Рішення № 29645420, 25.02.2013, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1813/5276/2012

2/583/50/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2013 року року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

при секретарі Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка цивільну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»

про визнання кредитного договору розірваним достроково та зобов'язання припинити нарахування заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

25.10.2012 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивує вимоги тим, що ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 19.09.2007 року уклали кредитний договір № SUA0AU12100306. Згідно договору позивач зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 41344 гривень на термін до 17.09.2010 року, ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.

В порушення умов кредитного договору ОСОБА_1 свої зобов'язання не виконала, а саме не здійснювала погашення заборгованості за кредитом у встановленому договором порядку та строки. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 12.10.2012 року має заборгованість 22380,13 гривень.

Тому позивач просить стягнути з відповідачки на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 22380,13 гривень за кредитним договором № SUA0AU12100306 від 19.09.2007 року.

14.01.2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зустрічним позовом, свої вимоги мотивує тим, що 19.09.2007 року вона з ЗАТ (на даний час ПАТ) КБ «ПриватБанк» уклала кредитний договір № SUA0AU12100306 про надання кредиту в розмірі 48148,00 гривень на наступні цілі: 40 500,00 грн. на придбання термін до 17.09.2010 року із зобов'язанням позичальника повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених умовами кредитного договору.

Вважає, що фактично вказаний договір був споживчим, так як укладався для придбання транспортного засобу та під договір застави рухомого майна, а саме легкового автомобіля марки ВАЗ-210994, 2007 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, придбаного за кредитним договором ОСОБА_1

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору сума кредиту наданого ОСОБА_1 становила 48148,00 грн., в томі числі 40500 грн. на купівлю автомобіля, 34 грн. для сплати за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування, 405 грн. на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ №SUA0AU12100306 від 19.09.2007 року, договором особистого страхування № SUA0AU12100306 на строк до 18.09.2008 року, 405 грн. винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі, 6804 грн. на сплату страхових платежів.

За заявою про видачу готівкою банк видав кредит в сумі 40500 грн. на купівлю автомобіля. Більше ніяких коштів банк ОСОБА_1 не видавав, всі інші обов'язкові платежі вона виплачувала за рахунок власних коштів.

З урахуванням матеріального стану заборгованість була погашена частково, однак, банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави автомобіль марки ВАЗ-210994, легковий, 2007 року випуску, кузов/шасі НОМЕР_4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в рахунок погашення заборгованості за договором № SUA0AU12100306 від 19.09.2007 року шляхом продажу даного автомобіля.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2011 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави були задоволені, яке вона не отримувала, але за вимогами представників банку згідно акту від 18.11.2010 року вона передала їм вказаний автомобіль.

Згідно експертної оцінки від 07.06.2011 року ринкова вартість автомобіля склала 38500 гривень з наступною реалізацією за 37500 гривень.

Вважає, що по суті договірних правовідносин дія договору закінчилася терміном надання кредиту - 17.09.2010 року, тому будь які нарахування після 17.09.2010 року є незаконними. Фактично, на її думку, банком не врахована сума погашення боргу в розмірі 37500 грн., що нібито є порушенням прав позичальника, тому з підстав невідповідної суми наданого кредиту 40500 грн. а не 41344 грн., не врахування суми погашення кредиту за рахунок заставного майна, а саме 37500,00 грн. та відсутності підстав для нарахування боргу позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 22380,13 грн. вважає, що заявлені безпідставно.

Тому просить визнати кредитний договір № SUA0AU12100306 ВІД 19.09.2007 року, укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 про надання споживчого кредиту в розмірі 48148,00 грн. на термін до 17.09.2010 року розірваним достроково з 18.11.2010 року, зобов'язавши ПАТ КБ «ПриватБанк» припинити будь-яке нарахування заборгованості за ОСОБА_1 по вказаному кредитному договору.

В судовому засіданні представник «ПриватБанку» ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю, вимоги за зустрічним позовом не визнав та пояснив, що 19.09.2007 року ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, згідно якого банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії у розмірі 48 148,00 гривень на наступні цілі: 40 500,00 грн. на придбання автомобіля, 34 грн. на оплату коштів за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна,45,00 грн. на оплату перших страхових платежів за договорами страхування, 405 грн. на оплату винагороди за надання фінансового інструменту та у розмірі 6804,00 грн. на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 кредитного договору зі сплатою 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту (комісії) у розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту на придбання автомобіля ( 48 148,00 грн.-6804,00 грн.=41 344,00 грн. х 0,14 % = 57,88 грн.), зі строком користування до 17.09.2010 року. Відповідно до п. 7.1 кредитного договору відповідач в період з 19 по 23 число кожного місяця зобов'язаний сплачувати банку щомісячний платіж для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсотками, винагороди (комісії). Так, з 18.09.2008 року настав час сплати чергових страхових платежів, а оскільки відповідачем до банку не було надано доказів їх сплати, то банк самостійно сплатив страховку, чим було збільшено заборгованість за тілом кредиту. Такі платежі були здійснені банком 18.09.2008 року в сумі 2 186,03 грн., 18.09.2009 року в сумі 2 107,66 грн., що підтверджується розрахунком, що міститься в матеріалах справи.

Оскільки, кредитні кошти надавалися відповідачу з метою придбання автомобілю, який був переданий ПАТ КБ «ПриватБанк» в заставу, то в звязку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань по кредитному договору остання передала банку заставний автомобіль ВАЗ 210994, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 і доручила його реалізацію за ринковою вартістю та направити отримані кошти на погашення заборгованості у випадку не виконання нею зобов'язань перед банківською установою.

Так, заставний автомобіль було реалізовано за ціною 37 500,00 грн., а кошти спрямовано на погашення кредитної заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості. З вказаної суми 37 500,00 грн. кошти розподілилися таким чином: 19 216,54 грн. сплачено прострочену заборгованість за основним боргом (прострочене тіло кредита), 10 056,92 грн. сплачено прострочену заборгованість по процентам за користування кредитом, 405,16 грн. сплачено прострочену заборгованість по комісії (винагороді), 6 888,30 грн. сплачено пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 933,08 грн. сплачено витрати пов'язані з продажем заставного автомобіля, а саме за зняття з реєстрації предмета застави в органах ДАІ.

Таким чином, вважає, що кредитний договір є дійсним і діючим по сьогоднішній день, а тому його умови є обов'язковими для виконання сторонами договору. Крім того, за таких обставин звернення стягнення на предмет застави, а саме автомобіль не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання в повному обсязі та не позбавляє кредитора права отримання процентів за користуванням кредитом, комісії і пені за несвоєчасну сплату кредиту.

По зустрічному позову представник «ПриватБанку» пояснив, що дійсно згідно рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.02.2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 24855 гривень 51 копійки звернуто стягнення на предмет застави, а саме легковий автомобіль марки ВАЗ, модель 210994 та передано в заклад ПАТ КБ «Приват Банк» шляхом вилучення у ОСОБА_1 належного їй на праві власності, однак, по кредитному договору нараховано борг, так як коштів з реалізації вказаного автомобіля не вистачило для повного погашення заборгованості за кредитним договором. Просив позов Банку задовольнити, в задоволенні зустрічного позову відмовити.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позов банку не визнали, свої зустрічні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та пояснила, що отримала кредит для придбання автомобіля, через відсутність коштів виникла заборгованість за вказаним кредитним договором.18.11.2010 року автомобіль нею було передано працівникам банку в рахунок погашення боргу, вартість якого визначена в сумі 38500,00 грн. та який реалізовано за 37 500 грн. Вважає, що по суті договірних правовідносин дія договору закінчилася терміном надання кредиту 17.09.2010 року, тому будь - які нарахування після 17.09.2010 року є незаконними. Фактично банком не врахована сума погашення боргу в розмірі 37500,00 грн., що вважає порушенням прав позичальника, тому з підстав невідповідності суми наданого кредиту (40 500 грн., а не 41344 грн.), не врахування суми погашення кредиту за рахунок заставного майна, а саме 37 500 грн. та відсутності підстав для нарахування боргу позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» в сумі 22380,13 грн. вважає, що заявлені безпідставно.

Суд, проаналізував матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню повністю, а в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.

Дані правовідносини є договірними, регулюються кредитним договором, договором застави Цивільним кодексом України.

Судом встановлено, що 19.09.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № SUA0AU12100306, згідно з яким (п. 7.1) банк надав відповідачці кредитні кошти на строк з 19.09.2007 року по 17.09.2010 року включно, у вигляді непоновлюваної лінії у розмірі 48148 грн. на наступні цілі: 40500грн. на купівлю автомобіля, а також у розмірі 34 грн. для сплати за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування, на сплату страхових платежів за договором страхування ТЗ № SUA0AU12100306 від 19.09.2007 року, договором особистого страхування № SUA0 LK12100306 від 19.09.2007 року на строк до 18.09.2008 року у сумі 405 грн., а також винагороди за надання фінансового інструменту в розмірі 405 грн. та у розмірі 6804 грн. на сплату страхових платежів у випадках та згідно порядку, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,34% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, щомісячної винагороди у розмірі 0,14 % від суми виданого кредиту на придбання автомобіля (а.с. 67-68).

Відповідно до п. 7.1 кредитного договору відповідач в період з 19 по 23 число кожного місяця зобов'язаний сплачувати Банку щомісячний платіж для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди (комісії).

П. 2.2 вказаного договору визначено обов'язки позичальника.

Відповідно до п. 3.1. кредитного договору за користування кредитом у період з дати списання коштів із кредитного рахунку до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі, зазначеному в п. 7.1 цього договору.

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору згідно зі ст. 212 ЦК України, у разі порушення позичальником зобов'язань із погашення кредиту, передбачених пп. 1.1, 2.2.4, 2.3.3 цього договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 7.4 цього договору, на місяць, нараховані на суму непогашеної вчасно заборгованості за кредитом. Розраховані відповідно до цього пункту договору відсотки сплачуються позичальником щомісяця в період сплати понад зазначену в п. 1.1 суму щомісячного платежу за кредитним договором (у випадку погашення заборгованості шляхом надання щомісячного платежу й установлення його суми в п. 1.1). у разі встановлення банком у порядку, передбаченому п. 2.3.2 зменшеної відсоткової ставки умови цього пункту вважаються скасованими з дати встановлення зменшеної відсоткової ставки.

Згідно п. 3.3 кредитного договору кошти отримані від позичальника для погашення заборгованості за кредитним договором, насамперед направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно з пп. 2.2.9, 2.3.8 цього договору, далі - пені згідно з розділом 4 цього договору, далі - простроченої комісії за кредитом, далі - простроченої винагороди, далі прострочених відсотків, далі - простроченої заборгованості за кредитом, частина суми, що залишилася (у тому числі сума надана позичальником понад суму щомісячного платежу), направляється на погашення заборгованості за кредитом (якщо інше не передбачено п. 6.8), далі комісії, далі - винагороди, далі - відсотків, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за кредитом здійснюється не пізніше дати закінчення терміну користування кредитом, зазначеної в п. 7.1 договору. Сума остаточного погашення заборгованості може відрізнятися від суми щомісячного платежу. У разі несплати винагороди, комісії (у випадку її щомісячної сплати згідно з п. 7.1 цього договору або згідно з п. 3.11 цього договору), відсотків та/або частини кредиту до останнього дня періоду сплати вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.8 у разі непогашення кредиту в терміни, зазначені в пп. 2.3.3, 7.1 цього договору, заборгованість у частині вчасно не погашеної суми кредиту вважається простроченою. На залишок заборгованості за простроченою сумою кредиту нарахування відсотків здійснюється з п. 3.2 цього договору з дати виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору у разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених пп. 2.2.2, 2.2.3, 7.5 цього договору, банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 гривні за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні.

Згідно пункту 5.3 кредитного договору припинення договору здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 7.2 особливих умов договору для виконання даного договору банк відкриває позичальникові рахунок 29092058121979 для зарахування коштів, спрямованих на погашення заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди та іншим платежам. При кредитуванні нових та б/в автомобілів. Позичальник доручає, без додаткового узгодження, перерахувати кредитні кошти: В сумі 0,0 грн. (нуль) гривень на поточний рахунок автосалону УкрАтоХолдинг, код НОМЕР_6, рахунок № НОМЕР_6 в Запорізька Ф ВАТ ВТБ банк, м. Запоріжжя, МФО 313742 комісію банку в сумі 405,00 гривень на рахунок № НОМЕР_5 в ПриватБанку, МФО 305299, ОКПО 14360570, 405,00 грн. на сплату страхових платежів на поточний рахунок страхової компанії ЗАО Страховая компания «Ингосстрах», МФО 305299, а також сплату за реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в розмірі, вказаному в п. 7.1 даного договору.

Відповідно до п. 7.3 вказаного кредитного договору забезпеченням виконання позичальником зобов'язань за даним договором виступає ВАЗ 210994, НОМЕР_4, а також всі інші види застави, іпотеки, поруки й т.п., надані банку з метою забезпечення зобов'язань за даним договором.

Згідно з п. 7.4 особливих умов кредитного договору при порушенні позичальником зобов'язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки , але не менше 1 гривні.

Крім того, на забезпечення виконання умов кредитного договору між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 19.09.2007 року укладено договір застави рухомого майна № SUA0AU12100306, відповідно до якого ОСОБА_1 в заставу був переданий легковий автомобіль марки ВАЗ, модель 210994, 2007 року випуску, тип ТЗ:легковий, № кузова НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1 (а.с.39-40).

Згідно п. 25 вказаного договору у випадках коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, останній має право одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення своїх вимог з іншого майна заставодавця, у першу чергу перед іншими кредиторами. Реалізація цього майна здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Однак, ОСОБА_1 не виконувала належним чином взяті на себе зобов'язання у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість перед банком.

Згідно розрахунку заборгованості позивача станом на 12.10.2012 року (а.с.4-7) сума боргу перед ПАТ КБ «ПриватБанк» складає 22380,13 грн., з яких: 5561,28 грн. - заборгованість за кредитом; 11694,49 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 5124,36 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Як видно з матеріалів справи, в рахунок погашення боргу за рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 лютого 2011 року за кредитним договором № SUA0AU12100306 від 19.09.2007 року станом на 05.06.2009 року в розмірі 24 855,51 коп. звернуто стягнення на предмет застави, а саме легковий автомобіль марки ВАЗ, модель 210994, 2007 року випуску, тип ТЗ: легковий, № кузова НОМЕР_4, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, шляхом надання ПАТ КБ «ПриватБанк» права укладати від імені ОСОБА_1 договір купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, знявши автомобіль з обліку в органах ДАІ України, а також надання ПАТ БК «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу (а.с.94-96).

Згідно звіту про експертну оцінку транспортного засобу ринкова вартість автомобіля ВАЗ 210994, державний номерний знак НОМЕР_1 станом на 07.06.2011 року складала 38500 гривень (а.с.53-61).

Вказаний автомобіль згідно меморіального ордеру було реалізовано за 37500,00 гривень (а.с.64).

Від реалізації заставного майна кошти в сумі 37 500 грн. згідно розрахунку (а.с.4-7) зараховані 26.06.2011 року в рахунок погашення заборгованості по вказаному кредитному договору. Однак, вказаних коштів не достатньо для повного погашення боргу по вказаному кредитному договору, тому мається заборгованість станом на 12.10.2012 року в розмірі 22 380,13 грн. яка підтверджується відповідним розрахунком, який суд приймає до уваги (а.с.7, 115).

Доводи ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 про те, що нібито автомобіль, переданий банку для реалізації протягом шести місяців не був реалізований працівниками банку, а тому відсутня її вина за вказаний період в погашенні боргу по кредиту, суд не може прийняти до уваги, оскільки, в даному випадку, мають місце договірні зобов'язання, які існують до повного їх виконання, а передача заставного автомобіля банку не припиняє виконання зобов'язання, тому відповідачка не вірно обґрунтовує свої заперечення.

Не вбачає суд законних підстав для задоволення зустрічного позову та не погоджується з доводами ОСОБА_1, викладеними в зустрічному позові, що нібито після закінчення терміну 17.09.2010 року будь-які нарахування до кредитного договору є безпідставними, оскільки, це не узгоджується із діючим законодавством.

Натомість, суд погоджується з доводами представника банку, який переконливо та обґрунтовано довів суду, що зобов'язання ОСОБА_1 не виконує належним чином у визначений строк, внаслідок чого мається заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь банку.

Доводи ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_3 про те, що слід застосувати до нарахованої пені в даному випадку строк позовної давності не заслуговують на увагу, оскільки з розрахунку заборгованості по кредитному договору (а.с.4-7) вбачається, що пеня нарахована за період з 02.02.2012 року по 12.10.2012 року, тобто ПАТ КБ «Приват Банк» правомірно вимагає стягнення пені, яка нарахована в межах річного строку.

Незважаючи на узгоджені сторонами умови при укладенні кредитного договору позичальник свої зобов'язання по кредитному договору не виконує.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом.

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом та за ст. 1050 ЦК України в разі не повернення позичальником своєчасно суми позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, як тлумачить зміст ст. 625 ЦК України.

Статтею 1049 ч. 1 ЦК України передбачений обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1054 ч. 2 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599- 601, 604- 609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Враховуючи наведені обставини та беручи до уваги, що відповідачка в добровільному порядку умови договору не виконує, тим самим порушуючи умови узгоджені при укладенні кредитного договору та вимоги діючого законодавства щодо виконання зобов'язання, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає, що вимоги банку є обґрунтованими та доведеними.

Щодо вимог ОСОБА_1 за зустрічним позовом суд не знаходить законних підстав для його задоволення.

З викладених вище обставин суд не може погодитися із доводами ОСОБА_1 та її представника про те, що нібито є підстави вважати кредитний договір розірваним.

Ст. 615 ЦК України передбачає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В даному випадку відсутні підстави вважати кредитний договір розірваним достроково, також відсутні законні підстави для зобов'язання ПАТ КБ «ПриватБанк» припинити будь яке нарахування заборгованості за ОСОБА_1 по кредитному договору № SUA0AU12100306 від 19.09.2007 року.

Таким чином, з відповідачки необхідно стягнути на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 22380 гривень 13 копійок - заборгованості за кредитним договором, відмовивши в зустрічному позові.

Згідно ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_1 також підлягають стягненню на користь ПАТ КБ «Приватбанк» понесені судові витрати 223 гривні 80 копійок за судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 169, 197, 212-215, 225, 226 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 527, 530, 611,625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний, номер НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ідентифікаційний код 14360570 заборгованість за кредитним договором № SUA0AU12100306 від 19.09.2007 року станом на 12.10.2012 року в розмірі 22 380 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят) гривень 13 копійок, з яких:

5 561 (п'ять тисяч п'ятсот шістдесят одна) гривня 28 копійок - заборгованість за кредитом;

11 694 (одна тисяча шістсот дев'яносто чотири) гривні 49 копійок - заборгованість по процентам за користування кредитом;

5 124 (п'ять тисяч сто двадцять чотири) гривні 36 копійок - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором;

Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний, номер НОМЕР_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ідентифікаційний код 14360570 понесені судові витрати в розмірі 223 (двісті двадцять три) гривні 80 копійок.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання кредитного договору розірваним достроково та зобов'язання припинити нарахування заборгованості відмовити за необґрунтованістю вимог.

Рішення суду може бути оскаржено в Сумський апеляційний суд через Охтирський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О. Ярошенко