Рішення № 29647743, 20.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/432/13 20.02.13

За позовомКомунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза»за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороніпозивачаКомунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка» Шевченківської районної у м. Києві радипростягнення 66 614,68 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Поліщук Л.П.від відповідача:не з'явився від третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (надалі - «Підприємство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза» (надалі - «Товариство») про стягнення 66 614,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників №43/К від 01.09.2008 р. позивач надав послуги, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 64 483,56 грн. Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 381,54 грн. та 3% річних у розмірі 1 749,58 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.01.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 28.01.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2013 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка» Шевченківської районної у м. Києві ради, розгляд справи відкладено до 20.02.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03126, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 50, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №15615485 від 16.01.2013 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Третя особа, повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явилася, вимоги ухвали суду не виконала, про причини неявки суд не повідомила.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач та третя особа були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство є орендарем нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 21 згідно договору оренди нежитлового приміщення від 01.09.2008 р., укладеного між Товариством та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аріана».

01.09.2008 р. між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, правонаступником якого є Підприємство (сторона-1), в особі Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора «Лук'янівка» Шевченківської районної у м. Києві ради та Товариством (сторона-2) було укладено договір про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників №43/К (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору сторона-1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті стороною-2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в наданих обсягах.

Згідно з п. 2.1.2 Договору сторона-1 зобов'язується в 3-х денний термін з моменту надходження від виробників послуг розрахунків, надавати власнику або орендарю платіжне доручення (квитанцію) про суму сплати спожитих ним комунальних послуг.

Пунктом 2.1.3 Договору в випадку несплати коштів за спожиті комунальні послуги сторона-1 має право стягнути з сторони-2 на користь виробників комунальних послуг прострочену заборгованість у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору в 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це сторону-1 в зазначений термін.

На виконання умов Договору у період з листопада 2010 року по квітень 2012 року відповідачу було надано послуги на суму 64 483,56 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 64 483,56 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Із матеріалів справи вбачається, що у період з листопада 2010 року по квітень 2012 року позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 64 483,56 грн.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 3.1.1 Договору грошове зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості за надані послуги повинно було бути виконане не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Таким чином, заборгованість відповідача за надані послуги становить 64 483,56 грн., а з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.4 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 64 483,56 грн. за надані на підставі Договору послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства заборгованості у розмірі 64 483,56 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі інфляційних у розмірі 381,54 грн. та 3% річних у розмірі 1 749,58 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 30.12.2010 р. по 01.09.2012 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та, виходячи із визначеного позивачем періоду нарахування, вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 381,54 грн. та 3% річних у розмірі 1 749,58 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Товариства на користь Підприємства заборгованості у розмірі 64 483,56 грн., інфляційних у розмірі 381,54 грн. та 3% річних у розмірі 1 749,58 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнесвіза» (03126, м. Київ, бул. Івана Лепсе, 50; ідентифікаційний код 19124621) на користь Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8; ідентифікаційний код 31731838) заборгованість у розмірі 64 483 (шістдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 56 коп., інфляційні у розмірі 381 (триста вісімдесят одна) грн. 54 коп., 3% річних у розмірі 1 749 (одна тисяча сімсот сорок дев'ять) грн. 58 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.02.2013 р.

Суддя В.П. Босий