Рішення № 29637425, 28.02.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 лютого 2013 р. Справа № 903/135/13-г

Господарський суд Волинської області у складі судді Кравчука Віктора Оксентійовича, розглянувши позов В.о. Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави - Ковельської міської ради Волинської області, м.Ковель Волинської обл., в особі Підприємства теплових мереж «Ковельтепло», м.Ковель Волинської обл.

до Колективного підприємства «Ковельбуд», м.Ковель Волинської обл.

про стягнення 121 716, 37 грн., у т.ч. 113 205, 02 грн. основного боргу, 509, 06 грн. інфляційних втрат, 2 178, 54 грн. 3 % річних, 5 823, 75 грн. пені, за договором № 496 на відпуск теплової енергії від 02.03.2009 р.

За участю представників:

від Прокуратури міста Луцька - Пігулко Т.В. (прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах);

від позивача - Ткачук А.А. (юрисконсульт, довіреність від 22.11.2012 р. № 4498 у матеріалах справи);

від відповідача - не з»явився

Прокурору та представнику позивача роз"яснено їх права й обов"язки, передбачені ст.ст.22, 29 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу як від прокурора, так і позивача в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

06.02.2013 р. В.о. Ковельського міжрайонного прокурора звернувся з позовом до Господарського суду Волинської області про стягнення з Колективного підприємства «Ковельбуд» 121 716, 37 грн., у т.ч. 113 205, 02 грн. основного боргу, 509, 06 грн. інфляційних втрат, 2 178, 54 грн. 3 % річних, 5 823, 75 грн. пені, за договором № 496 на відпуск теплової енергії від 02.03.2009 р.

Підставою позовних вимог прокурором визначено невиконання відповідачем зобов»язання в частині оплати за надані послуги з теплопостачання.

Позивач підтримав позов прокурора повністю.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позов частково, тільки суму основного боргу - 113 205, 02 грн. Розмір нарахованої суми пені Колективне підприємство «Ковельбуд» не визнало з огляду на надання послуг з теплопостачання мешканцям його гуртожитків.

Можливість зменшення судом розміру пені позивач заперечив за необґрунтованістю, оскільки як відповідач, так і позивач перебувають в однаковому становищі, укладають цивільно-правові угоди, на підставі яких виникають правовідносини з прострочення виконання грошового зобов'язання, пов'язаного з оплатою населенням комунальних послуг.

На виконання вимог ухвали суду від 11.02.2013 р. прокурором подано наказ Прокурора Волинської області № 27 к від 14.01.2013 р. про виконання заступником Ковельського міжрайонного прокурора обов»язків Ковельського міжрайонного прокурора як доказ підписання позовної заяви уповноваженою особою.

Відповідач у судове засідання не з»явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення останнього, що підтверджується повернутим повідомленням про вручення ухвали від 11.02.2013 р. під розписку (а.с.30).

Оскільки відповідачем вимоги ухвали суду від 11.02.2013 р. виконані, явка повноважних представників сторін ухвалою суду від 11.02.2013 р. була визнана необов"язковою, а на власний розсуд, що не перешкоджає вирішенню господарського спору по суті, то за таких обставин суд вважає за доцільне розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Господарським судом встановлено, що 2 березня 2009 року між Підприємством теплових мереж «Ковельтепло» (позивач у справі) і Колективним підприємством «Ковельбуд» (споживач за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 496 на відпуск теплової енергії (далі - договір) (а.с.6-9).

Відповідачу виставлені рахунки на оплату за надані в 2012 році послуги з теплопостачання на загальну суму 113 205, 02 грн. (а.с.9-14).

Пунктом 12 договору передбачено, що оплата здійснюється згідно з виставленими рахунками до 15 числа наступного місяця.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, Господарський суд Волинської області вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

При цьому суд виходив з наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Колективним підприємством «Ковельбуд» у встановлений п.12 договору строк рахунки не оплачені.

Згідно з ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов"язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Як зазначалося вище, у відзиві на позовну заяву відповідач визнав суму основного боргу в розмірі 113 205, 02 грн.

Крім того, наявність непогашеної заборгованості в сумі 96 362, 56 грн. підтверджена й актом звіряння взаєморозрахунків від 01.12.2012 р. (хоча і не стягуваний період), підписаним обома сторонами без жодних зауважень і застережень, оригінал якого долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Оскільки дії відповідача відповідають вимогам закону, не порушують права як позивача, так і держави, то позовна вимога про стягнення 113 205, 02 грн. основного боргу є підставною й обґрунтованою, що підлягає задоволенню.

На підставі ст.625 ЦК України згідно з розрахунком позовних вимог (а.с.20-21) за період лютий 2012 року-грудень 2012 року позивачем нараховано відповідачу 509, 06 грн. інфляційних втрат, і з 16.02.2012 р. до 31.01.2013 р. - 2 178, 54 грн. 3 % річних, який перевірений судом першої інстанції та визнаний правильним.

Що стосується позовної вимоги про стягнення 5 823, 75 грн. пені, нарахованої за період 15.02.2012 р.-28.01.2013 р. (а.с.22-23), то вона також підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч.2 п.1 ст.199 ГК України до відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення ЦК України.

Відповідно до вимог ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно з ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 14 договору в редакції додаткової угоди від 20.12.2010 р. (а.с.8) встановлено, що у разі несвоєчасної оплати за послуги з теплопостачання споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон № 543/96-ВР).

Позивачем зроблено розрахунок стягнення пені з дотриманням умов договору та Закону № 543/96-ВР.

При прийнятті рішення Господарським судом Волинської області враховуються висновки Верховного Суду України, які викладені у його постановах від 24.10.2011 р. у справі № 25/187, від 07.11.2011 р. у справі № 5002-2/5109-2010, щодо застосування положень Закону № 543/96-ВР, згідно з ст.3 якого розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та частина 2 статті 551 ЦК України, якою передбачено, що розмір неустойки (штрафу, пені), встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Виходячи з рішень Верховного Суду України, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.11116 ГПК України, які є обов'язковими при застосуванні одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, яким би способом не визначався у договорі розмір неустойки, він не може перевищувати той розмір, який встановлений Законом № 543/96-ВР як граничний, тобто розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3 Закону № 543/96-ВР).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позов є нормативно та документально обґрунтований, а тому є всі правові підстави для його повного задоволення.

Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, Господарський суд Волинської області

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Колективного підприємства «Ковельбуд» (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Незалежності, 117; ідентифікаційний код 01269282) на користь Підприємства теплових мереж «Ковельтепло» (45000, Волинська обл., м.Ковель, вул.Володимирська, 97 А; ідентифікаційний код 30514446) 121 716, 37 грн., у т.ч. 113 205,02 грн. основного боргу, 509, 06 грн. інфляційних втрат, 2 178, 54 грн. 3 % річних, 5 823, 75 грн. пені, за договором № 496 на відпуск теплової енергії від 02.03.2009 р.

Повний текст рішення складено

28.02.13

Суддя В. О. Кравчук