 Податкового кодексу України, незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Пунктом 38.1 ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З матеріалів справи встановлено, що станом на момент звернення до суду за відповідачем враховується заборгованість з податку на додану вартість у сумі 28622271,63 грн. та у добровільному порядку не сплачена, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с. 13-15, 36-37).

Згідно зі ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період до 2011 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, позивачем надсилалися податкові вимоги у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ.

З метою погашення податкового боргу, позивачем була прийнята податкова вимога № 1/16 від 12.09.2002 року на суму 2091,21 грн., відповідач отримав зазначену вимогу 13.09.2002р., про що свідчить відповідний підпис головного бухгалтера ДП «Макіїввугілля» (а.с. 19).

Друга податкова вимога № 2/19 була прийнята 15.10.2002 року на суму 184006,27 грн., відповідач отримав зазначену вимогу 11.10.2002р., про що свідчить відповідний підпис уповноваженої особи ДП «Макіїввугілля» (а.с. 20).

Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України передбачено, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно із п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуюче вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення податкового боргу у розмірі 28622271,63 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 11, 17-20, 51, 69, 70-72, 86, 94, 121, 158-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості зі сплати податку на додану вартість у розмірі 28622271,63 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» кошти за податковим боргом з податку на додану вартість у сумі 28622271 (двадцять вісім мільйонів шістсот двадцять дві тисячі двісті сімдесят одну) грн. 63 коп. з розрахункових рахунків, відкритих у обслуговуючих банках цього платника податків на користь Державного бюджету на р/р 31118029700064, код платника 14010100, банк отримувач ГУДКСУ у Донецькій області, код ОКПО банку 34686736, МФО 834516.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 20 лютого 2013 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 25 лютого 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Кірієнко В.О.