Вирок № 29634477, 11.02.2013, Лебединський районний суд Сумської області

ОСОБА_1 Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/218/13- к

Номер провадження 1-кп/580/6/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2013 року Лебединський районний суд Сумської області

в складі:

головуючого Бакланова Р. В.

при секретарі Вєчканова С. В.,

за участю: прокурора - Гладкова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Лебединi кримінальне провадження про обвинувачення

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Радянське, Лебединського району, мешканця АДРЕСА_1, не одруженого, працюючого трактористом ПП «ОСОБА_2», судимого: 17.09.2010 Лебединським районним судом Сумської області по ч. 3 ст. 185 КК України до 1 року виправних робіт та утримання 20 % заробітку; 16.11.2011 Лебединським районним судом Сумської області по ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 до 1 року обмеження волі, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, -

по ч. 2 ст. 309 КК України,

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Суми, громадянина України, освіта професійно-технічна, що зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_2, не судимого.

по ч. 2 ст. 309 КК України,

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с. Сіренки, Лебединського району, Сумської області, громадянина України, освіта професійно-технічна, зареєстрований і мешкає за адресою: АДРЕСА_3, не судимого

по ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У середині травня 2012 року ОСОБА_1 перебував на полі неподалік с. Підсулля та с. Гамаліївка Лебединського району, де скошував кукурудзу і серед поля біля однієї з електроопор, що розташована на вказаному полі, помітив близько двох десятків дикоростучих рослин коноплі. В цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання вказаних наркотичних засобів для особистого вживання, тобто без мети збуту. В подальшому, на початку першої години ночі 19.10.2012 ОСОБА_1, реалізуючи свій протиправний умисел, спрямований на незаконні операції із наркотичними засобами, запропонував раніше знайомим йому мешканцям с. Підопригори, Лебединського району ОСОБА_4 та ОСОБА_3 поїхати на вищевказане поле поблизу с. Гамаліївка і с. Підсулля, та вирвати там рослини коноплі, на що останні погодилися і, таким чином, вступили у злочину змову із ОСОБА_1, спрямованого на протиправне придбання та зберігання наркотичних засобів з метою особистого вживання, тобто без мети збуту. При цьому, з метою забезпечення швидкого пересування до місця скоєння злочину, та, в подальшому, з метою перевезення придбаного наркотичного засобу, ОСОБА_3 вирішив використати легковий автомобіль ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1, що належить його брату - ОСОБА_5. У зв'язку з цим, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у ту ж ніч близько 01 год. 19.10.2012, реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на протиправне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів без мети збуту, на вищевказаному автомобілі ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 виїхали до зазначеного поля між с. Гамаліївка та с. Підсулля Лебединського району. Прибувши до цього поля, ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 залишили автомобіль у лісосмузі біля поля і ОСОБА_1 провів усіх до відомого йому місця, де росли рослини коноплі, що розташовувалося на відстані близько 100 м від автодороги. Дійшовши до вищевказаного місця, ОСОБА_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продовжуючи реалізацію свого спільного злочинного умислу, спрямованого на незаконне придбання та подальше зберігання і перевезення наркотичного засобу, діючи умисно незаконно стали зривати листя та суцвіття вказаних конопель рослин та складали цей зірваний, тобто придбаний ними за вищевказаних обставин наркотичний засіб до одного поліетиленового пакету, який на той час мав при собі ОСОБА_1 В той же час ОСОБА_4, реалізуючи вищевказаний, спільний з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 злочинний умисел, відійшов дещо вбік від останніх, і далі, через те, що у співучасників злочину був наявний при собі лише один поліетиленовий пакет, ОСОБА_4 продовжував рвати рослини коноплі і складати до кишені своєї куртки, маючи в подальшому намір зсипати увесь незаконно придбаний наркотичний засіб до єдиної ємності. Після цього, зірвавши усі наявні у вказаному місці на полі дикоростучі рослини коноплі до пакету та до кишені куртки ОСОБА_4, і, таким чином, незаконно придбавши вищевказаний наркотичний засіб, усі разом ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повернулися до вищевказаного автомобіля ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 і перенесли незаконно придбані рослини коноплі до цього автомобіля та, в подальшому, умисно незаконно, не маючи на те відповідного, передбаченого чинним законодавством дозволу разом ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на цьому ж автомобілі під керуванням останнього перевезли вказаний наркотичний засіб до ставку, що знаходиться неподалік від с. Підсулля, Лебединського району і зберігали наркотичний засіб, щоб в подальшому використати його для особистого вживання, тобто без мети збуту. Згодом, біля вищевказаного ставку ОСОБА_1 зустрів раніше знайомих йому мешканців с. Катеринівка ОСОБА_6 та неповнолітнього ОСОБА_7 та, на запитання останніх, де вони перед цим були, не маючи наміру на збут наркотичного засобу, а тільки переслідуючи мету показати, що вони їздили і нарвали рослини наркотичного засобу - коноплі, передав жменю зібраних ним за вищевикладених обставин рослин коноплі ОСОБА_6 Останній, не маючи наміру зберігати та вживати вказані рослини конопель, та, не будучи при цьому достовірно обізнаним про той факт, що ці, передані йому ОСОБА_1 рослини є наркотичним засобом, і, відповідно, не маючи на меті збувати наркотичний засіб, передав вказану жменю рослин конопель неповнолітньому ОСОБА_7 У свою чергу ОСОБА_7, також не будучи достовірно обізнаним про той факт, що передані йому ОСОБА_6 рослини є наркотичним засобом та, відповідно, не маючи наміру в подальшому зберігати, вживати та збувати ці рослини конопель, викинув вказані, невідомі йому рослини неподалік цвинтаря біля с. Підсулля, де їх в подальшому було виявлено та вилучено під час проведено співробітниками міліції 19.10.2012 огляду місця події. Відповідно до висновку проведеної у справі експертизи наркотичних засобів № 820 від 05.11.2012, вказана, виявлена під час проведення огляду місця події рослинна речовина утворена верхівками рослин роду Коноплі, містить психоактивну речовину - тетрагідроканабіол, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, маса якого, у перерахунку на висушену речовину становить 37,06 грам. Решта вирваного, зібраного і, таким чином, незаконно придбаного та в подальшому перевезеного ОСОБА_1, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 наркотичного засобу у період часу з першої до третьої години 19.10.2012 продовжувала знаходитися і незаконно зберігатися як у поліетиленовому пакеті у вказаному автомобілі та у кишенях куртки ОСОБА_4, яка також знаходилася в цьому ж автомобілі. Згодом, після того, як ОСОБА_1 був поміченим на ставку, розташованому біля с. Підсулля Лебединського району орендатором вказаного ставку ОСОБА_8, то ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_8 про факт незаконного придбання ним, у змові із ОСОБА_4 і ОСОБА_3, наркотичного засобу та, на вимогу ОСОБА_8 добровільно передав останньому поліетиленовий пакет із рослинами коноплі, що він нарвав разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 У свою чергу ОСОБА_8, не маючи наміру на незаконне придбання та зберігання вищевказаного наркотичного засобу як з метою збуту так і без такої мети, та діючи виключно з метою викриття злочину, переніс вищевказаний, переданий йому ОСОБА_1 поліетиленовий пакет із рослинами коноплі до сторожки на березі ставку та повідомив про факт виявлення ним злочину до чергової частини Лебединського МВ УМВС України.

Згодом, ще до приїзду до вищевказаного місця події працівників правоохоронного органу, ОСОБА_1 будучи обізнаним про той факт, що інша частина забраних ним, а також ОСОБА_4 і ОСОБА_3 наркотичних засобів - рослин коноплі, продовжує знаходитися у кишенях куртки ОСОБА_4, не повідомив про це ОСОБА_8 та, діючи з метою приховування скоєння злочину, викинув вказаний наркотичний засіб - рослини конопель з куртки ОСОБА_4 поблизу цвинтаря неподалік від цього ж ставку. Після приїзду співробітників Лебединського МВ УМВС за викликом ОСОБА_8 до зазначеного ставу поблизу с. Підсулля Лебединського району в ході проведення того ж дня 19.10.2012 огляду місця події в приміщенні сторожки біля вказаного ставку був виявлений та вилучений вищевказаний, переданий ОСОБА_8 ОСОБА_1 поліетиленовий пакунок із рослинами конопель. Відповідно до висновку проведеної у справи судової експертизи наркотичних засобів № 819 від 07.11.2012 рослинна речовина, яка містилася у вилученому під час ОМП поліетиленовому пакеті, утворена верхівками рослин роду Коноплі, містить психоактивну речовину - тетрагідроканабіол, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, маса якого у перерахунку на висушену речовину становить 284,5 грам. Крім того, в ході проведення працівниками міліції 19.10.2012 огляду місця події також було виявлено та вилучено залишки рослин конопель, які ОСОБА_1 за вищевказаних обставин викинув з кишень куртки ОСОБА_4 Так, відповідно до висновку проведеної у справі судової експертизи наркотичних засобів № 819 від 07.11.2012, вказана рослинна речовина утворена верхівками рослин роду Коноплі, містить психоактивну речовину - тетрагідроканабіол, є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс, маса якого у перерахунку на висушену речовину становить 102,06 грам.

Таким чином, ОСОБА_1, діючи умисно, протиправно, за попередньою змовою із ОСОБА_4 і ОСОБА_3, в межах спільного злочинного умислу, незаконно 19.10.2012 придбали, зберігали та перевозили на автомобілі ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, загальна маса якого у перерахунку на висушену речовину становить 423, 62 грами. За таких обставин, ОСОБА_1 незаконно 19.10.2012 придбавши, зберігаючи і перевозячи без мети подальшого збуту особливо небезпечний наркотичний засіб - "канабіс" загальною вагою 423, 62 грами, діючи при цьому за попередньою змовою із раніше знайомими йому ОСОБА_4 і ОСОБА_3, та використовуючи для перевезення вказаного наркотичного засобу легковий автомобіль ВАЗ-21099 д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3, усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав настання у зв'язку з цим шкідливих наслідків державним та громадським інтересам, у вигляді порушення встановленого законом порядку обігу особливо небезпечних наркотичних засобів, та бажав настання цих шкідливих наслідків, тобто діяв з прямим умислом.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні наркотичних засобів, без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України.

Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні наркотичних засобів, без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України.

Таким чином, ОСОБА_3 своїми умисними діями, які виразилися у незаконному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, перевезенні чи пересиланні наркотичних засобів, без мети збуту, вчинені за попередньою змовою групою осіб вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України.

28 січня 2013 року від старшого прокурора прокуратури Лебединського району Сумської області Гладкова В.М. надійшов обвинувальний акт від 24 січня 2013 року, реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні та угоди про визнання винуватості, укладені 24 січня 2013 року між прокурором Гладковим В.М. та обвинуваченим ОСОБА_1, 16 січня 2013 року між прокурором Гладковим В.М. та ОСОБА_4, 16 січня 2013 року між прокурором Гладковим та ОСОБА_3

Зі змісту угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_1 вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, який зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість в цьому діянні під час судового провадження.

Крім того, під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 узгодили міру покарання останньому за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України з застосуванням ст. 69 КК України у виді одного року обмеження волі.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 ствердив, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.309 КК України щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_1 вказав, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Враховуючи вищевикладене, суд переконався, що угода про визнання винуватості, укладена між старшим прокурором прокуратури Лебединського району Сумської області Гладковим В.М. та обвинуваченим ОСОБА_1 може бути затверджена.

Так, відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_1, згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Зміст наданої суду угоди про визнання винуватості від 24 січня 2013 року відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 визнав повністю свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і зрозумів, роз'ясненні судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, має право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Обвинувачений ОСОБА_1 усвідомив наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, а також характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження судом угоди, передбачені п.п.3-4 ч.4 ст.474 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, позитивні характеристики по місцю проживання та роботи.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді одного року обмеження волі.

Крім того суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднати підсудному ОСОБА_1 не відбуте ним покарання по вироку Лебединського районного суду Сумської області від 16 листопада 2011 року у вигляді обмеження волі строком шість місяців.

Зі змісту угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_4 вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, який зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість в цьому діянні під час судового провадження.

Крім того, під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_4 узгодили міру покарання останньому за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України з застосуванням ст.. 69 КК України у виді двохсот сорока годин громадських робіт.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 ствердив, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.309 КК України щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Враховуючи вищевикладене, суд переконався, що угода про визнання винуватості, укладена між старшим прокурором прокуратури Лебединського району Сумської області Гладковим В.М. та обвинуваченим ОСОБА_4 може бути затверджена.

Так, відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_4, згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Зміст наданої суду угоди про визнання винуватості від 16 січня 2013 року відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 визнав повністю свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і зрозумів, роз'ясненні судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, має право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Обвинувачений ОСОБА_4 усвідомив наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, а також характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження судом угоди, передбачені п.п.3-4 ч.4 ст.474 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, позитивні характеристики по місцю проживання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді двохсот сорока годин громадських робіт.

Зі змісту угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_3 вбачається, що під час досудового розслідування обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, який зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість в цьому діянні під час судового провадження.

Крім того, під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений ОСОБА_3 узгодили міру покарання останньому за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України з застосуванням ст.. 69 КК України у виді двохсот сорока годин громадських робіт.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 ствердив, що повністю розуміє свої права та характер обвинувачення за ч.2 ст.309 КК України щодо якого він визнає себе повністю винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про винуватість, передбачені ст.473 КПК України, які йому роз'яснені судом.

Крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 вказав, що вищезазначена угода про визнання його винуватості укладена ним з прокурором добровільно без застосування будь-якого насильства, примусу та погроз.

Враховуючи вищевикладене, суд переконався, що угода про визнання винуватості, укладена між старшим прокурором прокуратури Лебединського району Сумської області Гладковим В.М. та обвинуваченим ОСОБА_3 може бути затверджена.

Так, відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, а кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_3, згідно ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Зміст наданої суду угоди про визнання винуватості від 16 січня 2013 року відповідає вимогам ст.472 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 визнав повністю свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і зрозумів, роз'ясненні судом права, передбачені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, а саме: що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, має право мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Обвинувачений ОСОБА_3 усвідомив наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, а також характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження судом угоди, передбачені п.п.3-4 ч.4 ст.474 КПК України.

Під час підготовчого судового засідання суд переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, позитивні характеристики по місцю проживання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3, згідно ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді двохсот сорока годин громадських робіт.

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області кошти на відшкодування витрат на проведення судово-хімічних експертиз в розмірі 956 грн. 28 коп. тобто по 318 грн. 76 коп. з кожного.

Суд вважає за необхідне речові докази у справі - 3 пакети з канабісом, що міститься у що знаходяться у коробці, що знаходиться на зберіганні в ВРЗ при УМВС України в Сумській області, знищити, як такий, що не може бути використаний, куртку яка зберігаються в камері зберігання речових доказів - повернути власнику.

Керуючись ч.1 ст.122, ч.1 ст. 314, ч.4 ст.469, ст.ст. 472, 473 ч.2, п.п.1, 3, 4 ч.4 ст.474 та ст.475 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24 січня 2013 року у кримінальному провадженні за №1-кп/580/6/13 зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12012200090000035 від 26.11.2012 року, укладену між прокурором Гладковим В.М. та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і призначити йому покарання по цьому закону з застосуванням ст. 69 КК України у виді одного року обмеження волі, застосувавши ч.1 ст. 71 КК України частково приєднати не відбуте ним покарання по вироку Лебединського районного суду Сумської області від 16 листопада 2011 року у виді обмеження волі строком шість місяців, остотачно до відбуття визначити покарання строком один рік шість місяців обмеження волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до визначеної службової особи з встановленою періодичністю, не відлучатися з населеного пункту за адресою - АДРЕСА_1 в якому він проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи.

Затвердити угоду про визнання винуватості від 16 січня 2013 року у кримінальному провадженні за №1-кп/580/6/13 зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12012200090000035 від 26.11.2012 року, укладену між прокурором Гладковим В.М. та обвинуваченим ОСОБА_4.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і призначити йому покарання по цьому закону з застосуванням ст. 69 КК України у виді двохсот сорока годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили обрати у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до визначеної службової особи з встановленою періодичністю, не відлучатися з населеного пункту за адресою - АДРЕСА_3 в якому він проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи.

Затвердити угоду про визнання винуватості від 16 січня 2013 року у кримінальному провадженні за №1-кп/580/6/13 зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12012200090000035 від 26.11.2012 року, укладену між прокурором Гладковим В.М. та обвинуваченим ОСОБА_3.

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і призначити йому покарання по цьому закону з застосуванням ст. 69 КК України у виді двохсот сорока годин громадських робіт.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили обрати у виді особистого зобов'язання з покладенням на нього наступних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до визначеної службової особи з встановленою періодичністю, не відлучатися з населеного пункту за адресою - АДРЕСА_2 в якому він проживає без дозволу суду, повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2 на користь НДЕКЦ ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 розрахунковий рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013 судові витрати - за проведення судово-хімічної експертизи у розмірі 318 грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 ідентифікаційний код НОМЕР_3 на користь НДЕКЦ ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 розрахунковий рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013 судові витрати - за проведення судово-хімічної експертизи у розмірі 318 грн. 76 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ідентифікаційний код НОМЕР_4 на користь НДЕКЦ ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 розрахунковий рахунок 31256272210011, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013 судові витрати - за проведення судово-хімічної експертизи у розмірі 318 грн. 76 коп.

Речові докази у справі - 3 пакети з канабісом, що міститься у що знаходяться у коробці, що знаходиться на зберіганні в ВРЗ при УМВС України в Сумській області, знищити, як такий, що не може бути використаний, куртку яка зберігаються в камері зберігання речових доказів - повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Лебединський районний суд Сумської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Суддя: Р. В. Бакланов