Рішення № 29647695, 26.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.02.13 р. Справа № 5006/17/114/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові гази», м.Маріуполь

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром», м.Маріуполь

про: стягнення 74856,39грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Криворучко В.Ж. - за дов. №1 від 30.11.2012р.,

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

26.02.2013р. з 10-20год. до 10-25год.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові гази», м.Маріуполь звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром», м.Маріуполь про стягнення 74856,39грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: видаткові накладні, виписані у період з 23.03.2011р. до 07.11.2011р., вимогу про сплату боргу вих.№6 від 19.11.2012р. та Акт звірки розрахунків станом на 08.11.2011р.

Позивач протягом розгляду справи надав письмові пояснення б/н від 15.02.2013р. стосовно розміру позовних вимог, в яких зазначив, що заявлена до стягнення сума 74856,39грн. менше загальної суми доданих до позову видаткових накладних на 363,81грн. у зв'язку з існуванням переплати за поставлений газ у 2010 - 2011 роках (а.с.61).

До пояснень додав листування стосовно погашення заборгованості, рахунки-фактури, на підставі яких виписувались видаткові накладні, та докази направлення відповідачу вимоги про сплату боргу (а.с.62-81).

Відповідач протягом розгляду справи надав відзив №5006/17/114/2012 від 29.01.2013р., в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі та підтвердив, що товар ним дійсно отриманий. До відзиву додав, зокрема, копії правовстановлюючих документів та довіреності від 10.01.2013р., якою представнику, що підписав відзив, надані всі права, передбачені ГПК України (а.с.43-51, 53).

Ухвалою господарського суду від 29.01.2013р. на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням відповідача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів (а.с.52, 55).

Розглянувши документи, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Предметом позову є стягнення заборгованості в сумі 74856,39грн. за поставлені відповідачу за видатковими накладними технічні гази (далі - товар) у період з 23.03.2011р. до 07.11.2011р.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Промислові гази» (за видатковими накладними - Постачальник) у 2011 році здійснювались поставки товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» (за видатковими накладними - Одержувач), у тому числі у період з 23.03.2011р. до 07.11.2011р. - на загальну суму 75220,20грн.

Вказане підтверджується підписаними та скріпленими печаткою Постачальника видатковими накладними: №1041 від 23.03.2011р., №1050 від 23.03.2011р., №1071 від 28.03.2011р., №1097 від 30.03.2011р., №1061 від 25.03.2011р., №1063 від 25.03.2011р., №3 від 01.04.2011р., №10 від 01.04.2011р., №37 від 06.04.2011р., №49 від 06.04.2011р., №71 від 08.04.2011р., №77 від 11.04.2011р., №81 від 11.04.2011р., №64 від 08.04.2011р., №84 від 11.04.2011р., №126 від 15.04.2011р., №128 від 15.04.2011р., №167 від 22.04.2011р., №170 від 22.04.2011р., №25 від 06.05.2011р., №41 від 11.05.2011р., №79 від 17.05.2011р., №107 від 21.05.2011р., №113 від 23.05.2011р., №118 від 23.05.2011р., №150 від 27.05.2011р., №16 від 03.06.2011р., №17 від 03.06.2011р., №153 від 30.05.2011р., №7 від 02.06.2011р., №44 від 10.06.2011р., №49 від 10.06.2011р., №78 від 17.06.2011р., №82 від 17.06.2011р., №121 від 22.07.2011р., №131 від 25.07.2011р., №117 від 23.06.2011р., №50 від 08.07.2011р., №133 від 22.08.2011р., №169 від 29.08.2011р., №41 від 08.08.2011р., №99 від 16.08.2011р., №56 від 09.09.2011р., №93 від 16.09.2011р., №3 від 01.09.2011р., №4 від 01.09.2011р., №124 від 22.09.2011р., №153 від 29.09.2011р., №5 від 03.10.2011р., №36 від 07.10.2011р., №113 від 24.10.2011р., №56 від 13.10.2011р., №76 від 17.10.2011р., №23 від 07.11.2011р. (а.с.9-22).

Видаткові накладні виписувались позивачем на підставі рахунків-фактур на оплату поставленого товару, зазначених в накладних як умова продажу (а.с.64-77).

Товар був отриманий представником відповідача, що підтверджується підписами в графі «Отримав» вказаних видаткових накладних та не заперечується відповідачем у відзиві (а.с.43).

З підписаного обома сторонами акту звірки розрахунків станом на 08.11.2011р. (а.с.24-26) та пояснень позивача (а.с.61) судом встановлено, що зі здійснених відповідачем у період 05.01.2011р. - 02.06.2011р. оплат отриманого товару на загальну суму 99047,20грн. грошові кошти в сумі 98683,39грн. були зараховані позивачем в якості погашення заборгованості за товар, поставлений у період з 03.01.2011р. до 22.03.2011р. Решту грошових коштів в сумі 363,81грн. було зараховано позивачем як часткове погашення боргу за товар, поставлений 23.03.2011р.

У вимозі вих.№6 від 19.11.2012р. позивач з посиланням на ст.530 Цивільного кодексу України вимагав від відповідача до 30.11.2012р. сплатити борг за поставлений товар в сумі 74856,39грн. (а.с.23). Направлення відповідачу вимоги підтверджується копіями опису вкладення та фіскального чеку від 20.11.2012р., а також рекомендованого повідомлення про вручення 28.11.2012р. представнику відповідача за довіреністю поштового відправлення (а.с.63).

На момент розгляду даної справи відповідач оплату отриманого товару не здійснив, що ним не заперечується.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч.1 ст.174 Господарського кодексу України).

Стаття 509 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Суд вважає, що зобов'язання сторін даного спору виникли в порядку п.1 ч.2 ст.11 ЦК України з дій осіб, які породжують зазначені у ст.655 ЦК України права та обов'язки, оскільки фактично укладені між позивачем та відповідачем правочини за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу та підпадають під правове регулювання норм глави 54 ЦК України.

Зміст договорів купівлі-продажу викладений сторонами у видаткових накладних, які містять всі істотні умови для договорів даного виду: асортимент, ціну, кількість та вартість товару, що продається.

Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (п.2 ч.1 ст.664 ЦК України).

Факт часткового виконання договору - передача позивачем та, відповідно, отримання відповідачем товару - підтверджується заповненням сторонами граф «Відвантажив» та «Отримав» видаткових накладних шляхом їх підписання та не заперечується відповідачем у відзиві №5006/17/114/2012 від 29.01.2013р., в якому зазначено, що товар дійсно отриманий відповідачем (а.с.43).

За загальним правилом, встановленим ч.ч.1, 2 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою ст.530 ЦК України встановлено: якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2012р. відповідач отримав вимогу позивача вих.№6 від 19.11.2012р. про сплату 74856,39грн. боргу за поставлений товар. Таким чином, строк виконання відповідачем обов'язку з оплати переданого товару сплив 05.12.2012р., і з 06.12.2012р. відповідач вважається таким, що прострочив.

Відповідач у судовому засіданні 29.01.2013р. позовні вимоги визнав у повному обсязі (протокол с/з, а.с.54).

Позовні вимоги також визнані відповідачем у поданому суду відзиві від 29.01.2013р. (а.с.43). Судом перевірено повноваження представника відповідача на визнання позову (довіреність від 10.01.2013р., а.с.53), а також встановлено, що визнання позову не суперечить законодавству та не порушує прав та охоронюваних законом інтересів відповідача або інших осіб.

У судовому засіданні 26.02.2013р. позивач підтвердив, що протягом розгляду даної справи відповідач оплат не здійснював (протокол с/з від 26.02.2013р.), і іншого відповідачем не доведено.

Беручи до уваги викладене та наведені вище приписи ЦК України, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими, документально доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.ст.67, 174 Господарського кодексу України; ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 626, 655, 664, 692 Цивільного кодексу України; керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 69, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові гази», м.Маріуполь до Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром», м.Маріуполь про стягнення 74856,39грн. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільне підприємство «Азовмашпром» (87523, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Монтажна, буд.5; код ЄДРПОУ 13509917) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові гази» (87503, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Таганрозька, буд.48-В; ЄДРПОУ 33760401, п/р 260084336 в АТ «Ерсте Банк», м.Київ, МФО 380009) 74856,39грн., судовий збір у сумі 1609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.02.2013р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 27.02.2013р.

Суддя Шилова О.М.