Вирок № 29638243, 28.02.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/140/13- к

Провадження № 1-кп/344/26/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого - судді Поповича В.С.

з участю : секретарів Михайленко О.І., Карпенко І.В.

прокурора Васильчука А.Б.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження по обвинувальному акту відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мулахі Местійського району, Грузія, зареєстрований АДРЕСА_1, проживає АДРЕСА_2, раніше судимого 09 липня 2009 року Івано-Франківським міським судом за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 185, ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України на строк 2 роки 6 місяців позбавлення волі, 09 грудня 2009 року постановою Коломийського районного суду замінено невідбуту частину покарання на два роки виправних робіт, 26 листопада 2010 року невідбуту частину покарання замінено на штраф, який сплачено 26 листопада 2010 року, громадянина України,

за ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна ( крадіжку ), що завдало значної шкоди потерпілому.

Злочин вчинено за наступних обставин.

16 червня 2012 року близько 12 год. 30 хв. обвинувачений, перебуваючи навпроти входу в «Новгородський ринок», що по вул. Новгородській в м. Івано-Франківську, діючи умисно, з корисливих спонукань та з метою таємного викрадення чужого майна, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до автомобіля марки «Мерседес-Спрінтер», білого кольору, д. н. з. НОМЕР_1, належного потерпілому ОСОБА_3.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення з салону вказаного автомобіля чужого майна, з метою відвернення уваги водія транспортного засобу, за допомогою розкладного ножа проколов задню ліву шину колеса вказаного автомобіля та скориставшись тим, що передня ліва дверка автомобіля була незачинена, проник в салон вищевказаного автомобіля, звідки з під водійського сидіння таємно викрав поліетиленовий пакет із написом «Tchibo» в середині якого знаходилися грошові кошти в сумі 61550 гривень та 3500 доларів США, що згідно курсу НБУ станом на 16 червня 2012 р. становить 27973 грн. 75 коп., які належали потерпілому, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 89523 грн. 75 коп..

З місця вчинення злочину втік, викраденими коштами розпорядився на власний розсуд.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вказаному визнав повністю та дав показання, що злочин ним було вчинено саме при викладених вище обставинах, заподіяну шкоду потерпілому відшкодував повністю. У вчиненому чистосердечно розкаюється.

Суд, роз'яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового розгляду зміст ст. 349 КПК України, з'ясувавши при цьому що сторони, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, а показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та з'ясувавши, що немає сумніву у добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши сторонам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку та визнавши відповідно до її змісту недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, враховуючи, що обвинувачений повністю визнав вину та відшкодував заподіяну шкоду, у зв'язку з чим цивільного позову не заявлено, приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні вказаного злочину знайшла своє підтвердження, а його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку ), що завдало значної шкоди потерпілому.

Призначаючи обвинуваченому покарання суд враховує як ступінь суспільної небезпеки та тяжкості вчиненого так і особу винного, фактичні обставини кримінального провадження і виходить з такого.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого суд вважає повне визнання ним вини у скоєному, щире каяття, добровільне повне відшкодування потерпілому заподіяної шкоди, думку потерпілого, який не має до нього претензій майнового характеру та не бажає його суворо карати.

Обставиною, що обтяжує відповідальність обвинуваченого є рецидив злочинів.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з наступними змінами, в п. 2 роз'яснив, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК України суди повинні призначати покарання в межах установлених санкцією статті ( частини статті ), що передбачає відповідальність за вчинений злочин, але, із врахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення менш суворого покарання особам, які щиро покаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Ст. 69 КК України передбачає, що за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд, умотивувавши своє рішення, може перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції частини статті Особливої частини цього Кодексу.

Вказані вище обставини в сукупності з врахуванням того, що вчиняючи злочин підсудний не знав яке само майно і якою вартістю викрадає, є саме такими, що не тільки пом'якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину і дають підстави перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції КК України, що буде відповідати і вимогам закону і тяжкості фактично вчиненого.

За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати, застосувавши ст. 69 КК України, перейшовши до іншого, більш м'якого виду основного покарання не передбаченого санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, у вигляді штрафу в межах визначених ст. 53 КК України, враховуючи при цьому, що виконання такого вироку забезпечено внесеною заставою і сприятиме поповненню бюджету держави.

Цивільного позову в кримінальному провадженні не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним за ч. 3 ст. 185 КК України та призначити покарання, застосувавши ст. 69 КК України - штраф в розмірі сімнадцять тисяч гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 у користь НДЕКЦ при УМВС в Івано-Франківській області з зарахуванням на р/р 31255272210165 УДК в Івано-Франківській області МФО 836014 код 25574765 - одну тисячу вісімдесят вісім гривень 40 коп. витрат за проведення експертизи.

Заходи забезпечення кримінального провадження до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Запобіжний захід обвинуваченому у вигляді застави в сумі дев'яносто тисяч гривень до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази в кримінальному провадженні, які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Івано-Франківського МВ :

- ніж з написом «Columbia» та сумку чорного кольору з торцевим ключем та двома заточеними відрізками шестигранника - знищити ;

- фіскальні чеки на дизельне паливо, поліетиленовий пакет чорного кольору з написом «Tchibo», шину з диском автомобіля «Мерседес Спринтер» - повернути власнику ОСОБА_3.

На вирок протягом 30 днів з моменту його проголошення може бути подана апеляційна скарга до судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію вироку суду вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Суддя В.С. Попович