Постанова № 29647542, 19.02.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 лютого 2013 року 12:24 № 826/489/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т. за участю секретаря судового засідання Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Антонов" до Київської обласної митниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №65 від 23.10.2012 р. за участю представників сторін:

від позивача: Конюк Ю.В., довіреність № 35/11744, від 14.11.12 р.;

від позивача: Костюченко В. М., довіреність № 35/1827, від 19.02.13 р.;

від відповідача: Падун Є. В., довіреність № 12-45/01-10209, від 28.12.12 р.;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Антонов", (далі -позивач), звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської обласної митниці, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №65 від 23.10.2012 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податкове повідомлення-рішення Київської обласної митниці від 23.10.2012 р. №65 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального законодавства України.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечувала, просила у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки оскаржуване податкове повідомлення - рішення є законним та обґрунтованим.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва встановив наступне.

Київською регіональною митницею проведено планову документальну перевірку дотримання ДП "Антонов" законодавства України з питань митної справи за період з 01.05.2009 р. по 31.12.2011 р., за наслідками якої складено Акт перевірки дотримання Державним підприємством "Антонов" (код ЄДРПОУ 14307529) законодавства України з питань митної справи за період з 01.05.2009 по 31.12.2011 від 18.09.2012 року №5/12/100000000/14307529, (надалі - Акт перевірки).

Згідно висновків, викладених в Акті перевірки, позивачем, зокрема, порушено вимоги митного законодавства у зв'язку з заниженням митної вартості імпортованих товарів за ВМД №122000113/2010/007827 від 20.04.2010 р. та №122000113/2010/013979 від 06.07.2010 р., що призвело до порушення ст. 267 Митного кодексу України в частині повноти визначення митної вартості, що у свою чергу, призвело до заниження податкового зобов"язання по сплаті ввізного мита у розмірі 2090,40 грн., Закону України "Про податок на додану вартість" у частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог пункту 4.3 Закону та пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкові зобов'язання по сплаті податку на додану вартість на суму 2288525,10 грн., в т.ч. за ВМД, оформленими в: Київській обласній митниці на суму 588271,98 грн.; Київській регіональній митниці на суму 1700253,12 грн.

На підставі вказаного Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №65 від 23.10.2012 р., (надалі - ППР №65), яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності, на загальну суму 735339,98 грн., з яких 588271,98 грн., - за основним платежем, а 147068,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що 22.02.2010 р. між ДП "Антонов" (Україна), як покупцем, та підприємством GEVEN S.p.A. (Неаполь, Італія) укладено Контракт №АН-01-19(158) (надалі - Контракт №АН-01-19(158)), відповідно до умов якого продавець зобов'язувався: а) розробити та провести сертифікацію певного товару (крісла авіаційні); б) виготовити та надати товар покупцю, який у свою чергу, зобов'язувався профінансувати розробку, виготовлення, витрати на сертифікацію, оплатити та прийняти товар. Загальна вартість контракту становить 39852,00 євро.

Судом встановлено, що кошти за розробку та сертифікацію крісел перераховані за платіжними дорученнями № 70 від 06.04.2010 на суму 19996,00 євро та № 171 від 19.08.2010 на суму 8803,00 євро. Оплата за товар (крісла авіаційні) у сумі 11 053,00 євро, проведена у формі безвідкличного документарного акредитиву (Заява про відкриття документарного акредитива № 10 від 07.04.2010, платіжне доручення № 73 від 08.04.2010 на суму 11053,00 євро). Таким чином, загальна сума перерахованих коштів становить 39852,00 євро.

З матеріалів справи вбачається, що під час ввезення на митну територію України товар (крісла авіаційні) задекларовано позивачем за ВМД № 122000113/2010/007827 від 20.04.2010 р., в якій в р.42 «Загальна сума за рахунком» зазначено 117671,00 грн. (11053,00 євро).

В Акті перевірки відповідач зазначив, що при декларуванні товару за ВМД № 122000113/2010/007827 від 20.04.2010 р. позивачем не враховано витрати, понесені ДП "Антонов" на користь підприємства GEVEN S.p.A. за проведення робіт за межами митної території України, пов'язані із розробкою товару та його сертифікацією (28799,00 євро або 306596,14 грн.). Як наслідок, порушено вимоги статті 267 Митного кодексу України, що призвело до зменшення бази оподаткування та несплати до Державного бюджету України податку на додану вартість на суму 61322,33 грн.

Судом також встановлено, що 22.09.2009 р. між ДП "Антонов" (Україна), як замовником, та ВАТ "Омское машиностроительное конструкторское бюро" (Омськ, Російська Федерація), як виконавцем, укладено Договір №93 (надалі - Контракт №АН-01-19(158)), відповідно до п.1.1 та п.4.2. якого виконавець зобов'язується виконати у відповідності до даного договору та здати замовнику, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити дослідно-конструкторську роботу на тему: «Проведення робіт відносно програми забезпечення надійності на стадії розробки агрегатів 4108М, 4199 М, 4200, 4820». Виконувана виконавцем робота є складовою частиною ДКР по створенню двигуна Д-27 літака Ан-70. Повна вартість робіт та її стадії визначаються доданою до даного договору відомістю виконавця (Додаток №1), яка є невід'ємною частиною даного договору. Вартість робіт за цим договором складає 21439739,05 грн.

З Відомості виконаних досвідно-конструкторських робіт за договором №93 від 22.09.2009 р. (Додаток №1 до Договору №93 від 22.09.2009 р.) вбачається, що сторони погодили наступні етапи виконання робіт:

1) підготовка випробуваного обладнання, стендів для проведення ресурсних випробувань агрегатів 4108М, 4199М, 4200 вартістю 2356410,74 грн.;

2) виготовлення та підготовка до випробувань у виконавця досвідних агрегатів 4108М, 4199М, 4200 у виконавця вартістю 3218905,59 грн.;

3) проведення комплексу попередніх випробувань агрегатів 4108М, 4199М, 4200 у виконавця вартістю 4788323,72 грн.;

4) виготовлення для перевірки на двигунах замовника досвідних агрегатів 4108М, 4199М, 4200, 4820 загальною вартістю 11076099,00 грн.

Оплата та виконання робіт, передбачених Відомістю виконаних досвідно-конструкторських робіт за договором №93 від 22.09.2009 р. підтверджуються відповідними актами прийому-передачі стадії (№1/93; №2/93; №3/93; №1) та платіжними дорученнями №3 від 11.01.2010 р., №2 від 11.01.2010 р. та №1 від 11.01.2010 р.

З матеріалів справи вбачається, що під час ввезення на митну територію України товари, виготовлені ВАТ "Омское машиностроительное конструкторское бюро" відповідно до 4-ї стадії Відомості виконаних досвідно-конструкторських робіт за договором №93 від 22.09.2009 р., задекларовані позивачем за ВМД № 122000113/2010/013979 від 06.07.2010 р., в якій в р.42 «Загальна сума за рахунком» зазначено 2815876,65 грн. (11076099,00 рос. руб.). При цьому, позивачем при визначенні митної вартості товару не враховано витрати, понесені ДП "Антонов" на користь ВАТ "Омское машиностроительное конструкторское бюро" за проведення робіт за межами митної території України, передбачені стадіями 1-3 Відомості виконаних досвідно-конструкторських робіт за договором №93 від 22.09.2009 р. (10363640,05 рос. руб.)

Судом встановлено, що позивачем був сплачений податок на додану вартість згідно ВМД № 122000113/2010/013979 від 06.07.2010 р. у розмірі 564121,12 грн.

В Акті перевірки відповідач зазначив, що митна вартість товарів, задекларованих за ВМД № 122000113/2010/013979 від 06.07.2010, повинна становити з урахування витрат на транспортування (згідно рахунку від 30.06.2010 №179 - 18601,00 рос. руб.) - 21 458 340,05 рос. руб. (тов. №1 - 12 039 005,86 рос. руб., №2 -9 419 334,19 рос. руб.), що за курсом на дату митного оформлення становить 5 455 353,79 грн., а тому, сума податку на додану вартість становить - 1 091 070,76 грн., відповідно, сума податку на додану вартість, яку необхідно доплатити за вищезазначений товар становить - 526 949,64 грн.

Порядок декларування митної вартості товарів при їх ввезенні в Україну регулюється статтями 259-273 Митного кодексу України, (далі - МК України), та Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України та подання відомостей для її підтвердження» від 20 грудня 2006 року № 1766 (далі - Порядок № 1766).

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 264 МК України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно положень підпункту «г» пункту 2 абзацу другого статті 267 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - в тому числі вартість інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.

Таким чином, для віднесення понесених позивачем витрат за проведення робіт за межами митної території України, пов'язані із розробкою товару та його сертифікацією (28799,00 євро або 306596,14 грн.) згідно Контракту №АН-01-19(158) від 22.02.2010 р. та витрат по проведенню відповідних випробувань згідно Договору №93 від 22.09.2009 р. необхідна обов'язкова умова поставки її покупцем безоплатно або за зниженими цінами.

Як вбачається з матеріалів справи, вартість товару згідно Контракту №АН-01-19(158) від 22.02.2010 р., що сплачена позивачем, становить 11053,00 євро, а вартість виготовлення для перевірки на двигунах замовника досвідних агрегатів 4108М, 4199М, 4200, 4820 - 11076099,00 рос. руб., що дає змогу стверджувати про відсутність підстав вважати такі ціни заниженими.

З огляду на зазначене, приймаючи до уваги, що позивачем сплачено податок на додану вартість із сум, сплачених за позивачем вище вказаним контрагентам за проведення робіт, пов'язаних із розробкою товару та його сертифікацією та витрати по проведенню відповідних випробувань не повинні включатись до митної вартості товарів на підставі статті 267 Митного кодексу України витрати за проведення робіт, пов'язаних із розробкою товару та його сертифікацією та витрати по проведенню відповідних випробувань.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого адміністративного суду України від 24.05.2011 р. у справі № К- 41178/10.

Відтак, у відповідача не було підстав для збільшення позивачу податкового зобов"язання з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб"єктами підприємницької діяльності та застосування штрафних санкцій оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з нормами частини першої статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості податкового повідомлення-рішення №65 від 23.10.2012 р.

Відповідно до норм частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Державного підприємства "Антонов" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Київської обласної митниці №65 від 23.10.2012 р.

3. Судові витрати в сумі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні) присудити на користь Державного підприємства "Антонов" (ідентифікаційний номер 14307529) за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

З урахуванням положень ч.3 ст.160 КАС України, в судовому засіданні 19 лютого 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 22.02.2013 р.

Суддя Ю.Т. Шрамко