Ухвала суду № 29644364, 26.02.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Туренко С.І.

Суддя-доповідач - Яманко В.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року справа №1227/2914/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Яманко В. Г., суддів Васильєвої І. А., Казначеєва Е. Г., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 грудня 2012 року у справі № 1227/2914/2012 (суддя Туренко С. І.) за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання дій незаконними по нарахуванню пенсії, скасування протоколу, зобов'язання вчинити певні дії та призначити трудову пенсію, -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2012 року ОСОБА_2 звернулась до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з адміністративним позовом (арк. спр. 2-3) до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а саме: розглянути документи подані 22 грудня 2011 року і зареєстровані за вх. № 12651/14 УПФУ для оформлення пенсії за віком з 8 жовтня 2011 року разом з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до норм статей 12, 56, 62, 65, 80-83 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

13 листопада 2012 року та 21 листопада 2012 року позивачем надано суду першої інстанції уточнений позов (арк. спр. 31-34, 40-43) з наступними вимогами про: 1) поновлення строку для оскарження рішення УПФУ протоколу № 551 від 19 квітня 2012 року, 2) визнання дій УПФУ незаконними по нарахуванню пенсії не застрахованій особі, в якій відсутній страховий стаж за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ОСОБА_2 за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за протоколом № 551 від 19 квітня 2012 року УПФУ, 3) скасування протоколу УПФУ № 551 від 19 квітня 2012 року, 4) визнання дій УПФУ по не розгляду документів для оформлення пенсії, поданих 22 грудня 2011 року за вх. № 12651/111 до УПФУ, 4) зобов'язання УПФУ вчинити певні дії, а саме: розглянути документи подані ОСОБА_2 22 грудня 2011 року і зареєстровані за вх. № 12651/IV УПФУ для оформлення пенсії за віком з 8 жовтня 2011 року разом з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до норм статей 12, 56, 62, 65, 80-83 Закону України "Про пенсійне забезпечення", 5) зобов'язання УПФУ вчинити певні дії встановлені статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме призначити трудову пенсію за віком ОСОБА_2 з дня досягнення нею пенсійного віку з 8 жовтня 2011 року та оформити документи для її виплати за заявою ОСОБА_2 від 22 грудня 2011 року зареєстрованою за вх. № 12651/IV УПФУ відповідно до норм статей 12, 56, 62, 65, 80-83 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказано, що позивачу пенсія за віком повинна бути призначена з 8 жовтня 2011 року, але УПФУ пенсію призначено пенсію лише з 8 квітня 2012 року, чим порушило конституційні права позивача.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду від 21 листопада 2012 року (арк. спр. 44) було поновлено ОСОБА_2 строк для звернення до суду з позовними вимогами до УПФУ про оскарження рішення УПФУ - протоколу № 551 від 19 квітня 2012 року та визнання дій відповідача незаконними по нарахуванню пенсії не застрахованій особі у якої відсутній страховий стаж за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за протоколом № 551 від 19 квітня 2012 року.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 грудня 2012 року (арк. спр. 98-99) відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

Судом першої інстанції вказано на відсутність підстав для задоволення позову з огляду на те, що на момент звернення позивача до УПФУ діє Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 1 січня 2004 року, тому посилання позивача на Закон України «Про пенсійне забезпечення» безпідставні, а Закон України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються лише в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років, при цьому Законом чітко позначена категорія осіб, що мають право на вказані вище види пенсій, до якої позивач не відноситься.

Позивач не погодився з прийнятим судовим рішенням, подав апеляційну скаргу (арк. спр. 105-109), в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позов.

Сторони про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені, представників до суду не направили.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. спр. 4), 22 грудня 2011 року звернулась до УПФУ з заявою (арк. спр. 5) про призначення пенсії за віком відповідно до норм статей 12, 56, 62, 65, 80-83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до порядку звернення громадян-підприємців з 8 жовтня 2011 року (з наступного дня за днем досягнення 55 річного пенсійного віку 7 жовтня 2011 року) на підставі відомостей з 1 липня 2003 року, зібраних, оброблених та збережених відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення відповідно до Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування фізичної особи ОСОБА_2 у персональній обліковій картці та на підставі документів про підтвердження стажу роботи до 1 липня 2003 року.

Листом УПФУ № 22125/02-14/1 від 24 грудня 2011 року (арк. спр. 6), який направлено УПФУ позивачу листом від 7 лютого 2012 року № 2962/02-14/1 (арк. спр. 7), позивачу роз'яснено, що її право на призначення пенсії з віку 55 років 6 місяців відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - Закон № 1058), оскільки положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788) застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Позивач 19 квітня 2012 року звернувся до УПФУ з заявою про призначення пенсії за віком (арк. спр. 24). Згідно протоколу УПФУ № 551 від 19 квітня 2012 року (арк. спр. 25) позивачу призначено пенсію з 8 квітня 2012 року.

Позивачем в апеляційній скарзі вказано, що відповідачем неправомірно не розглянуто заяву про призначення пенсії від 22 грудня 2011 року за віком з 8 жовтня 2011 року у спосіб, передбачений Законом № 1788. Позивач вказав, що звернення з заявою 19 квітня 2012 року обумовлено тим, що позивач жодного разу за своє життя не платив пенсійних внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування за Законом № 1058, що підтверджено відсутністю даних у персональній обліковій картці з системи персоніфікованого обліку УПФУ, тому у УПФУ відсутні підстави для при значення пенсії за Законом № 1058.

Частиною 2 статті 5 Закону № 1058 встановлено, що виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону № 1058 визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, а положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, позивач не надав до матеріалів справи докази щодо наявності права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах і за вислугу років, тому вимоги позивача щодо призначення пенсії згідно положень Закону України «Про пенсійне забезпечення» задоволенню не підлягають.

Стосовно посилання позивача про відсутність страхового стажу, що, за твердженням позивача, виключає можливість призначення пенсії за віком за Законом № 1058, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

За частиною 3 статті 8 Закону № 1058 особи, які не підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, але добровільно сплачували страхові внески в порядку та розмірах, встановлених законом, до солідарної системи та/або накопичувальної системи пенсійного страхування, мають право на умовах, визначених цим Законом, на отримання пенсії і соціальних послуг за рахунок коштів Пенсійного фонду та/або отримання довічної пенсії чи одноразової виплати за рахунок коштів накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Пунктом 4 статті 24 Закону № 1058 встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058 визначено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до статті 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Згідно пункту 7-2 Прикінцевих положень Закону № 1058 до 1 січня 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, за наявності страхового стажу не менше 30 років та за умови звільнення з роботи.

В матеріалах справи відсутні докази наявності у позивача страхового стажу 30 років.

Відповідно до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01.07.2000 підтверджується даними персоніфікованого обліку за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 - даними персоніфікованого обліку за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Зважаючи на вказане, а також враховуючи наявність в матеріалах справи доказів роботи позивача з 8 серпня 2007 року по 27 жовтня 2009 року на посаді продавця непродовольчих товарів в ТОВ «Торгівельний будинок «Амстор», що підтверджено трудовою книжкою (арк. спр. 111), сплати позивачем з 1 травня 2004 року по 31 грудня 2004 року, з 1 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року, з 1 січня 2006 року по 30 вересня 2006 року, з 1 березня 2007 року по 31 березня 2007 року фіксованого податку, з 1 січня 2010 року по 31 грудня 2011 року єдиного податку (арк. спр. 110), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у УПФУ підстав для призначення позивачу пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, враховуючи, що позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, а також відсутність у позивача страхового стажу 30 років та доказів наявності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугою років, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції оспорювань постанову прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що обумовлює залишення постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись статтями 197, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 грудня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.Г.Яманко

Судді Е.Г.Казначеєв

І.А.Васильєва