Рішення № 29640653, 28.02.2013, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

2/258/756/13

258/81/13- ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДОНЕЦЬКА

Р ІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 року Кіровський районний суд м. Донецька

в складі: головуючої судді Кицюк В.С.,

при секретарі Закутнєві А.В.,

за участю позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 та

його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 1 лютого 2012 року по вул. Петровського-Терешкової в м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mitsubishi Pajero Wagon» д.н. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3, та автомобілем «Great Wall Voleex C30» д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 27.02.2012р. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні даної ДТП.

Відповідно до висновків авто-товарознавчих досліджень спеціаліста №114 від 14.05.2012р. та №355 від 18.12.2012р. Донецького обласного бюро експертиз вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Great Wall Voleex C30» д.н. НОМЕР_2 внаслідок даної ДТП, становить 23765 грн. 70 коп., з них - вартість відновлювального ремонту - 19626 грн. 40 коп., втрата товарної вартості автомобіля - 4139 грн. 30 коп., і вартість самого дослідження - 400 грн. за кожне. Також позивач зазначає, що дійсно на ремонт його автомобіля було витрачено ним згідно акту №006793 від 14.12.2012р. та квитанції ПрАТ «Техноцентр» від 14.12.2012р. 19626 грн.

Оскільки на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «Статус», позивач звернувся до останньої з відповідною вимогою. Однак страхова компанія виплатила йому суму страхового відшкодування на 3270 грн. 67 коп. меншу, ніж передбачено у вищезазначеному висновку спеціаліста, а саме 15355 грн. 33 коп., ОСОБА_3 сплатив франшизу в сумі 1000 грн. Так, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно недосплачені 3270 грн. 67 коп. на ремонт його автомобіля, 4139 грн. 30 коп. на які його автомобіль втратив товарну вартість і 800 грн. вартість самих досліджень.

Крім того, позивач зазначив, що належний йому автомобіль «Great Wall Voleex C30» д.н. НОМЕР_2 знаходиться на гарантії дилера в ПрАТ «Техноцентр», умовами якої передбачено проходження регулярного (раз на рік) технічного обслуговування автомобіля. Так, 30.01.2012р. позивач пройшов ТО свого автомобіля, вартість якого складає 1276 грн. Однак, оскільки фактично протягом року він не користувався своїм автомобілем, тому що ремонтував його з 02.02.2012р. по 14.12.2012р. після ДТП, скоєної з вини ОСОБА_3, просить стягнути з відповідачів солідарно сплачену ним 30.01.2012р. суму ТО - 1276 грн., які він визначає як спричинені йому збитки в розумінні ст. 22 ЦК України. За цими ж підставами вважає, що відповідачі солідарно повинні відшкодувати йому і вартість страхування авто-цивільної відповідальності його автомобіля в розмірі 437 грн.

Також позивач зазначає, що в результаті даної ДТП йому була спричинена і моральна шкода, оскільки він отримав психічну травму, став нервовим, у нього погіршилися відносини із близькими, і в теперішній час він невпевнено почуває себе за кермом. Додає, що на покупку цього автомобіля він збирав гроші не один рік, сам автомобіль використовувався в побуті, однак після ДТП він не міг аж цілий рік ним користуватися, що само по собі створювало моральний дискомфорт. Спричинену моральну шкоду позивач визначив у сумі 5000 грн., які просив стягнути з ОСОБА_3

Позивач просить стягнути з відповідачів і судові витрати, зокрема, 500 грн., які він витратив на адвоката, оскільки останній допоміг йому підготувати позовну заяву для звернення в суд, 344 грн. 10 коп. - судовий збір за подачу позовної заяви, 114 грн. 70 коп. - за подачу заяви про забезпечення позову.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позові, та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позову заперечував, пояснив що на час ДТП його цивільно-правова відповідальність була застрахована, отже недосплачену суму матеріальної шкоди, яку позивач витратив на відновлювальний ремонт свого автомобіля, необхідно стягнути зі страхової компанії «Статус», на виконання ж своїх зобов`язань він сплатив 1000 грн. франшизи. З вимогами про стягнення з відповідачів втрати товарної вартості автомобіля не погоджується, оскільки вважає, що автомобіль позивача після того як виїхав із салону продажу автомобілів після його придбання ОСОБА_2 вже втратив товарну вартість і не може вважатися новим, як наслідок, така вимога позивача є необґрунтованою. Що стосується витрат, понесених позивачем на проходження регулярно технічного обслуговування і оплати за страхування своєї цивільно-правової відповідальності, то він вважає, що ці витрати позивач поніс би незалежно від того була ДТП чи ні, отже вони задоволенню не підлягають. Стягнення з нього моральної шкоди також заперечує, вважаючи, що вона не була спричинена позивачу взагалі, оскільки внаслідок ДТП він не утримав тілесні ушкодження. Також пояснив, що він хоча і має постійний заробіток, однак невеликий, на його утриманні перебувають пристарілі батьки і двоє неповнолітніх дітей. Крім того, безпосередньо після зіткнення з автомобілем ОСОБА_2 він запропонував йому проїхати на станцію технічного обслуговування для оцінки спричиненої матеріальної шкоди автомобіля задля подальшого ремонту за його рахунок, однак останній відмовився.В свою чергу, позивач підтвердив в судовому засіданні, що така пропозиція дійсно мала місце, однак він від неї відмовився.

Представник відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Статус» направив на адресу суду письмові заперечення проти позову, в яких просив суд розглядати справу без їх участі, наполягав на тому, що вчасно та в повному обсязі страхова компанія виплатила страхове відшкодування на відновлювальний ремонт автомобіля позивача за його зверненням, у задоволенні позовних вимог до ПрАТ «Страхова компанія «Статус» - просив відмовити повністю, навівши наступні мотиви.

Так, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 при експлуатації транспортного засобу «Mitsubishi Pajero Wagon» д.н. НОМЕР_3 дійсно застрахована в «Страховій компанії «Статус» відповідно до полісу №АА/6353160 від 02.08.2011р., яким, зокрема, передбачений ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) складає 50000 грн., франшиза (частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування) складає 1000 грн. Крім того, зазначає, що ПрАТ «Страхова компанія «Статус» не несе солідарну відповідальність з ОСОБА_3 за спричинення останнім збитків внаслідок ДТП, яка трапилась 01.02.2012р., несе лише субсидіарну (часткову) відповідальність в межах зазначеного полісу.

Так, позивач 30.05.2012р. звернувся до неї із заявою про виплату страхового відшкодування за обставин, викладених вище, надав висновок авто-товарознавчого дослідження спеціаліста №114 від 14.05.2012р., з яким страхова компанія погодилася, але здійснила виплату лише в розмірі 15355 грн. 33 коп. із визначеної в звіті спеціаліста загальної суми 23765 грн. 70 коп. При цьому зазначила, що несплачені 4139 грн. 30 коп., які є втратою товарного вигляду, згідно п. 32.7 ст. 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує, їх необхідно стягнути з особи, винної в настанні ДТП. Несплачені 3270 грн. 67 коп. є ПДВ і, оскільки виплата була здійснена особисто ОСОБА_2 як фізичній особі, яка не є платником податку на додану вартість, вважає, що ця сума не може розглядатися як шкода (прямі збитки) понесені ним, і не підлягає покриттю страховим відшкодуванням.

Також страхова компанія заперечує проти стягнення з неї витрат, понесених позивачем за проведення авто-товарознавчих досліджень, технічного огляду транспортного засобу, вартості полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і ст. 1194 ЦК України ці витрати мають бути покладені на особу винну в настанні ДТП.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та подані докази, приходжу до наступних висновків.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ним позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

В свою чергу, статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу, яка в частині 1 вказує на підстави звільнення від доказування, зокрема, обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, судом встановлено, що 1 лютого 2012 року по вул. Петровського-Терешкової в м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Mitsubishi Pajero Wagon» д.н. НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_3, та автомобілем «Great Wall Voleex C30» д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 27.02.2012р. ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні даної ДТП (а.с. 28). Остання відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалена постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Great Wall Voleex C30» д.н. НОМЕР_2, який був придбаний ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу у ТОВ «Автоцентр Оптима» та належить йому на праві власності на підставі реєстраційного свідоцтва (а.с. 9, 10).

Згідно ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Зазначена норма закріплює таке право за усіма власниками незалежно від того, якими діями було заподіяно шкоду їх праву власності, та які способи захисту ними застосовувалися.

Відповідно до висновків авто-товарознавчих досліджень спеціаліста № 114 від 14.05.2012р. та № 355 від 18.12.2012р. Донецького обласного бюро експертиз вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля «Great Wall Voleex C30» д.н. НОМЕР_2 внаслідок даної ДТП, становить 23765 грн. 70 коп., з них - вартість відновлювального ремонту - 19626 грн. 40 коп., втрата товарної вартості автомобіля - 4139 грн. 30 коп. (а.с. 37-44, 49-55). Вартість самих досліджень складає 800 грн. (а.с. 36, 47).

В свою чергу, відповідач «Страхова компанія «Статус» обґрунтувала виплату позивачу страхового відшкодування на підставі вищезазначеного дослідження спеціаліста № 114 від 14.05.2012р., що дає підстави суду вважати, що вона не оспорює викладені в ньому висновки.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти зазначеного в дослідженні розміру спричиненої позивачу матеріальної шкоди, однак після виконання судом вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України не надав ніяких доказів на підтвердження своїх заперечень, що змушує суд відповідно до ст. ст. 212, 213 ЦПК України ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач ОСОБА_3 у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України ухилився від доведення обставин, на які посилався. Ці висновки спеціалістів відповідачами не спростовані. Заяв про призначення експертизи, зокрема, ОСОБА_3 не подавав (а.с. 109), тому суд вважає, що позивач довів розмір матеріальної шкоди.

Окрім того, згідно акту ПрАТ «Техноцентр» №006793 від 14.12.2012р. та квитанції ПрАТ «Техноцентр» від 14.12.2012р. ОСОБА_2 на ремонт свого автомобіля дійсно було витрачено 19626 грн. (а.с. 34, 35).

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Зокрема, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку (ст. 1187 ЦК України).

ОСОБА_3, і це не заперечувалося сторонами, в судовому засіданні пояснив, що автомобіль «Mitsubishi Pajero Wagon» д.н. НОМЕР_3, яким він керував, належав йому на відповідній правовій підставі - свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Між тим, статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Отже, з метою захисту інтересів потерпілої внаслідок ДТП сторони на страхувальника покладається додаткова (субсидіарна) відповідальність. Це узгоджується і з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду, викладеними в п. 3 постанові № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».

Як вбачається з матеріалів справи цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 при експлуатації транспортного засобу «Mitsubishi Pajero Wagon» д.н. НОМЕР_3 на момент виникнення ДТП була застрахована в «Страховій компанії «Статус» відповідно до полісу №АА/6353160 від 02.08.2011р., яким передбачений ліміт відповідальності: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю (на одного потерпілого) - 100000 грн., за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) - 50000 грн., та франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) - 1000 грн. (а.с. 88).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Зазначені вище норми чинного законодавства говорять про те, що шкоду завдану в ДТП третій особі, має відшкодовувати страхова компанія.

Страхова компанія «Статус» із загальної суми спричиненої позивачу внаслідок ДТП матеріальної шкоди сплатила позивачу страхове відшкодування в сумі 15355 грн. 33 коп. (а.с. 83, 86) за вирахуванням розміру втрати автомобілем товарної вартості, франшизи, та суми ПДВ. Однак із зменшенням суми страхового відшкодування на 3270 грн. 67 коп. як на суму, що є податком на додану вартість, і на цій підставі відмова позивачу у виплаті цієї суми, погодитися не можна, оскільки це суперечить законодавству. ПДВ включається до ціни товарів та послуг і, хоча сплачується платником податку, але за рахунок коштів покупця. Заперечення ж відповідача з посиланням на норми Податкового кодексу і лист Державної податкової адміністрації від 15.07.2010р. №14118/7/16-1577-26 стосовно того, що позивач не може розраховувати на цю суму, оскільки податкові зобов`язання можуть виникнути лише внаслідок фактичного надання послуги з проведення відновлювального ремонту за умови, що виконавець цієї послуги є платником ПДВ самі по собі необґрунтовані та спростовуються матеріалами справи, а саме актом ПрАТ «Техноцентр» №006793 від 14.12.2012р. та квитанції ПрАТ «Техноцентр» від 14.12.2012р., відповідно до яких ОСОБА_2 на ремонт свого автомобіля дійсно витратив 19626 грн., а ПрАТ «Техноцентр» є платником ПДВ (а.с. 34, 35). Це узгоджується із правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування, з якої вбачається що сума ПДВ, виходячи з умов договорів, укладених на підставі чинного законодавства та правил, розроблених кожною страховою компанією, виплачується останньою або стягується судом після надання документів про такі витрати. Отже ця сума підлягає стягненню з ПрАТ «Страхова компанія «Статус» на користь позивача.

Між тим, п. 32.7 ст. 32 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не передбачено відшкодування за рахунок страхової компанії шкоди, пов`язаної із втратою товарної вартості транспортного засобу внаслідок ДТП.

Так, відповідно до п.п.8.6-8.6.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003р., величина втрати товарної вартості (ВТВ) характеризує фізичний знос, який виникає у разі пошкодження колісного транспортного засобу і відповідного ремонту унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду, а також унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті. Оскільки зовнішній (товарний) вигляд автомобіля позивача внаслідок ДТП, в скоєнні якої було визнано винним ОСОБА_3, передчасно погіршився саме з вини останнього, і сам автомобіль потребував відновлювального ремонту, втрату товарної вартості в сумі 4139 грн. 30 коп. належить стягнути з відповідача ОСОБА_3

Що стосується вимог по стягненню з відповідачів вартості авто-товарознавчих досліджень, то оскільки згідно п. 22.1 ст. 22 та ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує у разі настання страхового випадку у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну третьої особи, а не саму її оцінку, то вартість досліджень, які безпосередньо визначили розмір матеріальної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок даної ДТП, належить стягнути з винної в ньому особи - відповідача ОСОБА_3, оскільки ці витрати пов'язані з дорожньо-транспортною пригодою.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Таким чином, у задоволенні вимог ОСОБА_2 по стягненню з відповідачів вартості страхування авто-цивільної відповідальності його автомобіля в розмірі 437 грн. та 1276 грн., сплачені ним за проходження технічного обслуговування його автомобіля 30.01.2012р. належить відмовити, оскільки ці витрати не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України і не можуть бути стягнуті з особи, винної у ДТП.

При вирішенні питання щодо заявлених позивачем вимог по стягненню саме з відповідача ОСОБА_3 5000 грн. моральної шкоди, суд враховує положення ст. 611 ЦК України про те, що таке відшкодування за рахунок страхової компанії може бути застосоване лише у передбачених законом або договором випадках порушення нею зобов`язань і виходить з того, чи передбачено укладеним договором страхування можливість такого відшкодування страховиком. Оскільки така можливість договором (полісом) не передбачена, на підставі п. 22.3 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України обов`язок відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням майна, може бути покладений на особу, яку визнано винною у скоєнні ДТП.

Так, відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішенням, діями або бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, п. п. 3, 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

ОСОБА_2 внаслідок даної ДТП була спричинена моральна шкода, оскільки внаслідок пошкодження свого автомобіля 01.02.2012р. він зазнав стресу, тому що не пройшло і 4 місяці як позивач придбав новий автомобіль, а він вже отримав механічні пошкодження при ДТП, винним в якій визнано ОСОБА_3 Крім того, моральний дискомфорт позивачу спричинювало і те, що замість використання автомобіля за призначенням він був змушений витрачати час та грошові кошти на вирішення питань щодо ремонту автомобіля (звертання до страхової компанії, до спеціалістів для оцінки вартості спричиненої шкоди його автомобілю, а також безпосередньо до організації, яка здійснювала ремонт автомобіля), що заважало як сім`ї, так і роботі, змінило на деякий час звичний уклад його життя, позивач став нервовим, почав втрачати почуття впевненості за кермом.

Також при визначенні конкретного розміру моральної шкоди, який необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_3 суд враховує його сумлінну поведінку безпосередньо після ДТП, яка виразилася в тому що він запропонував позивачу проїхати на станцію технічного обслуговування та відремонтувати його автомобіль, те, що хоча він і працює, отримує постійний заробіток (а.с. 96), однак на його утриманні перебувають пристарілі батько й матір, 1939 та 1935р.н. відповідно (а.с. 95, 105-106), неповнолітні діти 1995 та 2008р.н. (а.с. 107, 108). На підставі викладеного, керуючись вимогами розумності та справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача суму моральної шкоди в розмірі 500 грн.

Вимоги позивача про стягнення з відповідачів 500 грн., які він витратив на правову допомогу задоволенню не підлягають, оскільки Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» передбачений вичерпний перелік випадків, коли особа має право розраховувати на таке відшкодування, серед них участь особи, яка надає правову допомогу, у судовому засіданні, під час окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення із матеріалами справи в суді. Так, як вбачається з договору про надання юридичних (адвокатських) послуг №25/12-12 від 25.12.2012р. та квитанції від 28.12.2012р. адвокат надавав лише консультацію та підготовив позовну заяву для подачі в суд (а.с. 58, 60).

Також належить відмовити і у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідачів суми судового збору сплаченої ним за подачу заяви про забезпечення позову в розмірі 114 грн. 70 коп., оскільки, судом було відмовлено у задоволенні даної заяви.

Між тим, вимога ОСОБА_2 про стягнення з відповідачів судового збору, сплаченого ним за подачу позовної заяви, підлягає задоволенню пропорційно до задоволених позовних вимог за правилами ст. 88 ЦПК України. Так, з відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Статус» необхідно стягнути 33% від сплаченого позивачем судового збору за задоволення вимоги про стягнення матеріальної шкоди, що складає 75 грн. 70 коп., а з ОСОБА_3 - 49%, що складає 112 грн. 41 коп., за вимогами про стягнення матеріальної шкоди і 114 грн. 70 коп. за вимогу про стягнення моральної шкоди.

З урахуванням викладеного, на підставі ст. ст. 22, 23, 386, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 212, 213 ЦПК України, ст. ст. 22, 29, 32, Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» та керуючись роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в постановах № 6 від 27.03.1992р. «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» і № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус», яке знаходиться за адресою м. Київ, проспект Возз`єднання, 15, оф. 109, код 31201694, на користь ОСОБА_2 3270 (три тисячі двісті сімдесят) грн. 60 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_4, на користь ОСОБА_2 4139 грн. 30 коп. і 800 грн., разом 4939 (чотири тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) грн. 30 коп. матеріальної шкоди і 500 (п`ятсот) грн. моральної шкоди.

Стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Статус», яке знаходиться за адресою м. Київ, проспект Возз`єднання, 15, оф. 109, код 31201694, в сумі 75 (сімдесят п`ять) грн. 70 коп., а з ОСОБА_3, який мешкає за адресою АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_4, - 227 (двісті двадцять сім) грн. 11 коп.

В задоволенні інших вимог позивачу - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подачі апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.С. Кицюк